Слід відзначити, що впровадження стратегій розвитку громад через культуру перебуває в Україні на зародковому етапі. На сьогоднішній день ще не напрацьовано достатньої кількості успішних практик переорієнтації культурної інфраструктури на потреби громади та розробки нових ефективних рішень у розробці культурних політик. І це дає шанс громадам започаткувати необхідні зміни на місцевому рівні, які матимуть вплив на формування культурної політики в Україні загалом. Над таким проектом, за підтримки Українського культурного фонду, працює зараз Регіональний благодійний фонд «Резонанс» зі Львова.
Законом України «Про культуру» у пріоритетному порядку визначається необхідність створення умов для:
| 1 | розвитку культури української нації, корінних народів та національних меншин України |
| 2 | збереження, відтворення та охорони історичного середовища |
| 3 | естетичного виховання громадян, передусім дітей та юнацтва |
| 4 | розширення культурної інфраструктури села |
| 5 | охорони, заохочення та підтримки культурного розмаїття як одного з найважливіших чинників сталого розвитку держави |
Ці завдання стоять не лише перед центральними органами влади, але й перед місцевими громадами. ОМС впритул зіткнулися з проблемами збереження закладів культури, перегляду змісту та формату культурних послуг, забезпечення рівного доступу до культурних благ. Такі питання і можуть стати центральними під час розробки місцевих культурних політик.
Принципи формування культурних політик
Протягом останнього десятиліття одним із керівних принципів розробки політик в європейських країнах став підхід, заснований на правах людини. Він активно впроваджується у Фінляндії, Німеччині, Швеції, Данії, а також в роботі міжнародних інституцій. В Україні необхідність запровадження до розробки місцевих політик підходу, заснованого на правах людини, передбачено Національною стратегією у сфері прав людини.
Ідея підходу полягає в тому, щоб у всіх внутрішніх і зовнішніх процесах застосовувати набір ключових принципів:
— участі;
— прозорості;
— підзвітності;
— рівності;
— посилення спроможності.
На практиці це означає спільну розробку громадою місцевих політик та програм виходячи із своєї унікальної ситуації та наявних потреб її мешканців, а також включення громадськості до реалізації та контролю за виконанням поставлених завдань.
Окрім того, розробці політики повинен передувати аналіз потреб громади, а сама політика повинна передбачати рівне ставлення до усіх зацікавлених сторін, залучення вразливих груп та протидію дискримінації. Відповідно, при такому підході усі мешканці громади, незалежно від їх соціального та матеріального становища, розглядаються як ключові актори культурного життя. Політика спрямовується на усунення фізичних, економічних та психологічних бар’єрів для представників меншин та вразливих груп населення, які також є частиною громади та чий потенціал часто залишається недооціненим. У результаті громада об’єднується довкола спільного бачення майбутнього та консолідує зусилля в напрямку поваги до права та соціальної справедливості, що дозволяє їй швидше пройти період трансформацій.
Що дає громаді впровадження підходу, заснованого на правах людини
Прямі практичні наслідки від застосування підходу, заснованого на правах людини, є очевидними.
Він спонукає відмовитись від рамок на кшталт «ми та вони» та перетворює громади на низові осередки «нашого» спільного, багатоманітного та багатокультурного суспільства. В такому суспільстві разом живуть різні люди з різними потребами, бажаннями, баченням та культурою.
З боку ОМС очікується наявність прозорих процедур звітування та забезпечення доступу до інформації.
На перший погляд може здатися, що це лише ускладнює життя керівників громади та збільшує кількість обов’язків.
Однак, якщо придивитися ближче, впровадження прозорих механізмів звітування та контролю має багато плюсів:
| 1 | вони дозволяють визначити сфери відповідальності в громаді |
| 2 | розкривають у доступній для мешканців формі принципи прийняття рішень та розподіл повноважень |
| 3 | дають можливість розробити стандарти та критерії, за якими оцінюється робота керівництва громади, а відповідно, оцінити ті щоденні зусилля, які прикладаються для її розвитку |
Підхід, заснований на правах людини, дозволяє підвищити готовність громади до змін, посилити дух солідарності та спільними зусиллями створити такий культурний простір, який забезпечить реалізацію культурних прав усіх мешканців.
Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури та креативних індустрій.
Діяльність Фонду відповідно до чинного законодавства є невід’ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України.
Позиція УКФ може не співпадати з позицією автора.
