«Дозвіл на землю»: публічно- чи приватноправовий спір?

В обраному У обране
Друк
Брусенцова Яна, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери, головний редактор газети "Місцеве самоврядування", юрист
Місцеве самоврядування Серпень, 2019/№ 8
Чесно кажучи, вже давно не дивують рішення судів усіх інстанцій. Лише не позаздриш позивачам, власне, як і відповідачам, які, перебуваючи в статусі учасників судової справи, яку розглядають у межах однієї юрисдикції, починають згодом розуміти, що мали би вирішувати спір геть зовсім в іншому суді. Ось і ця справа, з якою ми хочемо вас ознайомити, також не є виключенням: позов було подано в рамках адміністративного судочинства, згодом справу було закрито, але, як виявилося, помилково. Далі про все більш детально.

Суть справи

Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 308/10112/16-а за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до Ужгородської міської ради1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, — ОСОБА_5, про часткове визнання протиправними та скасування рішень Міськради.

1 Далі за текстом — Міськрада.

Забігаючи наперед, уточнимо, що предметом спору стала відмова в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 з наданням такого дозволу іншій особі — ОСОБА_5.

Отже, у вересні 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Міськради, в якому просили визнати протиправними та скасувати:

Щоб подивитися повну версію, підпишіться на журнал Ви вже підписалися? Увійти

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити