Ні, не означає. Фізичні особи — підприємці, що є одночасно платниками єдиного податку та землекористувачами на правах постійного користування земельними ділянками комунальної власності, у разі припинення господарської діяльності мають сплачувати земельний податок на загальних підставах.
Підставою є ст. 269 та 270 Податкового кодексу України (далі — ПК). Відповідно до вказаних норм платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Главою 1 розд. XIV ПК (п. 269.2 ст. 269 ПК) зазначені особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК).
Господарська діяльність — це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст. 3 Господарського кодексу України).
Зауважимо, що Закон України від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» не передбачає тимчасове припинення підприємницької діяльності.
До речі, у своїх роз’ясненнях на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 119.07) фіскали зазначили, що:
— порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця визначено Законом України від 15.05.03 р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 755);
— Законом № 755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.
Тобто у разі припинення господарської діяльності фізична особа — підприємець не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.
Отже, фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку — власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі припинення господарської діяльності мають сплачувати земельний податок на загальних підставах.
