Право на відшкодування збитків
Почнемо з того, що статтями 1166, 1167 Цивільного кодексу України1 передбачено, що майнова та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
1 ЦК України.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Отже, власник житлового приміщення має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, завданої внаслідок залиття належної йому квартири
Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення:
— наявність шкоди;
— причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача;
— вина.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України2 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
2 ЦПК України.
З урахуванням визначених процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності процесу, правил щодо доведення вини на власника залитої квартири покладено обов’язок доведення наявності шкоди та зазначення її розміру.
Одним із доказів факту завдання власнику майнової шкоди особою, з чиєї вини сталося залиття квартири (власника сусідньої квартири), наявності її вини, неправомірність її дій і наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та шкодою виступає акт комісійного обстеження залитої квартири та тієї квартири, з якої відбулося залиття.
Нормативне регулювання складання акта
Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій3, що затверджені наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», встановлено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена у додатку № 4.
3 Правила № 76.
Згідно з роз’ясненням Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 № 12/20-11-1975) факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної сторони є обов’язковою.
В акті повинні бути відображені:
| 1 | дата складання акта (число, місяць, рік) |
| 2 | прізвища, ініціали та займані посади членів комісії |
| 3 | прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди |
| 4 | адреса квартири, поверх, форма власності |
| 5 | прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття |
| 6 | адреса квартири, поверх, форма власності |
| 7 | характер залиття та його причини |
| 8 | завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) |
| 9 | висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття |
Акт обов’язково має бути підписаний всіма членами комісії.
Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної сторони не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи — прізвище, ім’я, по батькові — підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин)
Як бачимо, акт повинен складатися колегіально як за участю представників організацій (підприємств) виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення та водопостачання, власника будинку, так і обов’язково у присутності зацікавлених осіб від потерпілої та винної сторін.
Акт залиття квартири та його наслідків має велике значення для позивача (власника залитої квартири) як письмовий доказ самого факту залиття квартири та того, з чиєї саме вини воно сталося. Тому піддається ретельній оцінці суду з точки зору допустимості як доказу у кожній конкретній справі. А отже, повинен бути складений у точній відповідності до вимог наведеного вище законодавства.
Насамперед в акті повинна бути чітко зазначена безпосередня причина залиття, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. № ___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок тощо).
Так, Верховний Суд у постанові від 27.12.2019 у справі № 686/11256/16-ц зазначив: «...факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідачів підтверджується актом залиття, затвердженим начальником ЖЕК № 1. Актом встановлено, що залиття квартири відбулось внаслідок витоку теплоносія на крані випуску повітря опалення (батареї), що у квартирі за цією ж адресою, власниками якої є відповідачі. Зазначений акт у силу статей 58, 59 ЦПК України (в редакції 2004 року) є належним і допустимим доказом, яким спростовуються відповідні посилання касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ЦПК України (в редакції 2004 року) письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.»
Відповідно до висновку експертного дослідження приміщення квартири позивачів (кухня та ванна кімнати) були залиті внаслідок протікання води через дерев’яне перекриття із розміщеного вище приміщення кухні. Разом із цим експерт зазначив, що причина залиття експертом не досліджувалася, будь-які акти комісій про залиття відсутні (постанова від 23.08.2017 у справі № 6-2125цс16).»
У постанові від 19.02.2020 у справі № 369/8038/17 Верховний Суд зазначив: «…акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.
Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
За таких обставин, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, врахувавши акт про залиття квартири та висновок експерта, обставини та тривалість часу, протягом якого позивач вживає заходів для відновлення своїх порушених прав, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявив та не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.»
У постанові від 19.02.2020 у справі № 201/658/16-ц Верховний Суд відхилив посилання відповідача на те, що акти, в яких зафіксовано причини та наслідки залиття, складені не у день залиття, без його участі та не відповідають формі акта про залиття, яка передбачена Правилами № 76, тому не є належними та допустимими доказами з огляду на наступне.
«... У даних актах зазначена дата їх складення; обов`язкового складення актів безпосередньо у момент залиття Правила № 76 не вимагають. Акти від 10.01.2016 та 12.01.2016 складені за відсутності заявника з тих причин, що він відмовився надати доступ до своєї квартири і прийняти участь у обстеженні. Акти від 13.01.2015 та 14.01.2016 заявник відмовився підписати, про що зроблено відповідну відмітку. Зазначення в актах про те, що вони погоджені директором УК «Созидатель», а не ПрАТ «НВО «Созидатель», не свідчать про їх погодження неповноважною особою, оскільки на цих актах проставлено відбиток печатки ПрАТ «НВО «Созидатель», а застосування абревіатури УК розуміється як управляюча компанія, статус якої має вказане товариство. Будь-яких доказів на спростування зазначених в актах відомостей про події залиття, причини та обсяги пошкоджень заявник не надав. З огляду на викладене його доводи про неналежність і недопустимість вказаних актів та непідтвердження ними його вини у залитті належної позивачу квартири є помилковими.»
Як скласти акт у разі недопуску в квартиру
Алгоритм дій представників «балансоутримувача» (нині — управитель будинків) у тих випадках, коли власник квартири, яка заливає сусідню квартиру, відмовляється впустити представників управителя, залежить від мети такого «втручання» та у будь-якому разі повинен відповідати нормам чинного законодавства.
Так, пп. 2, 7 ч. 2 ст. 7 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги»4 передбачено, що індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна й отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги) зобов’язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів — розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.
4 Закон № 2189.
Підпунктом 4 ч. 1 ст. 8 Закону № 2189 передбачено, що виконавець комунальної послуги має право, зокрема...
...доступу до житла, інших об’єктів нерухомого майна для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів — розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг.
Крім того, в ст. 29 Закону № 2189 прописаний порядок доступу до житла, іншого об’єкта нерухомого майна споживача.
Так, вказано, що споживач зобов’язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об’єкта нерухомого майна для:
| ліквідації та відвернення аварій, пов’язаних із наданням відповідної комунальної послуги | цілодобово |
| встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку | згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком |
Відмова споживача надати доступ виконавцю комунальної послуги до належних споживачу приміщень у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для припинення надання споживачеві відповідної комунальної послуги. Після надання споживачем такого доступу надання послуги відновлюється.
У невідкладних випадках, пов’язаних із необхідністю рятування життя і здоров’я людей та/чи майна, в установленому цією статтею порядку може бути здійснено доступ до житла, іншого об’єкта нерухомого майна без отримання згоди його власника (користувача) (несанкціонований доступ) для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії.
Несанкціонований доступ до житла, іншого об’єкта нерухомого майна відбувається без отримання згоди його власника (користувача), якщо в момент виникнення невідкладного випадку такий власник (користувач) відсутній і немає можливості встановити зв’язок з ним для інформування про необхідність негайного прибуття до житла, іншого об’єкта нерухомого майна або він відмовляється допустити в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна) представника виконавця, і при цьому є об’єктивні підстави вважати, що аварія, яка створює загрозу життю та/або майну, наявна саме в цьому житлі (іншому об’єкті нерухомого майна). Представник виконавця попереджає власника (користувача), який присутній, але відмовляється допустити його до житла (іншого об’єкта нерухомого майна), про здійснення несанкціонованого доступу.
Під час здійснення несанкціонованого доступу і до повного завершення робіт, визначених частиною восьмою цієї статті, повинні бути присутні представник виконавця, представник органів внутрішніх справ, працівники аварійно-ремонтної бригади та власник (користувач) з будь-якої із сусідніх будівель (з будь-якого приміщення, розташованого у тому самому багатоквартирному будинку, якщо несанкціонований доступ здійснюється у багатоквартирному будинку).
Увага! Під час здійснення несанкціонованого доступу представник виконавця складає акт про здійснення несанкціонованого доступу та проведення ремонтних і відновлювальних робіт, який підписується всіма учасниками такого доступу.
У багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється управителем, передбачені цією статтею права та обов’язки представників виконавців комунальних послуг щодо доступу (у тому числі несанкціонованого) до житла, іншого об’єкта нерухомого майна поширюються також на управителя та його представника.
У багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку, передбачені цією статтею права та обов’язки представників виконавців комунальних послуг щодо доступу (у тому числі несанкціонованого) до житла, іншого об’єкта нерухомого майна поширюються також на посадових осіб і працівників такого об’єднання.
Висновок!
У випадку залиття квартири «потерпілого» і необхідності потрапляння до квартири потенційного «винуватця» для складення акта про залиття, якщо останній не надає доступу до неї, і в тому разі, якщо такий випадок не можна прирівняти до аварії, представнику управителя необхідно письмово попередити (у вигляді припису, листом тощо) власника такої квартири про необхідність надати доступ для проведення обстеження у зв’язку із залиттям квартири, розташованої нижче поверхом, і отримати від нього письмове підтвердження про отримання такого повідомлення про надання доступу.
У той же час представнику управителя необхідно провести візуальне обстеження квартири «потерпілого» і на підставі виявлених і зафіксованих даних про пошкодження скласти відповідний акт про залиття та його наслідки, форма та порядок складання якого наведені вище, при цьому обов’язково вказавши, що причини затоплення встановити не вдалось у зв`язку з ненаданням доступу до квартири «винуватця».
Докази обізнаності потенційного «винуватця» залиття про необхідність надання доступу до квартири разом із поясненнями свідків (мешканців будинку) мають бути додані до акта про залиття квартири «потерпілого», і в сукупності з іншими доказами, зокрема висновком судової експертизи на предмет встановлення причин залиття та розміру спричиненої шкоди, будуть оцінюватись судом.
У разі наявності підстав для несанкціонованого доступу (залиття відбуваються неодноразово, численно, створюється загроза життю/здоров’ю людей, їх майну тощо) необхідно діяти за приписами ст. 29 Закону № 2189.
