Нюанси приватизації комунального майна (частина 1)

В обраному У обране
Друк
Сербіна Анастасія, головний редактор спецвипуску "Юридичні практики", адвокат
Місцеве самоврядування Липень, 2018/№ 7
17.03.2018 набрав чинності Закон України від 18.01.2018 № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна»1, який регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації, у тому числі й комунального майна. Як зазначено в цьому законодавчому акті, основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об’єктів приватизації ефективному приватному власнику. Приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється ОМС.

1 Далі за текстом — Закон № 2269.

Об’єкти та суб’єкти приватизації

Приватизація державного або комунального майна — платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями.

До об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Приватизації не підлягає майно ОМС, що безпосередньо забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, та інші об’єкти, зазначені в ч. 2 ст. 4 Закону № 2269.

При цьому у разі якщо майно ОМС безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об’єктами, що підлягають приватизації.

З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об’єкти приватизації поділяються на об’єкти малої приватизації та об’єкти великої приватизації.

До об’єктів малої приватизації належать:

1

єдині майнові комплекси комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів комунальних підприємств, що належать до об’єктів великої приватизації

2

окреме майно

3

об’єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об’єкти

4

об’єкти соціально-культурного призначення

5

інші об’єкти, що не належать до об’єктів великої приватизації

Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти комунальним майном; майно комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації.

До об’єктів соціально-культурного призначення належать об’єкти освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об’єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об’єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств.

До об’єктів великої приватизації належать об’єкти комунальної власності, вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.

Чинне законодавство визначає три типи суб’єктів приватизації державного і комунального майна, до них належать:

— державні органи приватизації;

— місцеві ради, органи приватизації територіальних громад;

— покупці.

Увага! Повноваження ОМС у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами ОМС.

Покупцями об’єктів приватизації з урахуванням обмежень можуть бути:

— громадяни України, іноземні громадяни;

— юридичні особи, зареєстровані на території України, крім зазначених нижче;

— юридичні особи інших держав, так само з певними виключеннями.

Так, не можуть бути покупцями:

1

органи державної влади

2

державні підприємства, власником яких є держава Україна

3

державні господарські об’єднання, державні холдингові компанії, державні акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства

4

працівники державних органів приватизації

5

покупці, які зареєстровані в офшорних зонах (згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України) з непрозорою структурою власності (бенефіціарні власники яких не розкриті на 100 відсотків), а також покупці, які походять із держави-агресора

6

держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, а також юридичні особи, в яких така держава має участь, і особи, які перебувають під контролем таких юридичних осіб

7

юридичні особи, бенефіціарні власники 10 і більше відсотків акцій (часток) яких є резидентом держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Зазначене положення не застосовується до юридичних осіб, акції яких допущені до торгівлі іноземними фондовими біржами за переліком Кабінету Міністрів України, крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора

8

фізичні особи — громадяни та/або резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором

9

юридичні особи, зареєстровані згідно із законодавством держав, включених FAТF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичні особи, 50 і більше відсотків статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким особам

10

юридичні особи, інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита в порушення вимог Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»

11

фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції», а також пов’язані з ними особи

12

особи, які були стороною продажу об’єкта приватизації в Україні і з якими було розірвано договір купівлі-продажу об’єкта приватизації у зв’язку з порушенням з боку таких осіб, а також пов’язані з ними особи

13

радники, залучені для підготовки об’єкта до приватизації

З метою забезпечення контролю за здійсненням приватизації, додержанням законодавства України про приватизацію та аналізу її наслідків із числа депутатів утворюється Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації.

Порядок і способи приватизації

Порядок приватизації комунального майна відповідно до ст. 10 Закону № 2269 передбачає:

1

формування та затвердження переліків об’єктів, що підлягають приватизації

2

опублікування переліку об’єктів, що підлягають приватизації, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі

3

прийняття рішення про приватизацію

4

прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об’єкта комунальної власності

5

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни

6

проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства

7

проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об’єкта приватизації

8

перетворення комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації

9

затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання

10

затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об’єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією

11

опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об’єкта приватизації

12

проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу

13

укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об’єкта шляхом викупу

14

опублікування інформації про результати приватизації

15

прийняття рішення про завершення приватизації

Приватизація об’єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Увага! Ініціювати приватизацію об’єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб’єкти управління об’єктами комунальної власності або покупці.

Перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об’єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об’єкта комунальної власності.

Заяви про включення об’єктів права комунальної власності до переліків об’єктів, що підлягають приватизації, подаються покупцями до органів приватизації територіальних громад і розглядаються ними в порядку, встановленому відповідними місцевими радами. Механізм отримання та розгляду заяв про включення об’єкта права комунальної власності до переліку об’єктів, що підлягає приватизації, може бути закріплений у відповідному положенні про порядок приватизації майна комунальної власності. В ньому доцільно визначати вимоги до таких заяв, строки їх розгляду, можливі рішення органів приватизації за наслідками розгляду поданих заяв із чітким переліком підстав для відмови, а також порядок оскарження прийнятого рішення.

Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п’яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення.

Зазначу, що електронна торгова система — це дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи. Електронна торгова система забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в електронній формі.

Із дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об’єкта приватизації у випадках, встановлених законодавством, без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо:

1

вчинення правочину та/або господарського зобов’язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг чи сума коштів, що є предметом такого правочину та/або господарського зобов’язання, перевищує 10 відсотків вартості активів підприємства та/або господарського товариства за даними фінансової звітності за останній звітний період. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від цієї вимоги

2

укладення кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та/або господарських зобов’язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є переведення боргу

3

вчинення правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об’єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні

4

вчинення правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого майна та/або основних фондів підприємства та/або господарського товариства та/або майнових прав на зазначені об’єкти

5

вчинення правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є придбання, відчуження, обтяження, набуття у власність у інший спосіб акцій, часток, а також похідних цінних паперів

6

укладення договорів оренди земельних ділянок та іншого нерухомого майна або основних засобів підприємства та/або господарського товариства

7

укладення договорів поруки, гарантії

8

списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління

9

прийняття рішень про збільшення або зменшення статутного капіталу, крім випадків збільшення статутного капіталу на суму збільшення вартості власного капіталу товариства

10

прийняття рішень про припинення підприємства/господарського товариства шляхом реорганізації

11

скорочення чисельності працівників підприємства, що приватизується

Якщо вказані дії вчиняються без попереднього погодження з органом приватизації та з покупцем (у період з дати підписання договору купівлі-продажу до переходу права власності до покупця), такий правочин є недійсним.

Зазначені обмеження діють до завершення приватизації об’єкта.

Увага! Забороняється ділити предмет правочину/господарського зобов’язання з метою ухилення від вимог, що наведені вище.

Відповідальність за збереження цілісності майнових комплексів та за шкоду, завдану таким об’єктам, несуть керівники відповідних підприємств.

Органи приватизації можуть припинити приватизацію об’єкта приватизації у таких випадках: виключення об’єкта великої приватизації з переліку об’єктів, що підлягають приватизації; ухвалення місцевою радою рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об’єкта комунальної власності.

Статтею 13 Закону № 2269 передбачені такі способи приватизації комунального майна:

продаж об’єктів права комунальної власності на аукціоні, у тому числі на:

викуп об’єктів приватизації

аукціоні з умовами

аукціоні без умов

аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій

викуп об’єктів приватизації

аукціоні із зниженням стартової ціни

аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій

Законодавство надає нам такі визначення:

аукціон

спосіб продажу об’єкта приватизації, за яким власником об’єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну

аукціон з умовами

спосіб продажу об’єкта приватизації, за яким власником об’єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну і взяв на себе зобов’язання виконати умови продажу об’єкта приватизації

аукціон без умов

спосіб продажу об’єкта приватизації, за яким власником об’єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну без додаткових умов продажу об’єкта приватизації

аукціон в електронній формі (електронний аукціон)

вид аукціону в режимі реального часу в Інтернеті

аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій

спосіб продажу об’єкта приватизації, за яким стартова ціна об’єкта приватизації покроково знижується в ході аукціону, з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій

аукціон із зниженням стартової ціни

спосіб продажу об’єкта приватизації, за яким орган приватизації знижує стартову ціну об’єкта приватизації у встановленому порядку

аукціон за методом вивчення цінових пропозицій

спосіб продажу об’єкта великої приватизації, за яким стартова ціна об’єкта приватизації визначається шляхом проведення органами приватизації вивчення попиту потенційних покупців (не менше двох)

викуп

спосіб продажу об’єкта приватизації одному покупцю

Для участі у приватизації потенційні покупці зобов’язані подати органу приватизації (у нашому випадку — орган приватизації територіальної громади) разом із заявою у довільній формі інформацію і документи на участь у приватизації, визначені ст. 14 Закону № 2269.

Дещо про продаж об’єктів великої приватизації...

Орган приватизації під час продажу об’єкта великої приватизації протягом семи робочих днів з дати закінчення прийняття документації здійснює перевірку заяви на участь у приватизації об’єкта великої приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією, що подані потенційними покупцями об’єкта великої приватизації, та приймає рішення про допуск до участі в аукціоні з продажу об’єкта великої приватизації потенційних покупців та визнання їх учасниками аукціону. Рішення органу приватизації про недопущення до участі в аукціоні може бути оскаржено в судовому порядку особою, не допущеною до аукціону, протягом одного місяця з дня оприлюднення результатів аукціону.

Орган приватизації досліджує відомості, зазначені в документах, поданих потенційними покупцями, у тому числі відомості про відносини контролю. Орган приватизації під час продажу об’єкта великої приватизації має право витребувати від потенційного покупця інші документи і відомості, але лише ті, які потрібні для з’ясування його особи і суті діяльності.

Орган приватизації приймає рішення про недопущення потенційного покупця до участі у приватизації об’єкта великої приватизації або не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу в разі, коли потенційний покупець:

1

не може бути покупцем згідно з наявними обмеженнями

2

не подав документи або відомості, обов’язкове подання яких передбачено цим Законом

3

подав неправдиві відомості про себе

Не можуть бути підставою для прийняття рішення про недопущення потенційного покупця до участі у приватизації формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об’єкта великої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.

Увага! Рішення про недопущення потенційного покупця до участі у приватизації має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення.

Організатором аукціону з питань приватизації об’єктів комунальної власності є орган приватизації територіальної громади.

Трохи про продаж об’єктів малої приватизації...

Продовжуючи тему оформлення документів покупцем, одразу зазначу, що не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об’єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.

Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об’єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону.

Після закінчення електронного аукціону організатор аукціону з продажу об’єкта малої приватизації здійснює перевірку заяви на участь у приватизації об’єкта малої приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією переможця аукціону.

Для участі в аукціоні з продажу об’єкта малої приватизації гарантійний внесок сплачується на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації. Зауважу, що для участі в аукціоні з продажу об’єкта великої приватизації гарантійний внесок сплачується на рахунок органів приватизації.

Гарантійний внесок — сума коштів, що становить визначену у відсотках частину стартової ціни об’єкта приватизації, яка вноситься потенційним покупцем об’єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов’язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії.

Оператор електронного майданчика — юридична особа, що має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до договору, укладеного з Адміністратором електронної торгової системи, істотні умови якого визначаються Кабінетом Міністрів України

Потенційний покупець також має внести реєстраційний внесок — сума коштів у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року — для об’єктів малої приватизації (10 мінімальних заробітних плат — для об’єктів великої приватизації), що вноситься за реєстрацію заяви на участь у приватизації потенційним покупцем об’єкта великої приватизації на відповідний поточний рахунок органів приватизації, а потенційним покупцем об’єкта малої приватизації — на відповідний рахунок оператора електронного майданчика, який протягом п’яти робочих днів з дня проведення аукціону зараховує їх до місцевого бюджету.

Увага! Реєстраційний внесок не повертається потенційному покупцю, крім випадків, передбачених цим Законом.

Оператор електронного майданчика перераховує на рахунки відповідних бюджетів суми сплачених потенційними покупцями реєстраційних внесків протягом п’яти календарних днів з дня затвердження протоколу аукціону.

Об’єкт приватизації може бути придбаний за рахунок залучених (кредитних) коштів. У разі придбання об’єкта приватизації за рахунок залучених коштів покупець повинен також подати інформацію про відповідного кредитора, а також документальне підтвердження, що такий кредитор бажає розглянути можливість надання відповідного обсягу фінансування у разі, коли такого учасника буде обрано переможцем аукціону. Кредитором не може бути особа, яка не може бути покупцем.

Правила продажу об’єктів малої та великої приватизації, оформлення угод з приватизації та фінансові питання нами будуть розглянуті у наступному номері нашого видання.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити