Про інклюзивно-ресурсний центр
Своєю постановою від 12.07.2017 № 545 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр»1 КМУ рекомендував ОМС та місцевим органам виконавчої влади відповідно до цього Положення утворити інклюзивно-ресурсні центри2.
1 Далі за текстом — Положення.
2 Далі за текстом — центр.
Положення визначає порядок утворення та припинення, основні засади діяльності, а також правовий статус центру.
Центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у професійно-технічних навчальних закладах, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічної допомоги та забезпечення системного кваліфікованого супроводження (крім вихованців дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, учнів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів).
У своїй діяльності центр керується Конституцією України, Конвенцією про права осіб з інвалідністю, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», іншими актами законодавства та Положенням.
Центр провадить діяльність з урахуванням таких принципів, як повага та сприйняття індивідуальних особливостей дітей, дотримання найкращих інтересів дитини, недопущення дискримінації та порушення прав дитини, конфіденційність, доступність освітніх послуг з раннього віку, міжвідомча співпраця.
Увага! Засновниками центрів є представницькі органи місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, районні, міські, районні у містах (у разі їх утворення) ради.
Центр:
| 1 | є юридичною особою |
| 2 | має рахунки в органах Казначейства, самостійний баланс, бланк із своїм найменуванням |
| Примітка. Засновник розробляє та затверджує установчі документи центру відповідно до вимог законодавства, у тому числі Положення. | |
Районна рада як головний розпорядник для центру
Перш ніж відповідати на питання, яке надійшло до редакції. Треба звернутись до вимог ч. 3 ст. 22 Бюджетного кодексу України3, в якому визначено:
3 Далі за текстом — БК.
3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, — місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
Як правило, районні ради визначають уповноваженим органом управління комунальних установ «Інклюзивно-ресурсний центр» — відділи освіти відповідних районних державних адміністрацій. Це роблять на підставі п. 13 ч. 1 ст. 44 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»4.
4 Далі за текстом — Закон № 280.
Відповідно до зазначеного пункту районні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям, зокрема, забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури і спорту, туризму, а також сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури і спорту, сім’ї та молоді.
Поряд із цим деякі районні ради в рішенні про створення такого центру та в його статуті зазначають, що:
| 1 | засновником комунальної установи є районна рада5 |
| 2 | засновник здійснює фінансування комунальної установи, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування |
| 3 | джерелами фінансування центру є кошти засновника (яким є районна рада), освітньої субвенції з державного бюджету згідно з чинним законодавством, благодійні внески юридичних та фізичних осіб, інші джерела, не заборонені законодавством |
5 Далі за текстом — засновник.
Увага! З огляду на вимоги ч. 2 ст. 43 Закону № 280/97 (районні і обласні ради можуть (ср. ) розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання Законом № 280 та іншими законами) та ст. 22 БК районна рада може бути головним розпорядником бюджетних коштів створеного нею центру.
Одночасно враховувати треба ч. 4 ст. 22 БК, відповідно до якої головні розпорядники місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет.
Тобто рішенням сесії районної ради має бути визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів для інклюзивно-ресурсного центру визначено саме районну раду.
У питанні, яке розглядається, має місце законодавча колізія, пов’язана з видами ОМС (його виконавчих органів). У нашому випадку йдеться про районну раду.
Як знаємо, ст. 1 Закону № 280 дає визначення терміну «виконавчі органи рад» — це органи, які відповідно до Конституції України та Закону № 280 створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Як бачимо, створення виконавчих органів обласними та районними радами вимогами чинного законодавства не передбачено.
Попри це, в разі, якщо при раді формально не створено виконавчих органів з ознаками юридичної особи, по суті вона сама і є таким виконавчим органом, адже має рахунки в місцевому територіальному органі Державної казначейської служби України.
За практикою, буває так, що назва головного розпорядника співпадає із назвою органу місцевого самоврядування — рада.
Але! Зрозуміло, що в одному випадку рада — це колегіальний орган, а в іншому — бюджетна установа, діяльність якої віднесено до бюджетної програми «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності ради» та визначено рішенням про місцевий бюджет головним розпорядником коштів районного бюджету.
Зауважимо ще раз: рішення про місцевий бюджет має обов`язково визначати головного розпорядника коштів.
Тобто якщо рада має ознаки бюджетної установи зі статусом юридичної особи, вона може бути визначена головним розпорядником коштів і за програмою створення центру.
З іншого боку, сам центр також має бути юридичною особою, про що говорить Положення. І це не суперечить ані вимогам БК, ані вимогам Положення, ані вимогам Закону № 280.
Але, як показує досвід створення таких центрів, найчастіше вони «передаються» саме в структуру управлінь (відділів) освіти, які є, в цьому випадку, органами державної виконавчої влади, бо створені в районах при райдержадміністраціях.
У відділах освіти часто функціонують централізовані бухгалтерські служби, що здешевлює утримання такого центру в майбутньому. Адже у такому разі немає потреби в створенні окремої бухгалтерії. Й радам в такому випадку дійсно легше делегувати своїми рішеннями ці повноваження адміністраціям.
Як висновок: на практиці можливі та абсолютно законні обидва варіанти створення центру. Все залежить від юридичних аспектів створення центру та ради.
І якщо районна рада має бажання та відповідні підстави, вона може бути головним розпорядником бюджетних коштів для такого центру. Але має дотримуватись всіх вимог чинного законодавства та діяти в рамках своїх повноважень.
Редакція висловлює вдячність за допомогу у підготовці статті начальнику фінансового управління Чугуївської міської ради — Олені Бутовій.
