Зміни у Житловому кодексі Української РСР
Стаття 39 ЖК Української РСР, яка встановлює порядок взяття громадян на облік, потребуючих поліпшення житлових умов, доповнена такими нормами.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, беруться відповідними ОМС на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем їх фактичного проживання, зазначеним у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа, місцем походження або проживання яких до влаштування в сім’ї громадян, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є населені пункти тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та які не перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, беруться на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, ОМС за місцем їх фактичного проживання на території населених пунктів України, крім тимчасово окупованих територій та територій населених пунктів на лінії зіткнення. При цьому законодавцем установлена додаткова гарантія — зміна місця проживання таких осіб після взяття їх на облік як громадян, які потребують поліпшення житлових умов, не є підставою для зняття їх з відповідного обліку.
Також відтепер особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років не втрачають право на позачергове отримання жилого приміщення, за умови їх перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на момент досягнення 23-річного віку.
Зміни у спеціальному законодавстві
У ст. 25 Закону України від 26.04.2001 № 2402-III «Про охорону дитинства» з’явились додаткові гарантії, які передбачають забезпечення житлом дітей, які були влаштовані державою/ОМС на період до досягнення повноліття, у разі неможливості повернутися до власного житла.
Так, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не мали впорядкованого житла або вселення яких у приміщення, що зберігалося за ними, неможливе внаслідок його знищення чи пошкодження або з інших поважних причин, що унеможливлюють проживання в них таких дітей, забезпечуються позачергово впорядкованим житлом за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або, за їхнім бажанням, грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення в порядку, встановленому КМУ, або забезпечуються позачергово соціальним житлом за місцем їх перебування на соціальному квартирному обліку.
При цьому такі особи після досягнення 23 років не втрачають право на позачергове отримання жилого приміщення або, за їхнім бажанням, грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, на позачергове отримання соціального житла за умови їх перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на момент досягнення 23-річного віку.
А ст. 33 Закону України від 13.01.2005 № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» уточнює процитовану раніше норму та встановлює конкретні строки та вимоги до житла: протягом місяця після завершення перебування у відповідних закладах такі особи забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання.
Аналогічні зміни також унесено до законів України від 12.01.2006 № 3334-IV «Про житловий фонд соціального призначення», від 02.06.2005 № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей».
Зміни до підзаконних актів
Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб1, затверджений постановою КМУ від 26.06.2019 р. № 582, також було змінено.
1 Порядок.
Скасовано норму про період, протягом якого внутрішнього переміщена особа мала перебувати на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (раніше — один рік), задля того, щоб їй та членам її сім’ї безоплатно могло бути надано житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад.
Наразі збільшено строк, протягом якого приймаються рішення:
а) про взяття внутрішньо переміщеної особи на облік або про відмову у взятті на такий облік;
б) про надання або відмову у наданні внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Раніше він становив 10 днів, наразі — 30 календарних днів з дня подання висновку комісії щодо такої особи.
Пункт 20 Порядку містить перелік підстав для зняття внутрішньо переміщеної особи з обліку. Ними є:
| 1 | заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з обліку |
| 2 | зміна особою місця проживання |
| 3 | скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст.12 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» |
| 4 | неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення |
| 5 | подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на облік |
Виключено п. 23 Порядку, який визначав правила правомочності засідання комісії з питання надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Але при цьому встановлені додаткові вимоги до висновку такої комісії. Так, у висновку обов’язково зазначаються перелік внутрішньо переміщених осіб і членів їх сімей, яким надаються житлові приміщення, та підстави їх надання, адреса житлового приміщення, що надається, його загальна та житлова площі, кількість кімнат.
Пунктом 25 Порядку визначені критерії пріоритетності надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, яка визначається за кількістю балів, що набере внутрішньо переміщена особа/сім’я, за такою системою нарахування балів. При цьому рішенням такого уповноваженого органу на підставі останніх змін може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.
Пункт 30 Порядку розширено перелік осіб, які можуть отримати ордер на житло. Окрім самої внутрішньо переміщеної особи, на ім’я якої він виданий, його отримати може ще й уповноважений нею представник на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.
У разі коли внутрішньо переміщена особа або уповноважений нею представник не отримали протягом 30 календарних днів без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а внутрішньо переміщена особа — на вселення в житлове приміщення, що не позбавляє права такої внутрішньо переміщеної особи повторно звернутися для взяття на облік.
Неотримання внутрішньо переміщеною особою або уповноваженим нею представником ордера протягом 30 календарних днів без поважних причин або неповідомлення ними протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер, є підставою для проведення засідання комісії з питання надання житлового приміщення іншим внутрішньо переміщеним особам.
Поважними визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.
Внутрішньо перемішена особа в разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо вона не набула іншого місця проживання, не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування подає заяву уповноваженому органові про продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (п. 42 Порядку).
Змінені також і строки розгляду зазначеної заяви — не пізніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії договору користування, також необхідно письмово повідомити заявнику про зроблений нею висновок.
Додатковою підставою для прийняття рішення комісією про дострокове припинення надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб стало непроживання внутрішньо переміщеною особою в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування, що підтверджується інформацією про повернення внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи її виїзд за кордон, отриманий від МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, інших органів виконавчої влади.
