1 ДКС.
Про взяття бюджетних зобов’язань
У своєму листі від 04.09.2020 № 16-06-06/15505 ДКС нагадала про основні нюанси реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів.
Зокрема:
| 1 | реєстрація та облік бюджетних зобов’язань здійснюються органами ДКС у порядку, визначеному: — Бюджетним кодексом України; — Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 3092 |
| 2 | розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання та/або бюджетного фінансового зобов’язання подають до відповідного органу ДКС Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та/або Реєстр бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання та/або бюджетного фінансового зобов’язання (пп. 2.2 та 2.4 Порядку) |
| 3 | документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання та/або бюджетного фінансового зобов’язання, повертаються розпоряднику з відміткою «зареєстровано та взято на облік» (п. 2.7 Порядку) |
| 4 | Методичні рекомендації щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджені наказом Державної казначейської служби України від 29.04.2013 № 68, є організаційно-розпорядчим документом, який не містить зобов’язувальних норм і носить рекомендаційний характер |
2 Порядок.
ДКС зазначає, що на сьогодні нормативно-правовими актами не передбачено збереження в органах ДКС підтвердних документів (у тому числі — в електронному вигляді) при реєстрації бюджетних зобов’язань та/або бюджетних фінансових зобов’язань.
При застосуванні системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» (СДО) копії підтвердних документів у електронному вигляді
зберігаються у системі впродовж бюджетного періоду (року). Тому розпоряднику бюджетних коштів недоцільно повторно (щомісячно) при реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань подавати до органів Казначейства договори, які були подані на етапі реєстрації бюджетних зобов’язань.
У разі подання реєстрів бюджетних фінансових зобов’язань через СДО та за необхідності повторного подання електронної копії договору, існують технічні можливості створити один раз електронну копію договору і в подальшому до неї прикріплювати електронні копії документів, що підтверджують взяття бюджетного фінансового зобов’язання.
При реєстрації бюджетних зобов’язань, наданих без використання СДО, копії підтвердних документів у органах ДКС не зберігаються. У такому випадку при реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань необхідно надавати оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання та бюджетного фінансового зобов’язання.
Про капітальне будівництво
ДКС у листі від 17.08.2020 № 16-07-07/14337 надала роз’яснення з приводу здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень.
Зокрема, фахівці звернули увагу на перелік підтвердних документів, який не є вичерпним та які треба подати до ДКС для здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень:
| 1 | титул об’єкта |
| 2 | титул на виконання проєктно-вишукувальних робіт для будівництва (у разі фінансування у поточному році лише проєктно-вишукувальних робіт) |
| 3 | договір підряду (контракт) з визначенням вартості будівництва, форм розрахунків за виконані роботи та майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту). У разі здійснення будівництва об’єкта кількома генеральними підрядниками договір підряду (контракт) подається окремо щодо кожного виконавця, для перехідних об’єктів — додатковий договір до договору підряду (контракту) на виконання робіт у поточному році |
| 4 | наказ, рішення про затвердження проектно-кошторисної документації на чергу будівництва, пусковий комплекс або об’єкт |
| 5 | інші документи згідно з нормативно-правовими актами Увага! Відповідно до п. 5 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466, будівельні роботи можуть виконуватись замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: — подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт — щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; — видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт — щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України від 23.05.2017 № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» |
Зазначимо, що вказаний перелік підтвердних документів міститься у п. 8 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 № 1764.
ДКС зазначає, що при реєстрації бюджетних зобов’язань для здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень разом з підтвердними документами є недоцільним подання дозволу на виконання будівельних робіт.
Причина: відсутність цього документа у переліку документів, визначених як Порядком державного фінансування капітального будівництва, так і Порядком виконання будівельних робіт.
Про використання КЕКВ
У своєму листі від 18.08.2020 № 16-05-06/14432 ДКС роз’яснила, який КЕКВ треба використовувати для здійснення видатків на оплату будівельних робіт.
За загальним правилом, фахівці нагадали необхідність чітко розмежовувати видатки бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Для цього треба користуватись вимогами Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333 (ср. ).
Капітальні видатки — це видатки, які спрямовуються, зокрема, на придбання основного капіталу (обладнання і предметів довгострокового користування), капітальний ремонт, на придбання капітальних активів (п. 1.6 Інструкції).
Поточні видатки — це видатки, які, зокрема, спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок.
Видатки по виготовленню проєктно-кошторисної документації на будівництво будівель, споруд і об’єктів та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, здійснюються за кодом 3122 «Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів».
Код економічної класифікації видатків залежить від виду робіт, які здійснюються з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та відповідно до розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проєктної документації.
ДКС зазначає: оскільки послуги з приєднання об’єкта будівництва до діючих інженерних мереж є складовою частиною зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, то видатки мають здійснюватись за кодом виконання основних робіт.
Розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів здійснюють попередню оплату за капітальними видатками та державними контрактами шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім’я в органах ДКС у встановленому законодавством порядку.
У подальшому використання зазначених коштів здійснюється виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам ДКС для здійснення платежів.
Саме про це треба пам’ятати. Адже це є вимогою п. 2 постанови КМУ від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».
Про оплату робіт з будівництва
У своєму листі від 19.08.2020 № 16-10-11/14471 ДКС повідомило про те, що підтвердним документом при оплаті робіт з будівництва, що підтверджує факт узяття бюджетного фінансового зобов’язання, є акт приймання виконаних робіт. Адже розрахунки:
| 1 | за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об’єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи) |
| 2 | здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) (п. 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 № 1764) |
Про ремонт багатоквартирних будинків після їх списання
Ох вже ці багатоповерхівки, які викликають головний біль в ОМС. Свою думку з приводу списання таких будинків місцевими радами ми виклали у березневому номері видання «Місцеве самоврядування» на с. 11 (стаття «Чи можна списати багатоповерхівку «в нікуди»?).
Наразі поговоримо про лист Мінфіну від 14.08.2020 № 05210-14-2/25151, в якому йдеться про ремонт багатоквартирних будинків після їх списання.
Отже, що ж нам говорить компетентний орган?
Мінфін надав роз’яснення щодо проведення ремонтних робіт за рахунок коштів місцевих бюджетів багатоквартирних будинків після їх списання з балансу ОМС.
Зокрема, наголосив, що:
| 1 | відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України3 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання |
| 2 | ст. 7 БК та ст. 61 Закону України 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»4 надано право органам влади АР Крим та ОМС самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України |
| 3 | ст. 143 Конституції України, ст. 26 Закону № 280 та ст. 91 БК визначено, що місцеві ради можуть затверджувати програми соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільові програми з інших питань місцевого самоврядування та інші програми, пов’язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою АР Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом, та контролювати їх виконання |
| 4 | відповідно до ст. 9 Закону України від 14.05.2015 р. № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»5 управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції — об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку). Згідно зі ст. 11 Закону № 417 управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ст. 12 Закону N 417) |
| 5 | відповідно до Закону України від 29.11.2001 № 2866-III «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) — юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Кошти ОСББ уключають і кошти державного та/або місцевого бюджетів, отримані на умовах спільного фінансування для утримання, реконструкції, реставрації, проведення поточного й капітального ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирних будинків. |
| 6 | До власних повноважень сільських, селищних і міських рад належить сприяння створенню ОСББ (ст. 30 Закону № 280). Статтею 28 Закону № 280 до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, участь в організації та фінансуванні капітальних ремонтів житлових будинків, капітальних ремонтів майна, що перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку, в межах бюджетних програм, визначених за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради. Фінансова допомога ОСББ може здійснюватись на умовах спільного фінансування відповідної програми з реконструкції та ремонту житлових будинків |
| 7 | Згідно з ч. 3 ст. 71 БК кошти місцевого бюджету можуть спрямовуватися на капітальний ремонт та реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства |
| Висновок: надання фінансової допомоги з місцевих бюджетів можливе лише на капітальні ремонти житлових будинків, капітальні ремонти майна, що перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) на умовах спільного фінансування в межах бюджетних програм, визначених за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради. | |
3 БК.
4 Закон № 280.
5 Закон № 417.
Як бачимо, через прийняття відповідних програм ОМС можуть здійснювати фінансову підтримку багатоповерхівок, але лише там, де створено ОСББ, що й підтвердив Мінфін, посилаючись на знайому нам ст. 28 головного закону місцевого самоврядування.
