1 Далі за тестом — КАСУ.
Заяви відповідача у справі
Статтею 9 КАСУ встановлена змагальність сторін, яка передбачає свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Про порядок і строки подання доказів було описано у першому номері нашого видання.
Одними із нововведень сучасного адміністративного судочинства стали заяви по суті справи. Згідно з ч. 2 ст. 159 КАСУ ними є:
| Тип заяви | Суб’єкт подання |
| позовна заява | позивач |
| відзив на позовну заяву | відповідач |
| відповідь на відзив | позивач |
| заперечення | відповідач |
| пояснення третьої особи щодо позову або відзиву | третя особа |
Перше, що кидається в очі, — тепер основним документом, який подається відповідачем, є відзив, а звичне нам заперечення може бути подано лише після отримання відповіді на відзив від позивача та у разі бажання подати нові пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються КАСУ або судом у визначених цим Кодексом випадках.
І хоча подання заяв по суті справи є правом учасників справи, неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4 ст. 159 КАСУ).
Отже, як бачимо, серйозним наслідком зволікання у поданні відзиву у встановлений строк без поважних причин може бути програш справи «без бою».
Про строки подання відзиву
Строк подання до суду відзиву на позовну заяву буде обов’язково зазначений в ухвалі про відкриття провадження.
Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів із дня вручення ухвали.
З огляду на те, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, строк, який буде надано судом для подання відзиву, буде меншим, але у будь-якому випадку не меншим п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи — отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Отже, якщо ви бачите, що у встановлений строк надати відзив із усіма доказами ви не можете, тоді обов’язково має бути подано клопотання із проханням продовжити встановлений судом строк для подання відзиву та із зазначенням причин неможливості вкластися у встановлені строки.
Вимоги до відзиву
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Згідно зі ст. 162 КАСУ відзив на позовну заяву повинен містити:
| 1 | найменування (ім’я) позивача і номер справи |
| 2 | повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб — громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності |
| 3 | у разі повного або часткового визнання позовних вимог — вимоги, які визнаються відповідачем |
| 4 | обставини, які визнаються відповідачем |
| 5 | заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права |
| 6 | перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання |
Як бачимо, на стадії написання відзиву ви маєте визначитися, чи визнаєте ви позов, і якщо так, то в якій частині, а також обов’язково зазначити обставини, які вами визнаються. Вказане нововведення покликано полегшити роботу суду та зосередитися на питаннях, за якими у сторонах є розбіжності.
Окремим пунктом відзиву буде зазначення обставин, які визнаються відповідачем. Згідно зі ст. 78 КАСУ обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Отже, після визнання певних обставин письмово «шляху назад» може вже і не бути. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини, визнаної у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом такої відмови обставини доводяться в загальному порядку.
Таким чином, відзив на позовну заяву стає головним документом відповідача — суб’єкта владних повноважень. Написання відзиву — справа складна й відповідальна та потребує визначитися із своєю правовою позицією до розгляду справи по суті.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Працюємо із відповіддю на відзив
Після того, як ви подали до суду відзив, суд своєю ухвалою встановлює позивачу строк для підготовки відповіді на відзив. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дасть змогу позивачу підготувати свої пояснення, міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи — отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу — надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Згідно зі ст. 163 КАСУ у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. До написання відповіді на відзив застосовуються ті самі правила, що й до написання відзиву.
До початку розгляду справи по суті ви вже отримаєте відповідь на відзив, якщо позивач її готував, і з нею необхідно буде попрацювати так само ретельно, як і з позовною заявою.
Якщо після ознайомлення із відповіддю на відзив у вас з’явились нові (додаткові) пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення — все це ви викладаєте у запереченні.
До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами 2 — 4 ст. 162 КАСУ (ср. ), у т. ч. і щодо надсилання копії заперечення іншим учасникам провадження.
Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дасть змогу іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Окремо про пояснення третіх осіб
У разі, якщо до участі у справі залучені треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, вони користуються правами позивача і відповідно можуть подавати такі самі документи, як і позивач, реакція відповідача на документи, подані такою особою, — загальна.
У разі, якщо ж до участі у справі залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог, вони можуть подавати свої пояснення щодо позову або відзиву.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. До пояснень третьої особи застосовуються загальні правила, зазначені вище.
Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дасть змогу третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази і надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи — відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.
І хоча окремо в ст. 159 КАСУ не зазначено документу, який може бути подано відповідачем як реакцію на пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, з огляду на приписи ч. 3 ст. 165 КАСУ, ми розуміємо, що відповідач може подати відповідь на отримане пояснення.
Фактично введені новели дозволяють усім учасникам провадження викласти усі свої аргументи та заперечення та подати усі наявні докази до початку слухання справи по суті, що надасть можливість судам розглядати справи у встановлені строки, тобто оперативно, при цьому повно та всебічно.
Вважаю, що вказані процесуальні можливості мають бути використані відповідачем з метою доведення правомірності прийнятого ним рішення, вчинення дії чи бездіяльності та зведення до мінімуму можливості визнання останніх незаконними та як наслідок їх скасування.
