Теми статей
Обрати теми

Що ми знаємо про формування тарифів?

Літвінов Ростислав, начальник відділу правового забезпечення діяльності ради та комунальної власності виконавчого апарату Харківської районної ради, магістр державного управління
Приводом для написання цієї статті стали наступні запитання:
«1. Чи є злочином, коли головний бухгалтер комунального підприємства розрахував з порушенням тарифи в 2017 році і досі споживачі змушені платити за ними?
2. І знову 3 червня 2020 року подає на затвердження тариф на водовідведення — і в нього включає витрати, які не можна включати в тариф, а саме: штрафи, премії (підприємство в тяжкому фінансовому положенні і просить підвищити тарифи, при цьому борг населення сягає 700 тисяч, а працівникам виплачують чималі премії)? Створена «народна» робоча група з людей (громади) виявила, що тариф завищено на 4,81 гривні. Хто відповість за це? Куди звернутись, щоб змусити комунальне підприємство органу місцевого самоврядування перерахувати тарифи і виявити, яку зайво зняту суму зі споживачів за цей період?
3. Якщо тариф встановлений у грудні 2019, а діє з січня 2020 — то можна звернутись, щоб його перевірили, чи вже все, як кажуть, поїзд пішов?»

По-перше, хотілось б почати з того, що на шпальтах нашого видання ми не займаємось класифікацією та/або кваліфікацією злочинів, на те є відповідні компетентні органи, а будь-яка особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

По-друге, ми розуміємо, що питання зачіпає тарифи на послугу з водовідведення, тому й розбирати будемо саме цю послугу.

Про тариф на водовідведення

Отже, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги»1 до повноважень ОМС належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону, що в свою чергу кореспондує зі ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»2. Згідно з пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 вказаного законодавчого акта до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

1 Закон № 2189.

2 Закон № 280.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення3, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг4, від 22.03.2017 № 307, встановлено, що НКРЕКП здійснює ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) у разі, якщо системи централізованого водопостачання та/або водовідведення суб’єктів господарювання розташовані в одному чи декількох населених пунктах у межах території однієї або більше областей (включаючи місто Київ), сукупна чисельність населення яких становить більше ніж сто тисяч осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять відповідно: з централізованого водопостачання — більше ніж триста тисяч метрів кубічних на рік; з централізованого водовідведення — більше ніж двісті тисяч метрів кубічних на рік (п. 1.4 Ліцензійних умов).

3 Ліцензійні умови.

4 НКРЕКП.

В свою чергу, обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) для суб’єктів господарювання, що не підпадають під критерії регулювання НКРЕКП, визначені п. 1.4 цих Ліцензійних умов.

Враховуючи вищезазначене, при розгляді порушеного питання будемо виходити з того, що комунальне підприємство в нашому випадку є ліцензіатом обласної державної адміністрації, а тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення встановлюються відповідним виконавчим комітетом місцевої ради.

За загальним правилом, що передбачено Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення5, формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів відповідного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків, зборів, обов’язкових платежів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

5 Див. постанову КМУ від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги».

Розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення проводяться шляхом ділення суми річних планованих витрат повної собівартості та річного планованого прибутку на планований річний обсяг централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, визначений річними планами.

В свою чергу, калькулювання планованих витрат, що включається до повної собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, і планованого прибутку здійснюється у розрахунку на 12 місяців.

Говорячи про повну собівартість централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення виходимо з того, що вона обчислюється з урахуванням планованих витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з діяльністю з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Так, до планованих витрат операційної діяльності включаються:

1

планована виробнича собівартість централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, до складу якої в свою чергу включаються:

1.1. прямі матеріальні витрати:

— витрати, пов’язані з використанням електроенергії для технологічних потреб;

— витрати на придбання води в інших суб’єктів господарювання та/або очищення власних стічних вод іншими суб’єктами господарювання;

— витрати на придбання реагентів для очищення і знезараження питної води та стічних вод;

— інші прямі матеріальні витрати, пов’язані з використанням сировини, пально-мастильних матеріалів, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, придбаних комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідно до виду діяльності);

1.2. прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення):

— основна заробітна плата виробничого персоналу;

— додаткова заробітна плата;

— інші заохочувальні та компенсаційні виплати виробничому персоналу;

1.3. інші прямі витрати:

— єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виробничого персоналу;

— амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення;

— витрати на обслуговування засобів вимірювальної техніки (огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірку та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні (крім вузлів комерційного та розподільного обліку води) і використовуються у технологічному процесі виробництва/надання централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

— інші прямі витрати виробничої собівартості, до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню);

1.4. змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:

— витрати на управління виробництвом та обслуговування виробничого процесу (оплата праці, розрахована згідно з вимогами цього пункту, та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень апарату управління цехами, дільницями тощо);

— амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення;

— витрати на утримання основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення (матеріали, технічний огляд, технічне обслуговування, поточний ремонт, оренда, страхування майна, опалення, освітлення, пожежна і сторожова охорона, дезінфекція, дератизація, вивезення побутових відходів тощо);

— витрати на удосконалення технології та організації виробництва;

— витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, підготовку і перепідготовку кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів;

— витрати на охорону праці, дотримання вимог техніки безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

— витрати на утримання санітарних зон;

— витрати на оплату послуг спеціалізованих підприємств з проведення планових перевірок стану обладнання, виконання регламентних робіт, зокрема ремонтно-налагоджувальних та інших, передбачених проектно-технічною документацією, освоєння нових потужностей, необхідних для забезпечення централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

— витрати, пов’язані із сплатою податків, зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів;

— інші витрати загальновиробничого призначення

2

плановані адміністративні витрати, до складу яких включаються загальногосподарські витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням підприємством:

— витрати на оплату праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

— єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

2

— інші витрати на утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовку і перепідготовку кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань, охорону праці);

— амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського використання;

— витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (ремонт, оренда, страхування майна, опалення, освітлення, охорона);

— витрати на оплату професійних послуг (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

— витрати на оплату Інтернету та послуг зв’язку (поштового, телеграфного, телефонного, телефаксу тощо);

— витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків;

— витрати, пов’язані із сплатою податків, зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів, крім тих, що включаються до виробничої собівартості;

— витрати на розв’язання спорів у судах;

— витрати на придбання пально-мастильних матеріалів для потреб апарату управління підприємством та іншого персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури

3

витрати на збут, до складу яких включаються витрати, безпосередньо пов’язані із збутом послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення споживачам до внутрішньобудинкових систем будівель, у яких надаються такі послуги, а саме:

— витрати на оплату праці персоналу;

— єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування персоналу;

— оплата службових відряджень, витрати на підготовку та перепідготовку персоналу;

— амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів;

— витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (оренду, страхування, ремонт, опалення, освітлення, охорону);

— витрати на оплату інформаційних послуг;

— витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у разі наявності укладених договорів);

— витрати на канцелярські товари і виготовлення розрахункових документів про оплату послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення

4

інші витрати операційної діяльності, пов’язаної з централізованим водопостачанням та/або централізованим водовідведенням, до складу яких включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат та витрат на збут

До повної планованої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються:

— амортизація, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;

— витрати на ремонт та інше поліпшення основних фондів з урахуванням складених ліцензіатом планів виконання планово-попереджувальних робіт, проектно-кошторисної документації та кошторисів.

До складу інших операційних витрат не можуть включатись:

— суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;

— витрати, пов’язані з утриманням об’єктів соціальної інфраструктури;

— суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

— суми нестачі та втрат від псування цінностей;

— витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

— суми коштів або вартість товарів, що добровільно перераховуються (передаються) іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі у вигляді фінансової або матеріальної допомоги, включаючи благодійну, спонсорську та шефську допомогу;

— собівартість реалізованих виробничих запасів.

До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування кредитами, позиками та інші витрати, пов’язані із запозиченнями (кредитами, позиками), для провадження ліцензованої діяльності, відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Мінфіном. Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з уповноваженими органами.

До тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення включається планований прибуток.

До тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення не включаються витрати, які включено до складу плати за абонентське обслуговування та плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку згідно із Законом № 2189, а також витрати, пов’язані із встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води.

Резюмуємо

Отже, ми бачимо так звану складову тарифу, в нашому випадку — на централізоване водовідведення, відповідно до якої можна зробити висновок, що повинно обов’язкове бути враховано, що може бути, а що взагалі заборонено включати до складу витрат розраховуючи тариф. Зверніть увагу й на Закон України від 10.12.2015 № 887-VIII «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення»6, який визначає особливості доступу споживачів до інформації про встановлення цін/тарифів, зокрема у сфері централізованого питного водопостачання та водовідведення. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 6, 7 та 8 ст. 1 Закону № 887 споживачам гарантується безперешкодний та безоплатний доступ до інформації про:

6 Закон № 887.

1) права споживачів, місце та порядок одержання інформації споживачами;

2) ціни/тарифи, їхні складові для всіх категорій споживачів, зміну цін/тарифів;

3) прогнози зміни цін/тарифів та обґрунтування необхідності таких змін відповідно до заяви суб’єкта господарювання, що надається для встановлення тарифів на товари, послуги;

4) динаміку зміни історичної вартості складових цін/тарифів за останні п’ять років;

5) якісні характеристики товарів, послуг.

ОМС, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів, зокрема у сфері централізованого питного водопостачання та водовідведення, забезпечують доступ споживачів до інформації шляхом її розміщення на своїх офіційних вебсайтах у мережі Інтернет (за наявності), на своїх інформаційних стендах, у засобах масової інформації. Така ж сама вимога встановлена й для відповідних суб’єктів господарювання, які забезпечують доступ споживачів до інформації шляхом її розміщення на своїх офіційних вебсайтах у мережі Інтернет (за наявності) та на інформаційних стендах, що розміщуються в абонентських відділах таких суб’єктів господарювання. Додаткові гарантії для споживачів передбачені Порядком розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення7, та Порядком інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності8, відповідно до яких ОМС, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів, а також відповідні суб’єкти господарювання (надавачі послуг) розглядають пропозиції та зауваження від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, враховують або вмотивовано їх відхиляють з обов’язковим сповіщенням про це.

7 Затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 № 239.

8 Затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.06.2018 № 130.

Відповідаючи на запитання щодо перевірки відповідності встановленого тарифу на централізоване водовідведення економічно обґрунтованому розміру можемо порадити наступні варіанти.

По-перше, можна звернутись до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка відповідно до Положення9 надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів).

9 Затверджено постановою КМУ від 02.09.2015 № 667.

По-друге, можна, звичайно, звернутись до науково-дослідних інститутів або до приватних установ, які спеціалізуються в цьому напрямку, і вже після отримання результатів (якщо будуть надані відповідні висновки) робити кроки щодо оскарження затверджених тарифів.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі