Теми статей
Обрати теми

«Мовчазна згода» в процедурі приватизації землі та строки розгляду земельних питань

Даугуль Валерій, експерт у галузі земельних правовідносин, кандидат юридичних наук
У нашому Телеграм-чаті «Місцеве самоврядування» у жовтні йшла дискусія щодо ініціювання змін до законодавства в частині збільшення строку розгляду місцевими радами земельних питань, щоб не виникала так звана «мовчазна згода». Нагадаємо: у минулому номері ми розкрили це поняття та навели алгоритм дій для застосування принципу «мовчазної згоди». Далі пропоную розібратись із тим, наскільки такі зміни до законодавства реальні та як можна боротися із «мовчазною згодою»?

Строк розгляду земельних питань

Статті 118 та 123 ЗК України чітко встановлюють місячний строк прийняття радою за заявою (клопотанням) громадянина рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою отримання її безоплатно у власність (або у користування) або ж мотивованого рішення про відмову у наданні такого дозволу.

У минулому номері під час огляду алгоритму дій нами вже наводились дії громадянина у разі, якщо рада не прийняла відповідного рішення протягом місця. У місячний строк після спливу теж місячного строку прийняття рішення радою (у нашому випадку — неприйняття жодного рішення радою) громадянин (замовник):

— укладає договір із землевпорядником (один примірник якого буде додано до повідомлення до місцевої ради);

— направляє повідомлення до місцевої ради, до якого додається договір із розробником документації із землеустрою.

Копія вказаного повідомлення з додатком (договором) будуть вшиті в проект землеустрою. Чекати ж будь-якої відповіді громадянину на вказане повідомлення не потрібно.

Власне зразок такого повідомлення наводиться в кінці статті.

Так що ж робити раді, аби не допустити настання можливості отримання повідомлення?

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»1 сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності — не рідше ніж один раз на місяць. Сесія ж ради складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

1 Закон про місцеве самоврядування.

Звісно, дотримання вказаного строку при проведені сесій рад є часто неможливим з об’єктивних причин (дотримання Регламенту ради, строку опублікування проектів рішень ради, інші причини організаційного характеру), а направлення листів — відмов у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою або листів про те, що питання буде винесене на розгляд чергової сесії ради тощо (звісно після спливу місячного строку), не рятує ситуацію. У такому разі у заявника — набувача права власності (користування) на земельну ділянку комунальної власності дійсно виникає право замовити розробку проекту землеустрою без рішення сесії.

Тобто при надходженні навіть одного клопотання громадянина про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки треба скликати сесію по всій процедурі, встигнути прийняти рішення (позитивне або негативне для заявника) саме у місячний строк, про що ще треба повідомити й заявника!

Слід нагадати, що відповідно до ч. 11 ст. 59 Закону про місцеве самоврядування проекти актів органів місцевого самоврядування (у т. ч. із земельних питань) оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (з урахуванням нещодавніх змін, внесених Законом України «Про внесення зміни до статті 15 Закону України від 15.09.2020 № 890-IX «Про доступ до публічної інформації» щодо зменшення строку оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування» (набрав чинності 01.10.2020), проекти рішень ОМС, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Вимоги цієї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проектів рішень ОМС, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги.

Але при цьому не забуваємо, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є адміністративною послугою.

Боремося з «мовчазною згодою»

І на завершення спробуємо відповісти на запитання: тож як «боротися» з «мовчазною згодою»?

Тут може виникнути й альтернативне запитання: «А чи треба з нею взагалі «боротися»? Може слід дотримуватися вимог закону щодо регулярності проведення сесій ради відповідно до закону та Регламенту ради? Адже листи або звернення до органів Держгеокадастру щодо непогодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розроблених за принципом «мовчазної згоди», про нездійснення державної реєстрації земельних ділянок, листи до правоохоронних органів щодо шахрайських дій громадян та землевпорядників, які без дозволу ради розробляють проекти землеустрою, навряд чи допоможуть. Хоча такі звернення й дадуть змогу раді привернути увагу державних органів та громадськості, особливо місцевих жителів, до проблеми.

Що ж можна порекомендувати посадовим особам ради, коли їм стало відомо про такі випадки?

По-перше, у разі «загрози» вибуття із комунальної власності за процедурою приватизації земельних ділянок за проектами землеустрою, розробленими за принципом «мовчазної згоди», включати такі земельні ділянки в Перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги, що у подальшому дасть змогу раді мати правові підстави для відмови у затвердженні таких проектів землеустрою та передачі земельних ділянок у власність.

Тут слід нагадати, що передані державою в особі територіальних органів Держгеокадастру земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність дійсно планувалося включати, перш за все, в земельні торги, з метою набуття права оренди на такі земельні ділянки. Але ж місцеві ради вирішили по-своєму: більшість рад одразу «зайнялися» їх передачею безоплатно у власність, і не тільки членам громади, а деякі ради тривалий час після підписання Акта приймання-передачі взагалі нічого не робили, навіть не реєстрували право комунальної власності на передані державою земельні ділянки. А заяви (клопотання) місцевих жителів радою ігнорувалися з посиланням на те, що право на вказані земельні ділянки за громадою не зареєстроване в Реєстрі речових прав нібито з вини Держгеокадастру.

По-друге, при надходженні таких проектів землеустрою на затвердження ради ретельно вивчати їх зміст на відповідність вимогам законодавства у встановлений Регламентом ради спосіб та за наявності правових підстав відмовляти у їх затвердженні, звісно, у формі рішення ради, прийнятого на пленарному засіданні.

Також слід не забувати, що за наявності погодження проекту землеустрою відповідно до ст. 1861 ЗК України, здійснення державної реєстрації земельної ділянки відповідно до Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» знайти законні підстави для відмови буде вкрай важко. Крім того, відмова ради у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність буде з високою ймовірністю оскаржена у судовому порядку. Більше того, з високою ймовірністю слід очікувати:

— задоволення позовних вимог Позивача (замовника проекту землеустрою) щодо визнання протиправним та скасування рішення ради про відмову у затвердженні такого проекту;

— зобов’язання ради затвердити проект землеустрою (саме затвердити, а не повторно розглянути звернення позивача про затвердження проекту землеустрою).

На жаль, для місцевого самоврядування, судова практика останнім часом свідчить про те, що суди не звертають уваги на заперечення суб’єктів владних повноважень щодо наявності у них дискреційних повноважень, а суди зобов’язують відповідний орган вчинити конкретну дію, наприклад, затвердити належним чином погоджений проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність). А про наслідки невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, нагадувати не має сенсу.

По-третє, все ж ініціювати через суб’єктів законодавчої ініціативи (Президент України, народні депутати України, Кабінет Міністрів України) внесення змін до статей 118, 123 ЗК України та ст. 46 Закону про місцеве самоврядування в частині збільшення строку розгляду радою земельних питань з 1 до 2 місяців.

Але ж чи підтримає парламент такі ініціативи, адже з іншого боку наявні інтереси виборців — громадян України, які хочуть отримати земельні ділянки у власність якомога швидше і без бюрократичних перепон. Тож, на мою думку, сьогодні внесення таких змін є малоймовірним.

img 1

img 2

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі