ЄСВ та податки на зарплату сплачуються у строки, незалежно від строків здійснення фактичних виплат найманим працівникам. Роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ (єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у частині нарахувань при кожній виплаті заробітної плати (доходу) одночасно з видачею зазначених сум. У разі несвоєчасної виплати заробітної плати строки сплати ЄСВ та податків мають бути дотримані.
Тобто у разі, якщо суб’єкт господарювання нарахував, але не виплатив заробітну плату, лікарняні, декретні чи винагороду за цивільно-правовим договором, вони мають сплатити ЄСВ не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування доходу, а ПДФО та ВЗ — не пізніше 30 календарних днів, що настають за місяцем нарахування доходу.
Порядок сплати ЄСВ визначено ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464, а строки сплати ПДФО та військовий збір — ст. 168 Податкового кодексу України та п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України. На цьому також наголошували й самі податківці (див. роз’яснення територіального органу ДПС у Львівській області за посиланням: lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/452684.html).
