Хто може накладати стягнення?
Посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністратори несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законом, за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг (ст. 19 Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI «Про адміністративні послуги»1).
1 Далі за текстом — Закон про адміністративні послуги.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) такого працівника.
Тому найпершим виникає запитання: хто ж може накласти стягнення на адміністратора та на керівника ЦНАПу?
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону про адміністративні послуги адміністратор призначається на посаду та звільняється з посади особою, яка очолює орган (керівником органу), що прийняв рішення про утворення відповідного центру надання адміністративних послуг. Тобто в нашому випадку, з огляду на вимоги ст. 12 Закону про адміністративні послуги, — голова виконавчого органу міської ради міста обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення або відповідний сільський, селищний, міський голова.
З огляду на структуру ЦНАПів, а саме наявність посади керівника ЦНАПу, виникає запитання: чи може керівник ЦНАПу притягнути до дисциплінарної відповідальності свого адміністратора? Відповідь однозначна — ні. Закон про адміністративні послуги взагалі не надає нам інформації про дійсну роль керівника ЦНАПу, і єдине згадування в контексті відносин керівника та адміністратора — це право (не обов’язок!) адміністратора інформувати керівника ЦНАПу та керівників суб’єктів надання адміністративних послуг про порушення термінів розгляду заяв щодо надання адміністративної послуги, вимагати вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень.
Питання ролі керівника ЦНАПу розкрито в Примірному положенні про центр надання адміністративних послуг2, затвердженому постановою КМУ від 20.02.2013 № 118.
2 Далі за текстом — Примірне положення.
Згідно з п. 16 цього Примірного положення керівник центру відповідно до завдань, покладених на центр:
| 1 | здійснює керівництво роботою центру, несе персональну відповідальність за організацію діяльності центру |
| 2 | організовує діяльність центру, у тому числі щодо взаємодії із суб’єктами надання адміністративних послуг, вживає заходів до підвищення ефективності роботи центру |
| 3 | координує діяльність адміністраторів, контролює якість та своєчасність виконання ними обов’язків |
| 4 | організовує інформаційне забезпечення роботи центру, роботу із засобами масової інформації, визначає зміст та час проведення інформаційних заходів |
| 5 | сприяє створенню належних умов праці у центрі, вносить пропозиції органу (посадовій особі), що утворив центр, щодо матеріально-технічного забезпечення центру |
| 6 | розглядає скарги на діяльність чи бездіяльність адміністраторів |
| 7 | може здійснювати функції адміністратора |
| 8 | виконує інші повноваження згідно з актами законодавства та положенням про центр |
Але при цьому важливо пам’ятати, що адміністратор є окремим самостійним суб’єктом адміністративної послуги, має печатку та несе персональну відповідальність за якість своєї роботи, керівник ЦНАПу не має втручатись у діяльність адміністратора під час надання адміністративної послуги, а може здійснювати лише організаційне забезпечення роботи ЦНАПу.
Тепер про відповідальність керівника ЦНАПу: його притягнути до відповідальності може той же суб’єкт, який порушує дисциплінарне провадження щодо адміністратора ЦНАПу.
За що можна притягнути до дисциплінарної відповідальності?
Дисциплінарна відповідальність можлива лише за порушення трудової дисципліни, яка визначається Положенням про ЦНАП, правилами внутрішнього трудового розпорядку (якщо такі прийнято), посадовою інструкцією тощо.
До дисциплінарної відповідальності притягається особа, винна у порушенні трудової дисципліни.
Важливо! Керівник ЦНАПу не відповідає за дії адміністратора під час надання адміністративної послуги, адміністратор у цьому випадку буде самостійним і єдиним суб’єктом дисциплінарної відповідальності.
Неправомірні дії адміністраторів, вчинені під час надання адміністративної послуги, є підставою для притягнення їх до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності та окремо можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.
Окремо слід поговорити про роль адміністратора, адже він фактично виступає «посередником» між суб’єктом звернення за адміністративною послугою та суб’єктом її надання. Тому, насправді, і причин вважати роботу адміністратора неякісною або такою, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, не так вже й багато.
Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються законом (ч. 5 ст. 9 Закону про адміністративні послуги), інформацію про послуги можна почитати в інформаційній картці, а порядок надання конкретної послуги — у технологічній картці.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 цього ж Закону про адміністративні послуги забороняється вимагати від суб’єкта звернення документи або інформацію для надання адміністративної послуги, не передбачені законом.
Також суб’єкт надання адміністративної послуги не може вимагати від суб’єктів звернення документи або інформацію, що перебувають у володінні суб’єкта надання адміністративних послуг (ч. 7 ст. 9 Закону про адміністративні послуги).
Отже, задля того, щоб встановити, чи діяв адміністратор відповідно до вимог чинного законодавства, слід дивитися не лише Закон про адміністративні послуги, а й інше законодавство, яке визначає порядок надання тієї чи іншої послуги.
Як приклад, розділом ІІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи3, затвердженого наказом Мін’юсту України від 09.02.2016 № 359/5, передбачено, що державна реєстрація може проводитися за заявою заявника шляхом звернення до фронт-офісів (Прим. ред. — мається на увазі саме ЦНАП), що забезпечують прийняття та видачу відповідно до цього Порядку документів під час державної реєстрації.
3 Далі за текстом — Порядок.
У разі подання документів для державної реєстрації до фронт-офісу уповноважена особа такого фронт-офісу (тобто адміністратор) здійснює усі дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації, передбачені цим Порядком, та здійснення яких покладається на державного реєстратора, уповноважену особу суб’єкта державної реєстрації відповідно до цього Порядку.
Зареєстрована заява та електронні копії оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлені шляхом сканування та долучені до такої заяви, за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру передаються на розгляд суб’єкту державної реєстрації.
За відповідність електронних копій документів для державної реєстрації оригіналам таких документів у паперовій формі відповідає особа, яка виготовила електронні копії документів (п. 3 Порядку).
Заява та оригінали документів для державної реєстрації, документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, а також інші додаткові документи, подані заявником, на час розгляду їх державним реєстратором зберігаються у фронт-офісі (п. 4 Порядку).
Державний реєстратор під час розгляду заяви використовує електронні копії оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлені шляхом сканування, що долучені до такої заяви, та за необхідності запитує від відповідного фронт-офісу оригінали таких документів.
За результатом проведеної державної реєстрації уповноважена особа фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів для державної реєстрації, протягом трьох робочих днів з дня її проведення надсилає документи для державної реєстрації суб’єкту державної реєстрації, уповноваженому зберігати реєстраційні справи відповідно до Закону (п. 7 Порядку).
Отже, порядок дій реєстратора чітко регламентований чинним законодавством.
Як це правильно зробити?
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ч. 1 ст. 149 КЗпП України).
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, спрямованих проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з’ясування всіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов’язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення може бути підставною для скасування дисциплінарного стягнення (постанова ВС від 19.09.2018 у справі № 367/8110/15-ц).
При цьому слід пам’ятати про строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачені ст. 148 КЗпП України.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. У будь-якому випадку дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
З огляду на те, що порядок надання адміністративної послуги адміністратором ЦНАПу чітко регламентований, усі дії адміністратора фіксуються в електронній системі, відповідно, час здійснення тих чи інших дій може бути документально підтверджений і, як правило, саме від зафіксованого у системі часу й починає перебіг строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Додатково звертаю увагу на постанову КМУ від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», згідно з п. 2 якої керівникам ОМС надано право у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати у тому числі надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.
Так, керівнику ЦНАПу та адміністраторам селищним, сільським чи міським головою може бути встановлена така надбавка у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та надбавки (винагороди) за вислугу років.
При цьому у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка може бути скасована або зменшено її розмір.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.
