Організація та надання адмінпослуг. Чи все так просто?

Брусенцова Яна, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери, головний редактор видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», юрист
Місцеве самоврядування Лютий, 2021/№ 2
В обраному У обране
Друк
Адміністративні послуги, точніше — їх наближення до людей, стали чи не головним лозунгом всіх тих реформ, які ми спостерігаємо з 2014 року в усіх куточках нашої держави. Що отримали? Укрупнені громади, більший перелік повноважень для ОМС, ну і, напевно, наближення послуг до населення. Чому напевно? Тому що ситуація у всіх різна, як показує практика. Більше того, намагання певних експертів, чиновників, міністерств тощо напрацювати якісь єдині підходи до надання послуг масштабовано, може, й виходить, але як копнеш глибше, розумієш, що кожен собі хазяїн (я маю на увазі органи місцевого самоврядування). І біда багатьох спеціалістів, які хочуть навести лад у сфері адмінпослуг, в тому, що вони є вузькопрофільні та, на жаль, здебільшого не розуміються на особливостях внутрішньої побудови роботи органів місцевого самоврядування, прийняття на службу, покладення обов’язків на посадових осіб ОМС тощо. Тому те, що ідеально працювало в райдержадміністраціях, подекуди непередбачувано «спрацьовує» на базовому рівні місцевого самоврядування. Свідченням тому є безліч питань, які сьогодні виникають у представників органів місцевого самоврядування, особливо після прийняття Закону України від 03.11.2020 № 943-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі»1. Розберемо його.

1 Закон № 943.

Про пом’якшення умов

Тут треба віддати належне законодавцю, що врахував дефіцит кадрів в невеликих населених пунктах та пом’якшив вимоги до посадових осіб органів місцевого самоврядування, які можуть надавати відомості з Державного земельного кадастру.

Нагадаю, раніше передбачалося, що такі посадові особи повинні мати вищу землевпорядну або юридичну освіту та стаж землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки. Як розумієте, знайти таких для сільських та селищних рад це був той ще квест (хоча нині залюбки на ці посади переходять спеціалісти територіальних органів Держгеокадастру (їх, як і багатьох інших представників державних структур, також «лихоманить»).

Відтепер же для того аби мати право надавати такі відомості, достатньо за певною процедурою пройти стажування у сфері земельних відносин (про це ми також неодноразово вже писали на сторінках нашого видання).

Відповідні зміни були внесені в абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр»2.

2 Закон про земельний кадастр.

Щоб подивитися повну версію, підпишіться на журнал Ви вже підписалися? Увійти
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно