Порядок присвоєння відомих назв
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»1 ОМС та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, КМУ, а в Автономній Республіці Крим — також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів АРК, прийнятими у межах їхньої компетенції.
1 Далі за текстом — Закон про ОМС.
Статтею 37 Закону про ОМС визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження, як:
— підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту;
— підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку та у межах повноважень, визначених законом.
Підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначено Законом України від 24.05.2012 № 4865-VI «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»2.
2 Далі за текстом — Закон № 4865.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону № 4865 сільські, селищні, міські ради присвоюють імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об’єктам права власності: юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об’єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.
Приписами ст. 9 Закону № 4865 обумовлено, що суб’єкт, який присвоює юридичним особам та об’єктам права власності імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, попередньо розглядає подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та документи, передбачені ч. 2 ст. 6 Закону № 4865.
Суб’єкт, який присвоює юридичним особам та об’єктам права власності імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, може зупинити розгляд подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події у разі, якщо:
| 1 | подання внесено без документів, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 4865 |
| 2 | під час розгляду документів виявлені неточності |
| 3 | обґрунтування, що міститься у поданні, не відповідає підставам та умовам, визначеним у ст. 3 Закону № 4865 |
Частинами 2 та 3 ст. 6 Закону № 4865 передбачено, що до подання про присвоєння юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події також додаються:
| 1 | інформаційна довідка про фізичну особу, ім’я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об’єкту права власності |
| 2 | розрахунки та кошторис витрат, пов’язаних з присвоєнням юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події |
| 3 | узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення |
У разі якщо у фізичної особи, ім’я якої пропонується присвоїти юридичній особі або об’єкту права власності, є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає — батьки, рідні брати та сестри), додається також їх письмова згода на присвоєння імені.
Громадське обговорення
3 Далі за текстом — Порядок № 989.
За змістом п. 1 Порядку № 989 його дія поширюється на суб’єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених ст. 7 Закону № 4865 (ср. ).
Таким суб’єктом подання згідно з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 4865 є сільський, селищний, міський голова.
Пунктом 3 Порядку № 989 передбачено, що організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, інтернет-конференція, електронна консультація), виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.
Згідно з п. 4 Порядку № 989 встановлено, що громадське обговорення передбачає:
І. Оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про:
| 1 | найменування організатора громадського обговорення |
| 2 | найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події |
| 3 | ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції |
| 4 | суб’єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події |
| 5 | строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників |
| 6 | поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень) |
| 7 | місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення |
| 8 | прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення |
| 9 | строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення |
ІІ. Опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень).
ІІІ. Узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.
Відповідно до п. 5 Порядку № 989 передбачено, що рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом № 4865, і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.
Приписами п. 8 Порядку № 989 передбачено, що у ході проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю у рамках громадського обговорення ведеться протокол, у якому фіксуються всі пропозиції (зауваження).
Згідно з п. 9 Порядку № 989 організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення.
У силу ч. 10 ст. 59 Закону про ОМС акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вирішення питань стосовно перейменування вулиць, провулків, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, належить до повноважень, зокрема, місцевої ради й такі питання вирішуються радою на її пленарних засіданнях, на підставі подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та документів, а також передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 4865 додатків, зокрема, узагальнених зауважень і пропозицій, що надійшли під час громадського обговорення.
У разі, якщо відповідною місцевою радою порушено процедуру прийняття рішення про перейменування вулиць чи інших об’єктів — це може стати підставою для визнання рішення ради незаконним у зв’язку з його невідповідністю критеріям правомірності, які вимагаються до рішень суб’єктів владних повноважень, та, відповідно, рішення буде скасовано у судовому порядку.
І наостанок
Водночас слід звернути увагу на таке.
09.04.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»4, яким, зокрема, засуджено комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.
4 Далі за текстом — Закон № 317.
Відповідно до підпункту «є» пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 317 символіка комуністичного тоталітарного режиму — символіка, що включає назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
Тому під час перейменування об’єктів права власності територіальних громад, вулиць, парків тощо слід додатково дотримуватись вимог Закону № 317.
