Як завжди, при виникненні питань, пов’язаних із податками та зборами, керуватись треба вимогами Податкового кодексу України (далі — ПК) в частині особливостей справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (тобто ст. 266 ПК), та нормативно-правовими актами, якими передбачено особливий порядок застосування ставок податків або зборів. У нашому випадку це Закон України від 20.12.16 р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі — Закон № 1791).
Згадаємо, що саме Закон № 1791 зобов’язав застосовувати коефіцієнт 0,5 на ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згадаємо цю норму.
З 01.01.17 р. до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування (далі — ОМС) рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік встановлені таким ОМС ставки, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, треба застосовувати з коефіцієнтом 0,5. Це прямо передбачено п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення».
У листі Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області від 14.03.17 р. № 595/10/02-32-12-02 фіскали говорять про те, що коефіцієнт 0,5:
— застосовується до ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлених рішеннями органів місцевого самоврядування у 2016 році на 2017 рік;
— не застосовується до ставок зазначеного податку, встановлених рішеннями ОМС у 2017 році на 2017 рік, незважаючи на те, чи змінились вони в порівнянні з попереднім рішенням, чи залишились на тому ж рівні, але в межах граничного розміру визначених ПК.
Тож в разі прийняття ОМС рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік після 01.01.17 р, термін, з якого вони вступають в силу, має бути визначений в самому рішенні.
Одразу нагадаємо про граничний розмір ставок вказаного податку. Його треба шукати у пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК. Так, ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за один квадратний метр бази оподаткування.
Зауважимо: у 2017 році до прийнятих рішень ОМС про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 1791, не застосовують вимоги пп. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, пп. 12.3.4 п. 12.3, пп. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПК та Закону України від 11.09.03 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (п. 4 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1791).
