Теми статей
Обрати теми

Сортування побутових відходів: що можуть зробити ОМС (частина 1)

Мороз Оксана, юрист-аналітик «Видавничого будинку Фактор»
Дуже нагально сьогодні почати говорити про сміття. Коли людям говориш про сміття та можливість його сортування, тоді вони починають замислюватися. Насправді дуже важко пояснити, що сортування сміття важливе не лише для екології регіону, країни та всієї нашої планети, а й для економіки. Сортування сміття — правильний стратегічний крок. Найголовніше для нашої держави в цілому та для ОТГ зокрема — щоб запрацювала сама система сортування сміття. Якщо будуть механізми для реалізації сортування сміття, тоді люди швидко навчаться це робити. І воно стане звичайною буденною справою, так само, як чистити зуби вранці чи робити інші побутові речі, навіть не замислюючись. Тому в цій статті (в першій частині нашого матеріалу) ми будемо говорити про сортування сміття, які напрацювання існують в державі та про плани на майбутнє . В другій же частині зупинимось на інших питаннях — на практиці, яка склалась станом на сьогодні в ОМС, та розберемось, які ж конкретні дії ви, як суб’єкт владних повноважень, можете здійснити для покращення стану із сортуванням сміття на вашій території.

Коротко про головне

Відразу зазначимо, що в цій статті ми будемо говорити про побутові відходи.

Побутові відходи — відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

(ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.03.1998 № 187/98-ВР «Про відходи»1)

1 Далі за текстом — Закон № 187.

Із січня 2018 року в Україні заборонено захоронення на полігонах неперероблених побутових відходів. Тобто офіційно система мала б запрацювати в усіх регіонах, проте поки що ця норма існує лише на папері.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 187 сортування відходів — механічний розподіл відходів за їх фізико-хімічними властивостями, технічними складовими, енергетичною цінністю, товарними показниками тощо з метою підготовки відходів до їх утилізації чи видалення.

Разом із тим згідно із п. «і» ст. 32 Закону № 187 з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини забороняється з 1 січня 2018 року захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів.

Якщо проаналізувати ситуацію, що склалась в країні, то справа не лише у неготовності більшості українців сортувати сміття, а більше у тому, що в Україні поки що обмаль потрібної інфраструктури: заводів, які займаються вторинною переробкою відходів, встановлених біля будинків відповідних сміттєвих контейнерів, тощо.

Тому сміття сортують здебільшого свідомі українці, яким не байдуже і які готові витрачати час та ресурси, аби відходи перероблялися вторинно. Сьогодні в Україні існує понад 500 пунктів збору вторинної сировини, куди кожен охочий може здати відсортоване сміття.

Навіщо сортувати побутові відходи?

В Україні можна було б значно зменшити розмір та кількість сміттєзвалищ, якби частина побутових відходів потрапляла на переробні заводи. Сьогодні у нас є підприємства, де, зокрема, переробляють метал, пластик, скло та папір. Проте, щоб вивозити сміття на переробку, потрібно його попередньо відсортувати.

На сміттєзвалищах відходи «зберігаються» та накопичуються роками. Так, щоб повністю розклалася металева бляшанка, потрібно близько 50 років, а скляна пляшка — приблизно 1000. Кинутий на землю сигаретний фільтр розпадатиметься до 3 років, губка для миття посуду — 200, а викинутий підгузник — до 500 років.

Тільки задумайтесь: звичайну паперову упаковку з-під пластівців можна переробити 7 разів, а 60 кілограмів такого паперу рівноцінні одному дереву.

Про стратегію

Починаючи з листопада 2018 року діє розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року» від 08.11.2017 № 820-р2.

2 Далі за текстом — Стратегія.

Проблема, на розв’язання якої спрямована ця Стратегія, полягає у необхідності вирішення критичної ситуації, яка склалася з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів і характеризується подальшим розвитком екологічних загроз.

Слід наголосити, що у Стратегії зазначається: проблема відходів в Україні вирізняється особливою масштабністю і значимістю як внаслідок домінування в національній економіці ресурсоємних багатовідхідних технологій, так і через відсутність протягом тривалого часу адекватного реагування на її виклики.

Значні масштаби ресурсокористування разом із застарілою технологічною базою визначали і надалі визначають високі показники утворення та нагромадження відходів.

Такі обставини призводять до поглиблення екологічної кризи і загострення соціально-економічної ситуації в суспільстві та обумовлює необхідність реформування і розвитку з урахуванням вітчизняного та світового досвіду всієї правової та економічної системи, що регулює використання природних ресурсів у цілому та управління відходами зокрема. Проблема відходів є однією з ключових екологічних проблем і більш вагомою в ресурсному аспекті.

Високий рівень утворення відходів та низькі показники їх використання як вторинної сировини призвели до того, що в Україні щороку в комунальному секторі нагромаджуються значні обсяги відходів, з яких лише незначна частина застосовується як вторинні матеріальні ресурси, решта потрапляють на звалища.

Відмінність ситуації, що склалася з відходами в Україні, порівняно з іншими розвинутими країнами полягає у великих обсягах утворення відходів та у відсутності інфраструктури поводження з ними. При цьому наявність такої інфраструктури є неодмінною ознакою всіх економік розвинутих країн.

Загалом система управління відходами в Україні характеризується такими тенденціями:

1

накопичення відходів у побутовому секторі, що негативно впливає на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей

2

здійснення неналежним чином утилізації та видалення небезпечних відходів

3

розміщення побутових відходів без урахування можливих небезпечних наслідків

4

неналежний рівень використання відходів як вторинної сировини внаслідок недосконалості організаційно-економічних засад залучення їх у виробництво

5

неефективність впроваджених економічних інструментів у сфері поводження з відходами

Значні обсяги накопичених в Україні відходів та відсутність ефективних заходів, спрямованих на запобігання їх утворенню, утилізації, знешкодження та видалення, поглиблюють екологічну кризу і стають гальмівним фактором розвитку національної економіки.

Така ситуація обумовлює необхідність створення та забезпечення належного функціонування загальнодержавної системи запобігання утворенню відходів, збирання, перероблення та утилізації, знешкодження і екологічно безпечного видалення.

Це повинно бути невідкладним завданням навіть в умовах відносної обмеженості економічних можливостей як держави, так і основних утворювачів відходів. Таким чином, єдиним можливим шляхом урегулювання ситуації є створення комплексної системи управління відходами.

Розв’язання зазначеної проблеми є ключовим у вирішенні питань енерго- та ресурсонезалежності держави, економії природних матеріальних та енергетичних ресурсів і актуальним стратегічним завданням (пріоритетом) державної політики.

Метою Стратегії є створення умов для підвищення стандартів життя населення шляхом впровадження системного підходу до поводження з відходами на державному та регіональному рівні, зменшення обсягів утворення відходів та збільшення обсягу їх переробки та повторного використання.

Про побутові відходи

В Україні функціонує багато міст, селищ міського типу і особливо сіл, ОМС яких повністю відповідають за організацію надання послуг з поводження із твердими побутовими відходами.

Незважаючи на те, що протягом останніх 20 років чисельність населення України постійно скорочується, обсяги утворення побутових відходів збільшуються.

Як ви знаєте, чи не єдиним домінуючим способом поводження з побутовими відходами залишається їх вивезення та захоронення на полігонах та сміттєзвалищах. Крім того, більше 99 % функціонуючих полігонів не відповідають європейським вимогам відповідно до Директиви Ради № 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 р. «Про захоронення відходів»3.

3 Далі за текстом — Директива Ради.

Директива Ради визначає класифікацію захоронень та поширюється на захоронення безпечних відходів, захоронення небезпечних відходів та захоронення інертних відходів.

Відповідно до Директиви Ради законодавство України частково відповідає її вимогам — ступінь відповідності низький.

Як правило, внаслідок недостатнього рівня контролю або відсутності належної системи поводження з побутовими відходами, за офіційними даними, щороку утворюється понад 27 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ (відповідно до Стратегії).

Таким чином, сучасні способи управління побутовими відходами в Україні:

1

орієнтовані на полігонне захоронення відходів, їх розміщення на сміттєзвалищах та/або стихійних сміттєзвалищах, більшість з яких не відповідають вимогам екологічної безпеки

2

мають низький технологічний рівень

3

обмежені підходами до прийняття комплексних управлінських рішень та фінансовими ресурсами

4

мають низький рівень впровадження інноваційних технологій

У Стратегії зазначено, що низькі тарифи на послуги із захоронення відходів не створюють для суб’єктів господарювання і ОМС стимулів для перероблення відходів.

Відсутність системи перероблення (у тому числі системи роздільного збирання) побутових відходів призводить до втрати Україною щороку мільйонів тонн ресурсоцінних матеріалів, що містяться у відходах, які потенційно можуть бути введені у господарський обіг.

Розвиток роздільного збирання та перероблення відходів є невід’ємною частиною підвищення ефективності використання природних ресурсів і переходу до сталої економіки, — акцентовано в Стратегії.

Надмірна залежність від захоронення побутових відходів не може далі бути основою поводження з побутовими відходами в Україні.

Крім того, підписана у 2014 році Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншої сторони, вимагає від України негайних і рішучих кроків для впровадження європейських стандартів у відповідній сфері.

Тепер далі.

Про стратегічні цілі

В Україні надзвичайно негативна ситуація щодо поводження із побутовими відходами як на рівні держави, ОМС, так і у поведінці самих громадян. Запропонуємо перші кроки, з яких саме варто почати, але перед цим розглянемо цілі, які передбачені у Стратегії, щоб рухатись у правильному напрямку. На першому етапі реалізації цієї Стратегії передбачається здійснення таких загальних заходів, що стосуються ОМС щодо:

1

утворення робочих груп в ОМС, основним завданням яких є підготовка пропозицій до Національного плану управління відходами з урахуванням особливостей взаємодії та співробітництва в системі місцевих органів виконавчої влади та ОМС

2

розроблення освітніх стандартів та освітньо-професійних програм відповідно до міжнародних вимог до підготовки фахівців з управління відходами та ресурсами

3

розроблення методичних рекомендацій з управління відходами для ОМС, суб’єктів господарювання, громадськості тощо

4

підвищення рівня поінформованості заінтересованих сторін шляхом проведення інформаційно-просвітницьких кампаній, виконання програм інформування громадськості та консультаційних заходів з метою роз’яснення вимог законодавства щодо управління відходами, усвідомлення переваг мінімізації обсягів утворення відходів, забезпечення екологічно безпечного поводження та впровадження належної практики управління відходами

Крім того, Стратегія передбачає прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на:

— реалізацію економічних інструментів, зокрема:

1

стимулювання перероблення побутових відходів

2

повне відшкодування витрат за рахунок включення до тарифу з поводження з побутовими відходами усіх втрат, пов’язаних з наданням таких послуг

3

удосконалення процедури формування тарифу на послуги з поводження з побутових відходів

4

запровадження відповідальності споживача послуг з вивезення побутових відходів за неукладення договору з виконавцем таких послуг, визначеним за результатами конкурсу

— вивезення побутових відходів від усіх категорій споживачів, утворених у населеному пункті, тільки тими суб’єктами господарювання, що за результатами конкурсу визначені виконавцем таких послуг;

— посилення відповідальності суб’єкта господарювання, який надає послуги з вивезення, перевезення побутових відходів на об’єкти поводження з побутових відходів (перероблення та захоронення), які не визначені ОМС у схемі санітарного очищення населеного пункту та/або правилах благоустрою населеного пункту, або іншим рішенням;

— оприлюднення довідкових документів з найкращих доступних технологій щодо поводження з відходами та ефективності використання ресурсів в окремих галузях промисловості;

— створення ефективної та рентабельної системи збирання та вивезення побутових відходів з максимальним охопленням населення відповідними послугами;

— залучення населення до роздільного збирання побутових відходів та стимулювання такого їх збирання;

— збільшення охоплення населення послугами збирання та вивезення побутових відходів з подальшим поширенням послуг у селищах і селах;

— запровадження роздільного збирання та поводження з окремими небезпечними компонентами побутових відходів, виконання зобов’язань виробниками та імпортерами щодо збирання та перероблення компонентів побутових відходів шляхом застосування принципу розширеної відповідальності виробника.

Стратегія також містить кількісні показники саме для ОМС, а саме:

1

створення ОМС у населених пунктах з чисельністю більш як 50 тис. осіб спеціалізованих комунальних пунктів збирання відходів з урахуванням площі, густоти та кількості населення населеного пункту

2

забезпечення у 2023 році перероблення 15 відсотків побутових відходів за допомогою стимулюючих інструментів, збільшення населення, яке здійснює роздільне збирання побутових відходів, до 23 відсотків та введення в експлуатацію сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних заводів

3

забезпечення у 2030 році перероблення 50 відсотків побутових відходів загального обсягу їх утворення шляхом збільшення чисельності населення, яке здійснює роздільне збирання побутових відходів, до 48 відсотків та введення в експлуатацію додаткових сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних заводів

До того ж слід звернути вашу увагу саме на ті моменти в діяльності ОМС, які передбачені Стратегією. До них відносяться:

1) визначення ОМС з урахуванням механізмів їх взаємодії та співробітництва оптимальних районів охоплення та розташування регіональних об’єктів поводження з побутових відходів — сміттєперевантажувальних станцій, сміттєсортувальних ліній, сміттєпереробних заводів, полігонів тощо;

2) підготовка ОМС плану пріоритетів щодо закриття полігонів/звалищ, які не відповідають екологічним вимогам;

3) підготовка ОМС планів заходів щодо приведення полігонів у відповідність з екологічними вимогами;

4) проведення національної інформаційно-просвітницької кампанії з метою підвищення рівня поінформованості для забезпечення усвідомлення ключовими заінтересованими сторонами сталої системи управління з побутовими відходами, її переваг та необхідного їх внеску в систему.

Наостанок...

Отже, бачимо цілий комплекс перспективних дій як на рівні держави, так і на регіональному рівні щодо поводження із побутовими відходами, та, зокрема, пов’язаними із сортуванням сміття.

Проте, аби не чекати прийняття конкретних рішень на рівні держави, ви як суб’єкт владних повноважень можете, звичайно, вже зараз почати із себе.

У наступній статті ми представимо вашій увазі, скажімо так, примірний порядок дій та перших кроків щодо діяльності із сортування побутових відходів.

Беріть собі його за основу при розробці положень чи програм щодо сортування побутових відходів.

У зв’язку з тим, що Законом № 187 не встановлено механізму сортування відходів, у наступній статті ми покроково розпишемо ваші дії через прийняття регуляторного акта.

Забігаючи наперед, відзначимо, що ми запропонуємо вам затвердити Правила сортування побутових відходів у своєму населеному пункті та Заходи щодо впровадження сортування побутових відходів.

Таким чином, ви не тільки системними кроками будете налагоджувати порядок поводження з побутовими відходами в регіоні, а й станете прикладом для багатьох ОМС щодо діяльності в цьому напрямку. Бажаємо успіхів, адже важкі лише перші кроки.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі