1 Далі за текстом – ОМС.
2 Далі за текстом – Закон № 280.
Слід відмітити, що судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб ОМС, прийняті з порушенням прав, свобод чи законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України. В ній, зокрема, зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, ОМС, посадових і службових осіб.
Більше того, ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України3 передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому КАС, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
3 Далі за текстом – КАС.
Отже, як було анонсовано, сьогодні ми розглянемо судову справу, предметом якої стала бездіяльність посадової особи ОМС.
Суть спору
Один із жителів територіальної громади м. Ковеля4 звернувся з позовом в суд до міського голови м. Ковеля Волинської області. Необхідно відзначити, що громадянин позивався до суду не тільки до посадової особи ОМС на його діяння у вигляді бездіяльності, а й про відшкодування моральної шкоди внаслідок бездіяльності посадової особи ОМС, та має у своєму загалі два рішення суду:
4 Далі за текстом — власник господарської споруди, позивач.
— перше: про визнання протиправними дій та бездіяльності міського голови м. Ковеля;
— друге: про відшкодування моральної шкоди, заподіяної такими діяннями.
В цій статті для кращого сприйняття змісту рішень ми розглянемо їх окремо.
Забігаючи наперед, означимо, що спершу позивач звертався до суду з позовом на протиправні дії та бездіяльність міського голови м. Ковеля, а згодом подав ще один позов про відшкодування моральної шкоди.
Отже, позивач покликався на те, що 08.11.12 р. на засіданні виконкому Ковельської міської ради було прийнято рішення щодо питання № 38 «Про оформлення права власності на господарську споруду», яка знаходиться по вулиці Незалежності 166 «г» в м. Ковелі Волинської області, яка належить йому. Позивач дізнався, що зазначене вище рішення щодо оформлення права власності на господарську споруду міститься в порядку денному засідання виконкому, від члена Ради Федерації профспілок Волинської області, юрисконсульта Ковельської філії КП «Волинське ОБТ», більше того, це рішення підтримане членами виконкому одноголосно. Проте, міський голова м. Ковеля відмовився підписати та видати вказане рішення виконкому, мотивуючи свої дії тим, що таке рішення виконкомом не приймалось.
Слід відзначити, що спочатку постановою Ковельського міськрайонного суду від 03.12.13 р. у задоволенні позову власнику господарської споруди було відмовлено. Згодом позивач подав апеляційну скаргу на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області. Львівський апеляційний адміністративний суд
своєю постановою від 08.10.14 р. рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким задовольнив позов.
Більше того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.10.14 р. касаційну скаргу Ковельського міського голови на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду України відхилено, а постанову апеляційного суду залишено без змін. Тобто рішення Львівського апеляційного адміністративного суду України відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Обґрунтування рішення суду
Рішеннями Львівського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України визнано протиправними діяння (бездіяльність) міського голови м. Ковеля. При цьому суди, обґрунтовуючи свої рішення, спиралися на положення Закону № 280.
Так, було наведено ч. 1 та 3 ст. 12 Закону № 280, відповідно до яких міський голова є головною посадовою особою територіальною громади міста; він очолює виконком міської ради, головує на її засіданнях. Також згадувалися норми ст. 42 цього законодавчого акта, відповідно до якої міський голова:
| 1 | організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету |
| 2 | підписує рішення ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету |
| 3 | представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими ОМС, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства |
Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону № 280 міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Суд звернув увагу на те, що згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, ОМС, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд у своєму рішенні, крім іншого, посилався на Регламент виконавчого комітету Ковельської міської ради, затверджений рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 10.03.11 р. № 975. Так, пп. 2 п. 3.1 відповідного Регламенту передбачено, що рішення приймається шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів виконавчого комітету.
5 Далі за текстом — Регламент.
Пункт 3.15 Регламенту визначає, що рішення, прийняті виконавчим комітетом, разом із зауваженнями, внесеними на засіданні, доопрацьовуються особами, які їх готували, візуються першим заступником міського голови, заступниками міського голови, керуючим справами виконавчого комітету, посадовими особами юридичного відділу та фінансового управління (при розгляді питань фінансового характеру) і подаються на підпис міському голові у дводенний термін після засідання виконавчого комітету (у виняткових випадках – у термін, що встановлений виконавчим комітетом на доопрацювання).
За змістом пп. 3.16 і 3.17 Регламенту підписані рішення виконавчого комітету начальник загального відділу протягом трьох робочих днів розмножує і розсилає їх згідно з переліком управлінням, відділам, підприємствам і організаціям. Засідання виконавчого комітету протоколюється начальником загального відділу. Протокол підписується міським головою не пізніше 10 днів після засідання.
Варто підкреслити, що ч. 3 п. 3.8 Регламенту передбачено, що при наявності розбіжності думок, одночасно з проектом рішення виконавчого комітету подаються пропозиції та зауваження до його тексту. Після чого вони розглядаються у першого заступника міського голови, заступників міського голови, керуючого справами з участю осіб, які готували проект і внесли до нього поправки. Зважаючи на таку норму Регламенту, можна зробити висновок, що жодних зауважень до проекту рішення до початку засідання виконавчого комітету не було, оскільки виконавець проекту рішення до будь-яких розглядів та пропозицій не залучалась.
Згідно з показаннями свідків, які в суді першої інстанції вказали, вони були присутні на засіданні виконкому Ковельської міської ради 08.11.12 р. і підтвердили, що питання під № 38 щодо оформлення права власності позивача на господарську споруду було проголосовано членами виконкому та прийняте.
Рішення суду
08.10.14 р. колегія суддів Львівського адміністративного апеляційного суду у справі № 159/1944/13, 2а/159/79/13, розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу власника господарської споруди на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.12.13 р., встановила:
— визнати протиправними дії Ковельського міського голови щодо непідписання та невидачі прийнятого на засіданні виконкому 08.11.12 р. рішення «Про оформлення права власності на господарську споруду»;
— визнати відсутність компетенції міського голови щодо повернення проекту рішення «Про оформлення права власності на господарську споруду» Волинському обласному бюро технічної інвентаризації без підпису міського голови, як такого, що не розглядалось на засіданні виконкому.
Вказане рішення залишене без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.12.15 р.
Більше того, 04.12.12 р. у Єдиний реєстр досудових розслідувань було внесено відомості про злочин, передбачений ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України6 (зловживання владою та службовим становищем), та присвоєно номер № 42012020110000018. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області від 29.04.13 р. постанову слідчого СВ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області про закриття кримінального провадження скасовано, а матеріали кримінального провадження № 42012020110000018 направлено у СВ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області для проведення досудового розслідування.
6 Далі за текстом — КК.
Згідно з листом Ковельського міського відділу УМВС України у Волинській області № 12/5225 від 26.09.14 р. на той час у кримінальному провадженні № 42012020110000018 за заявою особи на дії Ковельського міського голови проводилося досудове розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 КК зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, — карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суть спору
Згодом, після остаточного рішення Вищого адміністративного суду України, власник господарської споруди подав новий позов про відшкодування йому моральної шкоди до міського голови м. Ковеля та виконавчого комітету міської ради в Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що протиправність діянь Ковельського міського голови, яка підтверджена рішенням Вищого адміністративного суду України, спричинила йому моральну шкоду. Ця моральна шкода виразилась в позбавленні можливості реалізувати своє право на власність, у зв’язку з чим він змушений чекати змін у законодавстві аби оформити свої законні права, що в свою чергу потягло необхідність звертатись за допомогою до адвокатів, на що він витратив значні кошти. Внаслідок незаконних діянь міського голови власник господарської споруди був позбавлений на деякий час можливості реалізувати свої уподобання та бажання, що викликало в нього моральні страждання. Це ж, в свою чергу, негативно позначилось на його психічному стані.
Ковельський міськрайонний суд Волинської області рішенням від 16.12.16 р. у задоволенні позову відмовив. Це рішення суд обґрунтував тим, що позивачем не було доведено факту заподіяння шкоди діяннями міського голови м. Ковеля, проте з такими висновком вищестоящий суд не був згодний. В результаті чого, рішенням на апеляційну скаргу власника господарської споруди від 22.02.17 р. Апеляційного суду Волинської області позов було частково задоволено.
Обґрунтування рішення суду
Апеляційний суд Волинської області, розглядаючи апеляційну скаргу власника господарської споруди про відшкодування йому моральної шкоди до Ковельського міського голови та виконавчого комітету міської ради, знову ж таки спирався на ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачається, що органи державної влади та ОМС, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Звертаємо вашу увагу, що відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи ОМС матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, ОМС, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно зі ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або ОМС при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або ОМС незалежно від вини цих органів.
У свою чергу, ч. 1, 2 ст. 76 Закону № 280 передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.
Варто наголосити, що ч. 1 ст. 77 Закону № 280 визначено, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності ОМС, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування — за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Рішення суду
Апеляційний суд Волинської області за результатами розгляду справи по апеляційній скарзі власника господарської споруди до Ковельського міського голови та виконавчого комітету міської ради про відшкодування моральної шкоди своїм рішенням від 22.02.17 р. вирішив:
— апеляційну скаргу задовольнити частково;
— стягнути з міського голови м. Ковеля Волинської області на користь власника господарської споруди 5000 грн. за заподіяну моральну шкоду.
Наостанок...
У цій статті ми навели приклади судових справ, маючи на меті запобігти вчиненню посадовими особами ОМС діянь (бездіяльності), за які їх може бути також притягнуто до відповідальності. Вчиняючи якусь дію або не вчиняючи її, приймаючи рішення або не приймаючи його, завжди зважайте на норми чинного законодавства, приписи локальних актів ОМС та дотримуйтеся їх.
В іншому випадку може статися так, що особа, права та законні інтереси якої внаслідок цього було порушено, скористається своїм правом на захист цих прав і змусить порушників поважати закон.
