Втрата права користування житлом як підстава для зняття з реєстрації місця проживання

В обраному У обране
Друк
Кравченко Тетяна, аналітик "Видавничого будинку "Фактор", адвокат
Місцеве самоврядування Серпень, 2019/№ 8
До органів реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання доволі часто звертаються нові власники житлових приміщень із заявами про зняття з реєстраційного обліку сторонніх їм осіб, чиє місце проживання зареєстровано у придбаних ними будинках, квартирах. При цьому до заяв як докази втрати такими особами права користування житловим приміщенням додають, зокрема, договори купівлі-продажу, договори дарування, витяги про державну реєстрацію прав на нерухоме майно тощо. Чи правомірними будуть дії органів реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання по зняттю з реєстрації місця проживання колишніх мешканців таких житлових приміщень без рішення суду і як правильно вирішувати питання про зняття з реєстрації місця проживання без заяви особи – поговоримо у нашій статті.

Правове регулювання

Питання зняття з реєстрації місця проживання громадян України регламентуються Конституцією України, Законом України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»1, Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою КМУ від 02.03.2016 № 2072.

1 Далі за текстом — Закон № 1382.

2 Далі за текстом — Правила № 207.

У п. 26 Правил № 207 вказано, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

1

заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації

2

судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою

3

свідоцтва про смерть

4

паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку

інших документів, які свідчать про припинення:

5

підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні)

6

підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту)

7

припинення підстав на право користування приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів)

Зняття з реєстрації місця проживання на підставах, визначених в абзацах восьмому та дев’ятому вказаного пункту (відповідно це позиції шість та сім таблиці, наведеної вище), здійснюється за клопотанням уповноваженої особи спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або за заявою власника/наймача житла або їх представників.

У ст. 7 Закону № 1382V «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вказано, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

1

заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації

2

судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою

3

свідоцтва про смерть

4

паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку

інших документів, які свідчать про припинення:

5

підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства

6

підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту

7

підстав на право користування житловим приміщенням

Отже, як бачимо, підставами для зняття особи з реєстрації місця проживання є: її особиста заява, рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення/права користування ним, виселення, визнання особи безвісно відсутньою/оголошення померлою, свідоцтво про смерть, документи, що свідчать про припинення підстав на право користування приміщенням.

Ані Закон № 1382, ані Правила № 207 не розкривають до кінця, які ж саме документи є такими, що свідчать про втрату права особи на користування житловим приміщенням.

При цьому, з огляду на те, що Закон № 1382 є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює питання, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення його статті сьомої підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані із юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Вирішення питання про зняття з реєстрації місця проживання залежать, зокрема, від вирішення питання про права власності або користування особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. 71, 72, 116, 156 Житлового кодексу Української РСР3, ст. 405 Цивільного кодексу України4).

3 Далі за текстом — ЖК.

4 Далі за текстом — ЦК.

Так, наприклад, ст. 346 ЦК визначено, що право власності припиняється в тому числі і у разі відчуження власником свого майна.

Частиною 2 ст. 405 ЦК встановлено, що член сім’ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

В той же час, ст. 158 ЖК говорить про те, що інша особа (не власник і не член його сім’ї) може користуватися жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянину на підставі права приватної власності, лише у разі укладення договору найму житлового приміщення.

Відповідно до ст. 7 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Що говорить про те, що будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватись в судовому порядку.

Орган реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання не є тим органом, який наділений повноваженнями перевіряти наявність/відсутність договору найму житлового приміщення, домовленостей між новим та колишнім власником/членами його сім’ї щодо користування житловим приміщенням, факту проживання/не проживання колишнього члена сім’ї власника житла та втрату ним права користування тощо, а ті документи, які надаються власниками із заявою, зокрема, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, договори купівлі-продажу житлового приміщення, договори дарування тощо, свідчать тільки про перехід права власності від однієї особи до іншої, не містять положень про втрату права особи на користування спірним приміщенням, а отже не є доказом припинення підстав на користування ним.

Таким чином, можна зробити висновок, що зняття з реєстрації місця проживання особи без рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою може вважатись незаконним і може бути оскаржене в судовому порядку.

Такі висновки можна зробити на підставі судової практики з розгляду справ про визнання неправомірними дій органів реєстрації місця проживання зі зняття з реєстрації місця проживання.

Увага! Зняття з реєстрації місця проживання на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно з яким право власності на спірну квартиру зареєстровано за новим власником на підставі договору купівлі-продажу квартири, за відсутності рішення суду про позбавлення права користування спірним житловим приміщенням осіб, місце проживання яких зареєстровано у квартирі, — є неправомірним (постанова Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 820/6316/15).

Правове обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас, відповідно до ст. 7 Закону № 1382, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі, зокрема, заяви особи, паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть (ухвала Вищого адміністративного Суду України від 18.07.2017 у справі 815/1785/16).

Як вбачається із вказаної норми, якщо ми говоримо про зняття з реєстрації місця проживання на підставі рішення суду, то воно має бути виключно про: позбавлення права власності на житлове приміщення; позбавлення права користування житловим приміщенням; визнання особи безвісно відсутньою; оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон № 1382 є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши разом з тим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Увага! Заява нового власника квартири, додані до неї як докази втрати права особи на користування квартирою документи, що свідчать про перехід права власності від однієї особи до іншої, визнання за новою особою права власності тощо, без прямої вказівки про втрату саме цієї особи права користуванням конкретним житловим приміщенням, не є документами, які свідчать про припинення підстав на право користування таким житлом, в розумінні ст. 7 Закону № 1382.

Звісно, органи реєстрації місця проживання самостійно будуть приймати рішення за результатами розгляду заяв про зняття з реєстрації місця проживання колишніх власників житлових будинків та членів їх сімей, зважаючи за норми чинного законодавства, але у разі відмови у знятті з реєстрації місця проживання обов’язкове посилання на п. 1 ч. 1 ст. 91 Закону № 1382, п. 11 Правил № 207 (неподання необхідних документів та інформації).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити