1 Далі за текстом — ОМС.
«Пільговий» екскурс у залізничне минуле
Держава гарантує відповідно до вимог чинного законодавства для багатьох категорій громадян право на безкоштовний проїзд залізничним транспортом у приміському сполученні. Але в кожному нормативно-правовому акті, яким встановлена пільга, зазначено, що витрати, пов’язані з її забезпеченням, здійснюються за рахунок державного і місцевого бюджетів.
До 2016 року державні програми соціального захисту окремих категорій громадян (зокрема, компенсаційні виплати за пільговий проїзд) фінансувались цільовими субвенціями з державного бюджету України. Законом України від 25.12.15 р. № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» вперше не були передбачені субвенції місцевим бюджетам для виплати компенсації за перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом.
Нагадаємо: з 01.01.17 р. з Бюджетного кодексу України2 була виключена норма щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту (ст. 102 БК).
2 Далі за текстом — БК.
Відшкодування витрат на перевезення пільговиків залізничним транспортом можливо за рахунок місцевих бюджетів на договірній основі. Це узгоджується із вимогами ст. 7 Закону України від 04.07.96 р. № 273/96-ВР «Про залізничний транспорт»3:
3 Далі за текстом — Закон № 273.
Відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.
(ст. 7 Закону № 273)
Одночасно збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовують за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг (ст. 9 Закону № 273).
Що це означає?
Це означає, що у випадку, коли ОМС не приймає рішення про встановлення пільг деяким категоріям громадян, які мають право відповідно до чинного законодавства на безкоштовний проїзд залізничним транспортом, та не передбачає виплату компенсації за проїзд таких пільговиків ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональним відділенням), остання може відмовляти пільговикам у пільговому проїзді (якщо прийме відповідне рішення). Пояснимо.
Більшість спеціальних законів, що надають право таким категоріям осіб (інвалідам, ветеранам війни та інше) на безкоштовний проїзд залізничним транспортом, так і залишились чинними. Навіть не дивлячись на те, що фінансове забезпечення таких пільг держава скасувала.
Водночас Закон України від 20.12.16 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» доповнив п. 204 ч. 1 ст. 91 БК.
Так, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, належать й, зокрема, пільги з послуг зв’язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються особам, визначеним п. 204 ч. 1 ст. 91 БК.
4 Документ затверджено наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 27.12.06 р. № 1196, далі — Правила.
Як відомо, ст. 91 БК передбачає видатки, які можуть здійснюватись з бюджетів всіх ОМС, але не обов’язково мають здійснюватись. Тобто кожна рада сама вирішує, на що саме вона буде витрачати кошти з урахуванням вимог БК, зокрема його ст. 91.
Тобто якщо з місцевого бюджету будуть здійснюватись видатки на фінансування пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг, то ОМС обов’язково має прийняти відповідне рішення.
Зауважимо: за ст. 91 БК «історично» закріплюються видатки на власні повноваження ОМС, які реалізуються в тому числі й через місцеві програми. Виходячи з цього мається на увазі прийняття відповідною радою рішення про здійснення видатків з місцевого бюджету на покриття гарантованих державою (не громадою) пільг з послуг зв’язку та інших пільг, до яких за певними категоріями відносяться й пільги з безкоштовного перевезення залізничним транспортом.
Якщо ОМС таке рішення не прийнято, підстав на укладання договору з ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональними відділеннями) немає, як немає й мови про виплату їй компенсації з місцевого бюджету.
Увага! ОМС на законодавчому рівні не зобов’язані передбачати своїм рішенням видатки для усіх осіб, яким право на безкоштовний проїзд залізничним транспортом гарантоване державою. Вони мають робити це виключно з огляду на фінансову спроможність відповідного місцевого бюджету. Про що далі поговоримо більш детально.
Хто має право на пільгу
Хто ж має право на пільги залізничним транспортом? Давайте подивимось разом.
У Додатку 2 до Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України затверджено Перелік категорій громадян, які користуються пільгами на залізничному транспорті у міжнародному та приміському сполученні5.
5 Повний перелік пільговиків викладено у додатку 2 до Правил.
Згідно з Правилами до категорій громадян, які користуються пільгами на залізничному транспорті у приміському сполученні, належать наступні категорії осіб-пільговиків:
| № з/п | Перелік основних пільгових категорій у приміському сполученні5 | Зміст пільги та застосування норми | Назва документа, згідно з яким оформляється безплатний та пільговий проїзд |
| 1 | Інваліди Великої Вітчизняної війни I, II, III груп та особи, які до них прирівняні | Безплатний проїзд у приміському сполученні незалежно від місця проживання | «Удостоверение инвалида Отечественной войны»* за формою, що діяла на 01.01.92 р. «Удостоверение инвалида о праве на льготы»* за формою, що діяла на 01.01. 92 р. |
| Примітка. Підстава для надання пільги — Міжурядова Угода про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.93 р. | |||
| 2 | Супровідник інваліда Великої Вітчизняної війни I групи та особи, прирівняної до інваліда (не більше одного) | Безплатний проїзд у приміському сполученні незалежно від місця проживання тільки при супроводі | «Удостоверение инвалида Отечественной войны I группы»* за формою, що діяла на 01.01.92 р. «Удостоверение инвалида о праве на льготы I группы»* за формою, що діяла на 01.01.92 р. |
| Примітка. Підстава для надання пільги — Міжурядова Угода про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.93 р. | |||
| 3 | Учасники Великої Вітчизняної війни, бойових операцій щодо захисту колишнього СРСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах та установах, що входили до складу діючої армії, та колишні партизани, колишні учасники антифашистського Руху Опору | Безплатний проїзд у приміському сполученні незалежно від місця проживання | «Удостоверение участника войны»* за формою, що діяла на 01.01.92 р. Посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою |
| Примітка. Підстава для надання пільги — Міжурядова Угода про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.93 р. | |||
| 4 | Інваліди війни I, II, III груп та особи, прирівняні за пільгами до них | Безплатний проїзд залізничним транспортом у приміському сполученні незалежно від місця проживання | Посвідчення інваліда війни I, II, III груп. Посвідчення інваліда війни II, III груп з бланком-вкладкою |
| Примітка. Підстави для надання пільги: — закони України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», від 20.12.91 р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; — постанови КМУ від 12.05.94 р. № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», від 16.02.94 р. № 94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». | |||
| 5 | Особа, яка супроводжує інваліда війни I групи (не більше однієї), супровідник інваліда війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941 — 1945 років, яким виповнилося 85 років і більше (не більше одного) | Безплатний проїзд залізничним транспортом приміського сполучення незалежно від місця проживання при сумісній поїздці з інвалідом | Посвідчення інваліда війни I групи. Посвідчення інваліда війни II, III груп з бланком-вкладкою. Посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою |
| 6 | Учасники бойових дій | Безплатний проїзд залізничним транспортом приміського сполучення незалежно від місця проживання | Посвідчення учасника бойових дій |
| Примітка. Підстава для надання пільги — постанова КМУ від 20.08.14 р. № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення». | |||
| 7 | Батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби | Безплатний проїзд залізничним транспортом приміського сполучення незалежно від місця проживання | Посвідчення члена сім’ї військовослужбовця |
| Примітка. Підстава для надання пільги: — Закон України від 20.12.91 р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; — постанова КМУ від 28.05.93 р. № 379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби». | |||
| 8 | Діти з багатодітних сімей | Безплатний проїзд залізничним транспортом приміського сполучення незалежно від відстані та місця проживання | Посвідчення дитини з багатодітної сім’ї |
| Примітка. Підстави для надання пільги: — Закон України від 26.04.01 р. № 2402-III «Про охорону дитинства»; — постанова КМУ від 02.03.10 р. № 209 «Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї». | |||
| 9 | Пенсіонери за віком | Безплатний проїзд залізничним транспортом приміського сполучення незалежно від місця проживання | Пенсійне посвідчення з відміткою «за віком» |
| Примітка. Підстава для надання пільги — постанова КМУ від 17.05.93 р. № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування». | |||
| 10 | Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда або дитину-інваліда) | Для інвалідів, дітей-інвалідів безплатний проїзд залізничним транспортом приміського сполучення незалежно від місця проживання. Для осіб, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів, 50 % знижка вартості проїзду у період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у приміському сполученні | Пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина-інвалід» (для дітей). Довідка для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу |
| Примітка. Підстави для надання пільги: — Закон України від 21.03.91 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; — постанови КМУ від 17.05.93 р. № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування», від 16.08.94 р. № 555 «Про поширення чинності постанови від 17 травня 1993 р. № 354»; — наказ Міністерства соціальної політики України від 21.09.15 р. № 946 «Про затвердження форми та Порядку видачі довідки для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу». | |||
«Залізнична» компенсація з місцевого бюджету
ОМС виходячи з фінансової спроможності свого місцевого бюджету може виділити кошти на компенсацію проїзду залізничним транспортом відповідно до ст. 91 БК. Однак ще раз повторимо, що таке фінансування не є його обов’язком. Адже більшість пільг гарантує саме держава.
По суті, ОМС мають фінансувати лише ті пільги, які вони вправі надавати самостійно відповідно до прийнятого рішення та з урахуванням вимог Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»6 та ст. 9 Закону № 273.
6 Далі за текстом — Закон № 280.
Наприклад, до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення відповідно до законодавства питань про надання компенсацій і пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 34 Закону № 280 (ср. ).
Відмову у компенсації вартості проїзду за пільговиків ПАТ«Укрзалізниця» (її регіональним відділенням) у приміському сполученні багато рад аргументують тим, що у вказаного перевізника відсутня система поіменного обліку пільговиків.
Як правило, через великі населені пункти масово проїжджають пільговики з усіх куточків України, оформлюючи саме в залізничній касі такого населеного пункту безкоштовний пільговий квиток. Через це сплачувати за «чужих» пільговиків доводиться з бюджету саме цього населеного пункту, що дійсно є не зовсім справедливим.
На нашу думку, проблема має вирішуватись саме на державному рівні, хоча у європейських країнах це питання знаходиться в компетенції саме на місцевому рівні Чому необхідно втручання саме держави?
Наведемо простий приклад: якщо у невеликому селі є залізнична станція, якою користуються й мешканці інших сіл та селищ, компенсацію ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональним відділенням) має сплачувати саме сільська рада, бо саме на її території пасажири оформлюють пільгові квитки. Якщо залізнична станція розташована у районному центрі, то, відповідно, мешканці найближчих сіл та селищ будуть користуватись саме нею. То й відшкодовувати пільгові перевезення залізницею доведеться саме районній раді на підставі поданих даних ПАТ«Укрзалізниця». Проблема обліку пасажирів ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональних відділень) і є однією з основних у вирішенні питання про виплату компенсації за пільговиків. Жоден ОМС не може навіть шляхом переговорів вплинути на роботу ПАТ «Укрзалізниці» (її регіональних відділень), зокрема змусити її розробити чи впровадити облік пільгових пасажирів. Такий облік і є підставою справедливого вирішення питання про виплату компенсації ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональним відділенням) з місцевих бюджетів.
Усі громадяни, що мають пільги на проїзд залізничним транспортом, гарантовані державою, мають право ними користуватись незалежно від місця проживання. Раніше, коли компенсація перевізнику за пільговиків виплачувалась за рахунок державного бюджету, дійсно не було різниці в тому, з якого саме населеного пункту цей або інший пільговик.
На сьогодні відповідно до вимог чинного законодавства усі пільговики, як і у попередніх роках, незважаючи на скасування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для виплати компенсації за перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом, мають однакові права щодо використання пільг, наданих їм відповідними законами.
Наразі, коли мова йде про компенсацію з місцевих бюджетів, належність пільговика до певного населеного пункту є ключовим фактором. Оскільки видатки з місцевих бюджетів можуть здійснюватись виключно за цільовим призначенням: податки та збори, зібрані в громаді, повинні витрачатись саме на її мешканців, а не на мешканців іншої громади.
На жаль, при продажу квитків програмне забезпечення ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональних відділень) не виділяє окремо місце реєстрації пасажира, у тому числі й пасажира-пільговика, та не фіксує при продажу квитка індивідуальний номер платника податків та паспортні дані.
За таких обставин провести облік та компенсувати вартість пільгових перевезень на основі розрахунків кількості пільговиків за місцем проживання неможливо. Навіть якщо в громади є на це велике бажання та відповідні кошти.
Нині ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональні відділення) веде облік за умовним критерієм «залізнична станція, на який куплено квиток». Такий критерій є визначним при зверненні перевізника для отримання компенсації за пільговиків до ОМС, де така станція розташована. Наприклад, в місті Чугуєві, яке є містом обласного значення та має власний бюджет, основний приміський пасажиропотік формують саме мешканці сіл та селищ. І така ситуація знайома багатьом радам.
З наведених причин деякі ОМС приймають програми щодо компенсації ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональним відділенням) з різним обсягом видатків: або приймають дані перевізника та відшкодовують компенсацію у повному розмірі, або виділяють зі свого місцевого бюджету символічну суму компенсації, яка не покриває витрат перевізника за перевезення пільгового контингенту.
Обидва варіанти не є справедливими для обох сторін: і для ОМС, і для самого перевізника. Логічно, що ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональні відділення) має оновлювати, ремонтувати та виплачувати заробітну плату тим, хто обслуговує залізничні шляхи. Й звичайно, що добра робота залізничного транспорту покращує життя будь-якої громади, з чим не можна не погодитись. З іншого боку, ОМС також має забезпечити сталий розвиток своєї громади за рахунок свого місцевого бюджету.
На нашу думку, найбільш правильним у ситуації, що склалась, є здійснення видатків з місцевих бюджетів на підставі наказу Мінпраці від 04.10.07 р. № 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг «2-пільга», та Інструкції про порядок її заповнення». Але на даний час відповідні форми ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональні відділення) не подає до ОМС через відсутність технічного обліку пільговиків програмним забезпеченням, встановленим у залізничних касах.
Вважаємо, що в перспективі ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональні відділення) як господарюючому суб’єкту, який зацікавлений в отриманні реальної та достатньої компенсації за пільговиків від ОМС, доцільно запровадити систему електронного обліку пільговиків саме за місцем реєстрації, подавати форму «2-пільга» та отримувати відшкодування з місцевих бюджетів за фактично перевезених пільговиків.
На даний час, враховуючи складність організації процесу компенсації на рівні кожної громади, особливо рівня селища або села, вважаємо за можливе ініціювати процес передачі субвенцій з місцевих бюджетів на рівень обласного бюджету, де закумульовані кошти централізовано могли б передаватись перевізнику. Це допоможе уникнути непорозумінь на рівні «село — селище — район — місто обласного значення». Знову ж повторимо: це один з можливих варіантів тимчасового характеру. Адже найголовнішим є робота самого перевізника щодо організації електронного обліку.
Як правило, зараз сільські та селищні ради акумулюють кошти для пільгових перевезень на виконання заходів Програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення на відповідний рік (роки)7, яку приймають районні ради.
7 Далі за текстом — програма компенсації.
У таких програмах районні ради лише рекомендують сільським та селищним радам посприяти у виконанні програми, але не можуть вплинути на їх рішення.
Більш самостійними є міські ради, які проводять фінансування з місцевого бюджету та за рахунок інших коштів, не заборонених чинним законодавством.
Трохи поговоримо про програму компенсації.
Програма пільгових перевезень окремих категорій громадян відповідного ОМС на залізничному транспорті приміського сполучення на відповідний рік (роки) має бути направлена на організацію пільгового проїзду окремих категорій громадян на залізничному транспорті приміського сполучення та забезпечення компенсаційних виплат відповідній регіональній філії ПАТ «Укрзалізниця» за перевезення окремих категорій громадян.
Зауважимо: перелік пільговиків кожен ОМС визначає самостійно виходячи із фінансової спроможності свого місцевого бюджету. Але є один нюанс.
Ключовим є те, що пільги на проїзд залізничним транспортом гарантовані державою. З боку БК ОМС дійсно мають право встановити їх лише деяким категоріям осіб. З іншої точки зору, не зрозуміло, як саме рада має обрати «обраних серед обраних». Адже обмеження кола пільговиків повинно мати вагомі обґрунтування.
На думку редакції, в цьому випадку не існує таких обґрунтувань. Адже, наприклад, і ветеран війни, і інвалід мають право на безкоштовний проїзд на підставі підтверджуючих документів. Тож вибирати, хто «подобається більше», в даному разі зовсім не аргумент.
Вважаємо, що більш правильним у випадку обмежених фінансових ресурсів місцевого бюджету є встановлення ліміту на кількість пільгових поїздок. Адже всі пільги компенсуються в межах наявних бюджетних призначень. Однак для цього треба вести облік пільговиків та мати відповідні технічні засоби, що запровадити має саме перевізник (наприклад, за аналогією електронного квитка для автомобільного пасажирського транспорту).
Як варіант рада може запровадити окремі дні тижня, в які пільговики будуть користуватись пільгою, але про це необхідно обов’язково зазначити у договорі та сповістити населення.
Додамо, що саме такий механізм нині застосовується при компенсації на автомобільному пасажирському транспорті. Однак для проїзду залізницею цей варіант також не дуже підходить, окрім обґрунтування самої суми компенсації ПАТ «Укрзалізниця». Чому?
Тому що зараз за відсутності компенсацій з деяких місцевих бюджетів ПАТ «Укрзалізниця» все одно здійснює перевезення пільговиків кожного дня. Тож і відслідкувати, чи дійсно пільговик, рада якого затвердила пільговий день, скористався пільгою саме в цей день, а не в інші, технічно неможливо через відсутність такого обліку.
За практикою для розрахунку обсягів компенсаційних виплат ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональним відділенням) за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано спеціальними законами, ОМС керуються постановою КМУ від 16.12.09 р. № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян»8.
8 Далі за текстом — постанова № 1359.
На нашу думку, зазначений документ застарілий та не відповідає сучасним реаліям. Оскільки розрахований на розрахунок обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі.
Нагадаємо:
| 1 | до пільгових перевезень залізничним транспортом належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян із знижкою, встановленою законодавством (п. 2 постанови № 1359) |
| 2 | облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводяться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки) (п. 3 постанови № 1359) |
| 3 | сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг (п. 4 постанови № 1359) |
У додатку до Програми ОМС передбачають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджету. За основу треба брати форму, визначену у Додатку до постанови № 1359.
Відшкодування проводять за рахунок виділення коштів з місцевого бюджету у межах кошторисних призначень на підставі пред’явлених ПАТ «Укрзалізниці» (її регіональними відділеннями) розрахунків відповідно до облікової форми.
Як обчислити планові витрати, тобто обсяг відшкодування з місцевого бюджету на поточний рік?
На підставі облікової форми, яку подавала регіональна філія ПАТ «Укрзалізниця» до ОМС, за попередній період (місяць, рік) необхідно розрахувати середню вартість пільгової поїздки на одного пасажира. Для цього потрібна інформація про кількість оформлених пільгових проїзних документів (квитків) (осіб) та суму недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість (у гривнях).
Наприклад: за 12 місяців 2016 року перевезено 30 тисяч пасажирів пільгових категорій, при цьому сума збитків на підставі даних облікової форми, поданої ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональними відділенням), становить 506 060,17 грн. Відповідно середня вартість пільгової поїздки одного пасажира становить 16,87 грн. (тобто 506 060,17 : 30 000).
Тепер розраховуємо суму компенсації, яка буде надана з відповідного місцевого бюджету за поточний рік. Для цього необхідно отримати офіційну статистичну інформацію про кількість осіб, які проживають на території, підпорядкованій ОМС, та мають право на пільговий проїзд у залізничному транспорті приміського сполучення.
Наприклад, на території проживають 4 тисячі осіб, які мають право на пільговий проїзд у залізничному транспорті приміського сполучення. Доцільно в програмі розписати категорії пільговиків із зазначенням загальної кількості осіб за кожною (зокрема, інваліди війни, учасники бойових дій, інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інваліда І групи або дитину-інваліда (не більше одного супроводжуючого) тощо).
Загальну кількість пільговиків необхідно помножити на середню вартість пільгової поїздки одного пасажира. В нашому прикладі сума компенсації ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональними відділеннями) з місцевого бюджету буде дорівнювати 67480 грн. (4 000 осіб х 16,87 грн).
Увага! Оскільки планові розрахунки не надають повну інформацію про суму компенсації ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональним відділенням), в програмі доречно зазначити, що обсяг фінансування програми компенсації може бути уточнено до кінця поточного року з урахуванням необхідності фінансування заходів, передбачених програмою компенсації.
Відшкодування ПАТ «Укрзалізниці» (її регіональним відділенням) проводиться на підставі договору про відшкодування компенсації за перевезення окремих пільгових категорій громадян залізничним транспортом в приміському сполученні. Такий договір укладається між ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональним відділенням), ОМС та розпорядником коштів, призначеним для виплати компенсаційних виплат за пільгове перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом (якщо його визначено ОМС).
Увага! Невід’ємною частиною укладеного договору мають бути паспорти маршрутів (схеми маршрутів, розклади руху, тарифи тощо), по яких здійснюються перевезення населення залізничним транспортом.
Сподіваємось, найближчим часом ПАТ «Укрзалізниця» (її регіональні відділення) впровадить відповідний облік пільгових пасажирів, а держава на законодавчому рівні врегулює питання обов’язковості виплати компенсації перевізнику, що вирішить проблему.
