<...> Щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно у результаті реконструкції об’єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній власності
Підпунктом 4 пункту 43 Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об’єкта подаються письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність).
Це положення є імперативним, отже, письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності є обов’язковим при державній реєстрації нерухомості, що перебуває у спільній власності.
Щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно у випадку втрати свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації
Згідно з пунктом 53 Порядку для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав), та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).
У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія. Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (у реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.
Тобто наявність копії чи пошкодженого документа не є обов’язковою для проведення державної реєстрації. Водночас державна реєстрація може бути проведена відповідно до зазначеного пункту лише за наявності інформації про право власності в інформаційних системах, що функціонували до 01 січня 2013 року.
Щодо державної реєстрації права власності за спадкодавцем у разі звернення спадкоємця
Відповідно до пункту 66 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом унесення до Державного реєстру прав відомостей про суб’єкта права власності — спадкодавця з обов’язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.
У разі коли нерухоме майно розташоване в межах декількох територій — Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва чи м. Севастополя, державна реєстрація прав проводиться в межах однієї території, що обрана заявником.
Порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно у випадку втрати документів визначений, як зазначалося вище, пунктом 53 Порядку та умовою його застосування є наявність реєстрації права, проведеної відповідно до вимог законодавства, чинних на момент такої реєстрації.
Так, відповідно до зазначеного вбачається, що пункт 66 Порядку може бути застосований разом із будь-яким іншим пунктом Порядку, у тому числі разом із пунктом 53.
Щодо сплати адміністративного збору у разі звільнення одного із співвласників від його сплати
Відповідно до абзаців другого — четвертого частини сьомої статті 34 Закону адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав.
У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір справляється один раз у повному обсязі.
У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного адміністративний збір справляється у повному обсязі з кожного із співвласників.
Відтак адміністративний збір справляється один раз у повному обсязі у разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно усім співвласникам нерухомого майна, навіть за умови, якщо один із них звільнений від його сплати.
У випадку звернення для проведення державної реєстрації одного співвласника, що звільнений від сплати адміністративного збору, плата за надання послуги в такому випадку не стягується.
Водночас зазначаємо, що листи Міністерства юстиції України не встановлюють норм права, а мають інформаційний характер.
Перший заступник Міністра Євгеній ГОРОВЕЦЬ
