1 Далі за текстом — НАЗК.
Загальне враження
Отже, 10.02.17 р. рішенням № 56 НАЗК затвердило Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування2. 13 лютого Мін’юст зареєстрував цей документ за № 201/30069.
2 Далі за текстом — Порядок.
Загальні враження від Порядку — досить неоднозначні. Є позитивні моменти, є певні речі, які з позиції захисника видаються... дещо неоднозначними.
Що ж по суті?
Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування3, відповідно до ст. 48 та 50 Закону України від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції»4.
3 Далі за текстом — е-декларація.
4 Далі за текстом — Закон № 1700.
Нагадаю, що за ст. 48 цього Закону НАЗК здійснює наступні види контролю:
| 1 | щодо своєчасності подання е-декларацій |
| 2 | щодо правильності та повноти заповнення е-декларацій |
| 3 | логічний та арифметичний контроль е-декларацій |
Стаття 50 Закону № 1700 визначає вичерпний перелік випадків, коли е-декларацію може бути піддано повній перевірці. Порядок деталізує, як це робити.
Контроль
Пункт 2 розд. ІІ Порядку визначає, яким чином НАЗК буде перевіряти своєчасність подання е-декларацій. Цей вид контролю здійснюватиметься на підставі:
| 1 | повідомлень «роботодавців» суб’єктів декларування |
| Примітка. Кожний державний орган, орган влади АР Крим, ОМС, а також юридичні особи публічного права, які підпадають під дію ст. 49 Закону № 1700, зобов’язані перевірити, чи подали «їхні» підопічні е-декларацію, та у випадку виявлення порушень повідомити про це НАЗК5. 5 Більш детально про цей обов’язок написано у спецвипуску, присвяченому е-декларуванню, який також публікується у цьому номері газети. | |
| 2 | інформації, що надходить до НАЗК від викривачів, стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання е-декларації |
| 3 | інформації, що оприлюднюється у ЗМІ, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання е-декларації |
| 4 | самостійного виявлення НАЗК таких фактів шляхом перевірки даних електронного реєстру декларацій |
| 5 | інформації, що надходить до НАЗК від правоохоронних органів |
| 6 | інформації, що надходить до НАЗК від громадських об’єднань, їх членів або уповноважених представників |
Більш детально ми розглянемо усі випадки, коли у НАЗК виникають підстави для контролю своєчасності подання е-декларацій, у наступному номері.
Головне, на думку автора, що треба зараз зрозуміти шановним читачам, що за наслідками виявлення фактів неподання е-декларацій НАЗК звертається до суб’єкта декларування та дає йому час не просто подати е-декларацію, а ще й пояснити причини, які спричинили пропуск строку подання декларації. Тобто презюмується, що в окремих випадках причина несвоєчасного подання декларації може бути визнана НАЗК поважною і не по кожному факту «прострочення» обов’язково складатиметься протокол про адміністративне правопорушення.
Не менш важливо, що у випадку з несвоєчасним поданням е-декларації саме за НАЗК закріплюються повноваження щодо складення протоколів про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Тобто компетенція інших уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції у цій частині знову під питанням, що дає гарні інструменти стороні захисту.
Можливість здійснення НАЗК інших видів контролю, передбачених ст. 48 Закону № 1700, наразі під питанням. Передбачено, що правильність та повнота заповнення, так само як і логічний та арифметичний контроль, повинні здійснюватись системою автоматично.
Так, наприклад, логічний та арифметичний контроль передбачає дві складові:
1) контроль відповідності відомостей декларації (далі — Складова-1) — порівняння складових інформації, що зазначена в декларації, з метою встановлення їх відповідності та/або невідповідності одна одній, що здійснюється після подання декларації;
2) контроль відповідності відомостей декларації відомостям баз даних (далі — Складова-2) — порівняння відомостей, що зазначені в декларації, яка проходить повну перевірку, з відомостями в інших деклараціях цього суб’єкта декларування, відомостями з реєстрів, баз даних та інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади АР Крим, ОМС, які можуть містити інформацію про окремі об’єкти декларування, що здійснюється після подання е-декларації.
Сьогодні програмне забезпечення Реєстру ще не повністю придатне до таких операцій. Наскільки відомо з публікацій у ЗМІ, коштів на доопрацювання системи на цей рік у бюджет не закладено. Тому, скоріше за все, ці види контролю будуть здійснюватись вибірково у разі наявності певних скарг чи інформації про можливі порушення. І знову ж таки, оскільки Порядок визначає, що ці види контролю потрібно здійснювати із застосуванням конкретного програмного забезпечення (якого, повторюся, ще немає), то право на здійснення цих двох видів контролю «вручну» є досить спірним.
Показники ризику
Ті, хто вже ознайомився з Порядком, мали помітити, що «ступінь суворості», із якою перевірятимуть е-декларацію, залежить від:
1) показника рейтингу ризику декларації (далі — Показник), визначається як ступінь невідповідності відомостей е-декларації відомостям відповідних баз даних, за наявності якого повна перевірка всіх відомостей, що відображені в декларації, є доцільною та обґрунтованою;
2) показника відсутності ризику декларації, що має свідчити про відповідність відомостей е-декларації відомостям відповідних баз даних.
Останніми абзацами п. 7 розд. ІІ Порядку передбачено: коли рейтинг ризику конкретної декларації дорівнює або перевищує Показник, НАЗК при проведенні повної перевірки е-декларації проводить перевірку всіх відомостей, що відображені в декларації.
Якщо рейтинг ризику конкретної декларації є меншим за Показник, НАЗК при проведенні повної перевірки декларації проводить перевірку лише в частині виявлених ризиків.
У разі якщо декларації присвоєно Показник відсутності ризику, е-декларація вважається такою, що відповідає вимогам Закону № 1700 щодо достовірності задекларованих відомостей та точності оцінки задекларованих активів.
Однак з Порядку випливає, що ці показники також мають визначатися автоматизованою перевіркою. Тому до моменту доопрацювання програмного забезпечення складно уявити, як ці показники будуть працювати.
Отже, ті види контрою та перевірок, які визначатимуться залежно від показників ризику, також поки що під питанням. Можливо, найближчим часом одержимо якісь роз’яснення чи почне складатися хоча б якась практика...
Повна перевірка
Повна перевірка е-декларацій полягатиме у:
1) з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей;
2) з’ясуванні точності оцінки задекларованих активів;
3) перевірці на наявність конфлікту інтересів;
4) перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.
Таку перевірку можна буде проводити як під час виконання декларантом функцій держави або місцевого самоврядування, так і протягом трьох років після того, як декларант припинить ці функції виконувати.
За Законом № 1700 у нас є 4 випадки, коли НАЗК проводить повну перевірка е-декларації:
| 1 | Обов’язкова повна перевірка — для декларацій осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків |
| 2 | Обов’язкова повна перевірка — у випадках виявлення у е-декларації невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю (незалежно від статусу суб’єкта декларування) |
| 3 | У випадках, коли у декларації відсутні певні дані через те, що член сім’ї декларанта відмовився надати будь-які відомості чи їх частину |
| 4 | У випадках, коли від фізичних та юридичних осіб, із ЗМІ та інших джерел до НАЗК надійшла інформація про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей |
Як бачимо, можливість проведення повної перевірки з підстав, вказаних у п. 2 цієї таблиці, поки що під питанням.
Для обов’язкових перевірок з п. 1 цього переліку НАЗК визначило ступінь черговості, ми про нього більш детально поговоримо у наступному номері.
Яким чином до введення автоматизованої системи перевірок буде встановлюватись інформація з п. 3 наведеної таблиці — також не зовсім зрозуміло.
А ось щодо підстав для перевірок з п. 4, а точніше щодо умов, за яких у такій перевірці відмовляють, Порядок містить чіткі інструкції. Отже, НАЗК відмовляє у перевірці, якщо:
| 1 | з отриманої інформації неможливо встановити особу суб’єкта декларування, або ідентифікувати конкретну декларацію, або відповідна інформація не містить фактичних даних, що можуть бути перевірені |
| 2 | в отриманій інформації містяться твердження про недостовірність відомостей у декларації без будь-яких пояснень невідповідності таких відомостей дійсності |
| 3 | відповідність дійсності відомостей, щодо недостовірності яких одержано інформацію, встановлено раніше у передбаченому Законом № 1700 порядку |
Як бачите, стороні захисту тут є над чим подумати... На жаль, особам, зацікавленим у складенні протоколів, — також.
На завершення
Ось такий вийшов дайджест. Може, він не зовсім послідовний, бо багато про що потрібно розповісти. Зокрема, поза межами нашого огляду залишилися: детальний аналіз певних підстав для перевірок, можливість судового оскарження рішень про перевірки, питання процедур та строків цих перевірок та ще багато іншого. До всього цього ми повернемося через місяць, коли вийде наступний випуск газети.
А поки що бажаю усім суб’єктам декларування не помилятися під час складення та подання е-декларацій!
