1 З дня, наступного за днем опублікування («Голос України», 18.03.17 р., № 50).
2 Далі за текстом — Закон № 1851.
3 Далі за текстом — Закон № 157.
4 Далі за текстом — Закон № 595.
Зміни до Закону № 157
Перш за все внесено зміни до ст. 1 Закону № 157, яка визначає відносини, що регулюються цим Законом. Так, наразі Закон № 157 регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад.
Друга зміна торкнулася процедури звернення до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів. Відтепер про таке звернення Рада міністрів АР Крим, обласна державна адміністрація одночасно має поінформувати, окрім Верховної Ради АР Крим, відповідних обласних рад, відповідних рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, ще й Верховну Раду України.
Третя зміна — найсуттєвіша, вона саме й визначає порядок добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад. Закон № 157 доповнено цілим однойменним розділом II-1, що містить три статті. Розглянемо кожну з нових статей вказаного законодавчого акта.
Стаття 81. Ініціювання добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад.
Частина 1 цієї статті визначає, що добровільно приєднатися до об’єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону № 157, має право суміжна сільська, селищна територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад АР Крим, області належить до цієї об’єднаної територіальної громади.
Отже, передбачається, що за спрощеною процедурою до об’єднаної територіальної громади може приєднуватися громада, яка:
– має з нею спільну межу;
– за перспективним планом формування територій громад області відноситься до цього об’єднання.
В цій частині у декого може виникнути запитання: чи можна за Законом № 1851 приєднуватися до вже існуючих об’єднаних територіальних громад, більшість з яких вже на 100% відповідають перспективному плану? Адже в Законі № 1851 зазначається про можливість приєднання до визнаної спроможною громади.
З цього приводу на сайті http://decentralization.gov.ua було зазначено, що так, можна: якщо таке приєднання не суперечить законодавству і методиці формування громад, не створює «білих плям» (громади є суміжними) на сусідніх територіях. Це нескладно буде зробити, навіть за умови внесення змін до перспективного плану.
Частина 2 цієї статті передбачає, що ініціаторами добровільного приєднання до об’єднаної територіальної громади можуть бути суб’єкти, визначені ч. 1 ст. 5 Закону № 157.
Як ви знаєте, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 157 ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути:
| 1 | сільський, селищний, міський голова |
| 2 | не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради |
| 3 | члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи |
| 4 | органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади) |
Увага! Щодо суб’єкта ініціювання можуть виникнути певні запитання, наприклад: ініціаторами можуть виступати перелічені вище суб’єкти лише громади, яка приєднується, чи також об’єднаної територіальної громади? Відповідаємо: судячи зі змісту норми, це можуть робити як одні, так й інші.
У частині 3 вказаної статті Закону № 157 йдеться про те, що сільський, селищний голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного приєднання до об’єднаної територіальної громади та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади. Тобто, даний етап процедури добровільного приєднання аналогічний процедурі відповідного етапу добровільного об’єднання територіальних громад.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті Закону № 157 сільський, селищний голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади надсилає пропозицію до сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади, до якої є намір приєднатися.
Частиною 5 зазначеної статті Закону № 157 передбачається, що сільська, селищна, міська рада об’єднаної територіальної громади на наступній сесії розглядає пропозицію щодо ініціювання добровільного приєднання до об’єднаної територіальної громади та за результатами розгляду приймає рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади або про відмову в наданні такої згоди. Звертаємо увагу, що на цьому етапі (на відміну від процесу добровільного об’єднання територіальних громад) не проводиться громадське обговорення пропозиції щодо ініціювання добровільного приєднання до об’єднаної територіальної громади. Тобто голова відповідної сільської, селищної чи міської ради, до якої інша громада має намір приєднатися, не має забезпечувати таке громадське обговорення, а одразу (не пізніше наступної сесії ради) приймається рішення про надання згоди або про відмову у наданні такої згоди.
Стаття 82. Порядок підготовки проекту рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади.
Частина 1 цієї статті Закону № 157 визначає, що сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною сільською, селищною, міською радою об’єднаної територіальної громади рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади вживає заходів для підготовки проекту рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади.
Знову таки спостерігаємо певні відмінності від вже знайомої нам процедури добровільного об’єднання територіальних громад. Пам’ятаємо, що на цьому етапі проекти рішень готувалися утвореною спільною робочою групою з підготовки проектів рішень.
Отже, у частині 2 згаданої статті йдеться про вимоги до проектів рішень про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади.
Так, вони повинні, зокрема, містити:
| 1 | найменування територіальної громади, яка має намір приєднатися, із зазначенням відповідних населених пунктів |
| 2 | найменування об’єднаної територіальної громади, до складу якої є намір приєднатися |
| 3 | план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади |
Слід враховувати, що на цьому етапі підготовлені проекти рішень про добровільне приєднання перед їх схваленням відповідними місцевими радами не виносяться на громадське обговорення (як це передбачено за процедурою добровільного об’єднання територіальних громад).
Відповідно до ч. 3 цієї статті Закону № 157 питання про схвалення проекту рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їхній розгляд.
Наступний етап підготовки проекту рішення регламентовано у ч. 4 вказаної статті: схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади у п’ятиденний строк подаються Раді міністрів АР Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.
Як визначається у ч. 5 цієї статті Закону № 157, Рада міністрів АР Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів АР Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.
Після цього, згідно з нормою ч. 6 зазначеної статті, у разі відповідності проекту рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради на наступній сесії приймають рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади.
У разі встановлення невідповідності проекту рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади Конституції та законам України Рада міністрів АР Крим, обласна державна адміністрація відповідно до ч. 7 цієї статті Закону № 157 повертає його на доопрацювання.
Частиною 8 вказаної статті Закону № 157 передбачено, що у разі прийняття сільською, селищною радою рішення про приєднання до об’єднаної територіальної громади голова сільської, селищної об’єднаної територіальної громади звертається до Ради міністрів АР Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася, в установленому законом порядку.
Увага! В означеній вище нормі конкретизовано «рівень» об’єднаної територіальної громади, до якої відбувається приєднання, тобто — це сільська, селищна і відсутня міська. Пов’язано це з певними особливостями, про які ми поговоримо пізніше. Поки що можемо сказати лише про те, що проведення додаткових виборів депутатів до міської ради об’єднаної територіальної громади (у разі приєднання до неї) законодавець не передбачає. Отже, як розумієте, «відпадає» необхідність у формуванні пропозиції щодо звернення до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення додаткових виборів.
Наступний етап прописаний у ч. 9 цієї статті Закону № 157, згідно з якою Рада міністрів АР Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади у разі його відповідності висновку, передбаченому ч. 5 статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася.
Про таке звернення Рада міністрів АР Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду України, Верховну Раду АР Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади.
Стаття 83. Особливості припинення повноважень сільської, селищної ради, сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади.
Відповідно до ч. 1 цієї статті Закону № 157 повноваження сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до сільської, селищної об’єднаної територіальної громади, припиняються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів та визнання повноважень не менше половини депутатів від територіальної громади, що приєдналася, обраних на виборах до сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади.
Повноваження ж сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до міської об’єднаної територіальної громади, припиняються з моменту прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішення про приєднання до міської об’єднаної територіальної громади.
Увага! Як бачите, законодавець виокремив момент припинення повноважень сільської, селищної ради (сільського, селищного голови) у разі її приєднання до сільської, селищної об’єднаної територіальної громади та відповідно до міської об’єднаної територіальної громади.
| Забігаючи наперед, наголошуємо, що такий підхід прямо залежить від введення такого виду місцевих виборів, як додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, в порядку, визначеному Законом № 157. Враховуючи, що додаткові вибори депутатів до міських рад від сільських, селищних територіальних громад, які приєдналися до міської об’єднаної територіальної громади, не проводяться, то й момент припинення повноважень відповідних місцевих рад (сільських, селищних голів) не ставиться в залежність від результатів виборів. Про це більш детально ми знову ж таки поговоримо пізніше. |
Отже, передбачається, що з моменту припинення повноважень сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, його повноваження набуває сільський, селищний, міський голова об’єднаної територіальної громади.
Сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, виконує обов’язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об’єднаної територіальної громади поточного скликання. За ним зберігаються розмір та умови оплати праці, що були йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання.
| Звертаємо увагу на наведений вище абзац. Якщо розуміти його зміст буквально, то виходить так, що на території тих громад, які приєдналися до об’єднаної територіальної громади, не мають проводитися перші вибори старости, оскільки законодавець прямо визначив, що обов’язки старости на період повноважень ради об’єднаної територіальної громади поточного скликання буде виконувати сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася. Тепер необхідно зазначити декілька слів про Закон України від 09.02.17 р. № 1848-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу старости села, селища», яким було введено поняття «старостинський округ». Нагадаємо, що під ним слід розуміти частину території об’єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону № 157, на якій розташовані один або декілька населених пунктів (сіл, селищ), крім адміністративного центру об’єднаної територіальної громади, визначену сільською, селищною, міською радою з метою забезпечення представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) старостою. Інакше кажучи, це територія, яка самостійно визначається («нарізається») відповідною місцевою радою. Необхідність у такому визначенні виникає в першу чергу перед призначенням перших виборів старости, який згодом буде обиратися для здійснення своїх повноважень по тому чи іншому старостинському округу. Враховуючи означене, постає запитання щодо тих територій, які були приєднані до об’єднаної територіальної громади відповідно до вимог Закону № 1851. Беручи до уваги, що на цих територіях обов’язки старости має виконувати «колишній» сільський, селищний голова, можна зробити висновок, що ці території немає сенсу «перенарізати» в старостинські округи до моменту призначення чергових місцевих виборів. Тобто до чергових місцевих виборів такі території по факту вже є окремим старостинським округом в межах тих територій територіальної громади, яка приєдналася до об’єднаної територіальної громади. |
Згідно з ч. 2 цієї статті Закону № 157 з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб — сільської, селищної ради, її виконавчого комітету шляхом їх приєднання до відповідних юридичних осіб — сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету об’єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи — сільська, селищна рада, її виконавчий комітет припиняються у порядку, визначеному Законом № 157.
Як визначено у ч. 3 вказаної статті Закону № 157, об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади.
Відповідні юридичні особи — сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет об’єднаної територіальної громади є правонаступниками прав та обов’язків відповідних юридичних осіб — сільської, селищної ради, її виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади.
Питання щодо виконання бюджетів регламентуються ч. 4 цієї статті Закону № 157, бюджет територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, виконується окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною.
А особливості такі. До завершення періоду окремого виконання бюджету територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, функції головного розпорядника, розпорядника бюджетних коштів територіальної громади, що приєдналася, продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови об’єднаної територіальної громади, інших керівників бюджетних установ.
Сільська, селищна, міська рада об’єднаної територіальної громади може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади.
Залишки коштів на кінець бюджетного періоду бюджету територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, перераховуються до бюджету об’єднаної територіальної громади на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови об’єднаної територіальної громади.
Наступна зміна торкнулася розділу III Закону № 157, що регламентує питання державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад, а відтепер — ще й добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад. Відповідні зміни внесено у назву розділу.
По суті змін зазнали ст. 9 та 10 Закону № 157, їх викладено у новій редакції.
Стаття 9. Форми державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад та приєднання до об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до нової редакції ч. 1 ст. 9 Закону № 157, держава здійснює інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну та фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад та приєднання до об’єднаних територіальних громад.
Організаційну підтримку та інформаційно-просвітницьке сприяння добровільному об’єднанню територіальних громад та приєднанню до об’єднаних територіальних громад забезпечують Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації (ч. 2 ст. 9 Закону № 157).
Як йдеться у ч. 3 згаданої статті, методичне забезпечення добровільного об’єднання територіальних громад та приєднання до об’єднаних територіальних громад, визначення обсягів та форми підтримки здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування.
При цьому ч. 4 ст. 9 Закону № 157 передбачено, що КМУ може визнати об’єднану територіальну громаду спроможною:
| 1 | за умови її утворення в порядку, визначеному розділом II Закону № 157, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад АР Крим, області як адміністративного центру об’єднаної територіальної громади |
| а також | |
| 2 | якщо кількість населення об’єднаної територіальної громади становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої об’єднаної територіальної громади відповідно до перспективного плану формування територій громад АР Крим, області |
Увага! У ч. 4 цієї статті також вказано: якщо рада об’єднаної територіальної громади прийняла рішення про відмову у наданні згоди на добровільне приєднання до неї іншої територіальної громади за її ініціативою, КМУ може скасувати рішення про визнання такої об’єднаної територіальної громади спроможною.
Отже, шановні представники об’єднаних територіальних громад, будьте уважні під час розгляду пропозицій територіальних громад, які виявили бажання приєднатися до вашої громади, особливо, якщо ваша рада має намір прийняти рішення про відмову в наданні згоди на приєднання. Знову ж таки зробимо посилання на сайт http://decentralization.gov.ua, на якому зазначається, що місцева рада об’єднаної територіальної громади може відмовити в наданні згоди на приєднання хіба що у випадку, коли громада, яка хоче приєднатися, не належить до об’єднаної територіальної громади за перспективним планом чи не має з нею спільної межі. Якщо ж об’єднана територіальна громада відмовлятиме «законним претендентам» на приєднання, КМУ матиме право скасувати рішення про визнання такої об’єднаної територіальної громади спроможною.
Стаття 10. Фінансова підтримка державою добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та приєднання до об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до ч. 1 цієї статті Закону № 157 держава здійснює фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та приєднання до об’єднаних територіальних громад шляхом надання об’єднаній територіальній громаді коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади.
Пропозиції щодо надання фінансової підтримки об’єднаній територіальній громаді вносяться Радою міністрів АР Крим, відповідною обласною державною адміністрацією за поданням сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади КМУ не пізніше 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому передбачається надання такої фінансової підтримки (ч. 2 ст. 10 Закону № 157). До речі, попередня редакція цієї статті передбачала строк не пізніше 15 серпня.
Як визначено у ч. 3 цієї статті, загальний обсяг фінансової підтримки розподіляється між бюджетами об’єднаних територіальних громад пропорційно до площі об’єднаної територіальної громади та кількості сільського населення у такій територіальній громаді з рівною вагою обох цих факторів. Як бачите, тепер не має значення утворені ці територіальні громади відповідно до перспективного плану формування територій області, чи ні.
Загальний обсяг субвенцій на формування відповідної інфраструктури об’єднаних територіальних громад визначається законом про Державний бюджет України (ч. 4 ст. 10 Закону № 157).
Порядок надання субвенцій з державного бюджету об’єднаним територіальним громадам встановлюється КМУ (ч. 5 ст. 10 Закону № 157).
Зміни до Закону № 595
Зміни, внесені до Закону № 157, зумовили «коригування» виборчого законодавства в частині додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад, оскільки до цього часу подібних виборів в Україні не проводилося. Отже, зміни до Закону № 595 повністю прописують процедуру їх проведення:
1) ст. 2 після ч. 5 доповнено новою частиною:
6. Додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
ч. 6 ст. 2 Закону № 595
Як бачите і про що зазначалося вище у нашій статті, не передбачається проведення додаткових виборів депутатів до міських рад об’єднаних територіальних громад, до яких приєдналися відповідно сільські, селищні територіальні громади.
Власне як не передбачаються і «перевибори» відповідно сільського, селищного, міського голови об’єднаної територіальної громади в зв’язку з приєднанням до неї інших територіальних громад.
Отже, у зв’язку з цим ч. 6 і 7 слід вважати відповідно ч. 7 і 8;
2) ч. 1 ст. 3 після абз. 4 доповнено новим абзацом:
Право голосу на додаткових виборах депутатів сільської, селищної ради мають громадяни України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України, належать до територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», та проживають у межах відповідного виборчого округу.
абз. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 595
Нагадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 595 належність громадянина до відповідної територіальної громади та проживання його на відповідній території визначається його зареєстрованим місцем проживання.
У зв’язку з цим абз. 5 – 7 слід вважати відповідно абз. 6 – 8;
3) ч. 6 ст. 11 після слова «старост» доповнено словами «додаткові вибори депутатів сільської, селищної ради». Отже, відтепер відповідно до оновленої редакції цієї частини ст. 11 Закону № 595 позачергові, проміжні, перші вибори депутатів Верховної Ради АР Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, старост, додаткові вибори депутатів сільської, селищної ради можуть проводитися одночасно з виборами Президента України, виборами народних депутатів України, референдумом;
4) ст. 14 зазначала двох змін.
По-перше, ч. 1 після слова «проміжними» доповнено словом «додатковими». Отже, на законодавчому рівні закріплено новий вид місцевих виборів — додаткові вибори. Таким чином, після внесених змін ч. 1 ст. 14 Закону № 595 передбачає, що місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними, додатковими або першими.
По-друге, після ч. 5 статтю доповнено новою ч. 6:
6. Додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, визначеному законом.
ч. 6 ст. 14 Закону № 595
У зв’язку з цим ч. 6 ст. 14 Закону № 595 слід вважати ч. 7;
5) до ст. 15 також внесено дві зміни.
По-перше, після ч. 3 статтю доповнено новою ч. 4, яка визначає, що додаткові вибори призначаються не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня додаткових виборів.
У зв’язку з цим ч. 4 – 12 слід вважати відповідно ч. 5 – 13.
По-друге, перше речення абз. 1 ч. 8 цієї статті після слів «сільського, селищного, міського голови» доповнено словами «додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад». Таким чином, змінена ч. 8 ст. 15 Закону № 595 має такий вигляд:
| 8. Центральна виборча комісія шляхом прийняття відповідного рішення оголошує про початок виборчого процесу чергових місцевих виборів, перших виборів депутатів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад, а територіальна виборча комісія — про початок виборчого процесу позачергових, повторних, проміжних місцевих виборів, перших виборів старости на своєму засіданні, про що зазначається у протоколі засідання комісії. Офіційним оголошенням є прийняття відповідною виборчою комісією рішення про початок виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів. Рішення відповідної виборчої комісії про оголошення початку виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів оприлюднюється не пізніше наступного дня після дня його прийняття відповідно в загальнодержавних або місцевих засобах масової інформації чи в інший визначений нею спосіб. абз. 1 ч. 8 ст. 15 Закону № 595 |
Як бачите, законодавець чітко визначив суб’єкта, який призначає додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад, — це Центральна виборча комісія;
6) ст. 16 Закону № 595 доповнено новою ч. 5:
5. Загальний склад сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади збільшується понад визначений частиною третьою цієї статті внаслідок проведення додаткових виборів депутатів сільської, селищної ради додатково на кількість новоутворених одномандатних виборчих округів, яка визначається як відношення кількості виборців територіальних громад, що приєдналися, до кількості виборців територіальної громади, до якої приєдналися, помножене на загальний склад ради, визначений частиною третьою цієї статті, але не менше кількості територіальних громад, що приєдналися.
Отже, враховуючи зміст означеної вище норми, однозначно можна говорити про те, що склад тих сільських, селищних рад об’єднаних територіальних громад, до яких приєднаються інші територіальні громади, збільшиться понад ту кількість, яка сьогодні визначена у ч. 3 ст. 16 Закону № 595. Нагадаємо, що відповідно до цієї норми загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради становить при чисельності виборців, зокрема:
1) до 1 тисячі виборців — 12 депутатів;
2) від 1 тисячі до 3 тисяч виборців — 14 депутатів;
3) від 3 тисяч до 5 тисяч виборців — 22 депутати;
4) від 5 тисяч до 20 тисяч виборців — 26 депутатів;
5) від 20 тисяч до 50 тисяч виборців — 34 депутати;
6) від 50 тисяч до 100 тисяч виборців — 36 депутатів;
7) від 100 тисяч до 250 тисяч виборців — 42 депутати;
8) від 250 тисяч до 500 тисяч виборців — 54 депутати;
...
Беручи ж до уваги зміст нової ч. 5 ст. 16 Закону № 595 можна вирахувати, на яку саме кількість депутатських мандатів збільшиться рада. Яким чином це порахувати? Все просто. Вважаємо, що кількість виборців у громаді, яка приєднується, становить 5 000 виборців; кількість виборців в об’єднаній територіальній громаді, до якої приєднується означена територіальна громада, становить 30 000 виборців. Загальний склад ради об’єднаної територіальної громади на момент приєднання становить 34 депутата (відповідає умові п. 5 ч. 3 ст. 16 Закону № 595). Отже кількість додаткових депутатських мандатів має обчислюватися за формулою:
К(м.д.) = К(в.пр.) : К (в.об.) х К(м. з.),
де: К(м.д.) — кількість додаткових депутатських мандатів, на яку збільшиться загальний склад ради об’єднаної територіальної громади;
К(в.пр.) — кількість виборців територіальної громади, яка приєднується;
К(в.об.) — кількість виборців об’єднаної територіальної громади, до якої приєднуються;
К(м. з.) — загальний склад ради об’єднаної територіальної громади, до якої приєднуються.
Таким чином виходить (маючи наші вигадані показники):
5 000 : 30 000 х 34 = 5,66
7) у ст. 17 Закону № 595 відбулося дві зміни.
Перша стосується ч. 1 цієї статті, яка визначає порядок визначення Центральною виборчою комісією кількості територіальних, одномандатних виборчих округів: ч. 1 після слів «чергових, перших місцевих виборів» доповнено словами «додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад».
Друга зміна — доповнення статті після ч. 5 новою ч. 6:
6. Для проведення додаткових виборів депутатів сільської, селищної ради відповідна сільська, селищна територіальна виборча комісія не пізніш як за 38 днів до дня додаткових виборів на території територіальних громад, що приєдналися до об’єднаної територіальної громади, утворює одномандатні виборчі округи з приблизно однаковою кількістю виборців у кожному в кількості, що дорівнює кількості новоутворених округів, яка визначається відповідно до частини п’ятої статті 16 цього Закону.
Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних виборчих округах визначається територіальною виборчою комісією на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідної територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до територіальної виборчої комісії не пізніш як за 40 днів до дня виборів.
ч. 6 ст. 17 Закону № 595
У зв’язку з цим ч. 6 – 13 слід вважати відповідно ч. 7 – 14;
8) ч. 1 ст. 24 Закону № 595, що визначає повноваження Центральної виборчої комісії, доповнено новим п. 12, згідно з яким Центральна виборча комісія призначає додаткові вибори до сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади депутатів від територіальної громади, що приєдналася у порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад;
9) перше речення абз. 1 ч. 1 ст. 36 Закону № 595, що передбачає висування кандидатів місцевою організацією партії, після слова «перших» доповнено словом «додаткових», що надає право місцевим організаціям партії висувати кандидатів у тому числі й на додаткових виборах депутатів сільської, селищної ради;
10) абз. 2 ч. 1 ст. 68 Закону № 595, що регламентує питання фінансування місцевих виборів, після слова «позачергових» доповнено словом «додаткових», що означає, що витрати на підготовку і проведення, зокрема, додаткових виборів, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України;
11) розділ XII «Заміщення депутатів, позачергові, повторні, проміжні та перші вибори» доповнено новою ст. 931:
Стаття 931. Додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади,
що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України
«Про добровільне об’єднання територіальних громад»
1. Додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться в порядку і строки, передбачені цим Законом.
2. Депутати сільських, селищних рад, обрані на додаткових виборах, здійснюють свої повноваження до обрання нового складу ради на наступних чергових місцевих виборах у порядку, встановленому Конституцією та законами України.
3. Протягом останніх шести місяців повноважень депутатів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах, додаткові вибори не призначаються та не проводяться.
4. Повноваження територіальної виборчої комісії територіальної громади, що приєднується до об’єднаної територіальної громади, припиняються з моменту прийняття сільською, селищною радою рішення про приєднання до об’єднаної територіальної громади. Повноваження щодо проведення додаткових виборів здійснюються територіальною виборчою комісією, створеною на території об’єднаної територіальної громади, до якої приєднується територіальна громада.
ст. 931 Закону № 595
Остання наведена нами зміна, на нашу думку, не вимагає додаткових коментарів, оскільки є цілком зрозумілою.
