* Відповідь було підготовлено Мін’юстом на запит одного з органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі — Закон про реєстрацію) державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі – державний реєстратор) — особа, яка перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації, нотаріус.
Так, частиною сьомою статті 6 Закону про реєстрацію встановлено певні обмеження щодо можливості державним реєстратором вчиняти реєстраційні дії.
Згідно із вказаними положеннями державний реєстратор не має права проводити реєстраційні дії щодо суб’єкта державної реєстрації, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором.
Державний реєстратор не має права проводити реєстраційні дії щодо себе, свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також юридичних осіб, засновником (учасником) яких він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором відповідного суб’єкта державної реєстрації.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону про реєстрацію суб’єктами, уповноваженими на проведення державної реєстрації, є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад — це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Так, згідно з частиною першою статті 16 вказаного Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Разом із тим звертаємо увагу на застосування норм Закону про реєстрацію в частині застосування обмежень до державного реєстратора під час проведення державної реєстрації щодо комунальних унітарних підприємств.
Статтею 78 Господарського кодексу України визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника — відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту ЗО частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Враховуючи наведене, якщо державний реєстратор перебуває у трудових відносинах із сільською (селищною, міською) радою, він не має права проводити реєстраційні дії щодо зазначеного органу. При цьому такий державний реєстратор має право проводити реєстраційні дії щодо будь-яких юридичних осіб, утворених сільською (селищною, міською) радою.
Принагідно повідомляємо, що листи Міністерства юстиції України не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм та мають лише інформаційний характер. <...>
