Обрання типу провадження
Відповідно до ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). При цьому спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 1 ст. 257 КАС України). Відповідно слід розібратись, а які ж справи належать до цієї категорії. Відповідь на це запитання нам надає п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) — адміністративна справа, в якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
(п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України)
Так, справами незначної складності є справи щодо:
| 1 | прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище |
| 2 | оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію |
| 3 | оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг |
| 4 | припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців |
| 5 | оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію |
| 6 | оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб |
| 7 | стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження |
| 8 | типові справи |
| 9 | оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині |
| 10 | інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження |
| 11 | перебування іноземців або осіб без громадянства на території України |
У цьому переліку зазначені типові справи. Зміни до процесуальних кодексів 2017 року ввели нову категорію справи та фактично офіційно закріпили прецедент.
Так, типовими є адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб’єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги. Такої категорії справи вирішуються відповідно до рішення у зразковій адміністративній справі.
Зразкова адміністративна справа — типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Кожне рішення у зразковій справі встановлює собою правила його застосування на усі інші аналогічні типові справи. При цьому ВС обов’язково має зазначити ознаки типовості справи (критерії, які відрізняють типову справу від інших схожих). Відповідно якщо ознаки справи, яка тільки буде розглянута судом, відповідають критеріям типовості, будь-який суд України має застосувати правову позицію зразкової справи та вирішити справу відповідно до того, як вона вирішена саме у зразковій справі без можливості відступу.
Як бачите, перелік справ, які є справами незначної складності, є не вичерпним. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 ст. 257 КАС України.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
| 1 | щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених п. 9 таблиці, яка наведена вище |
| 2 | щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб |
| 3 | про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності |
| 4 | щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб |
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
| 1 | значення справи для сторін |
| 2 | обраний позивачем спосіб захисту |
| 3 | категорію та складність справи |
| 4 | обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо |
| 5 | кількість сторін та інших учасників справи |
| 6 | чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес |
| 7 | думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження |
Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію ч. 4 ст. 157 КАС України (ср. ).
Важливо зазначити, що суд з власної ініціативи або за клопотанням позивача у справі може вирішити слухати справу за правилами спрощеного провадження у разі, якщо вона прямо не зазначена в переліку малозначних справ. Про це має бути подане клопотання.
Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може прийняти одне з таких рішень:
– задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження;
– відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Також суд у цій же ухвалі визначає строк відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.
При цьому якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
| 1 | залишення заяви відповідача без задоволення |
| 2 | розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням |
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.
У справах адміністративної юрисдикції у більшості випадків ОМС виступає саме відповідачем, тому у разі, якщо ви не бажаєте слухати справу за правилами спрощеного провадження, про це обов’язково слід подати заяву із запереченнями (зразок заяви надається наприкінці статті).
Навіть після відмови суду в задоволенні вашої заяви із запереченнями, з урахуванням наступних подій під час судового розгляду, суд може вийти зі спрощеного провадження з власної ініціативи та почати слухати справу за правилами загального провадження. У такому випадку розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. Після цього повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не можливе.
Особливості спрощеного провадження
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ст. 258 КАС України).
Відповідно і строки для подання заяв по суті справи, та і види таких заяв значно скорочено, порівняно із загальним провадженням.
Так, відзив подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач — заперечення протягом строків, установлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву — протягом десяти днів з дня його отримання.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. При цьому якщо судове засідання не проводиться (тобто справа слухається за правилами спрощеного провадження без повідомлення осіб), розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, — через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно якщо ви бажаєте взяти участь у засіданні після отримання ухвали про відкриття провадження, в якій зазначено, що справа слухатиметься за правилами спрощеного провадження без виклику осіб, доречно подати клопотання про виклик сторін. Таке клопотання слід подати в строк для подання відзиву, а позивачeм — разом із позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
| 1 | у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу |
| 2 | якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи |
Далі нам слід з’ясувати, що ж це за категорія справ, яка слухається тільки за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:
| 1 | оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію |
| 2 | оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг |
| 3 | припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців |
| 4 | стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб |
| 5 | оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію |
Наведені вище справи суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Письмове провадження — розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи.
З огляду на саме визначення письмового провадження, заявами по суті справи є тільки позов та відзив.
Слід також пам’ятати про вимоги законодавства щодо представництва ОМС. У разі, якщо адвокатська монополія буде запроваджена з 01.01.2020 р., відповідно участь у справі ОМС можлива буде шляхом самопредставництва чи залучення адвоката. Разом із тим це правило не поширюється на малозначні справи. Відповідно якщо суд вирішує конкретну справу як малозначну (тобто в спрощеному провадженні), тоді у нас розширюється коло осіб, яку можуть представляти таку юридичну особу.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч. 2 ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Здатність мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, ОМС, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Повноваження такого представника будуть підтверджуватись довіреністю від імені юридичної особи, яка видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи — також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
(ч. 8 ст. 262 КАС України)
