Інструкція щодо притягнення до відповідальності за порушення правил благоустрою територій населених пунктів1

Місцеве самоврядування Серпень, 2020/№ 8
В обраному У обране
Друк

1 Ця Інструкція є стислим дороговказом для посадових осіб місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено здійснення та формування місцевої політики у сфері забезпечення належного благоустрою на території населених пунктів.

1 крок.

Виявлення правопорушення

Правопорушення може бути виявлено з будь-яких джерел.

2 крок.

Перевірка інформації про вчинення адміністративного правопорушення

Встановлення об’єктивних даних про факт вчинення правопорушення.

3 крок.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення

Відповідно до ст. 255 КпАП складати протокол за порушення, передбачені ст. 152 КпАП, мають право:

— уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції);

— посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, — виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад;

— член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

4 крок.

Передання адміністративної справи на розгляд уповноваженому органу

Відповідно до ст. 257 КпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статей 218, 219 розглядають справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КпАП, адміністративні комісії та виконавчі комітети (виконавчі органи) сільських, селищних, міських рад, а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, — виконавчі органи, що виконують їх повноваження.

В уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення посадових осіб виникають запитання, якому ж органу направляти такі протоколи. КпАП не містить щодо цього питання окремих уточнень. В такій ситуації уповноваженій особі дається право вибору: направити протокол до адміністративної комісії чи виконавчого комітету. Водночас необхідно враховувати положення ст. 288 КпАП, яка встановлює порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. В ній, зокрема, зазначається, що:

— постанову адміністративної комісії може бути оскаржено до виконавчого комітету відповідної ради або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП;

— рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради може бути оскаржено до відповідної ради або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП.

Враховуючи означене вище, доцільно, аби уповноважена особа направляла протокол спочатку до відповідної адміністративної комісії.

5 крок. Розгляд справи про адміністративне правопорушення

За загальними правилами ст. 276 КпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. При цьому частиною шостою вказаної статті уточнено, що адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.

В свою чергу ст. 277 КпАП визначено граничний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення — він становить п’ятнадцять днів з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

6 крок.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення (ст. 283 КпАП).

Відповідно до ст. 284 КпАП у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Нормативно-правова база у сфері благоустрою:

1) Закон України від 06.09.2005 № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі — Закон про благоустрій);

2) наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310 «Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту» (далі — наказ № 310);

3) КпАП;

4) Положення про адміністративні комісії Української РСР, затверджене Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 09.03.1988 № 5540-XI.

Стаття 26 Закону про благоустрій

1. Благоустрій присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки.

Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.

2. Благоустрій присадибної ділянки, на якій розміщені житлові будинки, господарські будівлі та споруди, що в порядку, визначеному законодавством, взяті на облік або передані в комунальну власність як безхазяйні, проводиться відповідним органом місцевого самоврядування.

Пункт 2 розділу Х наказу № 310

Благоустрій присадибної ділянки та прилеглої до присадибної ділянки території здійснюється власником або користувачем цієї ділянки. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.

Стаття 42 Закону про благоустрій

1. До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у:

1) порушенні встановлених державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів;

2) проектуванні об’єктів благоустрою населених пунктів з порушенням затвердженої в установленому законодавством порядку містобудівної документації та державних будівельних норм;

3) порушенні встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних вимог та санітарних норм під час проектування, розміщення, будівництва та експлуатації об’єктів благоустрою;

4) порушенні правил благоустрою територій населених пунктів;

5) порушенні режиму використання і охорони територій та об’єктів рекреаційного призначення;

6) самовільному зайнятті території (частини території) об’єкта благоустрою населеного пункту;

7) пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об’єктів благоустрою населених пунктів;

8) знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об’єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону;

9) забрудненні (засміченні) території населеного пункту;

10) неналежному утриманні об’єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення територій населених пунктів тощо.

2. Законом може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень у сфері благоустрою населених пунктів.

3. Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов’язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства.

4. Шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди. Відсутність таких такс, методик, розрахунків не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому разі шкода компенсується за фактичними витратами, затвердженими в установленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування, на облаштування одного квадратного метра території міста або базової вартості одного квадратного метра землі на відновлення порушеного стану об’єкта благоустрою або довкілля.

Стаття 152 КпАП

Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд