Використання сучасних комп’ютерних технологій у роботі старост із громадськістю

В обраному У обране
Друк
Требик Людмила, доцент кафедри публічного управління та адміністрування Хмельницького університету управління та права, кандидат наук з державного управління
Місцеве самоврядування Липень, 2018/№ 7
Як підвищити обізнаність старост про сучасні технології та зробити їх адміністративні послуги громадянам більш ефективними? Декілька порад на прикладі Хмельницької області.

На сьогодні об’єднані територіальні громади, розпочавши свою активну діяльність, відчувають виклики, які постають перед ними. На перший план висуваються питання професіоналізму місцевих управлінських кадрів, їх спроможності ефективно здійснювати фінансову децентралізацію, вміння працювати з усіма суспільними верствами, громадськими групами. По суті, їм необхідно оволодіти мистецтвом муніципальної політики, сучасними муніципальними технологіями і методами муніципального менеджменту.

Багатоаспектність функцій і завдань, що реалізуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування у різноманітних сферах, актуалізують необхідність обов’язкового отримання професійної підготовки та постійного оновлення відповідно до потреб економічного й соціального розвитку країни і становлення громадянського суспільства.

На нашу думку, освітньо-кваліфікаційна структура підготовки управлінських кадрів регіону все ще не відповідає вимогам професійно-кваліфікаційних характеристик посад службовців.

При цьому надзвичайно важливу роль у навчанні такої категорії посадових осіб, як старости, мають відіграти сучасні інформаційні та комунікаційні технології. Відсутність послідовної державної політики в Україні, спрямованої на розбудову інформаційного суспільства і суспільства, побудованого на знаннях, уже призвела до суттєвого відставання. Причинами такого відставання вважаємо недостатнє правове забезпечення, відсутність необхідних коштів у держави, низьку якість державного управління, небажання управлінських кадрів засвоювати нові технології роботи та прийняття управлінських рішень тощо.

Аналіз світового досвіду свідчить, що інформаційно-комунікаційні технології стали інфраструктурною технологією, яка має цінність за умови не індивідуального, а суспільного користування. Комп’ютери, програмне забезпечення стали універсальними споживчими товарами і продуктами. Нині в усьому світі на перший план в освіті виходить застосування технологій електронного навчання (e-learning). Воно інтегрує низку інновацій у сфері застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, таких як комп’ютерні технології навчання, інтерактивні мультимедіа, навчання на основі веб-технологій, онлайн-навчання тощо.

В сучасній Європі система електронного навчання розвивається швидкими темпами. У передових країнах більше 90 % студентів залучені в навчальний процес шляхом електронного навчання. Більше 80 % вузів надають послуги з дистанційної освіти. Особливо це стосується таких країн, як Великобританія, Італія, Іспанія. Красномовним у цьому контексті є приклад Франції. Будучи певний час на 17-му місці в Європі з e-learning, вона здійснила «цифровий» ривок та посіла третю позицію. Цікавим також є той факт, що всього за 15 років Ірландія вийшла в число крупних експортерів високих технологій і програмного забезпечення в основному за рахунок широкого використання електронного навчання в системі вищої та середньої професійної освіти.

У країнах Центральної та Східної Європи головна увага підготовки кадрів для державної служби зосереджена на таких напрямах, як державний та стратегічний менеджмент, іноземні мови, запровадження новітніх удосконалень, управління проектами тощо. У більшості країн існують курси зі специфічних дисциплін, які відповідають потребам державного управління. У цьому контексті нагальною потребою для України є ліквідація комп’ютерної безграмотності як серед населення в цілому, так і в середовищі управлінських кадрів регіону зокрема.

На нашу думку, проблема полягає у суб’єктивному чиннику, тобто у відсутності критичної маси старост, які досконало володіють комп’ютерними технологіями та використовують їх у повсякденній керівній діяльності. Сьогодні робочий стіл усіх старост має бути оснащений комп’ютером з підключенням до мережі Інтернет.

Пройшов час, коли довідку видавали у письмову вигляді, коли із законом можливо було ознайомитись тільки у друкованому вигляді офіційного видання.

Сьогодні окремі громадяни села мають вищий рівень інформаційно-комунікаційної компетентності, ніж їх староста, і кожен четвертий громадянин Хмельницької області має підключення до мережі Інтернет. Рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій старостами доволі низький: менше 10 % вказали, що рівень використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій повністю задовольняє потреби їхньої діяльності.

Основний напрямок і тренд розвитку суспільства сьогодні — доступність, підключення до мереж. Чим більше доступу до інформації ви маєте, тим більше отримуєте соціальних привілеїв. Сьогодні мають значення не статки чи зв’язки, а те, до якої інформації у вас є доступ і на що ви можете впливати завдяки цьому. Будь-яка людина в Україні, незалежно від місця проживання, може отримати соціальні блага, якщо вміло користується технологіями і знаходить можливість доступу до будь-якого всесвітнього ресурсу.

Робота старост стала багатогранною, а висока завантаженість, що супроводжує їх діяльність, не залишає часу з’ясовувати, як вирішувати проблему, за допомогою новітніх технологій. Тому важливо не тільки розповісти про можливості ІКТ, але й окремо навчити ними користуватись.

На базі Хмельницького центру підвищення кваліфікації управлінських кадрів було проведено семінари для старост об’єднаних територіальних громад, що проходили в рамках проекту «Староста об’єднаної територіальної громади та громадськість: виклики сьогодення», який реалізується Хмельницьким центром ППК спільно з Хмельницькою обласною державною адміністрацією, Хмельницькою обласною радою за сприяння Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні. Практичні заняття проводились з метою ознайомлення старост із використанням інформаційно-комунікаційних технологій та мотивації їх до подальшого використання у своїй повсякденній діяльності. У ході заняття старости практично працювали з електронними реєстрами, відкритими даними, електронними кабінетами. Заняття проводилось з двох сторін: 1) «я — староста», що допомагає громадянину, і з іншої: 2) «я — громадянин України», що використовує відкриті дані, користується електронними послугами та реєстрами.

В рамках проекту проводилось анкетування з метою самоаналізу старости щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій при роботі з громадою. Згідно з результатами, на запитання: «Як ви оцінюєте свій рівень інформаційно-комунікаційної компетенції?» лише 8,63 % опитаних осіб визначили свій рівень як високий. Стільки ж осіб вказали своїм рівнем середній показник знань. Рівень необізнаності та невміння користуватись новими технологіями надзвичайно високий — 76,98 % респондентів вказали низький рівень знань.

Щоб дізнатися актуальність використання сучасних технологій, респондентів запитали про доцільність використання інтернет-технологій при роботі з громадою. Абсолютна більшість старост, а саме 94,24 % відповіли «так, доцільно». На запитання «В яких напрямах доцільно використовувати інтернет-технології для побудови ефективної роботи з громадою?» відповіді були різними:

Також старости Хмельниччини визначили наступні теми для підвищення власної кваліфікації у сфері використання інтернет-технологій у професійній діяльності:

Зрозуміло, що рівень інформаційно-комунікаційної компетентності управлінських кадрів потрібно підвищувати, адже лідер місцевої громади зобов’язаний стати інформаційним посередником між суспільством, органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Він повинен володіти необхідними навичками і знаннями при використанні сучасної техніки та технологій. Розвиток в Україні ефективного та результативного електронного урядування можливий за умови сформованості інформаційно-компетентнісних керівних кадрів регіону, які зможуть піднести на сучасний рівень процеси взаємодії з громадянським суспільством та потребами бізнесу.

Варто відмітити, що в умовах постійного оновлення інформаційно-комунікаційних технологій кожному громадянину складно освоїтись у величезному потоці інформації, не володіючи для цього новими навичками збору, пошуку, узагальнення, передачі, зберігання інформації. Тому в процесі становлення сучасного інформаційного суспільства велике значення слід приділяти практичному застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційній компетентності публічних службовців, оскільки підвищити ефективність діяльності структур публічної служби здатний лише фахівець, включений в процеси, пов’язані з суспільними змінами, що відбуваються.

Досягнута в процесі підвищенні кваліфікації управлінських кадрів регіону їх інформаційна компетентність має свідчити про становлення професіонала-управлінця, здатного та готового до успішної самореалізації в системі публічного управління. Формування компетентності лідерів місцевих громад у сфері інформаційної діяльності є тривалим процесом поступового переходу від незнання до знання, від удосконалення наявних умінь та навичок до опанування нових, необхідних для управлінських кадрів регіону в умовах процесу децентралізації та реалізації стратегічних реформ сталого розвитку.

Навіть коли староста має бажання підвищити свій рівень знань та навичок з інформаційних технологій, на курсах підвищення кваліфікації в обласних центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів йому запропонують працювати з викладачем за комп’ютером всього кілька годин на рік, а деякі курси і того не передбачають. Малий обсяг годин не дозволяє ані викладачеві максимально повно викласти матеріал певної теми, ані слухачу ним практично і якісно оволодіти.

Тому постає необхідність у створенні більш повних курсів по засвоєнню ІКТ та їх активного використання в управлінській діяльності. У цьому контексті важлива роль має приділятися дистанційному навчанню управлінських кадрів регіону, оскільки суттєвою умовою для забезпечення високої професійності суб’єктів владних повноважень має стати розширення можливостей для їх навчання, зокрема на основі застосування дистанційного навчання, проведення регулярних обмінів досвідом та обговорення актуальних проблем державного управління й місцевого самоврядування з обов’язковим застосуванням новітніх технологій для їх вирішення.

Важливою складовою інформаційно-комунікаційної моделі підвищення кваліфікації старост постає нині самостійна робота кожного управлінця-слухача як активного суб’єкта навчального процесу, який дозволить йому ефективно й результативно працювати в інноваційній системі професійної щоденної діяльності. Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності можливий за умови формування мислення управлінських кадрів регіону, найважливішим компонентом якого є креативна складова. Причому творчість в широкому сенсі розглядається нами як діяльність у ситуації невизначеності, спрямована на отримання результату, який має об’єктивну та суб’єктивну новизну.

Творчість і креативність передбачає незалежність, гнучкість, динамічність, оригінальність, самобутність управлінських кадрів регіону. Виховання креативності як особистісної якості і як прояву особливостей мислення лідера регіонального рівня в процесі підвищення кваліфікації управлінських кадрів регіону шляхом дистанційного навчання допоможе їм почуватися комфортно у ситуаціях змін та невизначеності.

Інформаційно-комунікаційна модель підвищення кваліфікації управлінських кадрів регіону виступає фактично їх інформаційно-комунікаційною освіченістю, на основі якої у них виникає почуття приналежності до життя громади й суспільства в цілому, усвідомлення соціального сенсу управлінської діяльності та відповідальності за неї.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити