Теми статей
Обрати теми

Містобудівна діяльність: деталізовано про зміни (частина 2)

Брусенцова Я., в. о. директора Департамента видань для публічно-правової сфери ВБ «Фактор», шеф-редактор, юрист
Як і обіцяли, ми продовжуємо цикл статей, присвячених питанням у сфері містобудування. Вкотре нагадуємо, що органи місцевого самоврядування1 стають невід’ємною складовою означеної галузі: набувають нових повноважень та вчаться їх впроваджувати в життя. І сьогодні ми вкотре вже поговоримо про ту їх частину, яка стосується здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Дехто запитає: «Чому вкотре?» . А тому що ми про все це вже писали, коли ОМС вперше було надано означені повноваження відповідно до Закону України від 09.04.15 р. № 320-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» (ним були внесені відповідні зміни до Закону України від 17.02.11 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»2). Минуло трохи більше двох років і знову ми говоримо про зміни, які були внесені до цього законодавчого акта Законом України від 17.01.17 р. № 1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності»3.

1 Далі за текстом — ОМС.

2 Далі за текстом — Закон № 3038.

3 Далі за текстом — Закон № 1817.

Державний архітектурно-будівельний контроль

Звертаємо вашу увагу, що Законом № 1817 ст. 41 Закону № 3038 було викладено в новій редакції. Тепер вона отримала назву «Державний архітектурно-будівельний контроль» і регулює лише питання державного архітектурно-будівельного контролю. Нагадаємо, що раніше ст. 41 вказаного Закону мала назву «Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд» і відповідно унормовувала питання як контролю, так і нагляду.

Отже, що тепер передбачається?

Як і раніше, в цій статті дається визначення державного архітектурно-будівельного контролю — це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Як і до змін, визначається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Нагадаємо, що станом на сьогодні діє Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою КМУ від 23.05.11 р. № 5534.

4 Далі за текстом — Порядок № 553.

Увага! Відтепер вже на законодавчому рівні уточнюється, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Крім іншого, зазначається, що:

плановою перевіркою вважається

перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу

позаплановою перевіркою вважається

перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю

До нововведень механізм та територіальність здійснення державного архітектурно-будівельного контролю закріплювалися лише в Порядку № 553.

Тепер щодо підстав для проведення позапланової перевірки: вони також віднайшли своє закріплення в оновленій ст. 41 Закону № 3038. Раніше ж їх перелік був наведений лише в Порядку № 553. До речі кажучи, вони залишилися майже незмінними, окрім уточнень деяких позицій. Отже, відповідно до ст. 41 Закону № 3038 підставами для проведення позапланової перевірки є:

1

подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням

2

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів

3

виявлення факту самочинного будівництва об’єкта

4

перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю

5

вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом.

Примітка. На сьогодні в Порядку № 553 передбачена вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки.

6

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності

7

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки

Також звертаємо вашу увагу на те, що відтепер на законодавчому рівні закріплюється, що підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. Нагадаємо, що станом на сьогодні зупинення підготовчих та будівельних робіт є правом посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, яке закріплене в тому числі в Порядку № 553.

Відтепер ч. 2 оновленої ст. 41 Закону № 3038 визначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Слід зазначити, що в означеній статті віднайшли своє закріплення положення, які передбачені вже оновленою відповідно до Закону № 1817 ст. 2446 Кодексу України про адміністративні правопорушення5 та ст. 3 Закону України від 14.10.94 р. № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»6.

5 Далі за текстом — КпАП.

6 Далі за текстом — Закон № 208.

Нагадаємо, що згідно з КпАП на органи державного архітектурно-будівельного контролю покладається розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (ст. 96, 961 (крім ч. 3 – 5), ч. 1 та 2 ст. 18842).

На підставі ж Закону № 208 до відповідальності притягуються юридичні особи та фізичні особи — підприємці (суб’єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Перелік таких порушень наведений в означеному законодавчому акті. Станом на сьогодні розгляд справ цієї категорії порушень відбувається згідно з Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 06.04.95 р. № 244.

Права посадових осіб органів держархбудконтролю

Тепер поговоримо про права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. Вони, як і раніше, закріплені в ст. 41 Закону № 3038. Слід одразу зазначити, що їх перелік залишився незмінним, змінено лише частину статті, в яких їх наведено (з ч. 4 їх перенесено до ч. 3). Отже, ч. 3 ст. 41 вказаного законодавчого акта передбачено, що під час перевірки посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1

безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню

2

складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону

3

у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт

4

проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації

5

проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством

6

залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, ОМС, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій

7

одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, ОМС, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Примітка. Забороняється витребовувати у суб’єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

8

вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій

9

забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію

10

здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки

11

здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об’єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації

Увага! Відтепер на законодавчому рівні передбачається, що на одному об’єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб’єктів містобудування.

Нагадаємо, що відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 3038 суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада АР Крим, Рада міністрів АР Крим, ОМС, фізичні та юридичні особи.

Увага! Частиною 4 ст. 41 Закону № 3038, як і раніше, передбачається, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Також враховуйте, що після внесених змін до ст. 41 Закону № 3038 в ній було залишено положення, якими визначено, що:

- забезпечення діяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю та його працівників необхідними засобами здійснюється в порядку, визначеному КМУ;

- посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю підлягають обов’язковому державному страхуванню у порядку, визначеному КМУ.

Також, як і раніше, передбачається, що:

- постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду;

- у разі заподіяння шкоди, спричинення збитків внаслідок порушення працівниками органу державного архітектурно-будівельного контролю вимог, встановлених законами, а також вимог щодо перевірок суб’єкт господарювання може звернутися до суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Крім іншого, суб’єктам господарювання було залишене право звертатися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю. Майте це на увазі.

Державний архітектурно-будівельний нагляд

Відтепер питання здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду урегульовано в ст. 411 Закону № 3038.

Одразу зазначимо, що ні визначення «державного архітектурно-будівельного нагляду», ні суб’єкта його здійснення не було змінено. Як і раніше, передбачається, що державний архітектурно-будівельний нагляд — це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі — об’єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому КМУ.

Також слід відзначити, що не змінилися і заходи, які здійснюють головні інспектори будівельного нагляду з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду. Передбачається, що з цією метою вони відповідно до ч. 3 нової ст. 411 Закону № 3038:

1

перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду (до яких власне, належать виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю)

2

витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади

3

мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду

4

вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил

5

залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів

Майте на увазі, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об’єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду наділяються правом:

1

видавати обов’язкові до виконання об’єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності

2

притягати посадових осіб об’єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону

3

ініціювати притягнення посадових осіб об’єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності

4

вносити подання про звільнення посадової особи об’єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення

5

вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об’єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося

6

скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених Законом № 3038 повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до КпАП та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примітка. Про скасування рішень, прийнятих об’єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного ОМС для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.

Увага! Передбачається, що за невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об’єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

І нарешті, в ч. 5 нової ст. 411 Закону № 3038 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, здійснює контроль за додержанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Говорячи про зміни, які були внесені Законом № 1817 в низку законодавчих актів, не можна оминути увагою зміни, яких зазнав в тому числі Закон № 208. Ми про нього вже частково згадували в нашій статті, коли говорили про відмінність порядку розгляду та притягнення до відповідальності суб’єктів містобудування за вчинення порушень, які передбачені КпАП, та відповідно правопорушень, які наведені в Законі № 208.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 2 Закону № 208 правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб’єктів містобудування — юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб’єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Слід одразу означити, що першочергово в Законі № 208 було змінено концепцію поділу об’єктів будівництва з розподілу їх за категоріями складності відповідно на концепцію розподілу по системі класів наслідків.

Крім іншого змінено було розміри штрафів за правопорушення в сфері містобудування в бік збільшення, звісно.

Отже, майте на увазі, що відтепер відповідно до оновленої ч. 2 ст. 2 Закону № 208 суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення та в такому розмірі:

№ пункту ч. 2 ст. 2

Вид правопорушення

Розмір штрафу

1

виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні

10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб7

2

виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1)

36 пмпо

3

виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

- на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2);

- на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3)

- 370 пмпо;

- 900 пмпо

4

експлуатація або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо:

- об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1);

- об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2);

- об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3)

- 36 пмпо;

- 370 пмпо;

- 900 пмпо

5

незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством

40 пмпо

6

незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством

50 пмпо

7

неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов’язковим згідно із законодавством

20 пмпо

7 Далі за текстом — пмпо.

Зміни були внесені в ч. 3 ст. 2 Закону № 208 шляхом викладення в новій редакції п.п. 1 – 4 цієї частини (в ч. 3 ст. 2 цього законодавчого акта 8 пунктів, п.п. 5 – 8 було залишено без змін). Отже, відтепер передбачається, що суб’єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

№ пункту ч. 3 ст. 2

Вид правопорушення

Розмір штрафу

1

виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання

10 пмпо

2

виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта

10 пмпо

3

виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт:

- на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1)

36 пмпо

4

виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

- на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2);

- на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3)

- 370 пмпо;

- 900 пмпо

Також звертаємо вашу увагу на зміну розміру штрафів за правопорушення, які перелічені в ч. 6 ст. 2 Закону № 208, яка також була оновлена з прийняттям Закону № 1817. В ній, зокрема, зазначається, що суб’єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

№ пункту

ч. 6 ст. 2

Вид правопорушення

Розмір штрафу

1

невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт

- 15 пмпо;

- 50 пмпо

2

недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій

30 пмпо

На цьому ми поки завершимо розгляд змін, які були внесені Законом № 1817, і повернемося до них в наступній нашій статті. В ній ми проаналізуємо ті нововведення, які віднайшли своє закріплення в КпАП.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі