Теми статей
Обрати теми

Положення про старосту: з урахуванням змін

Я. Брусенцова, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери ВБ «Фактор», шеф- редактор, юрист
Як відомо, 12.03.17 р. набрав чинності Закон України від 09.02.17 р. № 1848-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу старости села, селища»1, яким були внесені зміни до Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»2. Нагадаємо, що вказані зміни спрямовані на більш чітке визначення статусу старости, кола його повноважень, територіальних меж діяльності, а також підстав і порядку дострокового припинення повноважень старости, чого раніше не було встановлено жодним нормативно-правовим актом3. У зв’язку з цим у деяких наших читачів (в більшій мірі представників органів місцевого самоврядування4 об’єднаних територіальних громад5) почали виникати запитання щодо змісту Положення про старосту6. Власне про це ми і поговоримо в нашій статті.

1 Далі за текстом — Закон № 1848.

2 Далі за текстом — Закон № 280.

3 Більш детально про нововведення див. «Місцеве самоврядування», № 4 за квітень 2017 р., с. 54.

4 Далі за текстом — ОМС.

5 Далі за текстом — ОТГ.

6 Далі за текстом — Положення.

Загальне про зміст Положення про старосту

Для початку повернемося трішки в минуле та пригадаємо перші кроки ОТГ після їх об’єднання: перші місцеві вибори депутатів та сільського (селищного) голови, покладання обов’язків старост на «колишніх» сільських та селищних голів, розроблення та прийняття положень про старост. І тут починалося найцікавіше: багато хто не розумів, що має бути в цьому положенні, який функціонал має здійснювати староста, які підстави для дострокового припинення його повноважень, та й чи взагалі це можливо робити тощо. Пригадайте, у першій редакції ст. 141 Закону № 280 зазначалося лише про те, що староста є посадовою особою місцевого самоврядування, а перелік його повноважень (закріплених на законодавчому рівні) важко було назвати широким. Нагадаємо, що на той період передбачалося, що староста представляє інтереси жителів села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради; сприяє жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування; бере участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села, селища; вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного села, селища виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб; здійснює інші обов’язки, визначені Положенням.

Крім того, вказувалося, що у Положенні визначаються права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости. Положення (як і зараз) мала затверджувати сама місцева рада.

Також зазначалося, що староста є членом виконавчого комітету ради ОТГ за посадою.

Власне, всі ці норми однозначно «перекочовували» до положень про старосту, і це логічно, адже вони закріплені на законодавчому рівні. Розуміючи, що цього буде недостатньо, розробники Положення про старосту додавали до нього інші положення, розширюючи при цьому повноваження старост, покладаючи на них ті чи інші завдання, обов’язки, передбачаючи відповідальність старост, а також підстави для дострокового припинення його повноважень. Чесно кажучи, аналізуючи деякі положення про старост, часто напрошувалася думка, що деякі їх пункти не зовсім відповідають чинному законодавству. В той же час важко сказати, яким мало б бути правильне Положення: всі лише починали працювати в межах реформи децентралізації та набували досвіду.

Врешті-решт, з’явився Закон № 1848, який врегулював більшість питань, які стосуються статусу старост. Особливого значення набуло розширення повноважень старости, закріплення на законодавчому вже рівні підстав для дострокового припинення ним повноважень, уточнено момент початку таких повноважень тощо.

Отже, цілком логічним вбачається переглянути Положення, які були затверджені місцевими радами до набрання чинності Законом № 1848, та внести в них відповідні зміни або шляхом прийняття таких Положень у новій редакції вже з урахуванням тих змін, які ми отримали завдяки прийняттю вказаного законодавчого акта. Нижче наведемо примірне Положення. За основу для запропонованого нами Положення було взято вже затверджене Положення про старосту Андрушківської сільської ради, яке розміщено на офіційному сайті ради. Слід завдячити розробникам цього Положення, які врахували вимоги законодавства під час його складання та об’єктивно підійшли до питання покладення на старост іншого функціоналу, прямо не передбаченого чинними нормативно-правовими актами. Крім того, аналізуючи це Положення, припускаємо, що, в свою чергу, представники сільської ради керувалися вже існуючим на той час Примірним положенням про старосту, яке було розроблено Асоціацією міст України. До речі, з текстом цього документа можна ознайомитися за посиланням: https://www.auc.org.ua/sites/default/files/library/otgbook3new_obgortka_i_blok.pdf.

img 1 img 2 img 3 img 4 img 5 img 6

Затверджуючи Положення, деякі місцеві ради закріплюють за собою право призначати тимчасово виконуючих обов’язки старост замість тих, які достроково припинили свої повноваження.

Слід враховувати, що діюче законодавство передбачає лише єдиний випадок, коли особа може виконувати обов’язки старости, не будучи обраною на цю посаду у порядку, передбаченому законодавством про місцеві вибори. Йдеться про п. 3 розд. IV «Прикінцеві положення» Закону України від 05.02.15 р. № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який визначає, що у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися, обов’язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання. Тобто в цій нормі законодавець прямо означив коло осіб, які можуть тимчасово виконувати обов’язки старости, не залишаючи альтернатив.

На нашу думку, місцеві ради ОТГ на власний розсуд не мають права призначати осіб, які будуть виконувати обов’язки старост, замість тих, які припинили свої повноваження.

Як тоді бути? Адже наступні вибори можуть відбутися за кілька місяців після «звільнення» старости. Або староста може захворіти, піти у декретну відпустку тощо…

Для вирішення цієї проблеми давайте згадаємо, який староста має службовий статус. Він є посадовою особою місцевого самоврядування, членом виконкому. Тому цілком допустимим буде, якщо на період тимчасової відсутності старости або до моменту проведення виборів старости його повноваження окремим рішенням виконкому будуть покладені на одну або кількох посадових осіб виконкому ради.

Нижче приведемо форму рішення місцевої ради, яким затверджується Положення.

img 7

На той випадок, якщо вашою місцевою радою затверджується «нове» Положення (з урахуванням змін, які були внесені Законом № 1848 до Закону № 280), зазначене вище рішення має містити пункт, в якому зазначається наступне:

«Визнати таким, що втратило чинність, рішення сільської (селищної, міської) ради ___ скликання № ___ від ___________ «Про затвердження Положення про старосту _____________сільської (селищної, міської) ради».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі