Основні моменти
Довго описувати, що таке бюджет участі, ми не будемо. Про це ми говорили у серпневому номері газети за 2017 рік на с.15.
Що треба знати та пам`ятати ОМС при впровадженні бюджету участі?
Поговоримо про основні моменти:
| 1 | основні вимоги до бюджету участі прописують у Положенні про громадський бюджет (бюджет участі, бюджет громадських ініціатив), яке затверджують рішенням місцевої ради |
| 2 | кошти на фінансування проектів відповідно до бюджету участі виділяють з бюджету розвитку (мінімальне фінансування, як правило, становить 0,1 % бюджету розвитку на проекти громадського бюджету та його може бути збільшено за рішенням місцевої ради) |
| Примітка. Деякі ради відкладають питання впровадження бюджету участі, так би мовити, до найкращих часів у зв`язку з обмеженістю фінансових ресурсів місцевого бюджету. Звичайно, із загального фонду місцевого бюджету сплачують видатки, зокрема, на заробітну плату, енергоносії, а також здійснюють видатки на утримання комунальних закладів, витрачають кошти на медицину та освіту, тобто на обов`язкові платежі, й робити це треба, звісно, у першочерговому порядку. Але одночасно кожен місцевий бюджет має у своєму складі бюджет розвитку, з якого й можна профінансувати проекти-переможці відповідно до прийнятого Положення про бюджет участі. Тобто у найгіршому варіанті через брак фінансових ресурсів того чи іншого місцевого бюджету впровадити бюджет участі за відсутністю можливості отримати додаткові кошти на це можна з тих ресурсів, які вже заплановані у бюджеті розвитку. Тобто частину бюджету розвитку можна спрямувати саме на потреби громади у рамках комунікації «влада-громада» за допомогою такого інструменту, як бюджет участі. | |
| 3 | тематика самих проектів може бути різнобічною, але найголовніше, щоб вона не суперечила діючим програмам міста, села, селища, у тому числі ОТГ. Це можуть бути як питання благоустрою, велоінфраструктури, облаштування дитячих та/або спортивних майданчиків, проведення фестивалів та/або конкурсів, так і вирішення соціально значущих питань тощо |
Що важливо враховувати на етапах впровадження
бюджету участі
Щоб виокремити окремі можливі нюанси впровадження бюджету участі, згадаємо основні етапи цього процесу.
1 етап. Ініціювання впровадження бюджету участі та розроблення Положення про бюджет участі. За практикою, населення майже не виступає ініціатором впровадження бюджету участі. Історія впровадження бюджету участі в українських містах свідчить про те, що ініціаторами виступали або місцева влада, або представники громадських організацій.
Найкращим варіантом є ініціювання ідеї саме на рівні місцевої влади. Тобто зробити це можуть депутати або голова ОМС та/або його виконавчий комітет. Обов`язково треба визначити координаторів впровадження бюджету участі, які б займались залученням активного населення та представників громадських організацій до бюджету участі та проводили навчання населення, роз`яснювальну роботу про необхідність брати активну участь у житті громади та у її подальшому розвитку. Зробити це можна за допомогою інструментів комунікації «влада — громада»: громадських слухань та обговорень, «круглих столів», семінарів, тренінгів із залученням засобів масової інформації (ЗМІ) тощо.
Бажано, аби в розробці Положення про бюджет участі враховували й думки мешканців, які у подальшому будуть виступати авторами проектів. Тобто Положення про бюджет участі має бути винесене на обговорення мешканців. Чому це важливо?
На практиці деякі міста, які впровадили бюджет участі, вже стикаються із такими проблемами, рішення яких не прописане у Положенні про бюджет участі, а тому викликає обурливість та незадоволеність громади. Останні називають такий бюджет участі «негромадським бюджетом».
Зокрема, у Положенні про бюджет участі зазвичай відсутні:
| 1 | інформація на офіційному сайті ОМС про програми соціально-економічного розвитку або та, що розміщена в розділах, в яких її неможливо знайти. Відтак проекти, які подають мешканці, повторюють ті, що вже закріплені такими програмами. Тобто необхідно зазначити у Положенні про бюджет участі про те, де саме мешканці, які будуть вивчати його вимоги, зможуть ознайомитись із програмою соціально-економічного розвитку відповідного населеного пункту аби уникнути «повторів» у проектах. Місцевим радам варто пояснити мешканцям, що бюджет участі не зводиться до проведення поточних чи капітальних ремонтів у комунальних закладах чи установах. Для цього є інші програми із передбаченими джерелами фінансування. Наразі спостерігається ситуація, коли бюджет участі передбачає виключно проведення ремонтів комунальних закладів та знищує його саму ідею. Бюджет участі має утілювати креативні сучасні ідеї для покращення рівня життя громади. І мова має йти не лише про ремонт приміщень. Для цього є інші інструменти та важелі впливу |
| 2 | детальна та прозора процедура розгляду поданих проектів комісією, що їх розглядає та визначає за допомогою інструментів голосування проекти-переможці, здійснює оприлюднення інформації про те, які саме проекти було розглянуто (перевірено на відповідність вимогам Положення про бюджет участі), які беруть участь у голосуванні та які перемогли. Це не дає можливості мешканцям, а особливо авторам проектів, здійснити оскарження прийнятих рішень у випадках, коли вони дійсно були прийняті з порушеннями вимог Положення про бюджет участі. На практиці мають місце випадки, коли бюджет участі перетворюється на черговий конкурс, який підконтрольний місцевій владі, а його результати відомо заздалегідь (тобто громада фіктивно приймає участь у голосуванні, а проекти-переможці відомі ще до розгляду поданих проектів, по суті відбувається ігнорування самої сутності бюджету участі через суб`єктивні судження членів комісії про допущення чи недопущення того чи іншого проекту на голосування, відсутність офіційних висновків щодо відповідності чи невідповідності поданих проектів вимогам Положення про бюджет участі) |
| 3 | чітка та регламентована схема реалізації проектів-переможців, через що гальмується втілення проекту, що переміг, у життя протягом бюджетного періоду |
| 4 | система встановлення основних правил для участі у голосуванні за проекти (зокрема, мають бути визначені: — особливості голосування для тих, хто у термін голосування з якихось причин не може прийняти участь у голосуванні, наприклад, за системою голосування під час виборів. Зокрема, це стосується випадків, коли відсутнє електронне голосування (права мешканців мають бути рівними між собою незалежно від обставин); — доступні методи голосування для населення з урахуванням особливостей даного населеного пункту (наприклад, на цей час склалась така ситуація: коли в особи немає електронного цифрового підпису чи банківської картки, які дозволяють ідентифікувати особу, така особа не може брати участі у голосуванні за правилами участі відповідного міста. Тобто радам необхідно визначити доступні способи голосування: електронне та/або письмове з простим видом верифікації особи, що бажає проголосувати за проект) |
| Примітка. Місцева рада може обрати найбільш оптимальні та прості способи ідентифікації особи. Ініціатива щодо простого та ефективного голосування має вивчатись саме ОМС з урахуванням особливостей підконтрольної їй території. Наприклад, цього року київська влада запросила до соціальної ініціативи «Громадський бюджет Києва» ПриватБанк. До 30.10.17 р. кияни мали змогу голосувати за обраний проект у «Приват24» (веб- і мобільна версія). У м. Києві майже 300 відділень ПриватБанку, більше 1000 банкоматів та майже 2000 терміналів, а також сотні тисяч користувачів додатка «Privat24». Це дуже зручно для усіх мешканців міста. У м. Рівне міська влада також залучила ПриватБанк до співпраці. Для того, щоб підтримати проект, поданий на Громадський бюджет, рівняни отримали можливість переходити на своїх комп`ютерах за відповідним посиланням на сайті та в розділі «Проголосувати» (на комп`ютері праворуч, на телефоні — знизу) та «Обрати метод» голосування — BankID ПриватБанк. Голосування відбувається за допомогою банківського ID, що використовується при вході в Приват24. Це зручно, тому що не треба завантажувати фотокопії паспорта — система сама підтягує всю інформацію про особу і підтверджує, що людина — реальний мешканець м. Рівне. Для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, з`явилась можливість голосувати за допомогою особистого електронного підпису (функція «Обрати метод»). | |
Тобто у Положенні про бюджет участі мають бути передбачені мінімальні повноваження міського голови та депутатів, а повноваження членів комісії об`єктивними. Для цього рекомендовано створити робочу (координаційну) групу на чолі з її керівником.
До складу робочої групи доцільно включити представників як міської влади, так і громади. Члени групи мають визначити один чи декілька напрямів проектів (капітальне будівництво, благоустрій тощо). Обов`язково до складу такої групи треба увести представників бюджетно-фінансового відділу, які допоможуть визначити суму коштів, які зможе відрахувати з бюджету розвитку місцева рада на бюджет участі, а також представників відповідних відділів чи комунальних підприємств за визначеними напрямами проектів (які займаються питаннями благоустрою, житлово-комунальним господарством тощо).
Також у Положенні про бюджет участі необхідно чітко прописати відповідальних осіб за оприлюднення інформації про бюджет участі, ведення «гарячої лінії», моніторингу голосування та хід реалізації проектів-переможців. Важливо визначити й тих, хто приймає участь у розгляді спірних ситуацій навколо проектів, та встановити порядок проведення такої процедури.
Як правило, для розгляду спірних ситуацій створюють координаційний комітет (координаційну комісію чи раду з бюджету участі) чи інший консультаційно-дорадчий орган). Такий орган здійснює виключно технічний моніторинг впровадження бюджету участі й не має права втручатись у процес подання та відбір проектів. Його завданням є лише здійснення контролю за впровадженням прозорого бюджету участі. Якщо створення такого органу є недоцільним, таку функцію можуть виконувати уповноважені на це посадові особи місцевого самоврядування. Інколи створюють громадську комісію, члени якої обираються з числа громадян чи представників громадських організацій.
2 етап. Проведення інформаційної кампанії та навчання авторів проектів.
Кожне впровадження бюджету участі є унікальною моделлю. Теж саме стосується й інформаційної кампанії. Зокрема, якщо не працює схема залучення депутатів чи об`єднань співвласників багатоквартирного будинку до інформаційної кампанії, ради можуть спробувати активно залучати ЗМІ, поширювати власноруч інформацію соціальними мережами. Найкраще за усі соціальні мережі щодо інформаційної кампанії з бюджету участі працює мережа Facebook.
Так, багато міст, впроваджуючи бюджет участі, активно створюють відповідні відкриті та закриті групи у Facebook (наприклад, група «Бюджет участі. Полтава», «Бюджет участі (громадський бюджет) в Білозірській ОТГ») з метою популяризації бюджету участі у своєму місті.
У таких групах викладають інформацію про основні нюанси складання проектів авторами, обговорюють заходи навколо впровадження бюджету участі, викладають інформацію про подані проекти, наводять рейтинг найпопулярніших проектів, залучають мешканців до онлайн-обговорень. У свою чергу, автори проектів переймають ідею та створюють власні групи на підтримку своїх проектів, що допомагає поширити ідею бюджету участі вже без безпосередньої участі місцевої влади.
Крім того, автори проектів у таких групах стають більш активними, зокрема, ініціюють клуби авторів громадського бюджету свого населеного пункту та подають петиції до місцевої ради на збільшення обсягу фінансування громадського бюджету (реальний приклад — м. Київ).
Серед інформаційної кампанії найкраще працює інструмент «віч-на-віч»: представники місцевих рад (як правило, із залученням громадських організацій) проводять відкриті громадські зустрічі з мешканцями. Такі зустрічі найбільш ефективно допомагають донести сутність ідеї бюджету участі та навчити активістів подавати проекти в режимі живого спілкування.
У цілому інформаційна кампанія має бути цікава, проста та змістовна. В ній має бути визначена стратегія та сформовано чіткий план дій. Доповнимо, що наразі при впровадженні інформаційної кампанії існує величезна проблема із зацікавленістю місцевих ЗМІ. Щоб її вирішити, ОМС треба складати цікаві прес-релізи щодо заходів навколо бюджету участі, що плануються, та постійно запрошувати ЗМІ брати участь у таких заходах. Це допоможе безкоштовно рекламувати бюджет участі серед громадськості та збільшення їх обізнаності.
На практиці консультативну та роз’яснювальну роботу за сприяння місцевих рад можуть брати на себе як бібліотеки, комунальні підприємства, органи самоорганізації населення, громадські організації, так і центри адміністративних послуг, а також волонтери з числа учнів, студентів, пенсіонерів із системою заохочення (безкоштовні квитки до театрів, на фестивалі чи конкурси, інші форми заохочення).
Наприклад, у м. Кропивницький у Центрі надання адміністративних послуг можна не лише отримати інформацію про бюджет участі, але й проголосувати за проект шляхом заповнення друкованої версії анкети.
Безперечно, вдала інформаційна кампанія потребує виділення бюджетних коштів. Місцевим радам доцільно на конкурсних засадах надавати мінімальний обсяг фінансування громадським організаціям на інформаційну кампанію.
Що стосується проведення навчання, його мають проводити лише експерти (фахівці тощо). Тобто ті, хто детально володіє інформацією щодо впровадження бюджету участі та володіє нюансами складання проектів. Погодьтесь, не кожен проект може перемогти. Й у цьому на власному досвіді переконались ті місцеві ради, що подають гранти. До чого ми ведемо?
Як варіант саме такі особи (якщо вони є у штаті ради) й можуть навчати мешканців нюансам правильного складення проектів. Також можна залучати й зовнішніх експертів, якщо для цього є відповідне фінансування. Якщо немає, навчання можуть проводити відповідальні за бюджет участі та/або місцеві представники ініціативної групи. Інколи ОМС долучають експертів (тренерів) тих місцевих рад, які успішно впроваджують бюджет участі та мають відповідний досвід. Але, звичайно, краще зростити власних експертів, які на постійній основі будуть впроваджувати навчання з питань реалізації бюджету участі.
Зауважимо: ОМС доцільно розробити власні інструкції (Методичні рекомендації) для авторів з формування проектної заявки (проектів).
Такий документ допоможе не лише проводити навчання, але й допоможе авторам проектів отримати реальний приклад розробки проекту, який дійсно зможе перемогти (буде конкурентноспроможним серед інших проектів).
Детально про це ми поговоримо у наступному номері.
