Комунікація як один з інструментів саме старости дійсно працює, але у всіх по-різному, бо є багато моментів, які на це впливають. Наприклад, наявність у громаді документа, який би визначав базові моменти комунікації саме із врахуванням особливостей вашого населення, території, потреб тощо (та ж сама Комунікаційна стратегія). Отже, далі наведу вам три основні ситуації, які описують процес комунікації на базі саме старостинського округу. Що це за ситуації?
Ситуація перша: у громаді затверджено комунікаційну стратегію
Мої вітання, адже великий пласт роботи вже виконаний. Однак потрібно розглянути два варіанти:
Варіант 1.
Коли комунікаційна стратегія — це основний документ, який використовує громада у комунікації з мешканцями.
Це ідеальний варіант, оскільки вже є фахівці, які використовували стратегію, і старостам залишається лише перейняти досвід, поглибитися в суть та комбінувати канали та інструменти комунікації залежно від конкретної ситуації або під конкретну цільову аудиторію. Головне у такій ситуації — сприймати серйозно цей документ і дійсно використовувати його в роботі.
Може, спочатку комусь це здасться абсурдним — комунікаційна стратегія в селі на 700 мешканців. Але в процесі використання старости будуть знаходити підказки в цьому документі, як краще діяти в тій чи іншій ситуації — де написати пост, а де провести зустріч з активістами, поспілкуватись особисто з депутатом, а де треба впливати через найближче оточення депутата тощо.
Варіант 2.
Коли комунікаційна стратегія — формальний документ, який громада не використовує.
Якщо така ситуація, то старостам починати треба з ретельного вивчення та аналізу документа та одночасно зіставляти його з реаліями свого старостинського округу. Старості бажано умовно структурувати планування саме своєї роботи на елементи короткострокового та довгострокового періоду:
| «це працює тут і зараз» | наприклад, комунікація із частиною мешканців через соціальні мережі шляхом створення дописів про майбутні заходи |
| «це буде працювати у майбутньому, але потрібно докласти певних зусиль» | створення групи старостинського округу у Viber для оперативного повідомлення якоїсь інформації |
| «це можливо лише у дуже далекій перспективі» | створення окремого вісника старостинського округу або створення радіостанції |
Як розумієте, кожен староста особисто для себе та під себе буде обирати шляхи вирішення питань у сфері комунікацій із громадою.
Важливо!
Представники ОМС у цьому випадку, як правило, залишаються осторонь цього процесу як не зацікавлені в ньому.
Але!
Не думаю, що це правильно.
Чому?
Страждають три сторони: старости, громадяни та як наслідок — представники влади до кінця не розуміють, що відбувається в старостинських округах.
Тепер далі розберемо ситуацію другу, на яку також треба звернути увагу.
Ситуація друга: у громаді буде розроблятись або вже розробляється комунікаційна стратегія
Тут рекомендую представникам ОМС максимально залучати до цього процесу старост.
Якщо це станеться, то старости матимуть можливість фактично поетапно визначитися з пріоритетами основних цілей і завдань, які постануть для них протягом певного періоду (періоду підготовки стратегії). Ви лише залучить їх, а пропозиції вони вам дадуть. Отже, з яких етапів потенційно можуть для старост складатися такі етапи:
Перший етап. Визначення завдань.
Основними завданнями для старости могли би стати:
| 1 | максимальне залучення до процесу написання |
| 2 | вичитування тексту |
| 3 | відвідування засідань, де йде обговорення |
| 4 | внесення власних пропозицій чи напрацювань |
| 5 | комунікації із тими фахівцями, які найбільше задіяні у цьому процесі тощо |
Основною метою могло би бути максимальне врахування та включення тих пунктів, які відповідають потребам старост у частині комунікацій саме в межах старостинського округу та планам у подальшій їх роботі.
Шановні представники ОМС — цей заклик до вас у першу чергу! Залучайте старост до розроблення комунікаційної стратегії.
Чудово розумію, що бракує часу, в тому числі на те, щоб вводити таку складову до цього процесу як старост, не одразу видно перспективу цієї роботи тощо, але... Розуміння того, як це спрацює із можливістю впливати на документ старостам відповідно до потреб в окрузі, спростить у подальшому роботу і старост, і всіх, хто залучений до комунікацій. Стане легше потім, наприклад, старостам зібрати людей на толоку, поширити важливу інформацію про зміни в нарахуванні субсидії чи пришвидшити процес сплати земельного податку.
Другий етап. Проведення аналізу.
У міру напрацювань загальних положень стратегії основним завданням згодом для старост може й має стати проведення аналізу ситуації із комунікаційною сферою у своїй місцевості.
Основною метою цієї роботи має стати формування цілісної картини наявних або потенційних каналів та інструментів комунікації в межах старостинського округу, які будуть вимальовуватися виходячи з тих, які також напрацюються для загальної Комунікаційної концепції. Іншими словами: старости, пропонуючи щось для цілісного документа, обов’язково потім будуть використовувати це в себе на округах.
Наприклад, якщо у старостинському окрузі жителі мало користуються соціальними мережами, то треба буде приділяти більше уваги комунікації із відділенням зв’язку та листоношею.
Третій етап. Підготовка.
Наступним завданням має бути підготовка вже свого (тобто для старости) локального робочого документа (на цю пораду прошу звернути особливу увагу). Це своєрідний місцевий посібник із комунікації саме для старости в рамках загальної стратегії. І тут старостам стануть у нагоді напрацювання попереднього пункту. Які можливі канали та інструменти та як з ними працювати, можна буде завжди знайти в загальній стратегії, а от особливості цільової аудиторії, перспективи розвитку комунікації та шляхи досягнення цих перспектив будуть міститись у локальному документі старости.
Тобто метою буде виступати формування «дорожньої карти» конкретного населеного пункту та конкретної діяльності в рамках загальної комунікаційної стратегії.
Наприклад, канал комунікації — соціальні мережі, інструмент — дописи в мережі ФБ, цільова аудиторія — активні користувачі цієї мережі (і тут теж можна ще більше провести градацію); перспектива — залучення у друзі всіх жителів села, які використовують цю соціальну мережу, або максимальне збільшення людей, які відслідковують відповідну сторінку, шляхи досягнення — публікація цікавих та оригінальних дописів або оголошення на зборах про те, що та чи інша інформація буде публікуватись у соціальних мережах.
Ситуація третя: у громаді відсутня комунікаційна стратегія і вона не буде прийматись у найближчому майбутньому
У цьому випадку фактично на старост ляже увесь обсяг роботи щодо створення локальної комунікаційної стратегії (власної «дорожньої карти»). І почати доведеться з аналізу існуючої ситуації та формування переліку основних кроків з розробці власної комунікаційної стратегії. На основі аналізу та визначених кроків можна вже буде сформувати цілісний документ із «дорожньою картою», про що я вже згадував. Це поєднання дуже багатьох елементів, про які говорилось, й на основі власного прикладу спробую ще пояснити:
Наприклад, враховуючи, що старостинський округ не має власного сайту чи сторінки і навіть електронної пошти, збори проводилися раз у 3-5 років, оголошення вішались в одному селі з чотирьох на каштані в центрі, щось дуже мегаважливе передавалось сарафанним радіо через соціальні установи. Це аналіз поточної ситуації.
Відповідно хочу мати можливість отримувати та поширювати інформацію, сформувати позитивний імідж та високий авторитет, мати можливості для залучення мешканців до життя округу тощо. Це один із кроків — Визначення конкретних завдань комунікаційної політики.
Для цього мені необхідно тісно комунікувати із депутатами, головою та апаратом ТГ (внутрішня комунікація), працівниками установ і закладів, місцевими жителями та активістами (зовнішня комунікація). Фактично це крок щодо визначення цільової аудиторії.
З чого ж слід починати?
Я починаю із створення сторінки у Фейсбук. Публікую цікаві і нестандартні дописи, інформую про все, що тільки відбувається в селі. 2017 рік – група у вайбері, яку потім назвали «курятник». Ліквідовую групу. У 2018-му ще раз створюю групу – біля 500 учасників діє донині, її навіть використовує приватний агробізнес для комунікації з пайовиками. Також проводжу наради із керівниками установ і закладів, зустрічі із активними мешканцями.
Крім цього, проводжу перші збори села – прийшло 100 людей і це був «балаган». Як результат: відмовляюсь від подальших зборів, окрім звіту старости. Зустрічаюсь із мешканцями під церквою – 300-500 мешканців і в цьому випадку маю конструктивну розмову. Такі зустрічі проводжу раз в 3 місяці й частіше за потреби. Беру участь у всьому, що тільки відбувається у громаді. Усі наради, постійні комісії, робочі групи тощо.
У цілому отримую максимум інформації, яку використовую для розвитку округу. Регулярно зустрічаюся із депутатами свого округу, відвідую ті місця, де можна зустрітись з іншими депутатами, регулярно спілкуюсь із колегами- старостами. Також приділяю підвищену увагу неформальному спілкуванню.
Усе перелічене фактично це реалізація таких кроків стандартної комунікаційної стратегії, як Вибір інструментів комунікації, комунікаційних каналів та Реалізація запланованих заходів комунікаційного впливу.
І ці всі дії мали свою «дорожню карту», на основі якої я йшов до реалізації конкретних завдань комунікаційної політики. Тобто одного із кроків.
Буд-яка робота, а особливо її результати, повинні мати кількісні та якісні вимірувальні показники. Які вони будуть — ну це визначать для себе самі старости, але вони обов’язково мають бути під певні конкретні цілі.
Для мене, наприклад, це були кількість учасників заходів чи зборів, кількість підписників сторінок чи друзів, кількість учасників у групі, рівень поінформованості населення, рівень підтримки моєї діяльності тощо.
І наостанок… Оголошення на каштані залишились й досі… бо то святе!!!
| Від редакції Ми висловлюємо подяку пану Василю за його матеріал, в якому він поділився власним досвідом. Упевнені, що таким чином ми спонукаємо всіх представників місцевої влади активізувати свою роботу у сфері комунікації із громадою, зі старостами, з депутатами і взагалі будь-якими цільовими аудиторіями, які хочуть і готові допомогти своїми діями, пропозиціями в розвитку громади в цілому та окремих її округів зокрема. Більше матеріалів щодо комунікації та взаємодії старости з жителями громади читайте у черговому, вересневому випуску «Радника старости». |
