Про головне
У цьому розділі ми ще раз звернемо вашу увагу на поняття корупції та її ознаки. Оскільки слід відрізняти корупційне правопорушення від правопорушення, пов’язаного із корупцією. Для цього розберемось із визначеннями корупції у міжнародному та національному законодавстві:
— у міжнародному законодавстві — у резолюції економічної та соціальної Ради ООН «Практичні заходи боротьби з корупцією» від 24.05.1990 № 1990/23, поширеній на VIII Конгресі ООН із запобігання злочинності (Гавана, 1990 р.), корупцію визначено як порушення етичного (морального), дисциплінарного, адміністративного, кримінального характеру, що виявляється у протизаконному використанні свого службового становища суб’єктом корупційної діяльності;
— у національному законодавстві — у Законі України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції»1 корупція — використання особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
1 Далі за текстом — Закон № 1700.
Отже, визначення корупції ми прояснили. Тепер слід розглянути поняття, з якими ми будемо працювати у цій статті та звертатись до них. Ідеться про корупційне правопорушення та правопорушення, пов’язане з корупцією:
1) корупційне правопорушення — діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
2) правопорушення, пов’язане з корупцією, — діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом № 1700 вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Далі будемо говорити про ті ситуації, при виникненні яких у вас буває найбільше питань та неточностей щодо виконання вимог антикорупційного законодавства.
Об’єднаємо наш матеріал в 2 блоки:
1. Вимоги, заборони, обмеження відповідно до Закону № 1700:
| 1 | обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища |
| 2 | обмеження щодо одержання подарунків |
| 3 | обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності |
| 4 | обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування |
| 5 | обмеження спільної роботи близьких осіб |
2. Відповідальність за порушення вимог Закону № 1700.
Зауважимо, що в цій статі розглянемо декілька вимог, обмежень та заборон, а в наступному матеріалі поговоримо про ті, яких не торкнемось тут, та про відповідальність за порушення Закону № 1700.
Вимоги, заборони, обмеження відповідно до Закону № 1700
Слід зазначити, що Закон № 1700 містить досить багато вимог, заборон і обмежень для осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, внаслідок чого виникають запитання і проблеми. Тому є доречним зробити акцент на найбільш важливих моментах.
1. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (ст. 22 Закону № 1700).
Стаття 22 Закону № 1700 забороняє використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Зазначимо, що службові повноваження повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом: Конституцією, законом, міжнародним договором, указом, постановою тощо.
При цьому межі повноважень посадових осіб органів державної влади та ОМС, підстави та спосіб їх здійснення повинні бути передбачені знову ж таки Конституцією, законом і міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою (статті 9, 19 Конституції України) та можуть бути розвинуті у підзаконних актах, і такі повноваження здійснюються виключно в інтересах народу України.
Використання особою службових повноважень, свого становища та пов’язаних із цим можливостей означає як вчинення будь-якої дії (у тому числі прийняття рішення), так і бездіяльність — утримання від вчинення будь-яких дій — під час виконання особою її службових повноважень чи інших обов’язків, які визначають її становище як відповідного суб’єкта.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1700 приватний інтерес — будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
2. Обмеження щодо одержання подарунку (ст. 22 Закону № 1700).
Особам, уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:
1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
Тут звертаємо вашу увагу на те, що отримання подарунку повинно бути пов’язане з вашою професійною діяльністю. Наведемо приклад із судової справи. Так, будучи на посаді сільського голови, громадянин Х отримав у подарунок квартиру від своєї сусідки. Звісно ж, такий подарунок перевищує мінімальний прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на день прийняття подарунку.
Проте у цій справі суд дослідив усі матеріали справи та на їх підставі дійшов однозначного висновку про відсутність вини сільського голови. Зокрема, доказами було доведено, а саме показаннями свідка — сусідки, що вона зробила подарунок громадянину Х не як сільському голові, а просто як жителю села, простій людині, так би мовити. Уточнимо: сільський голова проживав поряд в одному домоволодінні із сусідкою, за мамою якої він і доглядав. Коли померла мама сусідки, таким чином, аби віддячити, вона подарувала свою частину будинку громадянину Х з добрих намірів.
Суд не визнав винним сільського голову та звернув увагу на те, що відповідно до Закону № 1700 одержання подарунку, що перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, в значенні ч. 1 ст. 23 Закону № 1700 повинно обов’язково бути пов’язане саме із виконанням особою функцій держави та місцевого самоврядування.
2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи;
Подарунок є майном, яке надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, при цьому закон не визначає, наскільки саме нижчою за мінімальну ринкову повинна бути ціна. Тому у відповідних випадках суди дуже часто застосовують ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення2, згідно з якою при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
2 Далі за текстом — КпАП.
Передбачене обмеження щодо вартості подарунків (вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки) не поширюється на подарунки, які:
1) даруються близькими особами;
2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
Таким чином, можливі 2 випадки, як діяти із подарунком:
— від близької особи або які одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси — лише повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у випадку отримання доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1700 близькі особи — це особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у ч. 1 ст. Закону № 1700 (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також — незалежно від зазначених умов — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта)
— у всіх інших випадах — слід діяти згідно зі ст. 24 Закону № 1700.
Також підкреслюємо, що слід розрізняти подарунок від неправомірної вигоди. Отже, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1700:
| Подарунок | грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову |
| Неправомірна вигода3 | грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав |
3 Далі за текстом — НВ.
Поняття «неправомірна вигода» не тотожне поняттю «подарунок». У ст. 24 Закону № 1700 неодноразово вжито словосполучення «неправомірна вигода або подарунок» і розділовим сполучником «або» підкреслено відмінність змісту цих понять.
Пропонуємо розглянути поняття «НВ» та його ознаки. А потім визначимось, чим подарунок відрізняється від НВ і навпаки.
Зміст поняття «НВ» визначають дві обов’язкових ознаки, відповідно до яких:
1) предметом НВ можуть бути лише:
| 1 | грошові кошти та інше майно |
| 2 | переваги, пільги й послуги |
| 3 | нематеріальні активи |
| 4 | будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру |
2) їх обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Неправомірна перевага звичайно має економічний або фінансовий характер, однак може бути й нематеріальною. Важливо, аби правопорушник (чи будь-яка інша особа, як-от, наприклад, родич) виявився в більш вигідному становищі, ніж перед здійсненням правопорушення, і аби таке поліпшення становища не було правомірним. Такі переваги можуть набувати різних форм — наприклад, грошей, відпустки, позички, їжі і напоїв, більш швидкого розгляду справи, кращих перспектив службового росту тощо4.
4 Відповідно до п. 37 Пояснювальної записки до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, Рада Європи, 27.01.1999 № ETS173, ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006.
Тож словосполучення «будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру» означає широкий спектр вигод.
Це можуть бути відповідно до Науково-практичного коментаря до Закону України «Про запобігання корупції», наприклад:
| 1 | більш швидкий розгляд певної справи або інші форми нематеріальної переваги |
| 2 | призначення на посаду без передбачених законом конкурсу чи спеціальної перевірки або шляхом порушення умов їх проведення |
| 3 | створення кращих кар’єрних можливостей, включаючи підвищення на роботі |
| 4 | надання можливості вчитися в університеті дитині певної особи поза конкурсом або влаштування близької особи на престижну роботу |
| 5 | непризначення службового розслідування чи дисциплінарного стягнення, невідсторонення від посади чи незвільнення зі служби за наявності підстав для цього |
| 6 | сприяння у направленні в закордонне відрядження чи на підвищення кваліфікації |
| 7 | заохочення або подання для нагородження без законних чи належно обґрунтованих підстав для цього |
| 8 | пригощання коштовною вечерею чи запрошення на ексклюзивний захід |
Таким чином, можемо зробити висновок, що найширше визначення в законі поняття «НВ» практично означає, що НВ є усе те, що особа одержує як неправомірну вигоду, яку їй пропонують, обіцяють чи надають.
Відразу звертаємо вашу увагу на термін «неправомірний» в Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією Ради Європи від 27.01.1999 № ETS173, який тлумачиться як щось таке, що одержувач не має права приймати або отримувати. Цей термін виключає (не враховує):
— переваги, які дозволені відповідно до закону;
— дрібні подарунки, подарунки дуже низької вартості або соціально прийнятні подарунки.
Як зазначалось вище, другою ознакою НВ є те, що її предмети обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. Це означає, що в особи, яка обіцяє, пропонує чи надає зазначені предмети, так само, як і в особи, яка їх одержує, немає визначених безпосередньо в законі підстав для цього.
| Види | Ознака предмета діяння | Ознака законності підстав надання/одержання | Ознака оплатності і розміру |
| Подарунок | Предмет: грошові кошти, інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи | 1) можливе прийняття подарунку на законних підставах (ч. 2 ст. 23 Закону № 1700) та без законних підстав (ч. 1 ст. 23 Закону № 1700); 2) забороняється вимагати, просити подарунки | 1) даруються близькими особами — розмір не визначений; 2) даруються іншими особами — дозволений розмір: подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність або не перевищують одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день прийняття подарунка |
| Неправомірна вигода | Предмет: грошові кошти, інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи; будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру | НП обіцяють, пропонують, надають та одержують без законних на те підстав | 1) грошові кошти, інше майно — будь-якого розміру; 2) переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи; будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру — виміряти не можливо, приклади наводили вище |
Таким чином, ми визначились із поняттями «НП» та «подарунок». Тепер поговоримо про ваші дії у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка. Отже, вам необхідно невідкладно вжити таких заходів:
1) відмовитись від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, — маються на увазі будь-які дані, які допоможуть спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції знайти її та притягнути до відповідальності за пропозицію неправомірної вигоди чи подарунку;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
Крім того, якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.
У будь-якому випадку Закон № 1700 передбачає: у випадку наявності в особи сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до територіального органу Національного агентства, який надає відповідне роз’яснення.
У цій статті ми навели два види обмеження, зробивши основний акцент на розбіжності подарунку та неправомірної вимоги, діях, які потрібно вчинити при їх виявленні. В наступному матеріалі ми продовжимо цю тему, тож слідкуйте за нашими виданнями і не пропустіть корисний матеріал, який може стати у нагоді під час здійснення вашої діяльності.
