Соціальне підприємництво: нащо воно громадам?

Гаврилюк Дмитро, координатор проекту «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою «знизу» за підтримки Європейського Союзу, Ковшова Олена, заступник головного редактора видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», аналітик, Ярошенко Олеся, інфоменеджер проекту «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою «знизу» за підтримки Європейського Союзу
Місцеве самоврядування Серпень, 2020/№ 8
В обраному У обране
Друк
Соціальне підприємництво в Україні стає трендом та поширюється країною. Якщо говорити просто, це вдалий мікс бізнесу та благодійності у різних пропорціях. На відміну від благодійних організацій, такі структури не залежать від чиїхось внесків чи пожертв, та в ідеальному варіанті вони можуть бути самоокупними. Свої доходи у більшості випадків соціальні підприємства спрямовують на потреби незахищених груп населення або ж займаються питаннями працевлаштування таких людей. Соціальні підприємці можуть належати практично до будь-якої сфери економіки, вони мимоволі привертають увагу різних ініціативних груп та активних людей, заохочують до співпраці. Що таке соціальне підприємництво та нащо воно громадам?

Про проект

Перш за все варто сказати, що на сьогодні немає спеціального нормативно-правового акта, який би регулював соціальне підприємництво. Однак цей факт не заважає охочим втілювати його у життя.

З 1 березня 2018 по 31 жовтня 2020 в Україні стартував масштабний проект «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою «знизу». Це проект із розвитку соціального бізнесу за фінансової підтримки Європейського Союзу, який втілює консорціум із восьми організацій громадянського суспільства України, Литви та Латвії на чолі з Українським форумом благодійників.

Проект працює не лише для соціальних підприємців, студентів, активної молоді, викладачів вищих навчальних закладів, але й для організацій громадянського суспільства, бізнесу, органів державної влади та місцевого самоврядування.

Завдяки Проекту:

1

розвивається професійний потенціал соціального бізнесу

2

створено: український банк ідей, де зібрані соціальні проблеми, які можна вирішити бізнес-методами

проведено:

24 «Гаражі ідей», на яких було спроектовано життєздатні соціальні підприємства

2 «Молодіжних табори», на яких соціальні підприємці мали змогу розвинути навички підприємництва

8 «Хакатонів», на яких було змодельовано соціальний бізнес

2 «Акселераційні програми»: навчання, супроводження, запуск соціальних стартапів

3

проводяться конференції: «примірюється» європейський та напрацьований досвід

4

можлива участь у міжнародних обмінах, зокрема, як працюють соціальні підприємці в Литві та Латвії

Дізнайтесь, які соціальні проблеми можна вирішувати бізнес-методами, й обирайте ті, що хвилюють вашу громаду. Завдяки реалізації проекту можна «приміряти» на себе вже діючі бізнес-моделі та створити власні соціальні підприємства у своїй громаді.

Приклади: освітні ініціативи

Дитяча академія розвитку інтелекту, доступна для вразливих верств населення (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл).

Мета: створення можливостей для розвитку інтелекту дітей за допомогою ментальної арифметики.

Яка проблема вирішується: недоступність багатьох сучасних розвиткових курсів для дітей із сімей вразливих верств населення та дітей з інвалідністю через занадто високу цінову пропозицію.

Соціальний вплив: Академія пропонує особливі цінові умови для сімей з уразливих верств населення та спеціальні програми для дітей з інвалідністю.

Цільова аудиторія: діти віком від 1,5 до 10 років.

На чому заробляють/Бізнес-модель: продаж освітніх курсів з ментальної арифметики, технологій запам’ятовування і швидкого читання, підготовки до школи, малювання і програми «Смарт-канікули без гаджетів»

Клуби менеджменту і фінансової грамотності при школах (м. Івано-Франківськ і область)

Мета: навчання підлітків основам управління життєвими ресурсами.

Яка проблема вирішується: більшість школярів і випускників шкіл виходять у доросле життя, не володіючи навичками ефективного керування часом, фінансами, компетенціями та іншими життєвими ресурсами. Сучасна шкільна програма не спрямована на практичну підготовку до дорослого, самостійного життя. недоступність багатьох сучасних розвиткових курсів для дітей із сімей вразливих верств населення та дітей з інвалідністю через занадто високу цінову пропозицію.

Соціальний вплив: школярі отримують так звані м’які навички, які не пропонує класична школа, але які необхідні для успішної самореалізації та інтеграції в суспільство.

Цільова аудиторія: учні 5 — 11 класів.

На чому заробляють/Бізнес-модель: платні послуги для дорослих: тренінги, семінари, ігропрактики на тему особистих та сімейних фінансів; для малого та середнього бізнесу — індивідуальне консультування, корпоративні тренінги. Частина доходу формує капітал для відкриття клубів менеджменту і фінансової грамотності для дітей при школах.

Школа доказової медицини для батьків (м. Суми)

Мета: навчання батьків адекватно сприймати стан дитини, вчасно і якісно реагувати на його зміни без паніки і гіперопіки.

Яка проблема вирішується: недовіра до медицини з боку батьків, їх недостатня обізнаність щодо анатомії, фізіології, першої домедичної допомоги немовлятам та дітям раннього віку. Інформаційна війна різних видів «альтернативної» медицини проти традиційної.

Соціальний вплив: школярі отримують так звані м’які навички, які не пропонує класична школа, але які необхідні для успішної самореалізації та інтеграції в суспільство.

Цільова аудиторія: батьки із первістками від народження до 5 років.

На чому заробляють/Бізнес-модель: продаж освітніх програм: «Школа для батьків», «Індивідуальний супровід». Реінвестування прибутку в безоплатні послуги неформального спілкування з педіатром, а також надання безкоштовних місць у платних програмах мамам із соціально незахищених верств населення.

Приклади: реабілітація, соціалізація, соціальні послуги

Зал сенсорної інтеграції (м. Нікополь)

Мета: інтеграція дітей з особливостями інтелектуального та психофізичного розвитку в родину і суспільство.

Яка проблема вирішується: у 2016 році у місті Нікополь припинила діяльність міська програма корекційного розвитку для дітей. Наразі цим питанням займаються декілька волонтерів та батьки дітей з особливостями розвитку. Доступ до державних реабілітаційних послуг дуже обмежений, їхня якість не відповідає потребам.

Соціальний вплив: діти з особливостями інтелектуального та психофізичного розвитку та члени їхніх сімей матимуть постійний доступ до сучасних та якісних послуг консультантів та реабілітологів, що значно поліпшить якість життя таких родин.

Цільова аудиторія: гіперактивні діти, діти з аутизмом, діти, які хочуть покращити свої успіхи в навчанні, та їхні родини.

На чому заробляють/Бізнес-модель: продаж послуг корекційного розвитку дітей з особливостями інтелектуального та психофізичного розвитку: арт-терапія, заняття з психологом, логопедом, масажистом.

Жіночий клуб особистісного розвитку (м. Львів)

Мета: зробити сімейне життя і батьківство більш свідомим і щасливим.

Яка проблема вирішується: багато жінок відчувають себе у соціальній ізоляції під час декретної відпустки. Наслідком цього нерідко стають конфлікти в сім’ї та розлучення.

Соціальний вплив: соціальна адаптація молодих мам, профілактика конфліктних ситуацій у сім’ях.

Цільова аудиторія: жінки в декреті; жінки, які хочуть вирішити проблеми в родині.

На чому заробляють/Бізнес-модель: продаж індивідуальних та групових консультацій зі спеціалістами в питаннях взаємин, виховання дітей, здорового способу життя, доказової медицини, арттерапії. Послуги дитячої кімнати з аніматором. Продаж фотосесій. 20 % прибутку спрямовуватиметься на забезпечення пільгових послуг для жінок, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Приклади: профорієнтація, соціалізація, соціальні послуги

Виробництво електровізків для людей з інвалідністю (м. Вінниця)

Мета: створення можливостей для вільного пересування для людей із порушенням опорно-рухового апарату.

Яка проблема вирішується: візки обмежують самостійне пересування людей із порушенням опорно-рухового апарату по місту на відстань понад один кілометр. Пересування на звичайному візку вимагає великого фізичного навантаження і не кожному під силу. Наявні на ринку електровізки коштують від $2500, вони громіздкі, важкі, складної конструкції.

Соціальний вплив: можливість працевлаштувати п’ять осіб із обмеженими можливостями (на виробництві, у відділах продажу та управління). У проектуванні та випробуванні прототипу беруть участь самі користувачі візків. Завдяки ціновій доступності значна кількість людей із порушенням опорно-рухового апарату зможе купити ЕсоВіке та покращити якість свого пересування.

Цільова аудиторія:

— люди, які вже користуються інвалідними візками і хочуть самостійно пересуватися;

— сім’ї людей на інвалідному візку, які хочуть покращити якість їхнього життя;

— роботодавці, які хочуть наймати спеціалістів з обмеженими можливостями руху;

— університети, які піклуються про своїх студентів з обмеженнями руху.

На чому заробляють/Бізнес-модель: основний продукт — альтернатива для модифікації звичайних візків (у 2,5 рази дешевша за ринкову ціну електровізка, у 3 рази легша і мобільніша (можливість самостійного складання); дешевша в експлуатації та обслуговуванні).

Інклюзивна теплиця для молоді з інвалідністю та членів їхніх родин (м. Вінниця)

Мета: створення можливостей для працетерапії та соціалізації молодих людей з ментальними розладами та членів їхніх родин.

Яка проблема вирішується: низька якість життя у родинах, де є люди з інвалідністю, а також вимушена сегрегація, пов’язана з діагнозом, відсутність можливості працевлаштування для людей з інвалідністю та їхніх родин.

Соціальний вплив: покращення матеріального стану сімей, де є люди з інвалідністю, а також інтеграція людей із ментальними розладами в суспільство, робочі місця для молоді з інвалідністю та членів їхніх родин.

Цільова аудиторія: молодь із ментальними розладами та члени їхніх родин.

На чому заробляють/Бізнес-модель: основний продукт: розсада, квіти, пряні рослини.

Послуги: продаж якісного свіжого екопродукту на базі теплиці, поставки вирощеної продукції на замовлення, вирощування та продаж ексклюзивних сортів рослин. Потенційні клієнти: готельєри, продавці квітів та зелені, дачники, ресторатори.

Майстерня зі створення плетених виробів (м. Вінниця)

Яка проблема вирішується: за неофіційними даними, кількість людей з порушеннями зору в Україні сягає 70 — 100 тисяч людей. Лише 10 % із них працевлаштовано через відсутність доступних робочих місць. Такі люди та їхня якість життя залежать від найближчого оточення.

Соціальний вплив: допомога незрячим людям, слабозорим та людям з інвалідністю у працевлаштуванні та самореалізації.

Цільова аудиторія: незрячі, слабозорі люди.

На чому заробляють/Бізнес-модель: основні продукти: плетені торбинки, сумки, шапки й аксесуари. Потенційні клієнти: дівчата і жінки 16 — 40 років, які проживають у Вінниці або інших містах України, а також туристи з інших країн, які приїжджають у місто, екосвідомі споживачі та крафтові підприємці, які шукають нетрадиційну упаковку.

Нюанси створення соціального підприємства1

1 Частково інформація отримана з посібника для викладачів «Соціальне підприємництво», розміщеного за посиланням drive.google.com/file/d/1lYefJuRdRmsjaRnFlvhbbr-DwsxbtzDR/view

Діяльність соціального підприємства, як і будь-якого звичайного підприємства, має відбуватись у законодавчих рамках країни, де воно створене. Прицільна увага суспільства до діяльності таких підприємств із огляду на їхні соціальні цілі вимагає від таких підприємств бути більш прозорими та підзвітними, ніж звичайний бізнес.

Законодавство України наразі передбачає здійснення соціально-підприємницької діяльності через такі організаційно-правові форми:

1. Організації громадянського суспільства (неприбуткові організації):

— благодійні організації (відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України від 05.07.2012 № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», ч. 5 ст. 131 Господарського кодексу України);

— громадські організації (відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 21 Закону України від 22.03.2012 № 4572-VI «Про громадські об’єднання»);

— інші види неприбуткових організацій (релігійні організації тощо).

2. Підприємницькі суб’єкти приватного права:

— юридичні особи (на загальній системі оподаткування; із застосуванням ставки 0 %; на спрощеній системі оподаткування);

— підприємства та організації, засновані громадськими організаціями людей із інвалідністю (відповідно до ст. 14 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності людей із інвалідністю в Україні»);

— фізичні особи — підприємці (на загальній системі оподаткування; на спрощеній системі оподаткування) / фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

3. Шляхом укладання договорів про спільну діяльність суб’єктів різних організаційно-правових форм (організацій громадянського суспільства, підприємницьких суб’єктів та фізичних осіб).

Неприбуткові організації, зокрема ті, які здійснюють соціальне підприємництво, можуть не сплачувати податок на прибуток із отриманих доходів/прибутків за таких умов:

— установчі документи організації відповідають обов’язковим вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України та профільного закону (містять обов’язкові положення, загальні для всіх неприбуткових організацій, та обов’язкові відомості для відповідного виду неприбуткової організації);

— організація отримала у фіскальному органі ознаку неприбутковості у порядку, встановленому постановою КМУ від 13. 07. 2016 № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (тобто організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не є платниками податку на прибуток);

— неприбуткова організація спрямовує свої доходи (прибутки) лише на ті цілі, завдання, напрями та види діяльності, які передбачені її статутними документами. У разі порушення цієї умови організація може бути виключена з Реєстру неприбуткових установ та організацій зі сплатою податку на прибуток від усієї суми витрат, що буде розглядатись, як нестатутна (нецільова), зокрема у разі розподілу доходів/прибутків серед засновників, учасників, членів, членів органів правління, працівників та пов’язаних осіб.

Від сплати податку на прибуток можуть бути звільнені, у разі виконання низки вимог, і підприємства та організації, засновані громадськими організаціями людей із інвалідністю.

Соціальні підприємства, що діють на базі неприбуткових організацій, а також підприємства та організації, засновані громадськими організаціями людей із інвалідністю, можуть мати низку інших податкових пільг.

Суб’єкти приватного права здійснюють соціально-підприємницьку діяльність відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює діяльність цих підприємств. Єдиною відмінністю цих суб’єктів від інших підприємств є наявність соціальної мети.

Соціальні підприємства фінансуються за рахунок поєднання різних видів ринкових ресурсів (надходження від продажу товарів і послуг), неринкових ресурсів (державні субсидії, гранти, приватні пожертвування) і негрошових ресурсів (волонтерська робота). Вибір юридичної форми підприємства впливатиме на можливість залучення різноманітних видів та типів ресурсів до діяльності соціального підприємства. Крім того, важливим фактором для обрання правової форми підприємства є аналіз потенційних інвесторів

(наприклад, фокус та підходи до інвестування у банків, інвестиційних фондів та приватних благодійних фондів є різними). Якщо соціальне підприємство планує залучати інвестиції, то правова форма має відповідати вимогам потенційних інвесторів.

Ураховуйте, що неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не є платниками податку на прибуток підприємств. Проте у разі здійснення діяльності в рамках соціального підприємництва, наявності найманих працівників, виплат на користь фізичних осіб, майна, постачання товарів, послуг, що є об’єктами оподаткування іншими податками та зборами за Податковим кодексом України, неприбуткова організація зобов’язана реєструватись платником, сплачувати, звітувати про відповідні податки і збори. Але може мати ряд пільг зі сплати податків.

Підприємства та громадські організації людей із інвалідністю реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників податку на прибуток. При цьому звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями людей із інвалідністю та є їхньою повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг за умови, передбачені у п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України:

— протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість людей із інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 % середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу;

— фонд оплати праці таких людей із інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 % від суми загальних витрат на оплату праці.

У цілому, соціальне підприємництво є достатньо новим напрямом економічної діяльності, що генерує інноваційні рішення сучасних соціальних проблем із використанням бізнес-підходів. Ознайомитись із практиками, які вже успішно діють на території України, можна за посиланням socialbusiness.in.ua.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд