ЗАПИТАННЯ ЧИТАЧА
На ім’я голови надійшли заява і повний пакет документів від громадянина, який хоче бути старостою і пропонує свою кандидатуру для громадських обговорень. Цей громадянин 1956 року народження, взагалі не розуміється на роботі з ПК і будь-якою оргтехнікою. Зараз він пенсіонер, пише петиції і листи до всіх установ... Як нам діяти? Адже чітких вимог до кандидатів у старости не визначено. А у голови нема жодного власного кандидата для цього старостинського округу. Ми тільки плануємо проводити по округах слухання та обговорення.
ВІДПОВІДАЄ ЕКСПЕРТ
Вказане запитання умовно можна розділити на дві складові:
— перша буде стосуватися вимог до кандидатури на посаду старости та особи, яка обіймає цю посаду;
— друга, власне, — як правильно вчинити з такою заявою та пакетом документом, щоб не порушити чинне законодавство та права особи, яка звернулася до голови.
Щодо першої частини запитання. Дійсно, тут варто погодитися із запитувачем в частині того, що законодавець не встановив певних вимог до кандидатури старости. Варто також зазначити, що посада старости належить до тих, на яких особи проходять службу в органах місцевого самоврядування, тобто є посадовими особами органів місцевого самоврядування. Тож говорячи про певні обмеження щодо осіб, які претендують на посаду старости, можна користуватися лише загальними обмеженнями, які визначені, зокрема, в Законі України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі — Закон про службу). Так, ст. 12 Закону про службу визначено, що на службу в органи місцевого самоврядування не можуть бути прийняті особи, які:
1) визнані судом недієздатними;
2) мають судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
3) за рішенням суду позбавлені права займати посади в органах державної влади та їх апараті або в органах місцевого самоврядування протягом установленого строку;
4) у разі прийняття на службу в органи місцевого самоврядування будуть безпосередньо підпорядковані близьким особам.
Крім того, варто зазначити, що посада старости належить до категорії виборних посад, на яку особа затверджується радою (ст. 3 Закону про службу).
Для виборних посад в органах місцевого самоврядування вимоги щодо рівня освіти та досвіду роботи не встановлюються. Не містять їх і Типові професійно-кваліфікаційні характеристики посадових осіб місцевого самоврядування, затверджені наказом Національного агентства України з питань державної служби від 07.11.2019 № 203-19.
Тепер щодо другої частини запитання. За великим рахунком, наданий громадянином пакет документів можна розглядати як його пропозицію, яка подана в рамках Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі — Закон про звернення), але, знову ж таки, треба зважати на те, яким чином всі ці документи були оформлені та подані ним.
Нагадаю, що відповідно до ст. 3 Закону про звернення під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
У свою чергу, пропозиція (зауваження) — це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Законом про звернення (ст. 5) визначено вимоги, зокрема, до письмового звернення, яке надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш ніж через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 7 цього Закону.
Якщо зважати, що всі вимоги заявником при поданні ним своєї пропозиції були дотримані, то орган місцевого самоврядування має розглянути його. Зокрема, до цього зобов’язує ст. 14 Закону про звернення, яка визначає, що:
«Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи зобов’язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.»
Слід враховувати, що законодавець визначив також термін розгляду звернень громадян (пропозицій у тому числі). Відповідно до ст. 20 Закону про звернення звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Ну і наостанок... Якого ж змісту може бути відповідь на надану пропозицію громадянина в розглянутій ситуації? Щонайменше вона має бути побудована на нормах чинного законодавства. Отже, у відповіді, в першу чергу спираючись на вимоги Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон про місцеве самоврядування), варто вказати, що:
«.... саме сільський, селищний, міський голова наділений правом вносити кандидатуру старости на громадське обговорення. Законодавством не визначено строків, протягом яких голова має подати таку кандидатуру на громадське обговорення. Таким чином законодавець надав свободу сільському, селищному, міському голові для здійснення необхідного та виваженого підбору кандидатур на посади старости. Станом на сьогодні відбувається процес визначення з такими кандидатурами. Ваша пропозиція також буде розглянута, у разі позитивного рішення з Вами обов’язково зв’яжуться. До того моменту рекомендуємо Вам уважно ознайомитися з Положенням про старосту, яким визначено перелік прав, обов’язків старости, а також його повноваження, який староста має здійснювати протягом своєї діяльності і за неналежне виконання яких він несе відповідальність, передбачену законодавством.»
Щось на кшталт цього. Таким чином Ви не порушуєте Закон про звернення, бо відреагували.
Я. Брусенцова, юрист, головний редактор всеукраїнських видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», директор Департаменту видань для публічно-правової сфери
