Пошкодження автомобіля через ДТП: у якому випадку ОМС буде нести відповідальність

В обраному У обране
Друк
Мороз Оксана, юрист-аналітик "Видавничого будинку "Фактор"
Місцеве самоврядування Липень, 2018/№ 7
Поштовхом до написання цієї статті стала судова справа № 373/1281/16-ц, розглянута 15.05.2018 Верховним Судом1 щодо відповідальності ОМС за пошкодження автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди2. Погодьтесь, дуже часто трапляються випадки ДТП саме через незадовільний стан доріг. Тому в цій статті ми будемо розбиратись, хто повинен нести відповідальність у цьому разі.

1 Далі за текстом — ВС.

2 Далі за текстом — ДТП.

Коротко про загальне

Забіжимо наперед і зазначимо, що позивач3 звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що по вул. ______ у м. _______ ________області його автомобіль було пошкоджено каналізаційним люком, який був вибитий із свого місця на дорозі колесом зустрічного автомобіля. В результаті даного удару було пошкоджено автомобіль, який належить позивачу, вартість відновлювального ремонту становить 38 435 грн. Оскільки відповідальність за стан вулиць та доріг покладено на ОМС, тому саме «Х» міська рада4 «Y» області повинна відшкодувати збитки, які спричинила вказана вище ДТП.

3 Далі за текстом — Позивач, Особа 1.

4 Далі за текстом — відповідач, міська рада.

Враховуючи викладене, Особа 1 просив стягнути з міської ради вартість відновлювального ремонту його автомобіля у розмірі 38 435 грн.

Слід вказати, що рішенням районного суду позов задоволено та залишено без змін ухвалою апеляційного суду. Стягнуто з міської ради на користь позивача 38 435 грн. матеріальної шкоди.

У зв’язку із цим міська рада подала касаційну скаргу на відповідне рішення суду апеляційної інстанції. Про те, чи задовольнив суд касаційної інстанції скаргу міської ради, будемо говорити далі.

Суть справи

У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до міської ради, третя особа — КП, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач рухався по вул. ________ у м. _______ та в районі магазину його автомобіль було пошкоджено каналізаційним люком, який був вибитий зі свого місця на дорозі колесом зустрічного автомобіля.

Спочатку Особа 1 позивався до комунального підприємства «________ виробниче управління комунального господарства»5 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вказаної вище ДТП.

5 Далі за текстом — КП.

Рішенням районного суду та пізніше залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, відмовлено у задоволенні позову Особа 1 до КП, оскільки позов пред’явлено до неналежного відповідача, оскільки відповідальність за стан доріг і вулиць покладено на міську раду та саме остання повинна відшкодовувати збитки користувачам вулиць і доріг, що виникли через їх незадовільний стан. Чому саме такий висновок зробили суди, ми проаналізуємо в наступному розділі, коли будемо розглядати рішення суду касаційної інстанції.

Зазначимо, що представник КП вказував: останнє лише наглядає за чистотою доріг і фактично позбавлено можливості проводити ремонтні та інші роботи, оскільки ні за штатним розписом, ні за посадами у ньому не передбачені відповідні спеціалісти та відсутня відповідна техніка. Вказані роботи повинні проводитись дорожньо-експлуатаційними організаціями, однак така організація в місті не створена.

Ураховуючи все викладене вище, Особа 1 просив стягнути з відповідної ради шкоду, заподіяну його автомобілю внаслідок ДТП, у розмірі 38 435 грн., а також понесені ним витрати, пов’язані зі сплатою судового збору.

Рішення суду касаційної інстанції

У касаційній скарзі міська рада, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Слід нагадати, що ця справа розглядалась саме в той період, коли розпочались судова реформа і створення нового суду касаційної інстанції. Тому відповідно до п. 6 розд. 12 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ6 діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи ВС та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ ВС.

Таким чином, у нашому випадку справа буде розглядатись ВССУ як судом касаційної інстанції.

6 Далі за текстом — ВССУ.

У зв’язку з цим справа підлягала розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України7 в редакції від 18.03.2004.

7 Далі за текстом — ЦПК.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів ВССУ касаційну скаргу не задовольнила з огляду на таке.

Обґрунтування рішення суду

Спершу слід згадати, що згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При розгляді цієї справи ВССУ спочатку звернувся до Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV «Про автомобільні дороги»8.

8 Далі за текстом — Закон № 2862.

Виходячи з аналізу норм відповідного закону, автомобільні дороги поділяються на:

1

автомобільні дороги загального користування

Примітка. Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації. Поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

2

вулиці і дороги міст та інших населених пунктів.

Примітка. Перебувають у віданні ОМС і є комунальною власністю.

3

відомчі (технологічні) автомобільні дороги

Примітка. До них належать внутрішньогосподарські технологічні дороги, що перебувають у власності юридичних або фізичних осіб.

4

автомобільні дороги на приватних територіях

Примітка. Вони знаходяться на територіях, власниками яких є юридичні (недержавні) або фізичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2862 вулиці і дороги міст та інших населених пунктів перебувають у віданні ОМС і є комунальною власністю.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними ОМС, у віданні яких вони знаходяться (ст. 17 Закону № 2862).

Судами встановлено, що пошкодження автомобіля позивача відбулося на проїзній частині вулиці у м. ________ ________області.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що відповідальним за управління та розвиток вулиці є ОМС.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 2862 основними обов’язками ОМС у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, зокрема, є:

забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів;

організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.

За змістом ст. 21 Закону № 2862 ОМС, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за:

1

стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів

2

якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів

3

розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об’єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв

4

відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом

Відповідно до ст. 14 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух»9 учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

9 Далі за текстом — Закон № 3353.

Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

ст. 16 Закону № 3353

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що коли суд першої інстанції задовольняв позов, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконав всі вимоги цивільного судочинства.

Суди обґрунтовано виходили з того, що власником автомобільної дороги, на якій сталася вищевказана ДТП, внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача, є _______ міська рада _______ області, останньою не створено всіх умов щодо безпеки використання автомобільних доріг.

Разом з тим, відповідач відповідає за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан.

Варто зазначити: ВССУ наголошує на тому, що ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

Отже, місцевий та апеляційний суди всебічно та повно дослідили обставини справи та дійшли вірного висновку про задоволення позову. Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Крім того, докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 332, 336, 337 ЦПК, колегія суддів судової палати у цивільних справах ВССУ своїм рішенням касаційну скаргу міської ради відхилила. Рішення районного суду та ухвалу апеляційного суду залишила без змін.

Перегляд рішення ВС

Як ми вже зазначили вище, розгляд справи припав на період судової реформи. На той час, у 2017 році, судом касаційної інстанції був ВССУ, який своїм рішенням поставив крапку у цьому питанні. Однак, як ви пам’ятаєте, невдовзі розпочав свою роботу ВС, до якого як суду касаційної інстанції міська рада вирішила знову подати касаційну скаргу. Давайте подивимось, чи вийшло із цього щось.

Нагадаємо, що ухвалою ВССУ від 11.09.2017 касаційну скаргу відповідної ради відхилено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

У новій поданій заяві до ВС міська рада порушує питання про скасування судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанцій з передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК (у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень) підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Ідеться про ст. 1166 Цивільного кодексу України10 (майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала).

10 Далі за текстом — ЦК.

Підставою для подачі касаційної скарги міською радою стало ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах щодо відшкодування майнової шкоди (38 435 грн.), завданої майну фізичної особи

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень рада посилається на постанову Вищого господарського суду України11 від 2.08.2017.

11 Далі за текстом — ВГСУ.

Тут слід пояснити...

У позивача автомобіль був застрахований. Відповідно до умов страхового договору страхова компанія виплатила страхувальнику відшкодування збитків внаслідок ДТП. Йдемо далі. Паралельно із справою, про яку ми говоримо в цьому матеріалі, страхова компанія подала позов на підставі ст. 993 ЦК (до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки) в порядку регресу про стягнення витрат з виплати страхового відшкодування потерпілому в результаті ДТП.

Задовольняючи вимоги з підстав ст. 1172 ЦК (юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків), суд виходив з доведеності вини працівника відповідача, тобто конкретного працівника міської ради у заподіянні шкоди.

У зв’язку із зазначеним вище нагадаємо, що 15.12.2017 розпочав роботу ВС і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»12, яким ЦПК викладено в новій редакції.

12 Далі за текстом — Закон № 2147.

Відповідно до пп. 1 п. 1 розд. 13 «Перехідні положення» ЦПК в редакції Закону № 2147 заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою ВС у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду справу передано на розгляд Великої Палати ВС.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК (у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень) підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є:

— предмети спору;

— підстави позову;

— зміст позовних вимог;

— встановлені фактичні обставини;

— однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

На підставі вищенаведеного ВС робить висновок: суди (мається на увазі рішення ВССУ та постанова ВГСУ) виходили з різних фактичнихQ обставин, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, яке спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За таких обставин вважати заяву обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3605 ЦПК (у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень) суд відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Таким чином, ВС у задоволенні заяви міської ради про перегляд ухвали ВСУУ відмовляє, оскільки заявник не зміг переконати ВС в тому, що суди ухвалювали різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Наостанок...

Таким чином, ми розглянули не лише рішення ВССУ щодо обов’язку міської ради відшкодувати шкоду позивачу внаслідок ДТП, яка сталась на дорозі міста, а й проаналізували, в яких випадках можна подати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Більше того, розглянули на конкретному прикладі випадок відмови ВС заявникові, яким у нашому випадку виступала міська рада.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити