Питання дописувача сформульовано таким чином, що у ньому містяться внутрішні суперечності, які випливають із поєднання двох нібито подібних, але різних за юридичним змістом понять, а саме: «ділянка надр» та «земельна ділянка для видобування (розробки) надр». Яка ж при цьому роль місцевої ради у наданні (погодженні надання) ділянки надр або ж земельної ділянки для видобування надр, про це й поговоримо далі. У будь-якому разі розгляд цієї теми буде корисним для посадових осіб ОМС.
Про ділянку надр
Тож перше поняття «ділянка надр» (не земельна ділянка) слід розглядати як об’єкт гірничих відносин відповідно до Кодексу України про надра1 від 27.07.1994 № 132/94-ВР (зі змінами).
1 КУпН, Кодекс.
Відповідно до ст. 1 Кодексу, надра — це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
У свою чергу ст. 6 Кодексу поділяє корисні копалини за своїм значенням на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Далі, відповідно до ст. 10 КУпН до відання сільських, селищних, міських та районних рад і рад об’єднаних територіальних громад (саме така до цього часу у Кодексі залишається назва територіальних громад) на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.
Таке погодження повинно здійснюватись виключно у формі рішення ради, прийнятого на пленарному засіданні ради. Що ж стосується укладення угод (договорів) між радою та майбутнім користувачем надр місцевого значення, то КУпН не передбачає обов’язковості укладення таких або будь-яких інших угод при отриманні рішення ради про погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.
Жодних повноважень сільських, селищних та міських рад у процедурі погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення чинним КУпН не передбачено.
Надання ж надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення відповідно до ст. 91 КУпН відноситься до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад. Вказані ж ради Законом України від 19.12.2019 № 402-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин»2 (набрав чинності ще рік тому — 29.12.2019) втратили своє повноваження, яке існувало досить тривалий час у законодавстві України, щодо погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Тепер цих повноважень обласні ради не мають.
2 Закон № 402.
Також, відповідно до змін до КУпН, внесених Законом № 402, обласні ради було усунуто від видачі гірничих відводів для розробки корисних копалин місцевого значення. Вказані повноваження передано територіальним управлінням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення тепер надаються Головними управліннями Держпраці в областях і підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 17 КУпН гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.
Процедуру надання гірничих відводів врегульовано Положенням про порядок надання гірничих відводів, затвердженим постановою КМУ від 27.01.1995 № 59. Місцевим радам слід пам’ятати, що відповідно до пункту 6 вказаного Положення до проєкту гірничого відводу додаються, серед інших документів, також лист від органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади щодо отримання ними інформації про межі гірничого відводу для використання надр на території їх діяльності.
Таким чином, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених КУпН. Наприклад, відповідно до ст. 23 Кодексу землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.
Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу із застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Тож, підсумовуючи першу частину відповіді щодо надання ділянки надр місцевого значення у користування як об’єкта гірничих відносин (не земельних), зазначимо наступне.
Якщо у підприємства вже є спеціальний дозвіл та акт про надання гірничого відводу, то отримання ще й погодження місцевої ради не потрібно, оскільки гірничий відвід і був виданий на підставі рішення обласної ради про надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.
Ось чому в питанні дописувача містяться суперечності. Тобто, рішення сільської ради потрібно було саме до прийняття обласною радою рішення про надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення. Потім підприємство отримує гірничий відвід у Головному управлінні Держпраці в області.
Про земельну ділянку для розробки родовищ корисних копалин
А далі розглянемо питання надання земельної ділянки (як об’єкта земельних відносин) для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.
Відповідно до ст. 18 КУпН, надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.
Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу (цей випадок був наведений вище), надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Далі ч. 3 ст. 18 КУпН зазначає, що місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра. Слід зазначити, що вказана норма суперечить як самій статті 18, так й іншим нормам КУпН щодо порядку отримання надр у користування.
Сама ж процедура відведення земельних ділянок для потреб надрокористування врегульована Земельним кодексом України3. У цій статті немає сенсу детально розглядати цю процедуру, оскільки дописувач цим питанням не цікавився.
Закцентуємо лише увагу, що надання земельної ділянки для потреб, пов’язаних з користуванням надрами місцевого значення, здійснюється органом, визначеним ст. 122 ЗК (ср. ).
Наприклад, якщо надрокористувач відводить земельну ділянку за рахунок земель комунальної власності, у т. ч. земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів і були передані державою у комунальну власність, то надання такої земельної ділянки є компетенцією відповідної ради.
Якщо ж земельна ділянка на території громади відводиться за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, то це компетенція поки що територіального органу Держгеокадастру (звісно, до прийняття Верховною Радою України законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» за № 2194 та набрання цим законом чинності).
Про нововведення в КУпН
А на завершення звернемо увагу читачів на цікаву новелу в КУпН, яка була запроваджена Законом № 402. Так, вказаним законом Кодекс був доповнений новою статтею 181. Вона встановлює: у разі якщо для провадження діяльності з видобування корисних копалин є необхідним надання в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об’єкт цивільних прав, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження такими земельними ділянками, до початку проведення такого аукціону (конкурсу) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин.
Розпорядження такими земельними ділянками здійснюється з такими особливостями:
| 1 | строк дії договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо таких земельних ділянок може бути продовжений лише у разі, якщо вони не будуть після закінчення їх строку передаватися в користування користувачу надр для видобування корисних копалин |
| 2 | земельні ділянки не можуть передаватися у власність (крім випадків передачі їх власникам розташованих на них будівель, споруд) |
| 3 | земельні ділянки не можуть передаватися у постійне користування будь-якій особі, крім користувача надр |
| 4 | земельні ділянки можуть передаватися в оренду, на правах емфітевзису, суперфіцію лише на строк до надання земельної ділянки користувачу надр |
| 5 | на земельній ділянці не може бути встановлений земельний сервітут, який унеможливлює використання земельної ділянки користувачем надр після передачі земельної ділянки йому в користування |
Обтяження речових прав на земельну ділянку, розташовану в межах ділянки надр, яка передається в користування переможцю аукціону (конкурсу):
| 1 | діють протягом строку, визначеного рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, але не більше п’яти років |
| 2 | підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження такими земельними ділянками |
Крім цього, з 29.12.2019 у ЗК з’явилися цікаві новели, які спрощують отримання надрокористувачем земельних ділянок, щоправда, у певних випадках.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 66 ЗК, земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються власникам спеціальних дозволів на дослідно-промислову розробку родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами (із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами) без зміни цільового призначення цих земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення та водного фонду.
Також, відповідно до нової статті 971 ЗК, власнику спеціального дозволу на користування бурштиноносними надрами дозволяється використовувати земельну ділянку на підставі угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт, що укладається із власником землі, та/або за погодженням із землекористувачем, із обов’язковим затвердженням оцінки запасів у встановленому законодавством порядку після проведення геологічного вивчення на відповідній ділянці бурштиноносних надр.
Типова форма зазначеної угоди затверджується КМУ.
Наостанок…
До слова сказати, редакція видання «Місцеве самоврядування» готова за потреби надавати відповіді й на інші запитання ОМС з проблематики відведення земельних ділянок, як то:
— водного фонду для риборозведення та інших цілей;
— рекреаційного призначення;
— природно-заповідного фонду;
— лісогосподарського призначення;
— для влаштування кладовищ;
— для розміщення полігонів твердих побутових відходів.
