1 ЦНАП.
Відповідь на це запитання є похідною від тих адміністративних послуг, які ми включаємо до нашого переліку адміністративних послуг і надаємо через / у ЦНАП.
Закон України від 06.09.2012 № 5203-VI «Про адміністративні послуги»2 передбачає, що суб’єкт надання адміністративних послуг3 на кожну адміністративну послугу затверджує інформаційну і технологічну картки, а в разі якщо СНАПом є посадова особа, такі картки затверджує орган, якому вона підпорядковується. При цьому закон установлює певні особливості затвердження залежно від повноважень ОМС та СНАПів — територіальних органів центральної виконавчої влади4.
2 Закон про адмінпослуги.
3 СНАП.
4 ЦОВВ.
Отже, для ідентифікації, хто ж має затверджувати картки, потрібно розібратися, хто є СНАПом. Тут слід чітко розуміти, що СНАП — це той орган, його посадова особа, які наділені повноваженнями власне цю послугу «продукувати» за законом (приймати рішення, друкувати свідоцтва, витяги тощо), а не просто передавати результат послуги клієнту.
Поділимо такі СНАПи умовно на два види:
1. «Зовнішні» СНАПи, якими є територіальні органи ЦОВВ, інші державні органи, їх посадові особи (тобто це всі ті структури, які не є ОМС, відповідно посадові особи і службовці яких не є працівниками нашої ради чи її виконавчих органів).
Тут усе просто — наші зусилля полягають в отриманні вже готового «пакета» карток на ті послуги, які ми попередньо з цими СНАПами узгодили для надання через наш ЦНАП.
Що слід зробити з нашого боку — це на етапі узгодження спільної роботи через ЦНАП подати цим СНАПам інформацію про місце розташування нашого ЦНАП, його режим роботи, сайт, контактні дані для включення до інформаційних карток.
У разі якщо з якимись СНАПами ми не дійшли домовленостей щодо послуг для надання через ЦНАП (відповідно до єдиного часу прийому людей тощо), то ми не «підміняємо» ці СНАПи і за них нічого не затверджуємо.
Пам’ятаємо: наша рада, чи її виконавчий комітет, чи голова громади не наділені повноваженнями затверджувати картки замість «зовнішніх» СНАПів.
Також законодавство не встановлює права чи обов’язку для ОМС приймати рішення для погодження у використанні в роботі або чогось подібного для карток «зовнішніх» СНАП.
Тобто алгоритм дій такий — спершу налагоджуємо співпрацю, узгоджуємо послуги, які надає СНАП через чи у ЦНАП, включаємо їх, тобто послуги, до переліку адміністративних послуг, отримуємо від СНАПу затверджені картки, максимально інформуємо населення про нашу готовність надавати ці послуги у ЦНАП, працюємо.
2. «Внутрішні» СНАПи, якими є сільські, селищні, міські ради (місцеві ради), їхні виконавчі органи та посадові особи.
Тут є певні особливості затвердження карток, обумовлені повноваженнями, відповідно до яких ОМС чи їхні посадові особи надають адміністративні послуги.
Пам’ятаємо: є два види повноважень органів місцевого самоврядування:
власні (наприклад, земельні самоврядні, питання містобудування, житлові питання тощо);
делеговані (реєстрація актів цивільного стану, місця проживання, «бізнесу», нерухомості тощо).
Найлегше зорієнтуватись у розподілі цих повноважень за допомогою Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», де вказано, які повноваження є власними, а які делегованими. Всі інші повноваження «розпорошено» по різних законодавчих актах, наприклад, Земельний кодекс України наділяє ОМС низкою власних повноважень у сфері земельних відносин.
Чому це нам треба знати? Бо для адмінпослуг, які надаються відповідно до власних повноважень, їхні картки затверджує СНАП на основі власних розробок відповідно до Закону про адмінпослуги. Натомість для адмінпослуг, які надаються як делеговані повноваження, законодавець спрощує нам життя і зобов’язує відповідні ЦОВВ затвердити типові інформаційні картки. На підставі таких типових карток місцева рада чи її виконавчий комітет затверджує свої, які і використовує в роботі. При цьому типові не означає, що вони повинні бути використані у тому форматі та обсягах, які затверджує ЦОВВ. Тобто для уніфікації всіх карток лінією «внутрішніх» СНАПів ми можемо виробити єдиний стандарт їх вигляду з урахуванням семи складових, що визначені Законом про адмінпослуги (ч. 4 ст. 8).
Інше питання — затверджувати картки має рада чи її виконком? Законодавець визначив, що рада — для послуг, за якими рішення приймаються радою, виконком — для послуг, за якими рішення приймаються виконкомом, а відповідний орган місцевого самоврядування — для послуг, СНАПом за якими є посадові особи.
Якщо в нас є інші виконавчі органи, які надають послуги, то картки затверджує керівник такого органу своїм наказом.
Знову ж таки, для спрощення процесів й уніфікації наших карток по лінії всіх «внутрішніх» СНАП рада може прийняти рішення, яким делегувати затвердження «своїх» карток виконавчому комітету.
Тобто картки — це є підсумковий етап, який повинен відбуватися легко за умови, що ми якісно й правильно пройшли всі попередні етапи. А цими етапами є: створення ЦНАП (як він «вписується» в структуру нашої ради та яка модель його функціонування), визначення переліку адмінпослуг, які надаються через / у ЦНАП, налагодження співпраці зі СНАПами.
