1 Далі за текстом — постанова № 295.
2 Далі за текстом — Порядок здійснення контролю.
3 Далі за текстом — Порядок здійснення нагляду.
4 Далі за текстом — ОМС.
5 Далі за текстом — Закон № 280.
Перш ніж почнемо, слід вказати, що третім пунктом постанови № 295 Урядом було рекомендовано міським радам міст обласного значення та сільським, селищним, міським радам об’єднаних територіальних громад під час здійснення повноважень, передбачених ч. 3 ст. 34 Закону № 280, керуватися означеною постановою. Отже, цілком логічним є, що ОМС повинні бути зацікавлені в отриманні базової інформації щодо порядку здійснення контролю, його механізму, підстав тощо. І ми готові вам, шановні читачі, у цьому допомогти.
Одразу зауважимо, що постановою № 295 було затверджено два документа: Порядок здійснення контролю та Порядок здійснення нагляду. Перший документ рекомендований вам для використання саме в частині здійснення повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю, а от другий — це така собі «інструкція», якою будуть керуватися вже державні органи нагляду та «наглядати» за тим, як ви здійснюєте надані вам контрольні функції. В цій статті ми розглянемо Порядок здійснення контролю.
Загальне про Порядок здійснення контролю
Отже, як і було анонсовано, Порядок здійснення контролю встановлює процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. При цьому вказаний документ визначає коло суб’єктів, щодо яких буде здійснюватися такий контроль:
| Суб’єкти, щодо яких передбачається здійснення контролю | Примітки |
| юридичні особи (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) | перелічені суб’єкти в Порядку здійснення контролю названо як об’єкт відвідування |
| фізичні особи, які використовують найману працю |
Щодо об’єктів відвідування вже сьогодні починають виникати суперечки і про це важливо сказати. Так, якщо ми звернемося до ст. 259 Кодексу законів про працю України6 (з метою реалізації якої і було прийнято постанову № 295), у ній вказується, що державний нагляд та контроль здійснюються за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами — підприємцями, які використовують найману працю. А от Порядок здійснення контролю, як бачите, розширює вказаний перелік за рахунок всіх фізичних осіб (і підприємців, і не підприємців). Таким чином, виходить, що під заходи контролю потрапляють також фізичні особи, які використовують найману працю таких, наприклад, працівників, як хатні прибиральниці тощо. Це наші поки що припущення, оскільки повне розуміння того, хто мався на увазі під фізичними особами, які використовують найману працю, скоріше за все з’явиться вже після застосування постанови № 295 на практиці. Тим паче, що зауваження щодо окресленої категорії об’єкта відвідування свого часу робили представники Державної регуляторної служби України. Саме вони вказали на невідповідність (з їх погляду) положень Порядку здійснення контролю змісту ст. 259 КЗпП.
6 Далі за текстом — КЗпП.
Також необхідно декілька слів сказати й про інший спірний момент, який нині обговорюється в експертних колах і знову ж таки на якому було акцентовано увагу Державної регуляторної служби. Станом на сьогодні взагалі було поставлено під знак питання можливість здійснення ОМС саме державного контролю за здійсненням законодавства про працю, адже ч. 3 ст. 34 Закону № 280 закріплює таке повноваження як здійснення контролю і аж ніяк не державного. Продовжуючи цю думку, крім іншого експерти посилаються все на ту ж ст. 259 КЗпП, яка передбачає (знову ж таки на їх думку) лише можливість здійснення державного контролю, а не контролю як такого, який віднесено до повноважень ОМС.
Увага! Рекомендуємо враховувати наведену вище інформацію під час здійснення нових повноважень, оскільки вірогідність отримання супротиву з боку об’єктів відвідування є дуже великою.
Ідемо далі. Говорячи про запроваджений контроль, не можна оминути увагою питання форм державного контролю за додержанням законодавства про працю. Порядок здійснення контролю передбачив дві форми:
| 1 | інспекційні відвідування |
| 2 | невиїзні інспектування |
На них більш детально зупинимося нижче.
Тепер щодо суб’єктів, які, власне, уповноважені здійснювати державний контроль. Відтепер це інспектори праці, яких виокремлено в дві групи:
| Держпраця та її територіальні органи |
| Виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин)7 |
7 Далі за текстом — виконавчі органи рад.
Як бачите, в Порядку здійснення контролю уточнено для виконавчих органів рад перелік питань, щодо яких вони можуть здійснювати відповідний контроль.
Зауважте: Порядок здійснення контролю закріплює, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (органи контролю), посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (контрольні повноваження). Отже, обов’язковими умовами для здійснення інспекторами праці контрольних повноважень є те, щоб:
— по-перше: вони були посадовими особами (в нашому випадку — відповідного виконавчого органу ради);
— по-друге: їх посадові обов’язки обов’язково включали повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Увага! Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
У свою чергу, передбачається, що Держпраці веде реєстр посвідчень інспекторів праці.
Увага! Посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним.
Підставою для видачі посвідчення інспектора праці посадовій особі виконавчого органу ради є лист сільського, селищного, міського голови, до якого додається заповнена картка обліку даних інспектора праці відповідно до форми, затвердженої Мінсоцполітики.
Увага! Порядком здійснення контролю передбачається, що про втрату посвідчення (якщо вже таке станеться) невідкладно повідомляється керівнику виконавчого органу ради та Держпраці.
У разі прийняття рішення про скасування посвідчення та у разі, коли посвідчення зіпсоване чи втрачене, інформація про нього з реєстру посвідчень інспекторів праці виключається.
Підстави для інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань
Звертаємо увагу, що п. 5 Порядку здійснення контролю визначив перелік підстав для застосування такої форми контролю, як інспекційні відвідування. Отже, передбачається, що вони проводяться:
| 1 | за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю |
| 2 | за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин |
| 3 | за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із: — засобів масової інформації; — інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством; — джерел, зазначених у пп. 1, 2, 4 — 7 п. 5 Порядку здійснення контролю. Примітка. Зі змісту пп. 3 п. 5 вказаного Порядку випливає, що самостійною підставою для здійснення інспекційного відвідування є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань саме з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Якщо розуміти буквально положення вказаного пункту, то можна зробити певний висновок. Він полягає в наступному: якщо орган контролю, використовуючи означені джерела (шляхом аналізу розміщеної в них інформації), дійде висновку про те, що потенційним об’єктом відвідування було припущено порушень, яке полягає в неоформлені трудових відносин і виникає необхідність у виявленні цього, керівник такого органу може прийняти відповідне рішення, яке і стане підставою для здійснення інспекційного відвідування. При цьому звертаємо вашу увагу на використання джерел, передбачених пп. 1,2, 4 — 7 п. 5 Порядку здійснення контролю. Тут слід розуміти, що звернення працівника, звернення фізичної особи, рішення суду, повідомлення правоохоронних органів є самостійною підставою для проведення інспекційних відвідувань, але в частині тієї інформації, що в них міститься і на якій акцентує увагу особа, яка звертається (повідомляє). У той же час ми розуміємо, що те чи інше звернення (повідомлення, рішення суду) може містити інформацію, проаналізувавши (більш широко) яку орган контролю може зробити висновки про можливі наявні факти неоформлених трудових відносин (чи то щодо іншої особи, яка згадується у такій інформації, чи відносно тієї ж особи, щодо якої вона подається, але відносно інших |
| порушень, які не стосуються факту неоформлення трудових відносин). На нашу думку, саме така інформація мається на увазі в пп. 3 п. 5 Порядку, яку орган контролю може отримати не цілеспрямовано, але яка може стати самостійною підставою для проведення інспекційного відвідування після прийняття відповідного рішення керівником органу контролю | |
| 4 | за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю |
| 5 | за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю |
| 6 | за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: — невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; — факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; — факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; — роботодавців, що мають заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: — роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; — роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; — роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; — працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; — роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог КЗпП та Закону України «Про відпустки»); — роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; — роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; — роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників |
| 7 | за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю |
Увага! Порядок здійснення контролю передбачив, що звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника. Тобто немає необхідності в поданні звернень лише особисто (це треба враховувати).
Тепер зупинимося ще на одному цікавому і, на наш погляд, неврегульованому питанні. На жаль, Порядок здійснення контролю не містить вказівок щодо процедурних моментів оформлення документів, які мають бути підгрунтям (певним сигналом) для початку проведення інспекційного відвідування інспектором з праці. Тобто в Порядку здійснення контролю ви не знайдете норми, яка б прямо вказувала, наприклад, на те, що після отримання звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин, та реєстрації такого звернення керівником органу контролю приймається рішення про проведення інспекційного відвідування. В Порядку здійснення контролю лише згадується про те, що рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених пп. 5 — 7 п. 5 та п. 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.
За письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану дотримання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування.
За результатами проведеного аналізу складається довідка.
п. 31 Порядку здійснення контролю
Таким чином, виходить, що «охопленими»в частині механізму запровадження дії у вигляді проведення інспекційного відвідування є лише щодо тих підстав, які зазначені в пп. 5 — 7 та п. 31 вказаного Порядку. Більше того, дещо дезорієнтую словосполучення «рішення про доцільність проведення відповідних заходів». З нього можна зробити висновок, що керівнику органу контролю надається право самостійно визначатися, а чи доцільно здійснювати інспекційне відвідування, якщо, наприклад: надійшла відповідна інформація від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) про виявлені в ході нагляду виконання повноважень ознак порушення законодавства про працю, а також від Пенсійного фонду України та його територіальних органів, Держстату та її територіальних органів, ДФС та її територіальних органів, профспілкових органів.
Тоді постає цілком логічне запитання: а чи має видаватися відповідний наказ керівником органу контролю за всіх інших підстав, передбачених у п. 5 Порядку здійснення контролю? З одного боку, це прямо не передбачено Порядком здійснення контролю та відповідно відсутня необхідність в прийнятті окремого наказу. З іншого ж боку, можна спиратися у цьому питанні на Закон України від 05.04.07 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»8, який передбачає, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
8 Далі за текстом — Закон № 877.
Передбачається, що інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене п. 33 Порядку здійснення контролю, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.
Щодо рішення інспектора праці про відвідування роботодавця. Така можливість закріплена, як згадано, в п. 33 Порядку здійснення контролю і полягає в тому, що інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
Йдемо далі. В п. 6 Порядку здійснення контролю вказується, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об’єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
У цьому ж пункті уточнюється, що документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об’єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Як бачите, тут у нас вже з’являється згадування про невиїзне інспектування, яке є окремою формою здійснення державного контролю. Зупинимося на ньому. Відповідно до п. 15 Порядку здійснення контролю підставами для здійснення невиїзного інспектування є ті, які закріплені в пп. 1, 4 — 7 п. 5 цього Порядку (їх перелік ми наводили в таблиці, коли говорили про підстави для проведення інспекційного відвідування).
При цьому уточнюється, що за наявності вказаних підстав за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об’єктом відвідування, інспектори праці можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об’єктом відвідування. Отже, на відміну від інспекційного відвідування для невиїзного інспектування чітко окреслено перелік умов, за наявності яких можливо запроваджувати таку форму контролю, а саме це наявність:
| 1 | рішення керівника органу контролю або його заступника, погодженого з об’єктом відвідування |
| 2 | документів та пояснень, наданих об’єктом відвідування |
Крім іншого, конкретизується, що невиїзне інспектування проводиться у приміщенні органу контролю.
Здійснюючи контрольні функції, слід враховувати, що п. 7 Порядку здійснення контролю дозволяється у разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях залучати (за згодою керівника об’єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представників профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок, члени яких працюють в об’єкта відвідування, організацій роботодавців та їх об’єднань.
Повідомлення про здійснення контролю та тривалість проведення
Зауважуємо: Порядок здійснення контролю зобов’язує інспектора праці повідомляти об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі лише про проведення інспекційного відвідування, і то не у всіх випадках (п. 8 цього Порядку).
Так, для інспектора права передбачається право не здійснювати повідомлення, якщо проведення інспекційного відвідування стосується питань виявлення неоформлених трудових відносин і інспектор вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Тобто неповідомлення можливе лише за наявності двох умов:
— інспекційне відвідування здійснюється з питань виявлення неоформлених трудових відносин;
— інспектор вважає, що повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Тепер згадаємо про невиїзне інспектування. Щодо необхідності здійснення повідомлення про таку форму контролю, Порядок здійснення контролю замовчує. На нашу думку, це цілком логічно, оскільки цим же Порядком передбачено, що рішення керівного контрольного органу (його заступника) про проведення невиїзного інспектування підлягає обов’язковому погодженню з об’єктом відвідування, отже об’єкт відвідування вже потенційно буде готовий (повідомлений) до цієї форми контролю, коли погодить відповідне рішення.
Увага! В п. 9 Порядку здійснення контролю закріплено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Пунктом 10 Порядку здійснення контролю визначено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — двох робочих днів.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України:
| суб’єктами мікропідприємництва є | фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи — підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; |
| юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України | |
| суб’єктами малого підприємництва є | фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи — підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України |
Права інспектора праці та заборони
Права інспектора праці закріплені в п. 11 Порядку здійснення контролю. В ньому, зокрема, зазначається, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:
| 1 | під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених п. 5 Порядку здійснення контролю, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця. Примітка. Реалізація зазначеного права передбачає наявність складових: — інспекційне відвідування здійснюється з питань виявлення неоформлених трудових відносин; — наявні підстави, визначені п. 5 вказаного Порядку; — інспектор праці реалізує своє право самостійно; — прохід можливий до будь-яких приміщень, в яких використовується наймана праця |
| 2 | ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги. Примітка. Реалізація цього права можлива лише в частині питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування |
| 3 | наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення |
| 4 | за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів |
| 5 | на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування |
| 6 | фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. Примітка. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті |
| 7 | отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування |
Увага! Відповідно до п. 12 Порядку здійснення контролю вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.
У той же час, наділяючи інспекторів праці досить широким колом прав (на наш погляд), для них встановлено і певні заборони. Вони закріплені в п. 13 Порядку здійснення контролю і передбачають, що інспекторам праці забороняється:
| 1 | виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів |
| 2 | підміняти працівників об’єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об’єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшого передання працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам |
| 3 | проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об’єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшого передання іншим особам |
| 4 | розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду |
| 5 | розголошувати виробничі та комерційні таємниці чи виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх обов’язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади |
| 6 | розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об’єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведене у зв’язку з отриманням такої скарги |
| 7 | вилучати в об’єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів і їх частин |
Права об’єкта відвідування
Здійснюючи заходи контролю, не можна нехтувати правами об’єкта відвідування. Зауважте: вони визначені в п. 14 Порядку здійснення контролю, в якому передбачається, що під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право:
| 1 | перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення |
| 2 | не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: — відсутності службового посвідчення; — якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; — якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені п. 10 Порядку здійснення контролю |
| 3 | подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису |
| 4 | вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником |
| 5 | перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов’язки |
| 6 | вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства |
| 7 | вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об’єкта відвідування |
| 8 | оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці |
| 9 | отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань |
Як бачите, перелік прав є досить широким. У той же час треба відмітити як великий позитив те, що права об’єкта відвідування добре кореспондуються з обов’язками інспектора праці. Наприклад, Порядок здійснення контролю передбачає як обов’язкову умову для здійснення інспекційного відвідування наявність у інспектора праці службового посвідчення і в той же час об’єкту відвідування надається право перевірити його наявність. Або, наприклад, об’єкту відвідування надається право вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об’єкта відвідування і в той же час інспектору праці забороняється це робити під час здійснення своїх обов’язків.
Про перешкоди у діяльності інспектора праці
Пунктом 16 Порядку здійснення контролю передбачено, що у разі:
| 1 | створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених п. 11 Порядку здійснення контролю)) |
| 2 | відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування) |
| 3 | відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю |
складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який, за можливістю, підписується керівником об’єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Копія зазначеного акта надсилається органам, яким підпорядкований об’єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об’єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Крім того, в п. 18 Порядку здійснення контролю вказується, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об’єкту відвідування надсилається:
| 1 | копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування |
| 2 | письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів |
Увага! На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Документи, складені (прийняті) за результатами здійснення контролю
За результатами здійснення контролю передбачається складення (прийняття) щонайменше трьох документів:
| 1 | акта |
| 2 | приписа, який складається у разі виявлення порушень законодавства про працю, про усунення порушення |
| 3 | акта про відмову від підпису акта (складеного за результатами здійснення контролю) та припису про усунення порушення |
Складення акта. Отже, в п. 19 Порядку здійснення контролю зазначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт (незалежно від того, будуть виявлені порушення законодавства про працю чи ні).
У свою чергу, в п. 20 Порядку здійснення контролю визначено термін складання акта — це останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Також конкретизовано, що акт складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Увага! Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування.
Якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.
Таке право надане об’єкту відвідування у п. 21 Порядку здійснення контролю і ним не можна нехтувати.
Більше того, передбачається, що зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта.
У свою чергу, на інспектора праці покладено обов’язок на зауваження об’єкта відвідування надати письмову вмотивовану відповідь не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Складення припису. Порядком здійснення контролю передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства про працю складається припис про їх усунення.
Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
п. 23 Порядку здійснення контролю
Слід враховувати, що відповідно до вимог п. 24 Порядку здійснення контролю припис має бути внесений об’єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень — наступного дня після їх розгляду. Підсумовуємо: якщо брати до уваги, що акт складається (підписується) в останній день інспекційного відвідування, невиїзного інспектування (і до нього немає зауважень з боку об’єкта відвідування), то припис виписується не пізніш ніж наступного дня з дня інспектування. А от якщо до припису були подані зауваження, то тут передбачається інший термін для внесення припису. При цьому враховуємо, що зауваження мають бути сформовані об’єктом відвідування й надані інспектору праці не пізніше трьох робочих днів з дня підписання акта та, відповідно, інспектор має надати на них відповідь через три робочі дні з дня їх надходження. Отже, виходить, що у цьому випадку на підготовку припису інспектор може мати «в запасі» 6 робочих днів.
Тепер декілька слів про зміст припису. В ньому обов’язково зазначається строк для усунення виявлених порушень. Крім іншого, уточнюється, що у разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначаються графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.
Звертаємо увагу, що припис (власне як і акт) складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником. При цьому один примірник припису залишається в об’єкта відвідування.
Означення в приписі строку усунення порушень є важливим, оскільки саме він є відправною «точкою» для початку здійснення перевірки стану виконання припису, а саме: після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків. Майте на увазі, що необхідність у перевірці стану виконання припису настає лише тоді, якщо об’єкт відвідування не надав відповідь на припис або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.
Одразу вас попередимо, аби ви були готові до певних «курйозів»: дуже часто на практиці ті особи, щодо яких здійснюють контроль, відмовляються від підписання акта, припису, сподіваючись при цьому на уникнення в подальшому відповідальності за вчинені порушення. На цей випадок Порядок здійснення контролю передбачив певні особливості складення акта (припису) та їх надіслання об’єкту відвідування.
Так, в п. 26 вказаного Порядку визначено, що у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об’єкта відвідування від підписання або за неможливістю особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об’єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На третьому ж примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.
На об’єкт відвідування покладається обов’язок повернути інспектору праці один підписаний ним примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
Якщо ж інспектор праці не отримає в означений вище строк підписаного примірника акта та припису, він має скласти акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об’єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Аналізуючи процедуру складення, підписання та направлення акта та припису, можна говорити про те, що інспектора праці зобов’язано лише один раз складати акт про відмову від їх підпису та й то лише після того, як буде дотримано ним певної процедури. Про що йдеться: часто нормативно-правові акти, які регламентують порядок здійснення контрольних заходів, визначають, що якщо особа, щодо якої були здійснені контрольні заходи, відмовляється від підписання того ж акта, контролюючий орган (як правило) уповноважується одразу ж скласти відповідний документ про відмову від підписання. В розглянутій же нами ситуації (саме в частині Порядку здійснення контролю) такий обов’язок на інспектора праці покладається лише після того, коли він направить означені акти (приписи) поштою і не отримає відповідних результатів.
Про заходи впливу та оскарження припису або вимоги
А тепер про найважливіше: про заходи впливу на порушників, власне те, на що, зокрема, і направлено здійснення контролю. Пунктом 27 Порядку здійснення контролю визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Як бачите, складенню припису і можливому застосуванню заходів впливу на порушника передує вчинення низки дій з боку інспектора праці, а саме:
— спочатку інспектор праці має виявити порушення і обов’язково зафіксувати їх в акті;
— потім інспектор праці має розглянути зауваження об’єкта відвідування (якщо вони були) та надати на них відповідь;
— маючи акт (та, можливо, зауваження), інспектор праці має проаналізувати матеріали, складені за результатами контролю;
— якщо будуть виявлені порушення законодавства про працю, інспектор праці обов’язково складає припис;
— за певних обставин та умов інспектор праці може застосувати заходи впливу до порушника.
На останній пункт звертаємо вашу особливу увагу, оскільки його може бути впроваджено в життя не завжди.
Так, п. 28 Порядку здійснення контролю встановлено загальне правило щодо застосування заходів впливу, зокрема, прямо передбачається, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
У той же час вказане загальне правило не діє, якщо були виявлені порушення в частині використання праці неоформлених працівників, несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці. За наявності таких ситуацій заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Увага! Пунктом 30 Порядку здійснення контролю передбачено право оскаржити припис або вимогу інспектора праці у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці.
Щодо вимоги інспектора праці, про яку йдеться в п. 30 Порядку здійснення контролю. Слід зазначити, що в означеному документі згадується про два види вимоги: про вимогу інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесену в межах повноважень, а також про письмову вимогу із зазначенням строку поновлення документів. Оскарження цих вимог мається на увазі чи ні, на жаль, поки що важко сказати. Треба почекати, поки з’явиться наказ Мінсоцполітики, яким має бути затверджена форма вимоги.
Увага! Передбачається, що подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.
Скарга має бути розглянута у 30-денний строк з дати її надходження, якщо інше не встановлено законом.
За результатами розгляду скарг вимоги, приписи можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.
Про забезпечення об’єкта відвідування інформацією та консультаціями
Нами вже було анонсовано, що відповідно до п. 31 Порядку здійснення контролю за письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану дотримання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування.
Увага! Передбачається, що за результатами проведеного аналізу складається довідка.
Тут слід пам’ятати, що про доцільність здійснення вказаного заходу керівник органу контролю (його заступник) має прийняти відповідне рішення.
Крім іншого, п. 32 вказаного Порядку визначено, що з метою запобігання порушень законодавства про працю роботодавці можуть ініціювати проведення інспекторами праці регулярних інформаційно-роз’яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників.
Увага! Пунктом 33 Порядку здійснення контролю передбачено, що інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
Підсумовуючи, можна говорити про те, що ініціаторами зазначених у цьому розділі заходів є роботодавці і такі заходи більшою мірою орієнтовані на уникнення в майбутньому порушень в сфері трудових відносин. При цьому щодо проведення першого заходу (аналіз стану дотримання законодавства про працю) рішення має прийняти керівник керівного органу (його заступник), а от щодо другого заходу (відвідування роботодавця) — самостійно приймає рішення інспектор праці.
Наостанок...
Слід враховувати, що інспектори праці не можуть розпочати виконувати свої повноваження, поки не буде видано відповідний наказ Мінсоцполітики, а саме: порядок складення та форми журналів, інструкції з оформлення документів, що складаються під час підготовки, в ході та за результатами інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, порядок повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, визначаються Держпраці.
Крім іншого, доведеться ще й почекати, коли з’являться форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги. Вони мають бути оприлюднені на офіційному веб-сайті Держпраці.
