Коротко про зміст запиту
Перш ніж друкувати відповідь на запит, який було надіслано на профільні міністерства, окреслимо таке:
<...> Законом України від 07.12.2017 № 2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» було введено новий вид адміністративного стягнення — суспільно корисні роботи. Також відповідні зміни було внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема визначено суть терміну «суспільно корисні роботи» та перелік суб’єктів, залучених до процесу впровадження суспільно корисних робіт. До таких суб’єктів віднесено і органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 3251 Кодексу України про адміністративні правопорушення виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисних робіт, вид яких визначається відповідним органом місцевого самоврядування. Передбачається, що за виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховують плату. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці. Згідно зі ст. 3253 Кодексу України про адміністративні правопорушення саме на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів. Передбачається, що власник підприємства заповнює табель виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт (додаток 22 до Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Мінюсту від 19.03.2013 № 474/5), копія якого щомісяця надсилається до уповноваженого органу з питань пробації протягом відбуття порушником суспільно корисних робіт. Зважаючи на вищезазначені норми чинного законодавства, для належного й правомірного їх застосування маємо отримати відповіді на наступні запитання:
1. Чи може орган місцевого самоврядування виступати в ролі підприємства, установи чи організації або уповноваженого ним органу, власник якого нараховує плату порушнику за виконання суспільно корисних робіт?
2. Які правовідносини (трудові чи цивільно-правові) будуть виникати між підприємством, установою чи організацією з порушником (тобто особою, яка буде виконувати такі суспільно корисні роботи)?
3. Якої форми власності мають бути підприємства, установи та організацій, на яких порушник може виконувати суспільно корисні роботи?
4. Який вид договору (трудовий договір чи цивільно-правовий договір) підприємство, установа чи організація, де порушник буде виконувати суспільно корисні роботи, має укладатись з порушником?
5. Чи стягується при нарахуванні плати за суспільно корисні роботи єдиний внесок, податок на доходи з фізичних осіб та воєнний збір? Якщо так, то хто та на яких підставах має сплачувати зазначені податки та збори: підприємство, установа чи організація, де порушник буде виконувати суспільно корисні роботи, чи виконавча служба?
Зважаючи на зазначене вище, просимо надати вичерпні відповіді та роз`яснення. Наразі виконання норм чинного законодавства щодо суспільно корисних робіт неможливе через відсутність механізму застосування.
Про відповідь
Друкуємо повний текст листа Мін`юсту від 22.06.2018 № 01-142/413:
Міністерство юстиції України розглянуло ваш лист від 29 травня 2018 року № П01-74/285 щодо надання роз`яснення стосовно застосування положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» (далі — Закон) і в межах компетенції повідомляє.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» (далі — Закон) внесено зміни, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КупАП).
Відповідно до статті 311 КупАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.
Статтею 3251 КупАП встановлено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.
Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування. За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці. Відповідно до статті 3252 КупАП строк виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконує призначену йому суспільно корисну працю. Суспільно корисні роботи виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми — не більше двох годин на день. Статтею 3253 КупАП встановлено, зокрема, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт та нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Так, згідно з пунктом 13.15 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 березня 2013 року № 474/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2013 року за № 457/22989 (зі змінами) (далі — Порядок), відповідно до визначеного переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, уповноважений орган з питань пробації у десятиденний строк з дня отримання постанови суду (судді) видає порушнику направлення (додаток 21) на один з цих об`єктів.
Слід зауважити, що відповідно до пункту 13.16 Порядку власник підприємства видає наказ або розпорядження про початок відбування порушником суспільно корисних робіт. У наказі (розпорядженні) зазначаються відомості про закріплення за порушником відповідальної особи, ознайомлення порушника із правилами техніки безпеки при виконанні робіт. На строк суспільно корисних робіт власник підприємства складає графік виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт (додаток 10), у якому зазначаються час та місце відбування цих робіт. Витяг з наказу (розпорядження) та графік завіряються підписом керівника та печаткою підприємства і не пізніше наступного дня надсилаються до уповноваженого органу з питань пробації. Зазначені документи долучаються до особової справи порушника.
Одночасно інформуємо, що центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері праці, трудових відносин, є Міністерство соціальної політики України, яке відповідно до покладених на нього завдань надає роз`яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції (абзац перший пункту 1, підпункт 103 пункту 4 Положення про Міністерство соціальної політики України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423).
Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики, зокрема, у сфері законодавства з питань сплати єдиного внеску є Міністерство фінансів України, яке відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з його діяльністю (пункт 1, підпункт 90 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375. Також повідомляємо, що листи Мін`юсту не встановлюють норм права, а мають лише інформаційний характер.
Перший заступник Міністра Наталія Бернацька
Висновок
Як бачимо, на жаль станом на сьогодні не на всі запитання ми отримали відповіді. Більше того, Мін`юст відсилає за відповідями до інших профільних міністерств. Знову ж таки залишається чекати, яку ж думку з приводу означених запитань вісловлять інші відомства. В той же час можемо сказати, що, шукаючи хоча б якусь підказку до правильних дій, ми знайшли дуже цікаву відповідь Мінсоцполітики майже на схожі запитання, які були направлені до профільних міністерств.
Запитувачем була пані Людмила Лінник, яка 02.05.2018 надіслала запит до Мінсоцполітики, який можна знайти за посиланням https://dostup.pravda.com.ua/request/oplata_suspilno_korisnikh_robit:
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи).
Відповідно до ст. 3251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування. За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.
Робота таких порушників фіксується в табелі виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, форма якого є додаток 22 до Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Мін’юсту від 19.03.2013 № 474/5. У звязку з цим виникає питання:
1. Які правовідносини виникають між підприємством чи органом місцевого самоврядування з порушником (особою, що відбуває адмінстягнення)? Трудові чи цивільно-правові?
2. Чи треба укладати з такою особою трудовий договір чи договір ЦПХ?
3. Чи сплачуються з плати за суспільно корисні роботи ЄСВ, ПДФО та ВЗ?
4. Хто має сплачувати ці внески: підприємство чи виконавча служба?
Листом Мінсоцполітики від 07.05.2018 № 36/0/98-18/311, який можна знайти за посиланням https://dostup.pravda.com.ua/request/34130/response/73781/attach/3/36%200%2098%2018%20id1593493.pdf, за належністю запит пані Лінник відправлено у Мін`юст.
Треба сказати, що листом Мін`юсту від 25.05.2018 № 20925/П-10190/7.4.1 була надана майже така сама відповідь, як і на наш запит. Знайти цей лист можна за посиланням https://dostup.pravda.com.ua/request/34130/response/78390/attach/2/UTF%208.pdf.
Звернемо увагу ще на один цікавий лист Мінсоцполітики з приводу запитань, що стосуються суспільно корисних робіт, які знову ж таки порушила саме пані Лінник та направила ще одного листа до Мінсоцполітики1:
1 Текст листа Мінсоцполітики від 02.07.2018 № 112/0/23-18/133 можна знайти за посиланням https://dostup.pravda.com.ua/request/35151/response/79201/attach/3/attachment.pdf
Юридичним департаментом Міністерства розглянуто Ваше звернення від 30.05.2018 і в межах компетенції повідомляється наступне.
<...> Статтею 2 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), зокрема, передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Виходячи зі змісту статті 24 КЗпП, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомляється центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Іншого законодавством про працю не передбачено. Для отримання більш детальної інформації рекомендується звернутися до Міністерства юстиції України, Державної фіскальної служби України <...>.
Зі свого боку хочемо сказати, що ситуація, яка склалась, нагадує гру у футбол. І поки профільні міністерства перекидують м`яч один на одного та сперечаються з приводу того, до чиєї ж все ж таки компетенції належать питання про суспільно корисні роботи, виконавча служба не перестає направляти до ОМС порушників. Й ніби то й нічого, але якимись коштами треба оплачувати виконані роботи таких «працівників» і якщо говорити про бюджетні установи, то зайвих коштів для цього у них немає. А з іншого боку, постає доречне запитання про те, з якої такої підстави такі установи здійснюють таку оплату, чого навряд чи можна знайти у тенетах Бюджетного кодексу України. Й, звичайно, доречне питання постає й про те, чи є ці порушники насправді працівниками таких установ, що теж поки що залишається невідомим.
Дуже прикро, що станом на сьогодні передбачено для дітей такий чудовий інструмент захисту їхнього дитинства та майбутнього, а от як ним користуватись, на жаль, інструкцій не надано.
Наша редакція буде чекати відповіді від інших міністерств разом із вами, про що читайте на сторінках газети у наступних номерах.
Окрему вдячність хочемо висловити невідомій пані Лінник, яка не пожалкувала свого часу аби стукати в усі двері та, на наш погляд, вона утілює у собі активного громадянина та користується своїми правами. Завдяки її результатам ми мали змогу хоч якось кинути світло на ситуацію.
До речі, сайт «Доступ до правди», де ми знайшли «працю» пані Лінник було створено за ініціативи ГО «Центр UA» на базі програмного забезпечення Alaveteli за підтримки Уряду Швеції, Omidyar Network та проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується організацією Pact, Inc. в Україні». У листопаді 2017 року усі права на сайт було передано ГО «Платформа прав людини».
