Антимонопольний комітет України (далі — Комітет, Уповноважений орган) розглянув лист Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» від 23.11.2018 <...> про надання роз’яснень (далі — Лист) та повідомляє наступне.
Щодо застосування законодавства з питань державної допомоги.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (далі — Закон) Уповноваженим органом з питань державної допомоги є Антимонопольний комітет України. За пунктом четвертим частини другої статті 8 Закону до повноважень Уповноваженого органу, зокрема, належить надання роз’яснень з питань застосування законодавства у сфері державної допомоги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону державна допомога суб’єктам господарювання (далі — державна допомога) — підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
Наведене визначення містить 4 кумулятивні ознаки, а отже, державна підтримка є державною допомогою, якщо одночасно виконуються такі умови:
— підтримка надається суб’єкту господарювання;
— фінансування державної підтримки здійснюється за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів;
— підтримка створює переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності;
— підтримка спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції.
Частина перша статті 4 Закону містить невичерпний перелік форм, у яких може реалізовуватися державна допомога.
Згідно зі статтею 264 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншої сторони, Сторони домовились, що вони застосовуватимуть положення Угоди з використанням як джерела тлумачення критеріїв, що випливають із застосування статей 106, 107 та 93 Договору про функціонування Європейського Союзу, зокрема відповідну судову практику Суду Європейського Союзу, а також відповідне вторинне законодавство, рамкові положення, керівні принципи та інші чинні адміністративні акти Союзу.
Відповідно до пунктів 90 — 94 Повідомлення Європейської комісії щодо поняття державної допомоги згідно зі статтею 107 (1) Договору про функціонування Європейського Союзу (далі — Повідомлення Єврокомісїї), конкурентна процедура має відповідати таким ознакам:
— відкрита для всіх потенційних зацікавлених учасників торгів;
— достатньо добре рекламована (інформація має висвітлюватися у такий спосіб, щоб вона могла привабити всіх потенційних учасників);
— прозора, з точки зору отримання належної інформації, на кожному етапі процедури торгів, наданої учасникам;
— прозора, що гарантує доступність інформації, надання учасникам достатньої кількості часу, а також чіткість критеріїв відбору та присудження контракту;
— недискримінаційна, що гарантує рівність усіх учасників тендера, однакові критерії відбору всіх учасників тендера;
— безумовна, яка гарантує, що учасники торгів не підпадають під незвичні зобов’язання, які не можуть задовольнити всіх інших потенційних учасників торгів.
Процедура має бути конкурентна, тобто більше одного учасника.
Частиною п’ятою статті 5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов’язані передбачати витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» реформованим друкованим засобам масової інформації місцевої сфери розповсюдження з метою забезпечення їх функціонування може надаватися державна підтримка за рахунок коштів державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Надання державної підтримки здійснюється виключно за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення і тематичної спрямованості.
Виходячи з вищенаведеного, зазначені в Листі заходи фінансової підтримки органами державної влади та органами місцевого самоврядування засобів масової інформації з метою оплати послуг з опублікування офіційної інформації (зокрема, проектів та ухвалених нормативно-правових актів) не вважатимуться державною допомогою, якщо:
— засоби масової інформації, які надаватимуть послуги з опублікування офіційної інформації органів місцевого самоврядування — отримувачі державної допомоги — обиратимуться за допомогою конкурентної процедури, що відповідає ознакам, встановленим пунктами 90 — 94 Повідомлення Єврокомісії;
— здійснено розподіл рахунків для обліку діяльності щодо опублікування офіційної інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування та іншої діяльності засобів масової інформації.
При цьому фінансування відповідних підрядних організацій за рахунок місцевого бюджету повинне спрямовуватися лише на покриття витрат, які пов’язані опублікуванням офіційної інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, і в жодному разі не повинне покривати витрати на здійснення іншої (підприємницької) діяльності.
У разі невиконання вищезазначених умов для ґрунтовної оцінки заходів державної підтримки на предмет виявлення ознак державної допомоги, її допустимості для конкуренції надавачеві такої підтримки необхідно подавати до Комітету детальну інформацію стосовно програм державної допомоги або індивідуальної державної допомоги за формою та змістом згідно з Порядком подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу та про внесення змін до умов чинної державної допомоги, затвердженим розпорядженням Комітету від 04.03.2016 № 2-рп, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.04.2016 за № 501/28631.
Щодо застосування законодавства з питань публічних закупівель.
Відповідно до абзацу другого статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України є органом оскарження.
Орган оскарження здійснює розгляд скарг в порядку, визначеному статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі».
Питання, порушені у зазначеному вище листі, про надання роз’яснень щодо застосування положень Закону не відноситься до компетенції Ангимонопольного комітету України.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону Уповноважений орган — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.
Частиною першою статті 8 Закону передбачено, що одними із основних функцій Уповноваженого органу є:
— надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель;
— надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Враховуючи викладене, з метою отримання відповіді на вказане вище звернення щодо надання роз’яснень пропонується Всеукраїнській асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
Перший заступник Голови Комітету — державний уповноважений М. Ніжнік
