Видобуток, громада, ОМС: чи можливо домовитись?

Про те, чи є проблема та де вона

З моменту запровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей¹ в Україні відбулись суттєві зміни щодо прозорого та відповідального надрокористування. Якщо раніше для громад, на території яких ведеться видобуток, основним завданням було з’ясувати власника техніки, що курсує громадою, або свердловини, на якій ведеться видобуток, то зараз жителям актуально дізнатись інформацію щодо спеціальних умов надрокористування або розмірів ренти, що може наповнити місцевий бюджет. Таким чином, потреби громад в інформації щодо видобувної діяльності значною мірою зросли.

¹ ІПВГ.

ІПВГ — це міжнародний стандарт, який сприяє прозорості видобувних галузей країни та передбачає розкриття інформації про стан справ у видобувному секторі держави. Наразі в Україні запускається платформа ІПВГ (eiti.gov.ua), яка консолідує всю доступну на різноманітних ресурсах інформацію щодо стану та перспектив видобутку на території громад. Крім того, є збірник результатів дослідження кращих практик та підходів до участі видобувних компаній у розвитку територіальних громад.

Сьогодні передові українські видобувні компанії у своїх зобов’язаннях перед суспільством не обмежуються лише сплатою податків, а й запроваджують власні програми корпоративної соціальної відповідальністі². Вони полягають у створенні певних соціальних та оздоровчих заходів для працівників компаній — це внутрішня складова КСВ, а також у спонсорстві, корпоративній благодійності, що, у свою чергу, включає започаткування соціально орієнтованих програм та проєктів на територіях присутності видобувних компаній (це, відповідно, зовнішня сторона).

² КСВ.

Поняття КСВ та дослідження

Соціальна відповідальність бізнесу (або корпоративна соціальна відповідальність — КСВ) підтримується не лише компаніями в різних країнах, але й міжнародними організаціями (Глобальний договір ООН, Міжнародна організація праці, Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ), Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку, Рада Європи, Європейська організація якості, Міжнародна організація стандартизації тощо) та урядами різних країн (Данія, Норвегія, Словаччина, Німеччина, Македонія, Франція, Великобританія).

У ряді країн КСВ інтегрована у державну політику (Данія, Франція, Фінляндія, Швеція), в інших — є виключно прерогативою компаній (Греція, Ірландія, Нідерланди, Словенія). У Європейському Союзі основна роль КСВ полягає в підтримці сталого розвитку компаній, що сприяє покращенню ситуації на ринку праці, а також якості продукції та послуг. КСВ в Україні перебуває на стадії розвитку, оскільки продовжує орієнтуватися на ближче коло стейкхолдерів — державу, власників та персонал.

Поняття КСВ визначає Міжнародне керівництво із соціальної відповідальності ISO 26000:2010. Відповідно до документу «соціальна відповідальність» — це відповідальність підприємства за вплив його рішень та дій на суспільство, навколишнє середовище, шляхом прозорої та етичної поведінки, яка:

— сприяє сталому розвитку, а також здоров’ю та добробуту суспільства;

— враховує очікування зацікавлених сторін;

— відповідає чинному законодавству та міжнародним нормам поведінки.

КСВ в Україні — це добровільний внесок бізнес-сектору у громадський розвиток через благодійність та механізми соціальних інвестицій. Варто відзначити, що у сфері соціальних інвестицій в Україні помітні проблеми, пов’язані з інституціональною недосконалістю. В цілому така ситуація з КСВ погіршує конкурентоспроможність країни на зовнішніх ринках.

У липні 2020 року на засіданні Кабміну було затверджено План заходів задля сприяння розвитку корпоративної соціальної відповідальності в країні. План заходів було розроблено на виконання відповідної державної Концепції з КСВ на період до 2030 року. Концепція була також вперше в Україні прийнята в січні 2020 року (розпорядження КМУ від 24.01.2020 № 66-р).

У таблиці нижче представлено найбільш поширені напрямки КСВ:

Експерти ГО «Нова Енергія» провели дослідження, яке було зорієнтовано на зовнішню складову КСВ.

Дослідження охопило найбільші видобувні компанії нафтогазової галузі та вугільної промисловості. Відбір підприємств для проведення аналізу здійснено за обсягами видобутку корисних копалин: нафти, газу, газового конденсату та вугілля (були визначені порогові значення об’ємів видобутку, які відрізняють до 10 компаній-лідерів у відповідних сферах).

Збір даних здійснювавсь на основі відкритих інформаційних джерел та відповідей видобувних компаній на запити. Треба сказати, що не всі компанії відповідали на запити. Більшість анкет заповнено на основі опублікованих матеріалів на сайтах підприємств. Тому отримані результати не відображають зі стовідсотковою точністю стан впровадження КСВ, але дають загальне уявлення про рівень відповідальності та відкритості підприємств видобувного сектору України.

Давайте детально поглянемо на методологію дослідження, щоб оцінити результати дослідження:

У ході дослідження оцінювали (зокрема, методику такого оцінювання можуть взяти й ОМС, коли будуть вивчати видобувне підприємство та розробляти напрями співпраці, якщо на території планується або ведеться видобування корисних копалин):

1. Чи є на підприємстві стратегія КСВ?

2. Чи є орган/підрозділ, що відповідає за розробку, планування та впровадження діяльності КСВ?

3. Чи здійснюється контроль за виконанням/оцінюванням ефективності реалізації програм, напрямів та проєктів із впровадження КСВ?

4. Чи здійснюється складання та оприлюднення звітності про впровадження КСВ?

5. Які напрямки та види діяльності впроваджуються підприємством у рамках КСВ?

5.1.Соціальні ініціативи:

Підтримка ініціатив або участь у проєктах з вирішення найгостріших соціально-економічних проблем суспільства (інфраструктурні проєкти).

Сприяння всебічному розвитку та благополуччю суспільства (проєкти у галузі науки, освіти, культури, дозвілля тощо).

Надання допомоги в кризових ситуаціях.

5.2. Екологічні ініціативи.

5.3. Етика ведення бізнесу:

Відповідальне управління ланцюгами постачань.

Сприяння зайнятості місцевого населення у регіоні присутності підприємства.

Відповідальність перед споживачами товарів і послуг.

Своєчасне інформування про ризики, пов’язані з діяльністю компанії.

Підтримка національного виробника.

5.4. Інше.

Для наочності наведемо результати моніторингу.

Зведена інформація щодо наявності стратегії КСВ та елементів її впровадження у видобувних компаніях

Дослідження показало, що видобувні компанії розпочали активно впроваджувати принципи соціальної відповідальності та співпрацювати з громадами для забезпечення їх сталого розвитку. Але, звичайно, не всі. Однак з’явились перші компанії, які запровадили і виконують стратегію КСВ, проводять моніторинг її ефективності та оприлюднюють звіти за результатами її виконання.

Під час аналізу публічних джерел у жодній компанії не вдалось виявити підходи до визначення обсягу фінансування програм КСВ та принципи його розподілу за громадами. Позитивним фактором є те, що вже запроваджуються конкурсні підходи та критерії до відбору громад, що сприяє прозорості та відкритості процедур. У той самий час при проведенні дослідження було виявлено, що компанії недостатньо комунікують із громадськістю та висвітлюють інформацію щодо їх діяльності в напрямку КСВ.

Окремо зупинимось на соціальних ініціативах. По суті, їх напрями можуть бути різними, тому розглянемо деякі з них:

Перше. Підтримка ініціатив або участь у проєктах з вирішення найгостріших соціально-економічних проблем суспільства (інфраструктурні проєкти). Зокрема:

1. Відновлення/облаштування/забезпечення об’єктів інфраструктури, а саме:

— закладів освіти та культури, адміністративних установ (сільські ради, ЦНАПи);

— закладів здоров’я (лікарень, амбулаторій, ФАПів, госпіталів, хоспісів);

— соціальних закладів (інтернатів, дитячих будинків, будинків для людей похилого віку);

— місць для занять спортом, відпочинку та дозвілля;

— об’єктів комунальної інфраструктури (систем водопостачання, водовідведення, теплопостачальних пунктів, забезпечення вивозу сміття тощо);

— ремонт доріг, встановлення автобусних зупинок, облаштування пішохідних переходів;

— вуличне освітлення.

2. Інвестування в місцевий бізнес (наприклад, організація виробництва паливних палет для забезпечення потреб с. Ковалівка Шишацького району).

Що показало дослідження?

Численні проєкти для громад були впроваджені АТ «Укргазвидобування», компаніями групи ДТЕК, СП «Полтавська газонафтова компанія», ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Природні ресурси», компаніями групи «Smart Energy» та «Burisma Group». Також «Burisma Group» надавала допомогу на відновлення історичних та церковних пам’яток, а ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» збудувало на території підприємства Свято-Покрово-Нікольський храм.

«Smart Energy» виділяли кошти на будівництво Кафедрального собору Воскресіння Христового та храму на честь ікони Божої Матері «Печерська» (м. Київ). А от на сайті ВК «Укрнафтобуріння» сказано у загальних рисах, що компанія фінансує інфраструктурні проєкти, але конкретних прикладів немає; на сайті ТОВ «СП «Укркарпатойл ЛТД» теж немає інформації щодо програм КСВ.

Друге. Сприяння всебічному розвитку та благополуччю суспільства (проєкти у галузі науки, освіти, культури, здоров’я, дозвілля тощо).

Державні підприємства вугільної промисловості (ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Львiввугiлля», ДП «Селидiввугiлля» працюють у збиток, тому не мають можливості фінансувати інфраструктурні проєкти, натомість вони утримують соціальні об’єкти (будинки культури, спортивні комплекси) та оздоровчі заклади (санаторії та бази відпочинку), що знаходяться на їх балансі, та надають можливість проведення на їх базі культурно-масових заходів та спортивних подій для місцевих мешканців.

ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» надає підтримку місцевим спортсменам (фінансування участі дітей і молоді у змаганнях з кікбоксингу, міні-футболу тощо, придбання форми і спортивного інвентарю), а також допомагає в організації місцевих свят.

На базі оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» ДП «Львіввугілля» відбувається багато спартакіад, культурно-масових подій, змагань тощо, які організовуються за участі підприємства. Так, у 2019 році на базі «Ровесника» відбулася ХХХІІ обласна Спартакіада Львівщини серед людей з інвалідністю (більше 100 осіб), а також перший фестиваль-конкурс хореографічного та вокально-хорового мистецтва «Ровесник-2019» (понад 700 учасників — хлопців і дівчат із Львівської, Волинської, Рівненської, Луганської областей та Республіки Білорусь).

Серед прикладів освітніх проєктів та досвіду співпраці компаній із закладами освіти можна назвати наступні:

— налагоджена співпраця із профільними університетами та навчальними закладами — здійснюється більшістю видобувних компаній, серед них АТ «Укргазвидобування», Група ДТЕК, СП «Полтавська газонафтова компанія», ПАТ «Укрнафта» тощо;

— протягом багатьох років «Шахтоуправління «Покровське» співпрацює із профільними навчальними закладами, серед яких — Покровський професійний ліцей, Селидівський гірничий технікум, Індустріальний інститут ДонНТУ, Національний гірничий університет. На виробничих ділянках підприємства студенти щорічно проходять оплачувану практику, що дозволяє їм придбати перший трудовий досвід;

— вугільна компанія «Краснолиманська» протягом багатьох років співпрацює з Родинським професійним ліцеєм, надає можливість пройти на базі «Краснолиманської» виробничу практику, відвідати підприємство в рамках навчальної програми з ознайомчими екскурсіями;

— в рамках співпраці з навчальними закладами на підприємствах ДП «Львіввугілля» щороку проходять практику десятки учнів Червоноградського професійного гірничо-будівельного ліцею, багато з яких згодом поповнюють колективи шахт;

— в музеї «Шахтарська слава» ДП «Львіввугілля» проводять екскурсії школярам, розповідають про розробку та розвиток Львівського вугільного басейну;

— фахівці групи Burisma також проводили дітям професіографічну екскурсію;

— у ДТЕК багато років діє міжрегіональний освітній проєкт «Енергоефективні школи: нова генерація», що охопив більше 800 навчальних закладів з різних регіонів України;

— представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» групи Smart Energy є генеральним партнером освітнього онлайн-сервісу для підлітків e-Space.org. У 2016 році компанія виділила 375 тис. грн на програмування платформи та її базове наповнення. Цей проєкт дозволяє школярам із сільської місцевості дистанційно долучитись до освітніх курсів саморозвитку.

Цікавим прикладом є пілотний проєкт ДТЕК, що запрацював у 2017 році — Центр підтримки підприємництва, що був відкритий у м. Добропілля (Донецька область) з метою надавати експертну підтримку місцевому бізнесу. Цей проєкт став актуальним й затребуваним громадою. У 2019 році Центр надав місцевим підприємцям 137 консультацій з питань підготовки бізнес-планів для подання на конкурси міжнародних донорських організацій.

Вагома спонсорська допомога видобувних компаній спрямована на:

1. Придбання спеціалізованої техніки та обладнання для місцевих громад.

Наприклад, у 2020 році ДТЕК «Нафтогаз» передав автомобіль-самоскид вартістю 1,2 млн грн для Мачухівської ОТГ. У 2014 та 2019 роках були придбані два сміттєзбиральних автомобілі, а у 2016-му – трактор та санітарний автомобіль. Також ДТЕК придбав індивідуальні сміттєві баки для комунального підприємства Мачухівської сільської ради «Дружба».

Група ДТЕК здійснювала придбання спецавтомобілів швидкої медичної допомоги для сільських рад Полтавської області, а СП ПГНК подарувала два автомобіля Нехворощанській ОТГ — пожежну машину та мікроавтобус, який сприяв вирішенню проблеми транспортного сполучення з Полтавою.

2. Надання спецтехніки (в рамках корпоративного волонтерства).

Видобувні компанії надають власну спецтехніку для розчищення доріг від снігових заносів. Наприклад, ПАТ «Укрнафта» допомагає громадам різною спецтехнікою: Петрівсько-Роменській сільській раді надали благодійну допомогу з ремонту доріг загальною вартістю близько 50 тисяч гривень, виділили 25 т асфальту, а також надали послуги спецтехніки — трактор К-701 та екскаватор Т-170.

Для іншої громади Гадяцького району виділено 300 м трубоматеріалу НКТ для будівництва спортмайданчику. Також 150 метрів НКТ надали на потребу Великосорочинської сільської ради, що у Миргородському районі. Окрім того, компанія допомогла цій громаді з послугами спецтехніки (екскаватор МТЗ-70). У Пісківській селищній раді Лохвицького району надали трактор Т-170. У Великобагачанській сільській раді людям потрібен був транспорт та спецтехніка — надали автомобіль КрАЗ-64431 та бульдозер Т-170. Загальна вартість цієї допомоги — понад 30 тисяч гривень.

НГВУ «Полтаванафтогаз» надало КрАЗи для підняття бетонних плит та облаштування пішохідного містка на прохання Малоперещепинської сільради. А Гирявоісковецькій сільраді допомогли із впорядкуванням сільського сміттєзвалища, для цього задіяли бульдозери. Аналогічну допомогу надали в смт. Шишаки.

УБР «Будсервіс» НГВУ «Полтаванафтогаз» провели ремонт доріг на Сумщині — працювали на вулицях Молодіжна та Центральна, що у Василівській територіальній громаді Роменського району. Вартість робіт — понад 200 тисяч гривень.

Компанія «Куб-газ» постійно надає допомогу спеціальною технікою для вирівнювання ділянок і допомогу в господарських справах місцевим громадам.

Висновок

У ході дослідження діяльності видобувних компаній у напрямку КСВ було виявлено, що:

Як бачимо, більшість досліджених видобувних підприємств досить активно співпрацюють із громадами в рамках програм КСВ. Усі приклади, що ми навели, можуть бути вам корисні, якщо ви не знаєте, з чого почати співпрацю з такими підприємствами. Якщо у вас є проблема — зверніться до видобувного підприємства за допомогою. Можливо, ви її дійсно отримаєте (розписуватись за усі підприємства не будемо). Це кращий варіант спробувати побудувати співпрацю з видобувними компаніями на благо розвитку громади, аніж продовжувати спілкування з таким підприємством «на ножах».

Усі досліджувані компанії намагаються дотримуватись національного законодавства у сфері охорони навколишнього середовища і лише 3-5 розвинулись до рівня «зеленого постачання» та «виробництва зелених товарів». Деякі компанії починають запроваджувати підхід виробництва «зелених» товарів й шукати нові можливості, але це носить поки що декларативний, або точковий, підхід і потребує додаткового доопрацювання та впровадження.

Також більшість видобувних підприємств намагається повною мірою або частково запровадити відповідальне управління ланцюгами постачань (має на меті зниження негативного впливу виробничого процесу на навколишнє середовище, сприяння дотриманню прав та умов праці для персоналу, а також збереження і підвищення якості продукції відповідно до міжнародних стандартів): дотримання принципів мінімізації негативного впливу на довкілля на всіх етапах – добування, переробка, транспортування (застосування сучасного обладнання, сучасних очисних систем, використання де можливо вторинної сировини, використання біопалива, мінімізація кількості перевезень, вибір постачальників/підрядників, що дотримуються таких самих принципів у своїй діяльності). Це екологічна складова КСВ, про яку можна говорити окремо.

Вплив законодавчих ініціатив зі стимулювання газовидобутку на розвиток місцевих громад

Починаючи з 2016 року Україна взяла курс на нарощення видобутку власного газу та прийняла Концепцію розвитку газовидобувної галузі (розпорядження КМУ від 28.12.2016 № 1079-р), яку ще називають «Програма 20/20». Суть назви програми полягала в тому, що АТ «Укргазвидобування» досягне видобутку 20 млрд куб. газу до 2020 року. Разом із тим реалізація «Програми 20/20» мала надати змогу державним та приватним підприємствам збільшити обсяг загального видобутку природного газу з 20 млрд куб. м у 2015 році до 27,6 млрд куб. м у 2020 році.

На основі зазначених показників надалі було прийнято цілу низку нормативно-правових та розпорядчих актів, які регулюють діяльність нафтогазового сектору України. Серед них і Закон України № 2245-VIII від 07.12.2017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (ср. ). Цей Закон передбачав встановлення стимулюючих ставок рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу з нових свердловин на рівні 12 % замість 29 % (для покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м) та 6 % замість 14 % (для покладів, які повністю або частково залягають на глибині понад 5000 м) починаючи з 2018 року.

Під поняттям «нова свердловина» розуміють наступне: це «свердловина, буріння якої розпочато від денної поверхні суходолу (рівня нуль метрів згідно з проєктом свердловини) після 1 січня 2018 року, що підтверджується актом про введення в експлуатацію бурової установки» (лист ДФС від 18.01.2018 № 1464/7/99-99-12-03-04-17).

Звісно, пільгові заохочення надрокористувачів вкрай важливі для залучення інвестицій у галузь, для розвитку національного газовидобування та посилення енергетичної безпеки України. Але, на нашу думку, не менш важливим є соціально-економічний розвиток видобувних регіонів, які відчувають негативний вплив від діяльності видобувних підприємств, і де колись цей видобуток завершиться, а місцеве населення залишиться з низкою невирішених проблем та виснаженими надрами.

Для громад, де ведеться видобувна діяльність (а це переважно сільські території), рента — це вагомий внесок до місцевого бюджету. Від розміру цих платежів напряму залежать можливості громад у сфері розбудови інфраструктури та інвестування у соціально-економічний розвиток.

У намаганнях залучити інвесторів наразі зовсім забули про місцеве населення, обурення якого переростає у конфлікти із закликами до насильницького припинення газовидобутку. Особливо гостро ця проблема постала при розробці нових родовищ. Місцеві мешканці та ОМС, на території яких з’являються нові свердловини, не підтримують такі стандарти, за якими сусідня громада, де діють «старі» свердловини (введені в експлуатацію до 2018 року), отримає за той самий об’єм видобутого газу у 2,5 рази більше ренти до місцевого бюджету.

Надання преференцій надрокористувачам призвело до зниження дохідної частини місцевих бюджетів деяких громад. Тож було б справедливим знайти певні механізми компенсації таким громадам недоотриманого прибутку.

Аналіз, проведений Асоціацією «Енерготранспарентність» за результатами дев’яти місяців 2020 року, показав, що місцеві та обласні бюджети отримали вдвічі менше рентної плати за користування надрами для видобутку нафти, газу та конденсату, ніж за аналогічний період 2019-го.

Нагадаємо, що до місцевих бюджетів надходить лише 3 % ренти, ще 2 % — в обласні бюджети, а решта — до держбюджету. Тому навіть за умови компенсації цих 3 % місцевим громадам, видобувні компанії все одно залишались би «в плюсі», заощаджуючи 97 % пільгової суми.

Для цього до видобувних компаній, Харківської обласної державної адміністрації, місцевих рад, Харківського управління Головного управління ДФС та Державної казначейської служби України було надіслано ряд запитів із проханням надати дані щодо обсягів ренти, сплаченої видобувними компаніями протягом 2018-2020 рр. за стимулюючими ставками ренти у розмірі 6 % та 12 %. До Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) був надісланий запит із проханням надати перелік нових свердловин, пробурених та введених в експлуатацію починаючи з 2018 року.

У результаті, на жаль, не отримано тих даних, на які розраховували спочатку. Виявилось, що органи державної влади та місцевого самоврядування володіють лише інформацією стосовно загальних обсягів сплаченої ренти за користування надрами для видобутку природного газу. Окремих даних по нових свердловинах немає.

Відмова з боку регіональних управлінь ДФС надати запитувану інформацію обґрунтована тим, що існуюча облікова система не дозволяє автоматично отримати інформацію за кожною ставкою ренти окремо. Щоб зібрати таку статистику, співробітники ДФС мали б здійснювати вибірку даних вручну з численної кількості податкових декларацій, а це не входить в їх робочі обов’язки.

Видобувні компанії не зобов’язані законом відповідати на запити громадськості, і надання ними інформації у публічний доступ здійснюється лише на добровільних засадах. Також, на жаль, не було отримано відповідей й на запити від надрокористувачів.

Натомість, Держгеонадра надали перелік нових газових свердловин, з яким можна ознайомитись за посиланням: nova-energiya.org/vplyv-zakonodavchykh-initsiatyv-po-stymulyuvannyu-hazovydobutku-na-rozvytok-mistsevykh-hromad/

Володіючи інформацією про нові свердловини (ідентифікаційний номер, назву, глибину, місце розташування), зацікавлені сторони (ОМС, мешканці громад) можуть більш конкретно та адресно сформулювати запит та направити його до видобувної компанії, що працює на їх території, або до територіального підрозділу ДФС. Для з’ясування переліку нових свердловин та їх власників на території окремої громади можна використовувати наступний підхід:

Крок 1

Для початку варто визначити, які свердловини в межах певної територіальної громади введені в експлуатацію у 2018-2021 рр. (та мають статус нових відповідно до закону). Це можна зробити через вибірку в Реєстрі нафтових та газових свердловин або подивитися перелік у додатку за посиланням.

Припустимо, що нас цікавить інформація по Нововодолазькій об’єднаній територіальній громаді. Тоді у пошуковому вікні обираємо Харківську область, Нововодолазький район, вид корисної копалини — газ, та отримуємо вибірку з усіма газовими свердловинами, розташованими в межах району. Далі можна подивитися детальну інформацію по кожній свердловині, у тому числі визначити компанію-власника, родовище, початок бурових робіт, дату введення в експлуатацію, географічні координати. Якщо перелік свердловин дуже великий, можна порівняти його зі списком нових свердловин від Держгеонадр. А вже потім у Реєстрі нафтових та газових свердловин знайти інформацію про певну свердловину, ввівши її системний номер (ідентифікатор).

При натисканні на системний номер відкривається сторінка з паспортом свердловини. Наприклад, у паспорті свердловини № 65250 вказано, що власник — ГПУ «Шебелинкагазвидобування», в бурінні вона з 07.06.2018 р., введена в експлуатацію 24.02.2019 р. Географічні координати: 49° 29′ 34″ пн.ш., 35° 46′ 40,61″ сх.д.

Крок 2

За Публічною кадастровою картою України (map.land.gov.ua) визначити, чи потрапляє свердловина в межі певної адміністративно-територіальної одиниці.

Для зручності пошуку місця розташування свердловини на електронних картах географічні координати варто перевести з формату «градус-хвилина-секунда» у формат десяткових градусів за наступною формулою DD = (секунди / 3600) + (хвилини / 60) + градуси. Таким чином, координати: 49° 29′ 34″ пн.ш., 35° 46′ 40,61″ сх.д. матимуть наступний вигляд:

Широта 34/3600+29/60+49=49,492778

Довгота 40,61/3600+46/60+35=35,777947

Крок 3.

Визначити, якій видобувній компанії належить свердловина, в межах якого спецдозволу (ця інформація зазначена у паспорті свердловини), та звернутися із запитом стосовно обсягів нарахування ренти по певній свердловині до відповідної видобувної компанії.

Інший варіант — звернутись із запитом до територіального підрозділу ДФС, вказавши назву видобувної компанії, адміністративно-територіальну одиницю, номер спецдозволу, в межах якого розташована свердловина. Наприклад, розглянута нами свердловина розташована на Приштоковому родовищі (реєстраційний номер спецдозволу 4811).

Порівнявши дані реально сплаченої ренти за ставками 12 % та 6 % з тими цифрами, яких сягала б рента за умови сплати її на рівні 29 % та 14 % відповідно, громада може обґрунтовано та аргументовано вести перемовини з видобувною компанією щодо обсягів інвестицій у розвиток громади в рамках програм корпоративної соціальної відповідальності та соціального партнерства. Звісно, цей підхід не гарантує позитивного результату, тому доцільно піднімати питання компенсації недоотриманого прибутку (ренти) територіальним громадам на загальнодержавному рівні і, можливо, ініціювати перерахування таким громадам державних дотацій/субвенцій або сплату недоотриманих відсотків від пільгової суми з боку видобувних компаній.

Рекомендації до співпраці громади та видобувного підприємства

Налагодження співпраці між видобувними компаніями та місцевими громадами може відбуватись повільно, на що впливає багато факторів.

Видобувним підприємствам варто починати діалог ще на етапі отримання чи підготовки до ліцензії, а ОМС — тоді, коли вони дізнаються про намір видобування на їх території від певного видобувного підприємства. Громаді не варто чекати, коли підприємство саме прийде до них, оскільки більшість із них не ініціюють взаємодію з громадою перші.

Пам`ятайте: чим більше місцеві мешканці отримають інформації від компанії, тим менше побоювань, пліток та страшилок про негативні наслідки видобувної діяльності будуть поширюватись серед місцевого населення. Особливо важливо це у східних регіонах країни, де в останні роки діють добре організовані групування, що проводять активну інформаційну «антисланцеву» кампанію, яка дискредитує не лише розробку родовищ газу ущільнених порід, а й видобувну діяльність як таку. Громада має знати, що видобування може наповнити місцевий бюджет, а наслідки не такі страшні, як їх малюють. Видобування корисних копалин — звичайна практика усього світу.

Як показує практика, у тих компаніях та їх філіях, де є спеціалізований підрозділ по зв’язкам з громадськістю або принаймні відповідальний за цей напрямок співробітник, виникає набагато менше конфліктних ситуацій з місцевими громадами. ОМС варто попрацювати у цьому напрямі, щоб підприємство від свого імені повідомило мешканців про те, що саме воно буде робити на території громади. Для ОМС теж буде користь: більша довіра мешканців до місцевої влади, адже це показник того, що місцеві чиновники турбуються за них та цікавляться їх думкою.

Як приклад, можна навести АТ «Укргазвидобування», коли у 2018-2019 роках спостерігались відмінності у стосунках підприємства з громадами Полтавської та Харківської областей. Тоді в ГПУ «Полтавагазвидобування» був окремий підрозділ, що займавсь зв’язками із громадськістю, регулярно проводив роз’яснювальну роботу серед населення, й у Полтавській області якщо і виникали певні непорозуміння з місцевим населенням, то вони швидко вирішувались. Натомість у ГПУ «Шебелинкагазвидобування» такого підрозділу не було, у той же час на території Харківської області розгорнулась «антисланцева» кампанія, і доходило до того, що місцеві мешканці блокували роботу техніки, влаштовували страйки, заважаючи та затримуючи проведення геологорозвідувальних робіт. Якби компанія (сама або за сприянням ОМС) наперед провела інформаційно-роз’яснювальну роботу з місцевим населенням, тоді б усі доводи «антисланцевих» активістів сприймались місцевим населенням критично та усвідомлено, а підприємство змогло б зекономити час і ресурси та упередити більшість конфліктних ситуацій.

В ідеалі роботу у сфері КСВ має починати саме видобувне підприємство, однак на практиці це майже не відбувається або відбувається дуже повільно. Зокрема, варто було б починати з розробки стратегії та програм, формування єдиних підходів та стандартів всередині видобувного підприємства. А під час налагодження співпраці з конкретною громадою треба було в першу чергу з’ясувати потреби та очікування місцевого населення, провести опитування та аналіз потреб, залучаючи до цього процесу ОМС, громадських активістів та лідерів думок. При цьому аналіз ситуації мав би включати підготовку переліку гострих соціально-економічних проблем представниками місцевої влади, опитування співробітників і населення, опитування груп експертів: депутатів рад, керівників підприємств та організацій, на необхідності для цього процесу слід використовувати інструменти демократії — громадські обговорення, електронні петиції тощо. На основі проведеного аналізу варто було б визначити основні пріоритети програми КСВ для кожної громади, де здійснюється видобуток корисних копалин.

За таким принципом, до речі, діють підприємства групи ДТЕК (можна взяти їх позитивний досвід як приклад можливої побудови співпраці з видобувною компанією). Також ОМС буде корисно знати, що Група ДТЕК та АТ «Укргазвидобування» щороку проводять конкурси проєктів місцевого розвитку, на які громади, де працюють ці підприємства, можуть подати свої заявки. Детальніша інформація про ці конкурси — далі у статті.

Для того, щоб діалог між компанією та громадою, включаючи ОМС, носив адекватний та конструктивний характер, громада має бути поінформована про обсяги здійснюваної діяльності, об’єми видобутих корисних копалин, суми сплачених податків. Ця інформація повинна бути не лише відкритою та прозорою, а й донесеною до місцевого населення.

Ще однією причиною виникнення конфліктних ситуацій може стати конкуренція громад за отримання соціальних інвестицій від бізнесу. Так може статись, коли в одній громаді підприємство профінансувало якийсь соціальний або інфраструктурний проєкт, і про це дізналась сусідня громада. Тоді остання починає висувати вимоги до компанії зробити те саме і в них, і часто це буває в формі ультиматума. Громади мають розуміти, що кошториси підприємств не є безмірними, а проблеми на територіях є різними та їх вирішення потребує різного фінансування. Якщо є суперечки, завжди можна сісти за стіл перемовин та знайти вихід.

Наприклад, щоб уникнути таких ситуацій, обсяги фінансової допомоги в рамках КСВ для всіх громад, де працює компанія, мають бути визначені за певним, для всіх зрозумілим принципом, наприклад, пропорційно обсягам видобутої сировини та сплаченим податкам (в якій громаді більше видобуто, там і більший обсяг фінансування програм соціального партнерства), або рішення про фінансування тих чи інших соціальних проєктів приймається на основі проведеного конкурсу.

Також часто очікування громади стосовно отримання бенефітів від бізнесу занадто високі. Існує навіть загальна думка, що коли на території громади працює видобувна компанія, вона здатна вирішити всі проблеми та задовольнити всі потреби розвитку місцевої громади. Насправді, природно очікувати, що компанії здатні звернутися лише до ключових питань розвитку місцевих громад. І найголовніше, щоб останні відчули цей внесок. Лише у цьому разі стосунки між громадою та підприємством будуть доброзичливими та партнерськими.

Вкрай низьким залишається й рівень залучення місцевого населення та органів самоорганізації населення до визначення пріоритетних проєктів корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності видобувних підприємств. ОМС може допомогти підприємствам вирішити цю проблему.

Підхід «компенсації» недоотриманого прибутку

На сьогодні можливе виникнення ситуацій, коли дві умовні громади, в яких видобувається приблизно однаковий об’єм природного газу, отримують до місцевого бюджету зовсім різні обсяги ренти. Так може статись внаслідок прийняття Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким встановлено стимулюючі ставки ренти для нових газових свердловин, введених в експлуатацію з 1 січня 2018 року, у розмірі:

— 12 % (свердловини глибиною до 5000 м);

— 6 % (свердловини глибиною понад 5000 м).

У той час як для старих свердловин діють ставки 29 % та 14 % відповідно.

Запровадження державою такого стимулювання галузі суттєво вдарило по місцевих бюджетах і суттєво обмежило можливості соціально-економічного розвитку громад, на території яких відбувається нарощування видобутку газу. У бюджет громад надходить 3 % від загальної суми ренти, а до обласного взагалі 2 %. Проте для місцевого бюджету ці 3 % можуть складати великий внесок, і якщо ця сума буде меншою на третину, це негативно позначиться на подальшому розвитку громади. Для таких ситуацій пропонується застосовувати підхід «компенсації недоотриманого прибутку громаді» при обґрунтуванні обсягів фінансування проєктів соціального партнерства.

Підхід «компенсації недоотриманого прибутку громаді» при обґрунтуванні обсягів фінансування проєктів соціального партнерства може проводитись наступним чином:

для свердловин глибиною до 5000 м:

S = 3%(29/12 х Р_12% - Р_12%) = 4,25% Р_12%,≈ ≈ 1,42 Р_{громади 12%}

для свердловин глибиною понад 5000 м:

S = 3% (14/6 х Р_6% - Р_6%) = 4% Р_6%, ≈ 1,33 Р _{громади 6%}

де:

S — сума компенсації недоотриманого прибутку;

3% — частка ренти, що перераховується до бюджету громади;

Р _12% — сума рентної плати, нарахована за ставкою 12 %;

Р _6% — сума рентної плати, нарахована за ставкою 6 %;

Р _{громади 6%} — сума рентної плати, отримана громадою за стимулюючою ставкою 6 %;

Р _{громади 12%} — сума рентної плати, отримана громадою за стимулюючою ставкою 12 %;

Для видобувної компанії — власника «нової» свердловини ця сума буде набагато менша, ніж та, яку б вона сплатила до державного бюджету, якби ставка ренти становила 29 % замість діючих 12 %, а для громади це вагомий внесок на забезпечення стабільного розвитку та покращення умов життя.

Конкурси для місцевих громад

Які конкурси проводять видобувні підприємства? Розглянемо найбільші з них для прикладу.

Група Нафтогаз (далі називаємо компанія. — Прим. ред).

З метою дотримання принципів ділової етики, неприпустимості корупційних діянь, відкритості, прозорості, соціальної відповідальності, бережливого ставлення до довкілля, налагодження сталих довірливих відносин з громадами у регіонах своєї присутності компанією сформовано Комітет КСВ та розроблено Стандарт КСВ.

Етапи становлення системи КСВ компанією:

Проєктна діяльність здійснюється за такими напрямами:

— охорона здоров`я (проєкти «Дбаємо про захист», «Мрія», благодійна допомога громадам, безпечне ЗНО, сучасна лікарня громаді);

— освіта (проєкти «Школа майбутнього», освітньо-грантові — «Мій проєкт для громади»; «Енергія розвитку»);

— культура, дозвілля, духовне відродження громади (проєкти «Територія розвитку», «Щасливе дитинство», «Безпечне село», «Нове село»).

До відома: подати заявку на участь зможуть 242 громади з 11 областей України, на території яких видобуває газ «Укргазвидобування» із Групи Нафтогаз. Метою конкурсу є дати громадам знання та навички, які допоможуть їм розробляти та впроваджувати соціальні проєкти не тільки в межах конкурсу, але й у щоденній роботі. Представники громад отримають знання у сфері сталого розвитку, проєктного управління, фандрайзингу, фінансового менеджменту, фінансового планування та інші важливі навички для роботи. Проєкти будуть направлені на забезпечення якості освіти, здорового способу життя та розвитку інфраструктури громади.

На сторінці видання «Місцеве самоврядування» у Фейсбук ми неодноразово анонсували цей конкурс та зазначали, що реєстрація триватиме до 20 лютого. Тренінги та семінари проведуть у березні-квітні, а вже у травні планують, що учасники представлять проєкти. Також передбачається, що до кінця року їх уже реалізують. Якщо ви лише сьогодні дізнались про конкурс, не засмучуйтесь. Можливо, після ознайомлення зі статтею ви знайдете й інші варіанти подальшої співпраці та додаткового фінансування від Групи Нафтогаз.

Публічні презентації проєктів у громадах компанія зробила зручними та простими, створивши лендінг-пейдж, присвячений КСВ компанії: csr.ugv.com.ua

Група ДТЕК

ДТЕК не лише допомагає місцевим громадам, а й стимулює місцеве населення долучатись до підготовки на написання проєктів розвитку. Так, у рамках програм соціального партнерства компанія з 2013 року запровадила щорічний конкурс проєктів «Громада своїми руками».

Мета конкурсу: сприяння розвитку громадської активності та ініціативності серед жителів через проведення відкритого конкурсу міні-грантів «Громада своїми руками» для громадських організацій, органів самоорганізації населення, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків та ініціативних груп активістів, спрямованих на вирішення локальних проблем територіальних громад.

Конкурс міні-грантів «Громада своїми руками» у 2020 році традиційно проходив за фінансової підтримки компанії ДТЕК. Того року участь у конкурсі взяли мешканці Мачухівської та Великосорочинської ОТГ Полтавської області. Переможцями стали 10 соціальних проєктів, які отримали фінансування на загальну суму 800 тис. грн. Цього року до конкурсу «Громада своїми руками» матимуть змогу подати заявки й громади Харківської області, де Група ДТЕК розпочинає свою діяльність.

У конкурсі беруть участь громадські організації, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (та інші об’єднання жителів), ініціативні групи громадян. Учасники можуть представити на розгляд журі проєкти за такими напрямками:

У рамках проєкту передбачено проведення навчання і консультацій для громадян, що допоможе їм отримати необхідні знання про проєктну діяльність і оформити якісні проєктні пропозиції для участі в конкурсі на отримання міні-грантів.

Акціонерне Товариство «Укргазвидобування»

АТ «Укргазвидобування» є найбільшою газовидобувною компанією, що веде розробку газових, нафтогазових і нафтогазоконденсатних родовищ у Харківській, Полтавській, Сумській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій та Волинській областях. Геологорозвідувальні роботи компанії з пошуку нових родовищ вуглеводнів ведуться в Дніпровсько-Донецькій западині й у Карпатському регіоні. Оскільки компанія здійснює діяльність на території 12 областей України, 57 районів та 237 територіальних громад, розробляє понад 150 газових та нафтогазових родовищ, вона виробила єдиний системний підхід до співпраці з місцевими громадами, суспільством та органами місцевого самоврядування.

З метою сприяння всебічному розвитку регіонів, забезпечення та сталому розвитку НАК Нафтогаз України у компанії розроблено і впроваджено систему КСВ. Розробляючи Політику корпоративної соціальної відповідальності, АТ «Укргазвидобування» прагнуло до створення прозорого публічного організаційно-економічного механізму участі в соціально-інфраструктурних та благодійних проєктах.

Метою цієї Політики є визначення принципів та формування єдиного підходу до співпраці з громадами, благодійними і громадськими організаціями для забезпечення ефективних довгострокових результатів, що сприятимуть сталому розвитку Товариства, регіонів його присутності та всієї України.

До основних заінтересованих сторін, відносини з якими регулює ця Політика, належать:

— місцеві громади (жителі), з якими Товариство співпрацює задля розвитку соціальної, освітньої, екологічної, культурної та інших сфер в межах громад;

— ОМС, з якими Товариство співпрацює, сприяючи реформі децентралізації та регіональному розвитку;

— місцеві органи виконавчої влади, з якими Товариство співпрацює, залучаючи до реалізації спільних регіональних проєктів у сфері корпоративної соціальної відповідальності для сталого розвитку місцевих громад та територій;

— навчальні заклади та соціальні підприємства, метою яких є створення цінності для громадськості;

— лідери громадської думки, з якими Товариство співпрацює для виявлення та максимального врахування інтересів/потреб/очікувань місцевої спільноти;

— благодійні та громадські організації, з якими Товариство співпрацює для сприяння досягненню Цілей сталого розвитку.

Активна взаємодія Товариства з громадами на територіях ведення господарської діяльності є визначальним фактором для формування стабільних виробничих умов та основоположною засадою забезпечення сталого розвитку територій.

Для прикладу, у 2020 році АТ «Укргазвидобування» проведено конкурс «Мій проєкт для громади». Діти змагалися за найкращу ідею стосовно підвищення якості життя у регіонах їхнього проживання. Перемогла команда «За майбутнє» із Базилівщинської школи в Полтавській області, що запропонувала створити в громаді центр для безпритульних тварин.

У співпраці з громадами Товариство орієнтується на проєктний підхід до реалізації соціально-інфраструктурних та благодійних проєктів в регіонах діяльності. Проєкти КСВ спрямовані на досягнення конкретного визначеного результату. Основними ознаками проєкту є: можливість зміни активностей, неповторність, обмеженість у часі (термін проєкту) та обмеженість ресурсів (конкретні ресурси для фінансування). Пропозиції щодо соціально-інфраструктурного співробітництва на наступний рік подаються заінтересованими сторонами до Товариства до 30 листопада та погоджуються в Департаменті регіонального розвитку, за необхідності у встановленому порядку додатково погоджуються Комітетом корпоративної соціальної відповідальності до 31 грудня поточного року.

Співпраця з громадами та прийняття рішення керівництвом Товариства щодо фінансування проєктів соціально-інфраструктурного співробітництва та благодійної діяльності здійснюється відповідно до алгоритмів, визначених у Стандарті КСВ АТ «Укргазвидобування», яке знайдете за посиланням:

ugv.com.ua/uploads/CSR_Standart_№479_06.08.2020.pdf

Життєвий цикл соціально-інфраструктурного чи благодійного проєкту Товариства:

Всю детальну інформацію стосовно конкурсів, умов та термінів подачі заявок можна знайти на сайтах відповідних видобувних компаній.

Успіхів!