Питання, що потребує вирішення
На квартирному обліку при виконавчому комітеті селищної ради перебуває громадянка Н. зі своїм чоловіком як такі, що потребують поліпшення житлових умов (з 1981 року на загальній черзі).
За час перебування на квартирному обліку під час щорічної перереєстрації громадянка Н. подавала документи, які підтверджували ті чи інші зміни в складі її сім’ї.
На сьогоднішній день у процесі перереєстрації заявниця Н. подає документи відносно себе і, як вона вважає, відносно членів своєї сім’ї як таких, що потребують поліпшення житлових умов, а саме:
— чоловік 1952 р. н.;
— мати заявниці 1938 р. н.;
— рідний брат заявниці 1962 р. н., який також є інвалідом 2 групи та вже перебуває на квартирному обліку (самостійно) за місцем проживання при виконавчому комітеті тієї ж селищної ради;
— син заявниці 1986 р. н.— неодружений;
— дочка заявниці 1982 р. н., яка на сьогодні вже одружена і відповідно до п. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України1 створила власну сім`ю;
1 Далі за текстом — СК.
— малолітня онука 2007 р. н. (донька доньки заявниці Н.).
Усі особи зареєстровані за однією адресою у будинку, який належить на праві особистої приватної власності матері громадянки Н. Розмір житлової площі будинку складає 38,8 кв. м. Права позачергового або першочергового одержання житлових приміщень як у громадянки Н., так і у вищевказаних осіб немає. За даними, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості про наявність будь-яких житлових приміщень у власності громадянки Н., а також вищезазначених осіб відсутні.
У зв`язку із проведенням щорічної інвентаризації облікових справ та перереєстрації громадян, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку за місцем проживання, постало питання щодо правомірного перебування громадянки Н. (а також членів її сім’ї в такому складі, про який йдеться вище) на квартирному обліку.
Як вважаємо, у цьому випадку мають місце декілька окремих сімей, члени яких мають право самостійно звернутися до виконавчого комітету селищної ради і стати на чергу в порядку згідно з чинним законодавством.
Зокрема, чи є всі вищеперелічені особи членами сім’ї заявниці Н., які мають право разом із заявницею перебувати на квартирному обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов?
Про квартирний облік
Станом на сьогодні ми маємо досить застаріле законодавство, яке регулює питання поліпшення житлових умов громадян.
Основними документами і досі залишаються Житловий кодекс Української РСР2, а саме Глава 1 Розділу III «Надання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду», та Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 4703.
2 Далі за текстом — ЖК.
3 Далі за текстом — Правила.
При вирішенні поставленого питання нам в нагоді також стануть норми СК.
Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 142, 143 Основного Закону України. Відповідно до вказаних норм правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. ОМС, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ОМС, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції ОМС визначаються конституцією або законом; ОМС у межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Згідно зі ст. 30 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» питання обліку громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, яке належить до комунальної власності, є власними повноваженнями ОМС.
Статтею 34 ЖК визначені підстави для визнання громадян тими, які потребують поліпшення житлових умов.
Тими, які потребують поліпшення житлових умов, визнаються громадяни:
| 1 | забезпечені жилою площею нижче за визначений рівень |
| 2 | які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам |
| 3 | які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї |
| 4 | які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів |
| 5 | які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності |
| 6 | які проживають у гуртожитках |
| 7 | які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати) |
| 8 | внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені ст. 10 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»4 |
4 Далі за текстом — Закон про статус ветеранів війни.
Громадяни визнаються тими, які потребують поліпшення житлових умов, і з інших підстав, передбачених законодавством, наприклад громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов цього населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни; Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.
Не беруться на облік тих, які потребують поліпшення житлових умов, працездатні особи, які не займаються суспільно корисною працею (ч. 2 ст. 35 ЖК).
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті відповідної ради базового рівня.
Можливий також облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем роботи у випадках, встановлених ст. 37 ЖК.
Хто є членами сім’ї?
У контексті запитування слід наголосити, що чинне законодавство не надає визначення поняття «член сім’ї особи, яка потребує поліпшення житлових умов».
Єдине чітке визначення надано члену сім’ї інваліда у абз. 5 п. 8 Правил.
До членів сім’ї інвалідів належать:
| 1 | дружина (чоловік), їх малолітні (до 14 років) та неповнолітні (до 18 років) діти |
| 2 | неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи |
| 3 | особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним, за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі |
| 4 | непрацездатні батьки |
| 5 | особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним |
Так, СК в ч. 2 ст. 3 вказує нам, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
При цьому дитина (особа до 18 років) належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Отже, як бачимо, чинне законодавство не дає нам прямого визначення поняття «член сім’ї», а надає лише характерні ознаки:
| 1 | спільне проживання |
| 2 | спільний побут |
| 3 | наявність взаємних прав та обов’язків |
Виключенням із цього правила є діти до набуття ними повноліття.
Як зазначено в СК, сім’я створюється на підставі, зокрема, кровного споріднення (а отже, цей фактор не виключається у нашому конкретному випадку, бо всі зазначені особи, окрім чоловіка заявниці, є кровними родичами різного ступеня споріднення). Чоловік є членом сім’ї за фактом шлюбу. Чинне законодавство не встановлює зв’язок між ступенем споріднення і правом на постановку на квартирний облік.
Факт спільного проживання автоматично підтверджується реєстрацією місця проживання за однією адресою на підставі Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (ср. ).
Таким чином, з точки зору спільної реєстрації усіх осіб, про які йшлося в озвученому запитанні, виключити належність осіб до різних сімей не представляється можливим.
На мою особисту думку, посилання на норми СК у цьому конкретному питанні не надасть можливості виключити факт того, що усі особи, яких назвала заявниця, є членами її сім’ї.
Що ж нам із цього приводу каже ЖК? Він так само не містить визначення поняття «член сім’ї особи, яка потребує поліпшення житлових умов». Але містить іншу норму, яка має застосовуватись до правовідносин, що витікають з найму житлового приміщення.
Так, відповідно до частин 2 та 3 ст. 64 СК до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом із наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо ці особи перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов’язки, як наймач та члени його сім’ї.
Якщо застосовувати аналогію закону (а саме вона застосовується у разі відсутності прямої норми права), усі зазначені у запитанні особи, якщо вони ведуть спільне господарство, є членами сім’ї заявниці Н.
Питання належності до однієї сім’ї різних осіб неодноразово слугувало приводом для дискусій і навіть судових баталій.
Додатково радимо ознайомитись із рішенням № 5-рп/99 Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень п. 6 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин 4 і 5 ст. 22 Закону України «Про міліцію» та ч. 6 ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї») від 03.06.99, справа № 1-8/99.
У цій справі Конституційний Суд України дав такі визначення, які можуть стати вам в нагоді під час вирішення зазначеного питання:
«1. Під членом сім’ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони за змістом треба розуміти особу, що перебуває з суб’єктом права на пільги щодо оплати користування житлом і комунальними послугами у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв’язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони; веденням з ним спільного господарства. Такі ознаки (вимоги) застосовуються диференційовано при конкретному визначенні членів сім’ї, які мають право на названі пільги.
До кола членів сім’ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства із суб’єктом права на пільги в оплаті користування житлом і комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках. Діти є членами сім’ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
Членами сім’ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом із суб’єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають із військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв’язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші)».
«5. Наявність права на пільги в оплаті користування житлом та комунальними послугами у члена сім’ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони у кожному конкретному випадку визначається відповідними органами чи організаціями, а в разі виникнення спору — судами загальної юрисдикції».
Повертаючись до нашої ситуації, відмовити у визнанні усіх зазначених осіб членами сім’ї заявниці можна лише на підставі документально підтвердженої інформації про відсутність між вказаними особами ведення спільного господарства (наприклад, заповнені декларації чи заяви для отримання інших пільг, наявність судового рішення, підтвердження факту проживання доньки із онукою в іншому приміщенні разом із чоловіком тощо).
Перебування осіб на обліку
Перебування осіб на квартирному обліку має своєю остаточною метою отримання такими громадянами жилого приміщення.
Відповідно до п. 4 Правил громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, — відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.
Зверніть увагу: вказані Правила не встановлюють можливості реалізувати права на постановку на квартирний облік самостійно після набуття повної цивільної дієздатності. А отже, факт набуття повноліття не створює за собою наслідків створення окремої родини (адже права члена сім’ї мають й одинокі особи).
Кожна сім’я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного із членів сім’ї (за їх вибором) та у виконавчому комітеті відповідної ради за місцем проживання (п. 11 Правил). Отже, відповідаючи на запитання, чи може одна й та сама особа входити як член сім’ї до різних сімей, відповідь однозначна — «ні». Тому тут може стати в нагоді заява «брата» про постановку на облік за місцем проживання, в якій він свою сестру Н. не вказав як члена сім’ї.
Зняття з обліку
Статтею 40 ЖК визначений виключний перелік підстав для зняття громадян з обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов. Такими підставами є:
| 1 | поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення |
| 2 | одноразове одержання за їх бажанням від органів державної влади або ОМС грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення |
| 3 | виїзд на постійне місце проживання до іншого населеного пункту |
| 4 | припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи |
| 5 | засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання |
| 6 | подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік або неправомірних дій службових осіб, при вирішенні питання про взяття на облік |
У разі смерті громадянина, який перебував на обліку як той, що потребує поліпшення житлових умов, за членами його сім’ї зберігається право подальшого перебування на обліку.
Зняття з обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік. Про зняття з обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов, громадяни повідомляються у письмовій формі із зазначенням підстав зняття з обліку.
Слід зазначити, що рішення про зняття з квартирного обліку може бути оскаржене до місцевого суду загальної юрисдикції. Єдиний реєстр судових рішень містить безліч рішень у вказаній категорії справ.
Під час аналізу наявного спору суд має підтвердити або спростувати правомірності прийнятого рішення та виконання ст. 19 Конституції України, згідно з якою ОМС та їх посадові особи зобов’язані діяти лише в порядок та спосіб, визначені законами України.
Наявність непідтвердженої інформації про те, що зазначені як члени сім’ї заявника особи фактично не проживають з ними, не може слугувати належним обґрунтуванням правомірності прийнятого рішення.
На мою думку, безспірними членами сім’ї заявниці є її чоловік 1952 р. н.; мати 1938 р. н.; син 1986 р. н. — неодружений.
Щодо рідного брата, який вже перебуває на квартирному обліку (самостійно) за місцем проживання при виконавчому комітеті тієї ж селищної ради — проблемним стоїть питання про зняття його з якого саме обліку: за заявою сестри як члена її сім’ї чи за його особистою заявою, де він зазначив себе скоріш за все одинокою особою? Під час вирішення вказаного питання комісії слід ретельно вивчити матеріали обох справ, передивитись наявні заяви та дати їх формування, можливо, зажадати від брата заявниці додаткових пояснень для прийняття остаточного рішення.
Тепер про одружену доньку та онуку. На справді на практиці не рідкими є випадки, коли особи припинили фактичні шлюбні відносини, але розірвання шлюбу не оформлювали у встановленому законодавством порядку. Для вирішення питання про включення даних осіб до членів певної родини слід виходити з того, з ким фактично проживає донька з дитиною, з ким вона веде спільне господарство. Якщо на підставі додатково витребуваних документів, можна дійти висновку, що вказані особи є членами сім’ї чоловіка доньки заявниці (наприклад, він вказав їх в податковій або/і електронній декларації як членів сім’ї; або розмір субсидії обрахований за іншою адресою із включенням саме цих жінки та її доньки; чи наявний договір оренди іншого житла цими особами; або ж є підтверджена інформація про зарахування дитини до навчального закладу в іншому регіоні тощо).
Критерії належності та допустимості доказів, які можуть бути покладені в основу прийнятого рішення про зняття з квартирного обліку, відіграють головну роль. Тому документи, які підтверджують належність особи до членів іншої родини, з якими ведеться спільне господарство, мають бути отримані у законний спосіб та відображати достовірну й однозначну інформацію. Свідчення осіб таким критеріям не відповідають.
