Моральна шкода
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, і головним обов’язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини.
Люди мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів (ст. 56 та 62 Конституції України і чинного законодавства). Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи ОМС матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, ОМС, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У свою чергу, визначення моральної шкоди міститься у ст. 23 ЦК України, яка зазначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
— у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку за каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
— у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
— у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
— у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до абз. 1 п. 3 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 41 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
1 Далі за текстом — постанова № 4.
Крім того, абз. 2 п. 3 постанови № 4 вказує, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Страждання і приниження — емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб’єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров’я потерпілого.
постанова ВС від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17
Умови для виплати моральної шкоди
До умов виплати моральної шкоди можна віднести такі:
| 1 | Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або ОМС при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або ОМС незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України) |
| 2 | Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або ОМС при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або ОМС незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України) |
| 3 | Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або ОМС нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або ОМС незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів (ст. 1175 ЦК України) |
Незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, ОМС, фізичної чи юридичної особи, яка її завдала:
— моральна шкода відшкодовується, якщо шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
— якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
Підстави для виплати
У цьому розділі розглянемо основні процесуальні моменти, на які вам потрібно звернути увагу та діяти відповідним чином у судовому процесі.
Так, при розгляді справи суд визначає, чи була завдана особі моральна шкода. До того ж суд встановлює розмір відшкодування. Не секрет, що завдання потерпілого або його представника полягає в переконанні суду в необхідності та доцільності відшкодування моральної шкоди.
Так, звертаємо вашу увагу на такий момент. У позовній заяві згідно зі ст. 160, 161 КАС України про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено:
1) в чому полягає ця шкода — виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
2) якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно, обґрунтування порушення;
3) якими доказами вона підтверджується;
4) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
Наприклад, ВС у справі № 670/499/16-а від 21.02.2019 дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, та, зокрема, позивачем не надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт заподіяння їй моральної шкоди саме діями відповідача.
За загальним правилом відповідно до ст. 77 КАС України обов’язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладається на ОМС.
Проте ця норма не стосується доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди.
Саме позивач повинен надати суду докази про заподіяння йому порушенням моральних страждань. Однак ОМС у деяких ситуаціях може спростувати факт заподіяння шкоди.
Так, хочемо звернути вашу увагу на 2 випадки для ОМС щодо доказування факту заподіяння шкоди.
1. Можливі ситуації, коли ОМС як суб’єкт владних повноважень може активно діяти, відстоюючи свою позицію, та представляти суду аргументи на спростування факту заподіяння моральної шкоди. Коли немає ухваленого судом рішення, яке вступило в законну силу, про те, що дії, рішення, бездіяльність ОМС, його посадових осіб чи прийнятий нормативно-правовий акт є незаконними.
Бачимо, що в цьому випадку ОМС має можливість довести свою позицію. Так, суб’єкт владних повноважень звільняється від відповідальності з відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що така вина заподіяна не з його вини.
2. У випадку, коли є вже ухвалене судове рішення, яке вступило в законну силу, про те, що дії, рішення чи бездіяльність ОМС, посадових осіб ОМС чи прийнятий нормативно-правовий акт є незаконними, — обов’язок доказування у цьому випадку лягає на позивача. У цьому разі факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.
Отже, бачимо, що є 2 різні випадки для ОМС у доказуванні факту заподіяння моральної шкоди. Майте це на увазі в судовому процесі.
Нещодавно ВС сказав, що з огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи ОМС), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб’єкта владних повноважень — відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності її розміру, визначеного позивачем.
Ще один приклад. Громадяни все частіше отримують немотивовані відмови у наданні особі дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки. ОМС аргументують неухвалення рішення недостатньою кількістю голосів депутатів чи іншими причинами, які суперечать ст. 118 ЗК України (ср. ).
Подібний випадок був розглянутий 27.11.2019 Касаційним адміністративним судом у складі ВС. Більш детально з обставинами справи можна ознайомитись на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень у пошуку за номером справи — № 750/6330/17.
Громадянин двічі звертався до міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Двічі міськрада не приймала рішення, фактично не виконуючи вимог ст. 118 ЗК України.
Скаржник просив стягнути з міської ради завдану йому моральну шкоду в розмірі 10000 гривень. Суд першої інстанції дійшов висновку, що невирішення міською радою у встановленому законом порядку клопотань завдало йому моральної шкоди у розмірі 2000 грн.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення в частині відшкодування моральної шкоди, визначивши, що сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди.
ВС залишив у силі рішення суду першої інстанції та погодився, що бездіяльність міської ради спричинила моральну школу громадянину, який не отримав бажані земельні ділянки. Якщо особою, яка звернулася до відповідного ОМС, виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.
ВС зазначив, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним з ефективних засобів юридичного захисту.
Проте сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно.
Так, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій.
Рішення ВС у справі № 750/6330/17
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:
1) характеру правопорушення;
2) глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;
3) ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування;
4) інших обставин, які мають істотне значення.
Нагадаємо, що саме суд встановлює розмір відшкодування.
Слід ще звернути увагу на практику ЄСПЛ. Оскільки вона є частиною чинного національного законодавства, яке є обов’язковим для заcтосування. Наприклад, ЄСПЛ зазначає, що порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (наприклад, рішення ЄСПЛ «Рисовський проти України», «Антоненков та інші проти України»).
Отже, шановні юристи, вам необхідно мати на увазі, що в разі пред’явлення позовів до ОМС про відшкодування моральної шкоди ви повинні звертати увагу на всі аспекти такого позову. Тобто не тільки на підстави для відповідальності за моральну шкоду, які визначені законодавством, а й на надані позивачем докази на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, оскільки таким чином ви можете використовувати такі дані для формулювання своєї позиції. Наприклад, подання письмових пояснень чи відзиву.
