Реєстрація за довіреністю
Пунктом 6 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 2071, встановлено, що у разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку.
1 Далі за текстом — Правила № 207.
Пунктом 18 Правил № 207 передбачено, що для реєстрації місця проживання особа або її представник подає, зокрема, заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8 до цих Правил. Пунктом 26 Правил № 207 також передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, в тому числі заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11.
Отже, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання можливі через представника, який діє на підставі довіреності на реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання конкретного громадянина.
Довіреність на реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання громадянина оформлюється у письмовій формі та повинна бути нотаріально посвідчена.
Увага! Прирівняною до нотаріально посвідчених є довіреність, посвідчена уповноваженою на це особою ОМС, за умови, що довіритель проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів.
При здійсненні посадовими особами ОМС реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання громадян на підставі довіреності необхідно звертати увагу на наступне.
У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Адже представник при здійсненні процедури з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання може вчиняти дії від імені особи, яку він представляє виключно у межах наданих йому повноважень.
Тому, якщо в довіреності, наприклад, вказано перелік повноважень на здійснення цивільно-правових угод (дарування, купівлі-продажу тощо), то такі повноваження не дають представнику право на здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання довірителя і така довіреність не може бути підставою для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання.
У довіреності повинен бути вказаний її строк. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (ст. 247 Цивільного кодексу України2).
2 Далі за текстом — ЦК.
Представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, в своїх інтересах, з чого слідує, що неможливе здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання самого представника на підставі довіреності, виданої особою, яку представляють.
Реєстрація місця проживання виконавцем послуг
Пунктом 8 Правил № 207 передбачено, що особа може доручити в установленому законодавством порядку подати заяву про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку за місцем її проживання.
Здійснення такого доручення дещо відрізняється від представництва довірителя у відносинах з реєстрації фізичною особою за довіреністю.
Науково-дослідним інститутом державного будівництва та місцевого самоврядування за зверненням виконавчого комітету Харківської міської ради 20.06.2016 надавався науково-консультативний висновок щодо окремих питань застосування норм Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У висновку, зокрема, надане роз’яснення окремих положень законодавства, пов’язаних із здійсненням реєстрації місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи через представника.
Статтею 9 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено три форми здійснення управління багатоквартирним будинком: його співвласниками; управителем; об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією об’єднань співвласників багатоквартирного будинку).
У разі, якщо управління багатоквартирним будинком здійснюється управителем, між ним та співвласниками укладається договір про надання послуг. Умови цього договору повинні відповідати умовам Типового договору, затвердженого КМУ. На момент надання висновку був чинним Типовий договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджений постановою КМУ від 20.05.2009 № 484. Однак на сьогоднішній день розроблено новий Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджений постановою КМУ від 05.09.2018 № 712.
Управитель діє у відносинах з третіми особами не від імені співвласників багатоквартирного будинку, а від власного імені. Таким чином, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком не є підставою виникнення відносин представництва, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 ЦК не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені.
У разі, якщо в договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком буде передбачено, що управитель здійснює так звані сервісні послуги, зокрема реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання мешканців будинку, зазначені дії управитель вчиняє без довіреності.
Управління багатоквартирним будинком може здійснюватись об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, тобто юридичною особою, створеною власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (Закон України від 29.11.2001 № 2866-III «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»3).
3 Далі за текстом — Закон № 2866.
Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків може представляти інтереси співвласників будинку, але тільки у випадках, передбачених законодавством, статутом об’єднання, та відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами (абз. 8 ч. 1 ст. 18 Закону № 2866). Чинне законодавство не передбачає права/обов’язку об’єднання співвласників багатоквартирних будинків здійснювати реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання співвласників будинку. Однак перелік прав та обов’язків об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, встановлений законом, може бути доповнений статутом об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
У разі, якщо в договорі з управителем або в статуті об’єднання співвласників багатоквартирних будинків не передбачено проведення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання співвласників будинку, ця дія може здійснюватися лише на підставі укладеного договору доручення (ст. 1000 ЦК). При цьому довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність (ч. 1 ст. 1007 ЦК).
Що стосується житлово-будівельних кооперативів.
Пунктом 5 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.19854, встановлено, що житлово-будівельний кооператив діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу. Зміни і доповнення, що вносяться до статуту кооперативу, також підлягають реєстрації.
4 Далі за текстом — Примірний статут.
Пунктом 64 Примірного статуту передбачено, що правління житлово-будівельного кооперативу, зокрема, представляє інтереси кооперативу в державних і громадських органах, на підприємствах, в установах і організаціях.
Як бачимо, чинне законодавство не передбачає права/обов’язку житлово-будівельного кооперативу здійснювати реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання його членів. До речі, воно і не може це передбачати, зважаючи на давність документа.
З огляду на те, що перелік прав та обов’язків житлово-будівельного кооперативу може бути доповнений в Статуті кооперативу, зокрема щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання членів кооперативу, ця дія може здійснюватись або відповідно до Статуту, або лише на підставі укладеного договору доручення з видачею довірителем повіреному довіреності відповідно до вимог ч.1 ст. 1007 ЦК.
