Теми статей
Обрати теми

Закон про мову: що зміниться для ОМС?

Михальська Валерія, юрисконсульт ТОВ «ФАКТОР-МЕДІА», політолог, фандрайзер і продюсер культурних та соціальних проєктів
Останніми місяцями в українській політиці гучно звучав дискурс про зміну «правил гри» у використанні української мови. Українці затамувавши подих спостерігали за сотнями поправок та боротьбою в Верховній Раді, ЗМІ публікували «страшилки» про те, що після прийняття закону в закладах харчування всі мають спілкуватися тільки українською, а зміни чи навіть скасування Закону України від 25.04.2019 № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної»1 є одним із трендів кампанії по виборах народних депутатів у липні 2019 року. У будь-якому випадку, Закон про мову прийнято та підписано. Із 16.07.2019 він набере чинності. І з цього дня ОМС мають бути готові змінюватися. Що саме потрібно передбачити в роботі для виконання вказаного законодавчого акта — у нашому матеріалі.

1 Далі за текстом — Закон про мову.

Статус української мови як єдиної державної закріплений в Конституції України. Насправді Закон про мову просто конкретизував, що законодавець вкладає у категорію «державна мова». Так, статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та ОМС, а також в інших публічних сферах.

Обов’язок володіти державною мовою

Закон про мову передбачає, що володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, крім інших осіб, зобов’язані:

1

депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, посадові особи ОМС

2

голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники

3

керівники закладів освіти всіх форм власності

4

педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, крім іноземців чи осіб без громадянства, які запрошені до закладів освіти та/або наукових установ та працюють на тимчасовій основі

5

медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я

6

посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, крім осіб, які не є громадянами України

Рівень володіння державною мовою підтверджує:

1

державний сертифікат, який видається після складання відповідного іспиту

або

2

документ про повну загальну середню освіту

З усіх перелічених вище осіб сертифікат про рівень володіння державною мовою вимагається тільки від голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, а також від керівників закладів освіти.

Для всіх інших категорій підтвердженням рівня володіння державною мовою може бути документ про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни). Подання державних сертифікатів теж допускається.

Усі особи, зазначені в цьому розділі, мають подавати відповідний документ про володіння державною мовою при обранні чи призначенні на посаду. Вимог щодо подання цих документів для осіб, які вже працюють в відповідних органах чи організаціях, в законі немає.

Іспит щодо володіння державною мовою

Іспит на рівень володіння державною мовою організовує та проводить Національна комісія зі стандартів державної мови2 — центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, створений на виконання Закону про мову. Комісія також затверджує завдання для іспиту. Складання іспиту на рівень володіння державною мовою передбачає виконання усних та письмових завдань. Складання іспиту для громадян України є безкоштовним.

2 Далі за текстом — Комісія.

За результатами проведення іспиту особа має встановити або підтвердити певний рівень володіння нею державною мовою. Класифікація рівнів володіння державною мовою розробляється і затверджується Комісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).

Державний сертифікат початкового рівня першого ступеня (А1)

Особа розуміє і може вживати загальні вирази та найпростіші фрази, необхідні для задоволення конкретних потреб, може взаємодіяти на простому рівні, якщо співрозмовник говорить повільно і чітко та готовий допомогти

Державний сертифікат початкового рівня другого ступеня (А2)

Особа розуміє та може вживати окремі фрази та широко вживані вирази, пов’язані з конкретними сферами повсякденного життя; може спілкуватися у ситуації, коли необхідний простий і безпосередній обмін інформацією на звичні теми

Державний сертифікат середнього рівня першого ступеня (В1)

Особа розуміє основний зміст чіткої, стандартної інформації на теми, близькі і часто вживані у роботі, навчанні, під час дозвілля тощо. Особа може просто і доладно висловлюватися, зокрема на теми, що належать до особистих зацікавлень; здатна описати особистий досвід, події, мрії, плани, надати стислі пояснення щодо точки зору на деякі події

Державний сертифікат середнього рівня другого ступеня (В2)

Особа може розуміти основні ідеї комплексного тексту як на конкретну, так і на абстрактну тему, включаючи спеціалізовані дискусії за своїм фахом; може спілкуватися з носіями мови з таким ступенем швидкості та спонтанності, який уможливлює регулярні відносини з ними, не викликаючи труднощів для жодної зі сторін; може чітко і докладно висловлюватися з багатьох тем, зокрема висловлювати свою думку з певного питання, наводячи переваги і недоліки різних позицій

Державний сертифікат рівня вільного володіння першого ступеня (С1)

Особа може розуміти широкий спектр складних і великих за обсягом текстів та розпізнавати в них прихований зміст; може висловлюватися швидко і спонтанно без помітних ускладнень; може чітко, структуровано і докладно висловлюватися зі складних тем, демонструючи володіння правилами граматики

Державний сертифікат рівня вільного володіння другого ступеня (С2)

Особа легко розуміє практично все, що чує або читає, може узагальнити інформацію з різних усних чи письмових джерел, зробити аргументований виклад у логічній, послідовній формі, а також висловлюватися спонтанно, швидко і точно, передаючи найтонші відтінки смислу навіть у складних ситуаціях

В Законі про мову не визначено, що певний з цих рівнів є необхідним для будь-якої категорії посадових осіб.

Сфери застосування Закону

Робоча мова діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, ОМС, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності. На засіданнях, заходах, зустрічах в зазначених органах та організаціях мають використовувати державну мову. Державна мова також є мовою робочого спілкування. У разі якщо під час засідання, заходу або зустрічі використовується інша мова, ніж державна, має бути забезпечений переклад державною мовою. У випадку, якщо це певна міжнародна зустріч чи подія, може застосовуватися інша мова, прийнятна для учасників.

Нормативні акти, діловодство та документообіг. Мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади та ОМС є державна мова. Ці нормативні документи також оприлюднюються державною мовою. Більше того, законодавець передбачає, що Комісія має розробити стандарти української правничої термінології, застосування яких стане обов’язковим для подібних документів. Так само державною мовою видаються локальні акти, що регулюють діяльність підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, а також державною мовою надаються відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб.

В закладах освіти. Закон про мову гарантує право громадян отримувати освіту державною мовою на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти). За іншими мовами закріплюється спеціальний статус, який гарантує створення окремих класів (груп) із навчанням мовою відповідної національної меншини України або корінного народу поряд із державною мовою. В освітній програмі дозволяється передбачати дисципліни, які викладаються двома чи більше мовами, і тут маються на увазі державна мова поряд з англійською мовою чи іншими мовами Європейського Союзу.

У сфері культури. Мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу. Така ж вимога і до конферансу (ведення) заходів — виключно державною мовою, а у випадку, якщо організаторами передбачене інше, необхідно забезпечити синхронний переклад. У випадку, якщо державний чи комунальний театр планує публічний показ чи публічне відтворення вистави іншою мовою, ніж державна, — необхідно забезпечити субтитрування, звуковий переклад або іншу форму перекладу. Дія Закону про мову також поширюється на інформаційні матеріали щодо культурних заходів, як-от афіші чи квитки. Текст на них має бути викладений державною мовою, а у випадку якщо необхідне викладання тексту іншими мовами, припускається використання двох мов — іноземної та державної (розмір шрифту, яким текст на інформаційних матеріалах викладається державною, має бути не меншим за розмір шрифту, викладеного іншою мовою). Зазначені вимоги закону також стосуються музейної справи та музейного обліку, мови туристичних та екскурсійних заходів — споживач має право завжди отримувати ці культурні послуги українською мовою в повному обсязі.

Друковані ЗМІ. Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.

Публічні заходи. Державна мова стверджується як мова публічних заходів. Публічними заходами у Законі про мову визначаються, зокрема, збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші заходи, що організовуються повністю або частково органами державної влади, ОМС, державними установами, організаціями, а також суб’єктами господарювання, власниками (засновниками, учасниками, акціонерами) яких є держава або територіальна громада незалежно від частки цієї власності. Так само, як і з культурним подіями, у випадку проведення публічних заходів іншими мовами необхідно забезпечити зручний для учасників переклад заходів на українську.

Технічна та проектна документація. Закон вказує, що технічна та проектна документація затверджується органами державної влади та ОМС тільки у тому випадку, якщо вона складена державною мовою.

Охорона здоров’я. Послуги у сфері охорони здоров’я мають надаватися державною мовою. Особа має право звернутися із проханням про надання медичної послуги іншою мовою, і така пропозиція може бути прийнятною для сторін. І тут, як і в ситуації з єдиними стандартами, які будуть стосуватися правових питань, законодавець сподівається на прийняття Комісією уніфікованого стандарту медичної термінології, який потрібно буде використовувати в наданні послуг та документообігу в сфері охорони здоров’я.

Так само стверджується використання державної мови у сфері спорту та спортивних змагань.

Державною мовою мають бути виконані назви органів державної влади та ОМС, в тому числі на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і вивісках. Поряд з державною мовою офіційні назви органів державної влади та ОМС, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності можуть позначатися англійською мовою. На вивісках та офіційних бланках назви, виконані англійською мовою, подаються з правого боку або внизу.

Географічні назви, а також назви об’єктів топоніміки населених пунктів виконуються державною мовою. Назви об’єктів топоніміки не перекладаються іншими мовами, а передаються за допомогою літер відповідного алфавіту згідно із звучанням державною мовою.

Варто також звернути увагу, що для виконання Закону про мову в подальшому законодавець передбачає створення державних та комунальних курсів, на яких громадяни зможуть підвищувати свій рівень знань державної мови, тому можливо припустити, що ОМС будуть активно залучені у процеси створення та роботи таких курсів.

Нагляд за виконанням Закону та відповідальність

Для забезпечення виконання норм Закону про мову в Україні призначається Уповноважений із захисту державної мови3. Саме він розглядає скарги стосовно порушення Закону про мову та застосовує стягнення до осіб, які порушують Закон. Крім стандартних протоколів та рекомендацій щодо застосування дисциплінарних стягнень, Уповноважений надає рекомендації та висновки щодо застосування в тих чи інших органах норм вказаного законодавчого акта.

3 Далі за текстом — Уповноважений.

Уповноважений має функцію державного контролю за застосуванням державної мови. Ця функція включає такі повноваження:

1

одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю

2

безперешкодно відвідувати органи державної влади та ОМС, бути присутнім на їх засіданнях

3

одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, від громадських об’єднань, політичних партій, інших юридичних осіб

Органи державної влади, ОМС, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності, а також громадські об’єднання, політичні партії, інші юридичні особи на вимогу Уповноваженого надають копії документів та іншу інформацію (якщо вона не належить до інформації з обмеженим доступом) протягом 30 днів від дня надходження відповідного запиту. За результатами заходів контролю Уповноважений складає акт, в якому надає висновки щодо наявності або відсутності порушень закону, а в разі наявності порушень Уповноважений або його представник складають протокол.

Законом про мову було також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення4. Відтак, у ст. 18852 КпАП була визначена відповідальність за порушення вимог Закону про мову щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу. Подібні діють тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше. Що стосується порушення вимог Закону про мову щодо застосування державної мови у сфері освіти, культури, публічних заходів, технічної і проектної документації, охорони здоров’я, спорту, інших сфер суспільного життя, врегульованих Законом, — тут штраф становитиме від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше. Інші порушення, не визначені в статтях КпАП, втім, визначені у Законі про мову, можуть тягнути за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше; а повторне протягом року вчинення порушення, якщо особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4 Далі за текстом — КпАП.

На Уповноваженого також покладено обов’язок слідкувати за дотриманням вимог щодо недопущення навмисного спотворення української мови в офіційних документах і текстах. В цьому випадку Уповноважений самостійно робить висновки, чи мали місце подібні дії.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі