Як встановити дорожні знаки, щоб не демонтувати?

Повноваження ОМС

Пропоную почати з аналізу норм законів, які визначають компетенцію ОМС у сфері дорожнього руху. Згідно з п. 56¹ ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»¹ до виключної компетенції місцевих рад, серед іншого, належить затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів. Відповідно до підпунктів 1, 10 п. а) ст. 30 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, серед іншого, належать управління об’єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; затвердження маршрутів і графіків руху, правил користування міським пасажирським транспортом незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до ст. 6 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух»² до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху, серед інших, належить: виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; розробка, затвердження та реалізація міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки; організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проєктами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів. До компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху також належить: затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів; впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи; уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів; визначення шляхів стимулювання користування електромобілями та іншими екологічними видами транспорту. До компетенції сільських, селищних рад, їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху належить: забезпечення виконання вимог законодавства та рішень центральних органів виконавчої влади з питань дорожнього руху і його безпеки; розробка, затвердження та виконання місцевих програм безпеки дорожнього руху; створення позабюджетних фондів для додаткового фінансування заходів щодо безпеки дорожнього руху; організація та контроль за діяльністю підприємств з питань дорожнього руху і його безпеки; сприяння створенню на території відповідного населеного пункту підприємств і організацій для надання платних послуг, пов’язаних з підготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв, технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів; сприяння діяльності по утриманню у безпечному для дорожнього руху стані автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та їх облаштуванню об’єктами сервісу; прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування; затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів; впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи; уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів; визначення шляхів стимулювання користування транспортними засобами, оснащеними електричними двигунами (одним чи декількома), та іншими екологічними видами транспорту; сприяння організації та здійсненню медичної допомоги потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах та інших заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху; проведення серед різних соціально-вікових груп населення профілактичних заходів щодо безпеки дорожнього руху; навчання населення Правил дорожнього руху; здійснення заходів щодо профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму. Відповідно до ст. 16 Закону України від 08.01.2005 № 2862-IV «Про автомобільні дороги»³ вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні ОМС і є комунальною власністю. До компетенції ОМС, як власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, відповідно до вимог ст. 9 Закону № 3353 належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проєктування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньотранспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства; проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об’єктів дорожнього сервісу; розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв’язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; впровадження на аварійно-небезпечних ділянках та місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості — невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством. Отже, безсумнівно до компетенції ОМС віднесені такі питання організації дорожнього руху та його обмеження у межах територіальної громади, як обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами дорожнього руху. І звісно, ОМС мають повноваження на прийняття рішень щодо встановлення дорожніх знаків, але за умови дотримання певних правил.

¹ Закон № 280.

² Закон № 3353.

³ Закон № 2862.

Правомірність встановлення дорожніх знаків

Ці правила стануть зрозумілі на прикладі реальної справи, яку переглядав в касаційному порядку Верховний Суд.

1. Фабула справи. Теофіпольською селищною радою було прийнято рішення:

— від 11.02.2015 № 15-36/2015 щодо встановлення поверхневої перешкоди (шлагбаума) та дорожніх знаків, а саме 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» на перехресті вул. Г. Попружного та Заводська, вул. Макаренка та Небесної Сотні, шлагбаума (лише для проїзду легкових автомобілів) на відрізку дороги по вул. Франка смт Теофіполь;

— від 20.05.2015 № 12-39/2015 щодо встановлення дорожніх знаків 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» на проїзді на вул. Макаренка біля магазину смт Теофіполь;

Виконавчим комітетом Теофіпольської селищної ради було прийнято рішення від 26.04.2007 № 42 щодо встановлення дорожніх знаків біля будинку ТОВ РОСТ «Рух заборонено» з інформаційними табличками. Позивачі (жителі громади) прийняті рішення вважали неправомірними з огляду на таке:

— відповідно до плану забудови смт. Теофіполь вул. Попружного, Макаренка та Франка, на яких встановлені дорожні знаки 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено», є об’їзними дорогами і мають використовуватися для руху вантажних транспортних засобів як для проїзду в населеному пункті, так і для проїзду до інших населених пунктів, які межують із смт Теофіполь;

— селищна рада своїми рішеннями проігнорувала план забудови смт Теофіполь, схему організації дорожнього руху, інтереси громади селища в цілому та громад інших населених пунктів, проїзд до яких проходить по цих вулицях як об’їзних автомобільних дорогах;

— встановлення дорожніх знаків та шлагбаума не було належним чином погоджено з органами Міністерства внутрішніх справ;

— спірними рішеннями проїзд вантажних автомобілів по двох єдиних вулицях Макаренка та Небесної Сотні, які ведуть від с. Михнівка, був заборонений, внаслідок цих дій мешканці сіл Михнівської та Карабіївської сільських рад фактично позбавлені можливості доставки та вивезення вантажів, а саме цукрових буряків на Теофіпольский цукровий завод, жому, зерна, будівельних матеріалів та іншого, оскільки для об`їзду необхідно проїхати сільськими дорогами, зробивши багатокілометровий гак.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Теофіпольська селищна рада, прийнявши спірні рішення, фактично вчинила дії у сфері дорожнього руху, на вчинення яких не мала повноважень.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскаржувані рішення Теофіпольської селищної ради Теофіпольського району Хмельницької області є законними і такими, що прийнятті в межах та на виконання повноважень, наданих нормами чинного законодавства ОМС. Чи відноситься до компетенції ОМС встановлення дорожніх знаків? Якої процедури необхідно дотримуватись при обладнанні автомобільних доріг технічними засобами дорожнього руху? Розбирався Верховний Суд, який виклав свої висновки у постанові від 17.09.2020 за результатом розгляду справи № 685/1307/16-а.

Так, Верховний Суд вказав, що аналіз положень норм Закону № 280, Закону № 2862, Закону № 3353 дає підстави для висновку, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні ОМС і є комунальною власністю. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними ОМС, у віданні яких вони знаходяться. ОМС, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів. А отже, організація дорожнього руху, його обмеження у межах територіальної громади віднесені до компетенції ОМС, а тому Теофіпольська селищна рада Теофіпольського району Хмельницької області мала повноваження на прийняття спірних рішень.

Разом з цим, за приписами ст. 27 Закону № 3353 дорожні знаки встановлюються відповідно до Правил дорожнього руху та повинні відповідати проєкту та схемі організації дорожнього руху, які погоджені Міністерством внутрішніх справ України. До вказаних проєктів і схем за приписами Міністерства внутрішніх справ України можуть бути внесені зміни та доповнення. Отже, встановлення дорожніх знаків та, як наслідок, зміна схеми організації дорожнього руху ОМС повинні бути погоджені із органами внутрішніх справ. Рішення Теофіпольської селищної ради щодо встановлення поверхневої перешкоди (шлагбаума) та дорожніх знаків не погоджувалися з відповідними органами внутрішніх справ. У зв’язку з цим вказані рішення ОМС не можна вважати законними. Тож постанову суду апеляційної інстанції було скасовано, а постанову суду першої інстанції змінено тільки у частині мотивів щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень ОМС.

2. Фабула справи. Виконкомом Козятинської міської ради Вінницької області були прийняті наступні рішення:

— від 25.03.2017 № 68 про заборону руху вантажних транспортних засобів по вул. Осипенка на ділянці від вул. Білоцерківська до кінця вулиці; встановлення пристрою обмеження висоти транспортних засобів висотою 3,0 м по вул. Осипенка біля будинку № 30 та двох заборонних дорожніх знаків 3.18 «Рух транспортних засобів, висота яких перевищує 3,0 м, заборонено» по вул. Осипенка з правої сторони біля будинку № 30 та з лівої сторони біля будинку № 39; заборону руху вантажних транспортних засобів по вул. Сідова на ділянці від вул. Білоцерківська до кінця вулиці; заборону руху вантажних транспортних засобів по вул. Пролетарська на ділянці від вул. Білоцерківська до кінця вулиці в м. Козятині Вінницької області;

— від 10.08.2016 № 325 про встановлення дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено».

Позивач (житель громади — приватний підприємець) вважав, що прийняті рішення є неправомірними з огляду, в тому числі, на таке:

— згідно з Державними будівельними нормами 360-92, затвердженими наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, а саме п. 3.22, передбачено: «У районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі (розділ 7) слід формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху приймається 3,5 м, з двома — 5.5 м. На односмугових проїздах передбачаються роз’їзди (п. 3.11); п. 3.32 передбачено: «Житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній вулиць: магістральних — не менше 6 м, житлових — не менше 3 м. Територія між червоною лінією і лінією забудови одно-, двоквартирних і блокованих будинків із земельними ділянками біля квартир входить до загальної площі ділянки». Тобто і ширина вулиці і відстань будинків до червоної лінії відповідає Державним будівельним нормам;

— рішення ОМС про встановлення знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» та знаку 3.18 «Рух транспортних засобів, висота яких перевищує 3.0 м, заборонено», встановлення пристрою обмеження висоти транспортних засобів висотою 3.0 прийнято в порушення норм ст. 27 Закону № 3353, не у відповідності до правил і стандартів, без проєкту і схем організації дорожнього руху, без погодження відповідних підрозділів Національної поліції.

Як встановлено судом першої інстанції, рішення виконкому № 325 від 10.08.2016 «Про встановлення дорожніх знаків» не погоджувалось з органами поліції, а рішення виконкому № 68 «Про організацію дорожнього руху» від 15.03.2017 погоджувалось окремим поліцейським, а не органом поліції, як того вимагають чинні нормативні акти. Жодним нормативним актом не передбачено можливості встановлення пристрою обмеження висоти транспортних засобів, що стало підставою для часткового задоволення позову.

Натомість суд апеляційної інстанції, виходячи з того, що вказані рішення було погоджено з органами Національної поліції в особі інспектора з дорожнього нагляду Козятинського відділу поліції, який також був допитаний в суді першої інстанції під час розгляду справи та підтвердив погодження оскаржуваних рішень, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Яку позицію зайняв Верховний Суд?

З аналізу норм чинного законодавства та з урахуванням судової практики висновок однозначний — встановлення дорожніх знаків обов’язково має бути погоджено з Національною поліцією, бо судові тяжби та демонтаж вже встановлених дорожніх знаків — нікому не потрібні. Тепер давайте подивимось на ситуацію зі встановленням дорожніх знаків з іншого боку. Як діяти, коли дорожні знаки вкрай потрібні? Чи можна «примусити» ОМС в судовому порядку встановити дорожні знаки, посилаючись на невжиття ним заходів щодо забезпечення безпечних умов дорожнього руху та профілактики дитячого дорожнього травматизму? В цьому нам знову ж допоможе реальна спірна ситуація, що склалась у м. Харкові, яку розбирали суди трьох інстанцій.

3. Фабула справи. Харківська місцева прокуратура при вивченні стану додержання прав неповнолітніх, профілактики дитячого травматизму отримала від ВДАІ з обслуговування Ленінського району м. Харкова ГУМВС України в Харківській області інформацію про відсутність дорожніх знаків — 1.33 «Діти», 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», 5.35.1 — 5.35.2 «Пішохідний перехід» біля ЗОШ по вул. Кам’янець-Подільська м. Харкова. Крім того, відповідно до акта позачергового обстеження об’єктів вулично-шляхової мережі Ленінського району м. Харкова, що розташовані біля навчальних закладів, проведеного співробітниками ВДАІ Ленінського району м. Харкова, КП «Шляхрембуд» встановлено, що бездіяльність посадових осіб міської ради з питань забезпечення безпечних умов руху транспортних засобів і пішоходів на прилеглій до ЗОШ № 69 та № 171 територіях ставить під загрозу права дітей на життя, здоров’я та загальнодоступність освіти, безпечні умови життя. І вважаючи, що Харківська міська рада, до компетенції якої відноситься здійснення та фінансування заходів, пов’язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму, організація будівництва, реконструкція, ремонт та утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, не забезпечила безпечних умов руху транспортних засобів і пішоходів на прилеглій до зазначених шкіл, прокуратура звернулась із позовом до суду.

Просила визнати протиправною бездіяльність міської ради щодо невжиття заходів із забезпечення безпечних умов дорожнього руху та профілактики дитячого дорожнього травматизму на території, що належить Харківській міській громаді, прилеглій до території загальноосвітніх шкіл, у зв’язку з невиконанням приписів ВДАІ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області; зобов’язати міську раду встановити відповідні дорожні знаки шляхом придбання та забезпечення встановлення біля кожної з шкіл в обох напрямках руху дорожніх знаків — 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», 5.35.1 — 5.35.2 «Пішохідний перехід», 1.33 «Діти».

Суд першої інстанції, з огляду на положення Конвенції про права дитини, прийнятої Резолюцією 44/25 Генеральної асамблеї ООН від 20.11.1989, частково погодився з доводами прокурора, зобов’язав міську раду вжити заходів щодо забезпечення безпечних умов дорожнього руху та профілактики дитячого дорожнього травматизму на території, що належить Харківській міській громаді, прилеглій до території ЗОШ, шляхом придбання та забезпечення встановлення біля кожної зі шкіл дорожніх знаків в обох напрямках руху відповідних знаків.

Суд апеляційної інстанції в задоволенні позовних вимог відмовив, посилаючись на положення Національного стандарту України «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» ДСТУ 4100-2002 та ДСТУ 4100-2014, з огляду на відсутність доказів щодо неналежної організації дорожнього руху біля ЗОШ. Позиція Верховного Суду з наведених вище питань викладена у постанові від 20.12.2019, справа № 638/20438/15-а. І вона наступна.

Дорожні знаки призначені для інформування учасників дорожнього руху щодо умов і режимів руху на дорогах і вулицях. Правила їх застосування на усіх дорогах, що експлуатуються та будуються, затверджено національним стандартом України (ДСТУ). Національним стандартом України «ЗНАКИ ДОРОЖНІ. Загальні технічні умови. Правила застосування ДСТУ 4100-2002» визначено загальні вимоги та порядок щодо встановлених дорожніх знаків. У пункті 10.1.2 ДСТУ зазначено, що установлення чи демонтаж дорожніх знаків без узгодження з підрозділами Державтоінспекції МВС України заборонено. Відповідно до ст. 3 Закону № 3353 забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на відповідний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України. Згідно з п. 1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ⁴, затвердженого постановою КМУ від 14.04.1997 № 341, Державна автомобільна інспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України. Згідно з п. 3 Положення № 341 основними завданнями Державтоінспекції, зокрема, є реалізація в межах своєї компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Підпунктом 4 пункту 4 Положення № 341 установлено, що Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону № 3353, правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо організації дорожнього руху; виконання власниками автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів вимог безпеки дорожнього руху; погоджує подані в установленому порядку пропозиції стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проєкти та схеми організації дорожнього руху, встановлення будь-яких світлових сигналів, дорожніх знаків, нанесення лінії дорожньої розмітки. Пунктом 5 Положення № 341 установлено, що підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законом України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію»⁵ (на сьогодні втратив чинність), Законом № 3353 та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов’язків мають право давати посадовим і службовим особам та громадянам обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а у разі невиконання таких приписів — притягувати винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності. Таким чином, підрозділи Державтоінспекції відповідно до покладених на них завдань у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні здійснюють контроль за дотриманням посадовими і службовими особами вимог Закону № 3353, правил, норм і стандартів із питань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо організації дорожнього руху. А отже, обов’язок щодо здійснення організації дорожнього руху та забезпечення його безпеки на автомобільних дорогах, які перебувають у власності територіальних громад, покладено на ОМС, водночас уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням указаними суб’єктами вимог законодавства, правил, норм і стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху є відповідні підрозділи Державтоінспекції. Згідно із Законом № 565 та Положенням № 341 підрозділи Державтоінспекції реалізують свої повноваження щодо здійснення контролю за дотримання вимог закону, правил, норм і стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо організації дорожнього руху, зокрема шляхом видачі обов’язкових до виконання приписів, за невиконання яких передбачена відповідальність. Суд зазначає, що саме підрозділи Державтоінспекції згідно з вимогами чинного законодавства уповноважені встановлювати факти неналежної організації дорожнього руху в частині забезпечення його безпеки та видавати ОМС обов’язкові до виконання приписи з вимогою про усунення встановлених порушень. Доказів надсилання та отримання міською радою приписів уповноважених підрозділів Державтоінспекції щодо виявлених ними порушень законодавства, у тому числі правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, суду не надано. Зазвичай про необхідність вжиття певних заходів для належної організації дорожнього руху та забезпечення його безпеки ОМС дізнається з повідомлень жителів громади, звернень депутатів, листів відповідних відомств тощо, що стають підставою для відповідного реагування шляхом прийняття рішень, в тому числі про встановлення дорожніх знаків. Вжити заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху, при тому, що ОМС не обізнаний про факти її неналежної організації, неможливо. І, як бачимо, навіть те, що прокуратура володіє певною інформацією, не дає їй законних підстав для звинувачення ОМС у бездіяльності. Наостанок ... Судова справа про те, що завжди знайдуться «невдоволені» встановленням дорожніх знаків або інших технічних засобів регулювання дорожнього руху особи. І припускаючи, що їх права та законні інтереси порушено, будуть оскаржувати правомірність рішень ОМС у сфері організації дорожнього руху.

⁴ Положення № 341.

⁵ Закон № 565.

4. Фабула справи. Рішенням Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 29.10.2014 № 799/40-VI, за зверненням жителів смт Калинівка, внесено зміни до рішення селищної ради № 779/36-VI від 05.09.2014, яким дозволено жителям селища встановити пристрій обмеження проїзду вантажного автотранспорту. Підставою для прийняття рішення послугували:

— акт обстеження, складений депутатом Калинівської селищної ради, про те, що у зв’язку із будівництвом підприємством ПАТ «Комбінат «Тепличний», ТОВ «Асканія-Флора», ЗВПП «Регіон 2001», ТОВ «Профібетон» значно збільшився рух вантажного транспорту по спірній ділянці дороги, що призвело до непомірного навантаження на автомобільну дорогу; дорога знаходиться в незадовільному стані, фасади житлових будинків, що побудовані близько сорока-п’ятдесяти років тому, тріскаються, навіть в деяких місцях руйнуються та осипаються, що змушує жителів вулиці проводити ремонтні та оздоблювальні роботи; рух вантажного великогабаритного автотранспорту створює небезпеку життю та здоров’ю громадян, які кожен день пересуваються даною вулицею;

— колективні звернення жителів смт Калинівка до селищного голови про обмеження руху вантажних автомобілів по спірній ділянці дороги та встановлення пристрою для обмеження проїзду вантажних автомобілів, у зв’язку із непомірним навантаженням на автомобільну дорогу, внаслідок руху якою від вантажних автомобілів тріскається дорога, фасади житлових будинків та створюється небезпека життю та здоров’ю громадян;

— погодження встановлення арки для обмеження руху великогабаритного транспорту із ВДАІ з обслуговування м. Бровари та Броварського району УДІ ГУ МВС України в Київській області.

ТОВ «Профібетон», вважаючи, що рішенням про встановлення пристрою обмеження проїзду вантажного автотранспорту його позбавлено можливості використовувати об’єкти розчинно-бетонного вузла, бо зі встановленням обмежень руху водії його транспортних засобів змушені витрачати більше часу на під’їзд до належної йому земельної ділянки, де розташований вузол, звернувся за судовим захистом. Верховний Суд у спірному питанні був солідарним з судом першої інстанції, який відмовив у задоволені позову ТОВ «Профібетон». При цьому акцентував увагу на такому.

Твердження позивача про те, що у зв’язку зі встановленням обмежень руху водії його транспортних засобів змушені витрачати більше часу на під’їзд до земельної ділянки, не приймаються, оскільки такими обмеженнями підприємницька діяльність позивача не блокується, спірне рішення ОМС винесене на підставі закону, а тому ризики, які несе позивач в даному випадку, повністю є прийнятними та мають враховуватися самим позивачем при здійсненні ним підприємницької діяльності.

Доводи позивача про те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновку будівельно-технічної експертизи № 5764/15-43/12144/15-42 від 06.08.2015, з якого не вбачається безпосереднього зв’язку між пошкодженнями та руйнуваннями обстеженого житлового будинку та рухом вантажного транспорту, відхилені, оскільки з`ясування причин пошкодження будинків та дорожнього покриття не впливають на правильність висновків судів щодо законності та правомірності винесення відповідачем спірного рішення (постанова від 09.07.2020 у справі № 361/9636/2014-а).