З моменту набрання чинності у 2018 році Законом України від 03.04.2018 № 2379-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення» процес «утворення» нових об’єднаних громад отримав нові потужні стимули. Водночас, і у спроможних міст, і у навколишніх громад в процесі приєднання виникає багато запитань і тем для обговорення.
Саме тому Координатором проектів ОБСЄ було організовано серію круглих столів, покликаних представити бачення процесу децентралізації різними його учасниками, дати можливість отримати зворотній зв’язок та, за можливості, досягнути спільних рішень. Заходи було проведено Координатором проектів ОБСЄ в Україні спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Асоціацією міст України, Офісом реформ Кабінету Міністрів України за сприяння Центрів розвитку місцевого самоврядування програми «U-LEAD з Європою».
Круглі столи проходили у 5 регіонах України на різних рівнях, адже в кожному регіоні, більше того — в кожній конкретній громаді, ці процеси мають свою специфіку.
Так, круглий стіл в м. Маріуполь дозволив учасникам обговорити складні питання стосунків та умови співпраці, а також можливе приєднання Виноградненської, Покровської, Бердянської сільських рад та Старо-Кримської селищної ради до м. Маріуполя. Основними питаннями, які обговорювалися тут, стали питання створення спроможної Сартанської ОТГ поруч із лінією розмежування, створення Маріупольської ОТГ, опір та побоювання навколишніх місцевих рад з цього приводу, а також ставлення Донецької ВЦА до процесів об’єднання громад. Під час круглого столу було досліджено ключову потребу Сартанської ОТГ — потребу в «захисті» (соціальному, економічному, на безпековому рівні) з боку органів державної влади та наближених громад. У Маріуполі для фасилітації процесів приєднання та об’єднання було вирішено, що потрібно налагоджувати комунікацію із наближеними громадами для підвищення рівня довіри до реформ з боку цих громад.
Канівський круглий стіл у форматі діалогу дозволив учасникам обговорити питання приєднання, відносин та умови співпраці Пекарівської, Бобрицької, Литвинецької та Яблунівської сільських рад до м. Канів. Тут логічна з точки зору просторового планування та економічної доцільності конфігурація приєднання громад не склалася з різних мотивів. Три з чотирьох громад в різні часи прийняли рішення про приєднання до інших рад, а не до Канева. Очевидною проблемою в цій ситуації є прогалина в системі нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Тому учасники обговорення виказали запит до влади, щоб, діючи в межах законодавства, вона дбала про механізми запобігання зловживанням з боку окремих учасників процесу. Присутні дійшли згоди в тому, що удосконалення нормативного поля суттєво полегшить розв’язання місцевої ситуації. Незважаючи на протиріччя та різні погляди на ситуацію, учасники круглого столу дійшли розуміння необхідності співпраці та потреби спільно вирішувати питання розвитку. 29.11.2018 сесією міської ради Канева було ухвалено рішення про приєднання Яблунівської сільської ради до міста обласного значення Канів.
Харківський круглий стіл у форматі діалогу дозволив учасникам обговорити виклики приєднання та умови співпраці сільських та селищних громад з містами обласного значення Первомайський, Чугуїв, Куп’янськ, Ізюм, Люботин, Лозова. Серед причин, що утримують сільські громади від приєднання, називали загрозу втрати влади керівництвом сільських та селищних рад; проблему розрахунку освітньої субвенції для громади, утвореної на основі міста обласного значення та прилеглих сільських територій, що вимагає рішень на рівні центральних органів виконавчої влади; розподіл сфери відповідальності ОМС та Міністерства юстиції щодо реєстрації актів цивільного стану; дефіцит кваліфікованих кадрів. Містам обласного значення Харківщини, що є лише на шляху створення ОТГ, було цікаво почути досвід міста Лозова, яке вже створило велику спроможну ОТГ. Зокрема, представники міської ради презентували діючий проект «Спільний медичний простір», який працює в місті більше року і вже добре зарекомендував себе серед міського і сільського населення. Учасники круглого столу дійшли згоди про потребу внесення змін до законодавства щодо обговорених проблемних питань в сфері освіти, медицини, реєстрації актів цивільного стану, а також визнали ефективним використання проектного підходу до співробітництва та приєднання громад до міст обласного значення на прикладі міста Лозова.
Круглий стіл у форматі діалогу в м. Сєвєродонецьк дозволив учасникам обговорити питання приєднання, відносин та умови співпраці міста та Борівської, Сиротинської, Мирнодолинської селищних рад, а також Боровенської, Єпіфанівської, Смолянинівської, Чабанівської сільських рад. Місто Сєвєродонецьк впритул оточене землями громади селища Мирна Долина, а саме селище знаходиться далі від Сєвєродонецька і розділене з ним річкою Сіверський Донець. Людям не зовсім зручно діставатися до Сєвєродонецька, щоб отримати послуги, зручніше і швидше доїхати до міста Лисичанська. З цієї причини та ряду причин економічного характеру селищна рада Мирної Долини не дає згоду на приєднання до Сєвєродонецька. Два населених пункти — села Борівське та Сиротине, що належать до міської юрисдикції Сєвєродонецька, — лежать практично посеред земель Мирнодолинської селищної ради, що створює незручності для жителів цих громад, унеможливлюючи для них користування землею. Такий стан порушує принцип нерозривності території Сєвєродонецької громади. Боровенська, Єпіфанівська, Смолянинівська, Чабанівська сільські ради за перспективним планом мають увійти до Сєвєродонецької ОТГ. Ці ради ухвалили рішення про приєднання до Сєвєродонецька, але не отримували згоди від міської ради Сєвєродонецька. Частина депутатів готова погодитися лише за умови приєднання Мирнодолинської селищної ради. Під час круглого столу сторони обговорювали різні варіанти для об’єднання, втім, об’єднання за перспективним планом в процесі обговорення було визначене сторонами як найкращий варіант. Тому було прийнято рішення, що варто продовжувати діалог та пошук компромісів між радами та їх депутатським корпусом, а також зробити цей процес максимально прозорим та не починати перемовини з позиції сили чи ультиматумів, бо це породжує протидію й опір.
Круглий стіл у форматі діалогу в м. Мукачево дозволив учасникам обговорити питання подальшого утвердження Мукачівської ОТГ, плани та перспективи співпраці, дозволив поділитися досвідом міста стосовно роботи із сусідніми громадами Лавківської, Шенборнської, Павшинської, Нижньокоропецької, Новодавидківської сільських рад на етапі приєднання та планування спільного майбутнього. За законодавством для легітимності утворення ОТГ навколо міста обласного значення необхідно виконати умову відповідності формату приєднання перспективному плану. Проте, Закарпаття — єдина область України, що не має затвердженого перспективного плану. Причиною цього є позиція обласної державної адміністрації. Викликом для майбутньої Мукачівської ОТГ є також негативна інформація про її утворення, а також про діяльність Мукачівської міської ради з боку районних та обласних ЗМІ. Для того, аби Мукачівська ОТГ відбулася як виключення, до проекту Закону про державний бюджет України — 2019 внесено окрему поправку щодо Мукачівської ОТГ. Закон ухвалено в парламенті 23.11.2018. Практично всі присутні були одностайні в позитивній оцінці ролі народних депутатів України, обраних від Мукачівського виборчого округу, в процесі приєднання громад до міста обласного значення. А міська рада Мукачево, в свою чергу, має намір планувати спільні проекти, які допомогли заручитися згодою сусідніх громад у процесі приєднання.
Внаслідок круглих столів, проведених у громадах з такими різними проблемами, експерти, залучені Координатором проектів ОБСЄ в Україні, для подальшої активізації добровільного приєднання громад рекомендували: 1) спільно з усіма бенефіціарами розробляти стратегічні карти можливостей для ОТГ з центром в місті обласного значення (в контексті стратегій розвитку областей); 2) налагоджувати міжмуніципальне співробітництво між ОТГ навколо міст обласного значення та сусідніми громадами; 3) проводити інформаційні заходи щодо процесу та процедур добровільного приєднання громад; а також 4) використовувати діалоговий підхід, адже він дозволяє учасникам вільніше та впевненіше висловлюватися, досягати більшої довіри та взаєморозуміння.
Матеріал підготовлено за результатами Звіту «Обговорення добровільного приєднання громад до міст обласного значення».
