Відповідальність адміністратора за пошкодження майна
За загальним правилом за заподіяну майну підприємства шкоду працівники несуть матеріальну відповідальність.
Так, ст. 130 Кодексу законів про працю України1 передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.
1 КЗпП.
Відповідно до ст. 139 КЗпП працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Не є виключенням посадові особи ОМС, зокрема адміністратори ЦНАПів, на яких поширюється законодавство України про працю. Тож, якщо адміністратор ЦНАПу, надаючи послуги, у мобільному офісі зіпсує, знищить, втратить тощо будь-який з технічних засобів, за допомогою яких надаються послуги, він зобов’язаний буде відшкодувати завдану шкоду, але за певних умов.
З огляду на положення ч. 2 ст. 130 КЗпП, умовами настання матеріальної відповідальності працівника є:
| 1 | пряма дійсна шкода |
| 2 | протиправна поведінка працівника |
| 3 | вина в діях чи бездіяльності працівника |
| 4 | прямий причинний зв’язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала від нанесення прямої дійсної шкоди |
Як вказав Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 № 142, при вирішенні питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд зобов’язаний з’ясовувати:
2 Постанова ВСУ № 14.
| 1 | наявність прямої дійсної шкоди та її розмір |
| 2 | якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов’язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина |
| 3 | в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду |
| 4 | чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними |
| 5 | який майновий стан працівника |
Пряма дійсна шкода — це втрата, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов’язків, грошові виплати (п. 4 постанови ВСУ № 14).
Протиправна поведінка працівника — це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов’язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій.
Формами протиправної поведінки працівника є:
— протиправна дія;
— протиправна бездіяльність.
Тож, адміністратор буде нести відповідальність за псування, знищення, втрату майна, якщо буде встановлено, що він не виконав або неналежно виконав покладені на нього трудові обов’язки (наприклад, не забезпечив безпеку і збереження технічних пристроїв, необережно з ними поводився, що призвело до знищення, тощо).
Порушення трудових обов’язків можна ставити в провину адміністратору тільки в тому випадку, якщо використання конкретних технічних засобів при наданні адміністративних послуг у мобільному офісі прописано в його посадовій інструкції. Крім того, саме за цим адміністратором ЦНАПу окремим розпорядчим документом закріплені технічні засоби, що були ним зіпсовані, втрачені або знищенні.
Наступною обов’язковою умовою притягнення адміністратора до матеріальної відповідальності є наявність вини.
Зі змісту ч. 2 ст. 130 КЗпП матеріальна відповідальність працівника настає тільки за наявності його вини в заподіянні підприємству, установі, організації майнової шкоди.
Вина працівника — це його психічне ставлення до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Працівник визнається винним у заподіянні шкоди, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно або з необережності.
Вина адміністратора має встановлюватись у ході службової перевірки, яка розпочнеться після виявлення факту псування, втрати або знищення технічних засобів.
У ході перевірки мають бути ретельно вивчені всі обставини, за яких адміністратором були зіпсовані або знищені технічні засоби (витребувані пояснення адміністратора, опитані свідки події, за необхідності проведені спеціальні експертні дослідження тощо).
І тільки якщо за результатами перевірки буде встановлено, що саме його умисні або необережні дії призвели до псування або знищення комп’ютерної або копіювальної техніки, його вина буде вважатись доведеною.
Наступний елемент, який повинен бути встановлений для притягнення адміністратора до відповідальності — це причинний зв’язок.
Причинний зв’язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і майновою шкодою, яка сталася, повинен бути прямим (безпосереднім).
Прямий зв’язок — це такий, за яким майнова шкода безпосередньо, з неминучістю випливає з дій чи бездіяльності працівника.
Тобто повинно бути доведено, що допущене адміністратором порушення (недбале поводження з технікою, незабезпечення її схоронності тощо) призвело до шкоди.
Форма вини впливає на вид та межі матеріальної відповідальності. Так, п. 1 ч. 1 ст. 133 КЗпП встановлює обмежену матеріальну відповідальність працівників (у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку) за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування. За умисне знищення та умисне зіпсуття того ж майна п. 5 ч. 1 ст. 134 КЗпП встановлена повна матеріальна відповідальність.
У разі недоведеності хоча б однієї з умов матеріальної відповідальності від обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду адміністратор звільняється.
Чи правильно покладати матеріальну відповідальність на керівника
У деяких ЦНАПах намагаються покласти матеріальну відповідальність за технічні засоби на керівників. Чи є це правильним, з точки зору закону, розберемося за допомогою норм трудового законодавства.
Так, дійсно, трудовим законодавством передбачена матеріальна відповідальність керівників органів або структурних підрозділів установ.
Так, керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям (п. 2 ч. 1 ст. 133 КЗпП).
Щодо покладення повної матеріальної відповідальності зазначено наступне.
Повна матеріальна відповідальність може бути покладена на працівників, у тому числі керівників, коли:
— між ними і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 1351 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
— майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
— шкода завдана діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
— шкода завдана працівником, який був у нетверезому стані;
— шкода завдана нестачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
— відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків;
— шкода завдана не при виконанні трудових обов’язків; службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
— керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Певні випадки, коли з працівником може бути укладено договір про повну матеріальну відповідальнсіть, наведено у Переліку посад та робот, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженому постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.1977 № 447/243.
3 Перелік № 447.
Керівник ЦНАПу не входить до цього Переліку № 477, отже укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності технічних засобів, які використовуються адміністраторами у мобільних офісах, неможливо.
Покласти повну матеріальну відповідальність на керівника ЦНАПу можливо лише за умисне знищення або зіпсуття ним особисто службових технічних засобів, наданих йому в користування.
Знищення, пошкодження, викрадення майна «відвідувачем»
Для того, щоб відповісти на запитання, хто ж буде відповідати за шкоду, спричинену внаслідок псування, знищення або викрадення технічних засобів із мобільного офісу, сторонніми особами, необхідно з’ясувати обставини, за яких це сталось.
І тоді вже, за наведеною вище формулою «пряма дійсна шкода + належне/неналежне виконання трудових обовязків + вина + причинний зв’язок між діями/бездіяльністю та спричиненою шкодою» визначати винного.
Наприклад, у процесі оформлення адміністратором документів отримувач послуг зненацька вхопив комп’ютер/ноутбук, адміністратор намагався цьому завадити, але той вдарив його об підлогу, внаслідок чого техніка розбилась, і адміністратор не міг фізично цьому завадити,
У наведеній ситуації будуть відсутні такі елементи відповідальності, як протиправна поведінка, вина та причинний зв’язок.
Отже, адміністратор відповідальності нести не буде.
За позовом ОМС, пред’явленим в порядку цивільного провадження, шкода, спричинена незаконними діями, має бути стягнута з «відвідувача».
Розглянемо інший випадок.
Адміністратор відлучається, залишає технічні засоби без нагляду у мобільному офісі, яким є транспортний засіб, звідки їх викрадають.
Ситуація двояка.
Варіант перший.
Якщо:
| 1 | у ЦНАПі розроблено внутрішні документи щодо правил поводження та користування технічними засобами |
| 2 | у правилах передбачено, що адміністратор не повинен залишати техніку без нагляду |
| 3 | з правилами адміністратор ознайомлений під підпис |
| 4 | викрадена техніка закріплена за адміністратором |
відповідатиме — адміністратор.
Варіант другий.
Якщо ж у ЦНАПі не має документів, які б регламентували правила поводження з ввіреною технікою або ж взагалі техніка ні за ким не закріплена, покласти відповідальність на адміністратора буде проблематично.
Ще один приклад.
Коли вчиняються протиправні дії та таке майно викрадається відкрито з автомобіля адміністратора. Тобто вчиняється злочин.
У такій ситуації адміністратор особисто або ж керівник ЦНАПу повинен подати заяву про вчинення злочину в органи поліції, відомості з якої внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Після чого розпочнеться проведення досудового розслідування і будуть з’ясовані обставини відкритого викрадення майна.
Якщо в ході розслідування буде встановлено особу підозрюваного, ОМС має пред’явити в рамках кримінального провадження (в ході досудового розслідування або в ході судового провадження (до початку судового розгляду))цивільний позов про відшкодування з нього збитків.
Визначення розміру шкоди
Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.
У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у цій місцевості на день відшкодування шкоди (ст. 1353 КЗпП).
При матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати , а саме виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення, — виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на цьому підприємстві (п. 4 постанови ВСУ № 14).
Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей встановлений Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22.01.1996 № 116.
