Село очима пересічного громадянина: всьому виною телебачення?

Михальська Валерія, юрисконсульт ТОВ «ФАКТОР-МЕДІА», політолог, фандрайзер і продюсер культурних та соціальних проєктів
Місцеве самоврядування Серпень, 2020/№ 8
В обраному У обране
Друк
Ми завжди багато говоримо про те, що люди залишають села та їдуть у великі міста в пошуках «кращого життя». Важко сперечатися із очевидними раціональними речами — у місті більше шансів знайти високооплачувану роботу, більше можливостей для дозвілля. Однак чому ці можливості стали повсюдною цінністю? А якщо всьому виною масова культура?

Сполучені Штати Америки

У 2018 році американська колумністка Джені Шуец поставила питання про те, чи є вина телебачення у зростаючій недовірі між міським та сільським населенням. Поп-культура, за твердженням Шуец, — це один із каналів комунікації, за допомогою яких американці можуть формувати негативне ставлення щодо інших місць. З одного боку, для жителів малих міст та сільської місцевості місто асоціюється із високим рівнем злочинності внаслідок популярності в усі часи існування телебачення детективних серіалів. Варто згадати лише культові «Секретні матеріали», «Закон і порядок», або ж навіть популярний ще 10 років тому серіал про маніяка «Декстер» — події усіх цих серіалів розгортаються у великих містах.

З іншого боку, більшість продуктів, які описують життя у невеликих містах чи в пригороді, — це здебільшого комедії. Візьмемо хоча б мультсеріал «Сімпсони». Або зовсім інший продакшн — серіал «Відчайдушні домогосподарки». Їх герої частіше за все диваки — вони полюбляють плітки, вчиняють одне до одного дрібні (а іноді і не дуже) капості.

Джені Шуец вказує також ще на один цікавий факт. Якщо подія відбувається в місті — скоріше за все, автори фільму скажуть тобі, що це за місто. Маленькі ж міста здебільшого мають вигадані назви та їх насправді не існує. Серед усіх популярних фільмів та серіалів я згадала хіба що одне вигадане велике місто — місто Готем, в якому розгортаються події «Бетмена». В іншому ж випадку при перегляді я знаю, що дивлюся на події в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі чи Чикаго. А от міста Поуні, в якому розгортаються події сатиричної комедії про місцеву владу «Парки та рекреації», насправді не існує.

Ще до дослідження Джені Шуец я звернула увагу також на два цікаві факти:

1

саме у малих містах частіше за все розгортаються події фільмів про вампірів

2

дія молодіжних серіалів, в яких досить часто присутні теми булінгу у школах, підліткового сексизму та юнацького самоствердження, також частіше за все має місце у малих містах

«Сутінки», «Щоденники вампіра» — малі міста. «Бафі — переможниця вампірів» — теж мале місто, але тут ще й на додаток в одному із сезонів мер містечка стає головним злодієм і має намір стати страшним чудовиськом. У всесвітньовідомому драматичному серіалі «13 причин чому», знятому за однойменним літературним бестселером, головна героїня, яка вкоротила собі віку, навіть називає свій переїзд до малого містечка однією із причин, чому вона скоїла самогубство. Звичайно, такий стан речей, з мистецької точки зору, можна виправдати важливістю локалізації самих історій у межах певного простору, і перенесення подій подібних екшенів у великі міста спричинятиме потребу в додаткових художніх прийомах, пов’язаних із сприйняттям місцевості. Втім, аналізувати мистецьку обґрунтованість — це зовсім не завдання глядача, і тому тенденція говорить сама за себе.

Отак вимальовується образ загального американського малого міста. В американському малому місті, звичайно, не нудно. Але колектив у цих містах закритий, за ним цікаво спостерігати по той бік екрану. А от жити там не дуже хочеться.

Як боротися з цим стереотипом

Я свідомо розпочала цей матеріал із американських фільмів та серіалів. Американські виробники свого часу змогли отримати лідерство у виробництві аудіовізуального контенту. Американське кіновиробництво диктує тренди, і весь світ це сприймає. Є багато випадків, коли голівудське кіно формує демократичні цінності. Але, здається, це кіно могло вплинути також на непопулярність життя за містом на рівні усього світу.

Є, втім, деякі спроби «вирівняти» ситуацію.

Важко уявити собі, щоб художнє кіно було створене на замовлення «з метою популяризації життя в малих містах». Це все ж таки мистецтво. Щоб зняти таке кіно якісно, автори та режисери мають самі любити невеликі містечка. І це відчувається, наприклад, в італійському фільмі «Ласкаво просимо на південь». Головний герой є співробітником пошти. Він мріє про підвищення та переїзд у Мілан, втім, натомість, його відправляють керувати поштою в маленьке місто Кастеллабате в Італії. І Кастеллабате, до речі, реально існує. Звичайно, він закохується в це містечко. З одного боку, фільм популяризує власне Італію та її колоритність для широких аудиторій потенційних туристів, втім, з іншого боку, показує місцеву громаду як одну велику родину та наочно демонструє те, що є найбільш цінним в житті малого міста — відчуття спільноти.

В Європі також є «нехудожні» приклади роботи із популяризації життя у невеликих містах. Дуже багато документального та розважального контенту подібного напрямку можна, наприклад, знайти на BBC — це і фільми та серіали про фермерство в Великобританії, і історичні продукти, які в той же час досліджують сучасне життя малих громад. Також Естонська організація National Rural Network (укр. — Національна сільська мережа) спільно із естонським громадським телебаченням за підтримки Європейського союзу реалізували проєкт, який мав на меті сформувати позитивний образ життя та роботи у невеликих містах та селах та зрозуміти цінність такого життя. Було створено 2 телевізійні програми. Перша — «Прекрасна країна» — включала 30 відеокліпів тривалістю до 10 хвилин кожен. Друга програма — це шоу «Естонська гра». Програми було рівнозначно популярними як для міського, так і для сільського населення Естонії, і отримали досить багато переглядів.

А що в Україні

Образ українського села в масовій культурі взагалі неоднозначний. З одного боку, ми стовідсотково знаходимося під впливом загальносвітового тренду урбанізації в мистецтві, особливо в кінематографі.

До 2014 року, поки в Україні здебільшого споживався російський продукт, тема села виглядала ще гірше, ніж в американських фільмах. Сучасне (підкреслюю: саме сучасне) село в російському кіновиробництві, котре здебільшого містило любовні драми або детективи, являло собою суцільну атмосферу занедбаності. Природно, що споживач екстраполював уявлення про російську «глибинку» і на українські села.

З 2014 року в телевізійних продуктах ситуація радикально не змінилася. Взяти хоча б телесеріал «Останній москаль» — так само, як і в американських продуктах, зберігається тенденція до опису сільських мешканців як диваків. Або ж згадаємо чисельні реаліті-шоу типу «Міняю жінку», «Хата на тата», «4 весілля», в окремих випусках яких частина подій буде відбуватися в сільській місцевості — складається враження, що цей контент навмисне створений для того, щоб містяни посміялися із сільського способу життя.

Я зараз згадала, що ще було прямо спеціальне реаліті-шоу «Селянка-панянка», де дві героїні — міська дівчина та дівчина з села — міняються місцями і декілька днів «живуть життям» одна одної. Зараз не можу згадати, чи бачила я хоч один випуск цього шоу, але для того, щоб його знайти, я зайшла на статтю в Вікіпедії. Ось цитата, яка описує сюжет цього шоу:

«Кілька днів «селянка» купатиметься у розкоші, ні в чому собі не відмовляючи, а от «панянка» практично копирсатиметься у багнюці».

Утім, вже сьогодні є декілька відеопродуктів, які сповідують іншу філософію.

По-перше, потрібно відзначити відеопроєкт Ukraїner. Ukraїner популяризує внутрішньоукраїнський туризм. Значну частину його випусків присвячено малим містам та певним видатним рисам цих малих міст. Особливо для привернення людей на шлях сільського життя можуть слугувати випуски, присвячені людям, які змінюють свої громади. Тут і засновник молочної ферми з Прикарпаття, і бубняр із Наддніпрянщини, і німець, який переїхав в Україну, щоб розводити буйволів.

Окрім Ukraїner, на популяризацію як внутрішнього туризму, так і життя в невеликому місті працює багато тревел-блогів в Інтернеті. Однак всі вони, в тому числі Ukraїner, — це відеопроєкти для альтернативних медіаплатформ, зокрема для YouTube. Якщо ж говорити про телевізійний контент, увагу може привернути телесеріал «Громада», який виходив на НЛО-TV. «Громаду» було створено, закрема, завдяки підтримці проєкту USAID, який має на меті популяризувати соціально значимий контент про Україну.

У «Громаді» йдеться про наполегливу ініціативну дівчину, яка повернулася в рідне мале місто після навчання в Оксфорді. Дівчина отримала грант на перетворення занедбаної будівлі старого заводу в молодіжний культурний центр. За умовами гранту, дівчина має співпрацювати із місцевою владою, а в них на цей грант інші плани.

Цей серіал з’явився в моїй статті тому, що це серіал про можливості, які може запропонувати навіть невелике місто. Одразу привертає увагу, що хлопець головної героїні — блогер та айтішник, а інший хлопець, якого головна героїня має намір залучити в проєкт розбудови культурного центру, знається в грі на біржі. Ну і сама концепція отримання великого гранту на розбудову інфраструктурного об’єкта каже про те, що мале місто може стати місцем реалізації амбіцій, планів та мрій.

Коротше кажучи, думаю, я переконала вас щодо значної ролі мистецтва, особливо мистецтва з телевізору, на формування іміджу сільської місцевості. Відверто кажучи, я не знаю, що ми можемо із цим зробити — хіба що в когось із наших передплатників є власний телеканал, для якого ми можемо підготувати свій серіал, який популяризуватиме життя в малому місті. Втім, можна почати самим відповідально ставитися до контенту, який ми споживаємо, і усвідомлювати роль, яку цей контент має на нашу свідомість.

І взагалі, пишіть нам на Фейсбук про те, які фільми та книги ви могли б порадити своїм колегам!

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд