Теми статей
Обрати теми

Предметна юрисдикція справ із приводу оскарження бездіяльності ОМС

Кравченко Тетяна, аналітик ТОВ «ФАКТОР-МЕДІА», адвокат
Відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» жителям територіальної громади надано право звертатись до ОМС із клопотаннями, зокрема щодо землекористування, а на ОМС покладено обов’язок, із дотриманням відповідної процедури, розгляду таких клопотань та прийняття рішень по суті порушених питань. Залишення без розгляду клопотання може призвести до негативних наслідків — звернення особи до суду із позовними вимогами про визнання неправомірною бездіяльності ОМС. При розгляді справ цієї категорії в судах ОМС як відповідачам необхідно першочергово звертати увагу на визначення предметної юрисдикції.

Правова позиція суду

Тож пропонуємо розібратись у питанні визначення належної предметної юрисдикції (який суд і в якому порядку повинен розглянути справу про визнання протиправною бездіяльності ОМС по залишенню без розгляду клопотання про перехід права користування в порядку спадкування) на прикладі з судової практики.

За матеріалами справи вбачається, що особа звернулась до N-ської сільської ради із клопотанням, у якому вказувала на те, що є спадкоємцем майна після смерті свого батька. Оскільки за життя батько був користувачем земельних ділянок площею 0,03 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території с. N, вона вважала, що на підставі ст. 1225 ЦК України їй повинно перейти право користування цими земельними ділянками.

Просила прийняти рішення про перехід до неї права користування земельними ділянками, що були в користуванні батька.

Не отримавши жодного повідомлення про розгляд поданого клопотання або рішення по суті його розгляду спадкоємець звернулась у порядку адміністративного судочинства до суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльності щодо залишення без розгляду клопотання та зобов’язання прийняти рішення про перехід до неї права користування земельними ділянками.

N-ська сільська рада заперечувала проти позову, вказуючи таке.

За домогосподарством, розташованим у с. N, власником якого є позивач, закріплена земельна ділянка загальною площею 0,41 га, в тому числі для будівництва і обслуговування житлового будинку — 0,03 га та ведення особистого селянського господарства — 0,38 га. Але позивач оформила документи на право власності на житловий будинок не як спадкоємець після смерті батька, на підставі свідоцтва про прийняття спадщини, а на підставі рішення виконавчого комітету сільської ради № 46.

Позивач зверталася з заявами до сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,03 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. N та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства за тією ж адресою, яка була розглянута по суті на сесії сільської ради, де враховуючи пропозицію депутатської комісії з регулювання земельних відносин, архітектури та будівництва, ухвалено рішення про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства та про надання дозволу позивачу на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,03 га з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов частково, визнавши неправомірними дії відповідача про залишення без розгляду клопотання та зобов’язали відповідача розглянути заяву по суті.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі № 444/1193/17 дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі — закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Обґрунтування

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, ОМС, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4, 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб’єктний склад. Участь суб’єкта владних повноважень є обов’язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб’єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб’єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб’єктів владних повноважень.

Як установлено матеріалами справи, спірні правовідносини пов’язані із переходом від спадкодавця до спадкоємця (позивача у справі), права користування земельними ділянками у порядку ст. 1225 ЦК України.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або ОМС, їхніх посадових і службових осіб.

Висновок!!! ОМС повинні вчасно та об’єктивно відповідно до вимог чинного законодавства розглядати подані клопотання. У разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності ОМС у кожному конкретному випадку ретельно перевіряти предметну юрисдикцію справ зазначеної категорії, про що вказувати у відзиві на позовну заяву.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі